Постановление суда № 141058091, 20.10.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 331/3711/25

Провадження №: 1-в/336/63/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

представника органу пробації ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Шевченківського

районного відділу філії ДУ "Центр пробації" в Запорізькій області про скасування звільнення від покарання та направлення для відбування призначеного судом покарання відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м. Запоріжжя, українця, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, який малолітніх дітей на утриманні не має, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 20 серпня 2025 року вироком Олександрівського районного суду міста Запоріжжя за ч. 4 ст. 185 КК України до п`яти років позбавлення волі, звільнено від призначеного покарання з іспитовим строком на один рік, -

В С Т А Н О В И В:

Начальник Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області звернувся до суду з поданням, яким просить скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 20 серпня 2025 року вироком Олександрівського районного суду міста Запоріжжя за ч. 4 ст. 185 КК України до п`яти років позбавлення волі, звільнено від призначеного покарання з іспитовим строком на один рік та направити засудженого для відбуття призначеного судом покарання до 5 років позбавлення волі.

В поданні зазначено наступне.

Вироком Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 20.08.2025 року ОСОБА_6 призначене покарання у виді 5 років позбавлення волі, та на підставі ст.75 КК України його звільнено від відбуття призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік. Відповідно до ст.76 КК України на засудженого покладено наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Копія вироку відносно ОСОБА_6 отримана та прийнята до виконання 25.09.2025 року.

13.10.2025 року засуджений був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання та здійснення нагляду, з обов`язками покладеними на нього судом, з правовими наслідками звільнення від відбування покарання з випробуванням, попереджений про недопустимість скоєння нового злочину. Під особистий підпис засудженого, цього ж дня, винесено постанову про встановлення днів явки для реєстрацію, згідно якої ОСОБА_6 зобов`язаний з`являтись на реєстрацію до Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області та призначені дні явки: 1-й та 3-й понеділок кожного місяця. Одночасно з цим заведено листок реєстрації.

15.12.2025 року року ОСОБА_6 не з`явився на реєстрацію до відділу пробації, про причини неявки не повідомив.

16.12.2025 року засуджений з`явився до відділу пробації та надав письмове пояснення, в якому зазначив обставини, які спричинили ухилення від виконання обов`язків. Згідно письмового пояснення засудженого, неявка на реєстрацію була обумовлена його хворобою, проте документальне підтвердження стану здоров`я відсутнє. У зв`язку з відсутністю документально підтверджених об`єктивних обставин, що фактично позбавляли його можливості з`явитись на реєстрацію, до засудженого, згідно ч. 1 ст.166 КВК України було застосовано перше письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання.

03.02.2026 засуджений з`явився до відділу пробації та надав письмове пояснення, у якому зазначив обставини, які спричинили ухилення від виконання обов`язків. В своєму поясненні засуджений зазначив, що не з`явився до уповноваженого органу з питань пробації на реєстрацію 02.02.2026 року у зв`язку із поганим самопочуттям, проте підтвердити свої слова документально не може.

17.02.2026 року, з метою з`ясування причин неявки засудженого на реєстрацію, уповноваженою особою відділу пробації був здійснений телефонний дзвінок на номер мобільного телефону засудженого, однак абонент був поза зоною досяжності, у зв`язку з чим на адресу проживання засудженого направлено виклик про необхідність явки до Шевченківського РВ з питань пробації 24.02.2026 року. В призначений день до уповноваженого органу з питань пробації так і не з`явився. Цього ж дня засудженому на адресу проживання направлено повторний виклик про необхідність явки до Шевченківського РВ з питань пробації 02.03.2026 року.

02.03.2026 року засуджений з`явився до відділу пробації та надав письмове пояснення, у якому зазначив обставини, які спричинили ухилення від виконання обов`язків. В своєму поясненні засуджений зазначив, що не з`явився на реєстрацію 16.02.2026 року у зв`язку із тим, що займався своїм здоров`ям та проходив медичний огляд. Підтвердити свої слова намагався довідками про результати досліджень від 04.04.2024 року, від 09.02.2026 року. Інших документальних підтверджень поважності неявки на реєстрацію 16.02.2026 року не мав.

16.03.2026 року засуджений за допомогою засобів електронних комунікацій (телефонний дзвінок) повідомив уповноваженій особі відділу пробації що він не з`явиться на реєстрацію, оскільки перебуває на роботі (працевлаштування неофіційне). Засудженому було роз`яснено, що згідно з графіком явки па реєстрацію, встановленим органом пробації та доведеним до його відома під особистий підпис, останній зобов`язаний з`являтися у чітко визначені дні. Проте, незважаючи на надані роз`яснення, засуджений так не з`явився на реєстрацію.

17.03.2026 року ОСОБА_6 прибув до відділу пробації та надав письмове пояснення щодо причин неявки на реєстрацію 16.02.2026 року. У своєму поясненні засуджений зазначив, що порушення встановленого графіку відбулося через його перебування на робочому місці (пункт прийому металобрухту). На момент надання пояснень будь-яке документальне підтвердження факту працевлаштування чи присутності на роботі у засудженого було відсутнє.

Окрім того, як зазначає орган пробації, засуджений категорично відмовився повідомити конкретну адресу або назву підприємства, де він, за його словами, перебував. Свою відмову ОСОБА_6 обґрунтував тим, що не знає точного місцезнаходження об`єкта, на якому він нібито офіційно чи неофіційно працює.

Надані засудженим ОСОБА_6 пояснення щодо причин неявки на реєстрацію, а саме: погане самопочуття, проходження медичної комісії та перебування на неофіційному місці роботи, не можуть бути визнані органом пробацїї як поважні, з наступних причин.

Засудженим не надано жодного документального підтвердження (медичних довідок, висновків лікарів чи записів у медичній карті), які б свідчили про реальну неможливість з`явитися до відділу пробації у визначений день. Посилання на зайнятість на неофіційному місці роботи є прямим свідченням того, що засуджений свідомо надав пріоритет власним інтересам, знехтувавши обов`язком, покладеним на нього судом.

Обов`язок періодичної явки на реєстрацію передбачає візит до уповноваженого органу суворо у чітко визначені графіком дні, а не за власним бажанням чи у вільний від роботи час. При цьому, з метою сприяння засудженому у виконанні покладених на нього обов`язків та врахування його соціальних потреб, конкретні години явки органом пробацїї не призначаються. Це надає засудженому можливість відвідати орган пробацїї у будь-який зручний час протягом робочого дня, що виключає можливість виправдання неявки зайнятістю на роботі чи іншими побутовими справами. Таким чином, нез`явлення у визначену дату свідчить не про збіг обставин, а про свідоме та безпідставне нехтування встановленим порядком, оскільки засуджений мав реальну можливість виконати свій обов`язок протягом усього робочого дня.

Засуджений був завчасно ознайомлений з тим, що реєстрація є обов`язковою процесуальною дією, терміни якої не можуть змінюватися самовільно. Ігноруючи встановлений порядок без наявності об`єктивних перешкод, засуджений продемонстрував стійке небажання виконувати умови звільнення з випробуванням та свідомо допустив порушення, наслідки яких йому були неодноразово роз`яснені.

Таким чином, засуджений не виконує умови звільнення від відбування покарання з випробуванням, нехтуючи довірою, що виявлена до засудженої особи судом, а також гуманізмом, вираженим у його звільненні від відбування покарання, які повинні були проявитися в його прагненні довести своє виправлення або перевиховання зразковою поведінкою, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.

На підставі чого, просять суд задовольнити подання та скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_6 , засудженого 20 серпня 2025 року Олександрівським районним судом м. Запоріжжя за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, та направити для відбуття призначеного судом покарання у виді 5 років позбавлення волі.

У судовому засіданні представник органу пробації наполіг на поданні за вказаними у ньому підставами, прокурор та захисник заперечували проти задоволення клопотання.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що подання задоволенню не підлягає .

Статтею 166 КВК України визначено, якщо засуджений не виконує обов`язки, встановлені цим Кодексом, Законом України"Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Вимогами ч.1 ст. 539 КПК України встановлено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що вироком Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 20.08.2025 року ОСОБА_6 призначене покарання у виді 5 років позбавлення волі, та на підставі ст.75 КК України його звільнено від відбуття призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік. Відповідно до ст.76 КК України на засудженого покладено наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Копія вироку відносно ОСОБА_6 отримана та прийнята до виконання 25.09.2025 року. 13.10.2025 року засуджений був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання та здійснення нагляду, з обов`язками покладеними на нього судом, з правовими наслідками звільнення від відбування покарання з випробуванням, попереджений про недопустимість скоєння нового злочину. Під особистий підпис засудженого, цього ж дня, винесено постанову про встановлення днів явки для реєстрацію, згідно якої ОСОБА_6 зобов`язаний з`являтись на реєстрацію до Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області та призначені дні явки: 1-й та 3-й понеділок кожного місяця. Одночасно з цим заведено листок реєстрації.

15.12.2025 року року ОСОБА_6 не з`явився на реєстрацію до відділу пробації, про причини неявки не повідомив.

16.12.2025 року засуджений з`явився до відділу пробації та надав письмове пояснення, в якому зазначив обставини, які спричинили ухилення від виконання обов`язків. Згідно письмового пояснення засудженого, неявка на реєстрацію була обумовлена його хворобою, проте документальне підтвердження стану здоров`я відсутнє. У зв`язку з відсутністю документально підтверджених об`єктивних обставин, що фактично позбавляли його можливості з`явитись на реєстрацію, до засудженого, згідно ч. 1 ст.166 КВК України було застосовано перше письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання.

03.02.2026 засуджений з`явився до відділу пробації та надав письмове пояснення, у якому зазначив обставини, які спричинили ухилення від виконання обов`язків. В своєму поясненні засуджений зазначив, що не з`явився до уповноваженого органу з питань пробації на реєстрацію 02.02.2026 року у зв`язку із поганим самопочуттям, проте підтвердити свої слова документально не може.

17.02.2026 року, з метою з`ясування причин неявки засудженого на реєстрацію, уповноваженою особою відділу пробації був здійснений телефонний дзвінок на номер мобільного телефону засудженого, однак абонент був поза зоною досяжності, у зв`язку з чим на адресу проживання засудженого направлено виклик про необхідність явки до Шевченківського РВ з питань пробації 24.02.2026 року. В призначений день до уповноваженого органу з питань пробації так і не з`явився. Цього ж дня засудженому на адресу проживання направлено повторний виклик про необхідність явки до Шевченківського РВ з питань пробації 02.03.2026 року.

02.03.2026 року засуджений з`явився до відділу пробації та надав письмове пояснення, у якому зазначив обставини, які спричинили ухилення від виконання обов`язків. В своєму поясненні засуджений зазначив, що не з`явився на реєстрацію 16.02.2026 року у зв`язку із тим, що займався своїм здоров`ям та проходив медичний огляд. Підтвердити свої слова намагався довідками про результати досліджень від 04.04.2024 року, від 09.02.2026 року. Інших документальних підтверджень поважності неявки на реєстрацію 16.02.2026 року не мав.

16.03.2026 року засуджений за допомогою засобів електронних комунікацій (телефонний дзвінок) повідомив уповноваженій особі відділу пробації що він не з`явиться на реєстрацію, оскільки перебуває на роботі (працевлаштування неофіційне). Засудженому було роз`яснено, що згідно з графіком явки па реєстрацію, встановленим органом пробації та доведеним до його відома під особистий підпис, останній зобов`язаний з`являтися у чітко визначені дні. Проте, незважаючи на надані роз`яснення, засуджений так не з`явився на реєстрацію.

17.03.2026 року ОСОБА_6 прибув до відділу пробації та надав письмове пояснення щодо причин неявки на реєстрацію 16.02.2026 року. У своєму поясненні засуджений зазначив, що порушення встановленого графіку відбулося через його перебування на робочому місці (пункт прийому металобрухту). На момент надання пояснень будь-яке документальне підтвердження факту працевлаштування чи присутності на роботі у засудженого було відсутнє.

Згідно з приписами п. 8 ч. 1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Так, відповідальність осіб, звільнених від відбуття покарання з випробуванням регламентована у ст. 166 КВК України, зокрема у ч. 2 передбачено, що у разі систематичного невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, покладених на нього, систематичного вчинення адміністративних правопорушень уповноважений орган з питань пробації надсилає до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Систематичним невиконанням покладених на засудженого обов`язків є невиконання протягом іспитового строку три і більше разів одного або кількох обов`язків без поважних причин.

Систематичним вчиненням адміністративних правопорушень є вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок.

Отже, за вказаним Законом направлення засудженого впродовж іспитового строку для відбування призначеного покарання настає у двох випадках: коли засуджений в період проходження іспитового строку не виконує покладених на нього судом одного чи кількох обов`язків (при цьому суд у кожному випадку повинен з`ясувати причини їх невиконання) або якщо засуджений протягом іспитового строку систематично (три і більше рази) вчиняв правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення, що дає суду підстави для висновку про небажання засудженого стати на шлях виправлення і необхідності направлення його для реального відбування покарання.

Аналогічно визначено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 оку № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» згідно з ч.2 ст. 78 КК України, де зазначено, що суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов`язків, визначених ст.. 76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_6 дійсно допускав факти неявки на реєстрацію в установлені дні. Проте органом пробації не доведено систематичність таких порушень як ознаки злісного ухилення від відбування покарання з випробуванням. Матеріали подання не містять беззаперечних доказів того, що засуджений діяв з прямим умислом, спрямованим на ігнорування контролю держави, а також відсутні належним чином перевірені дані про поважність або неповажність причин окремих неявок на реєстрацію.

Таким чином, підстави для задоволення подання відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні подання начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_7 про вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд м. Запоріжжя протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1