Постановление суда № 14106358, 03.02.2011, Чернігівський окружний адміністративний суд

КОПІЯ:

Справа № 2а/2570/544/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"02" лютого 2011 р. року Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В. розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вена” до Державної податкової інспекції в м.Чернігові про зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду із позовом до Державної податкової інспекції в м.Чернігові і просить зобовязати відповідача враховувати до валових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вена” за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 р. суму у розмірі 10503593,32 грн., не враховану в акті перевірки №947/23/14245188 від 28.12.2010 р. та відобразити у картці особового рахунку платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вена” зобовязання з податку на прибуток, з урахуванням суми валових витрат за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 р. у розмірі 10503593,32 грн., не враховану в акті перевірки №947/23/14245188 від 28.12.2010 р..

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ТОВ „Фірма „Вена” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 р. За результатами перевірки складено акт № 9742314245188 від 28.12.2010 р. Позивач не згоден з позицією Державної податкової інспекції у м.Чернігові щодо не підтвердження валових витрат ТОВ „Фірма „Вена” у перевіряємому періоді, що було відображено в акті перевірки, а тому просить зобовязати ДПІ у м.Чернігові врахувати до валових витрат суму в розмірі 10503593,32 грн. та відобразити її в картці особового рахунку. Тобто позивачем фактично оскаржується висновок про порушення законодавства, який зафіксовано відповідачем в акті перевірки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ТОВ „Фірма „Вена” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 р. За результатами перевірки складено акт № 9742314245188 від 28.12.2010 р. Позивач не згоден з висновком Державної податкової інспекції у м.Чернігові щодо невраховування суми валових витрат, а тому просить зобовязати ДПІ у м.Чернігові врахувати до валових витрат та відобразити в картці особового рахунку. Тобто позивачем фактично оскаржується акт перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Враховуючи положення чинного законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму висновків цих органів офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обовязковий характер цих відносин.

Рішення субєкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб

Правові акти індивідуальної дії рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб, або які стосується конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Усі рішення субєкта владних мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений законом.

Обовязковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі, прав, обовязків їх зміни чи припинення.

Відповідно до п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства № 327 від 10.08.2005 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

Таким чином, акт перевірки є, по суті, лише засобом фіксації виявлених контролюючим органом фактів порушення чинного законодавства, не має обовязкового характеру та сам по собі не призводить до виникнення обовязків у платника податків.

Відповідно до ст. 17 КАС України предметом розгляду в адміністративній справі можуть бути лише такі рішення, дії чи бездіяльність субєкта владних повноважень, з якими повязується виникнення прав та обовязків у інших осіб. Акт перевірки №947/23/14245188 від 28.12.2010 р. не є рішенням в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України. Вказаний акт не має обовязкового характеру та не тягне за собою юридичних наслідків для ТОВ „Фірма „Вена”.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про зобовязання відповідача враховувати до валових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вена” за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 р. суму у розмірі 10503593,32 грн., не враховану в акті перевірки №947/23/14245188 від 28.12.2010 р., та про відображення у картці особового рахунку платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вена” зобовязання з податку на прибуток, з урахуванням суми валових витрат за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 р. у розмірі 10503593,32 грн., не враховану в акті перевірки №947/23/14245188 від 28.12.2010 р., не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки фіксування в акті перевірки порушень, виявлених Державною податковою інспекцією в м.Чернігові при перевірці, не створює юридичних наслідків для позивача у формі прав, обовязків, їх зміни чи припинення.

Зазначена обставина згідно із п.1 ч.1 ст.109 є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИЛА :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вена” у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Державної податкової інспекції в м.Чернігові про зобовязання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяпідписС.В. Бородавкіна

З оригіналом згідно