Решение № 141056788, 29.10.2026, Благовіщенський районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Ульяновський районний суд Кіровоградської області)

Справа №402/216/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2026 р. Благовіщенський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Ясінського Л.Ю.

секретаря судового засідання - Ільченко Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Благовіщенське в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особа без самостійних вимог: Благовіщенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання батьківства,

В С Т А Н О В И В:

позивач ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернулася до Благовіщенського районного суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особа без самостійних вимог: Благовіщенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання батьківства.

На обґрунтування позову позивач зазначає, що з 27 лютого 1997 року вона та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та побут.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася донька - ОСОБА_2 , факт народження якої підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 03.09.2008 року.

На момент народження дитини Позивач та Відповідач не перебували у зареєстрованому шлюбі, а тому запис про батька у свідоцтві про народження був проведений відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері), що підтверджується Витягом з ДРАЦС громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 СК України за № 00038120186 від 13.01.2023 року. Попри відсутність офіційної реєстрації батьківства, Відповідач протягом усього життя визнавав себе батьком ОСОБА_6 , брав активну участь у її вихованні, утриманні та піклувався про її розвиток. Даний факт можуть підтвердити свідки, а також даний факт підтвержується спільними сімейними фотографіями, які долучаються до заяви як докази, на яких зафіксовані певні періоди життя сторін, на яких зображений ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та листування в мобільному додатку «VIBER» (фото та фото таблиці, які додані до позову).

З початком повномасштабного вторгнення ОСОБА_3 став на захист України. Відповідно до сповіщення сім`ї №165 від 02.12.2025 року, виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 , на його матір ОСОБА_4 , з якого вбачається, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрілець-номер обслуги 1 штурмового відділення 3 штурмового взводу 1 штурмової роти 2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 , зник безвісти 29.11.2025 року під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Покровськ, Покровського району Донецької області.

У позивача виникла необхідність юридичного закріплення батьківства для забезпечення конституційних прав та інтересів дитини - ОСОБА_2 , зокрема щодо отримання соціальних гарантій від держави у зв`язку зі зникненням безвісти батька військовослужбовця та реалізації спадкових прав.

17 березня 2026 року ухвалою Благовіщенського районного суду Кіровоградської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.

21 квітня 2026 року ухвалою Благовіщенського районного суду Кіровоградської області залучено у справу в якості заінтересованої особи Міністерство Оборони України, призначено судову молекулярно- біологічну експертизу та провадження зупинено.

03.06.2026 року ухвалою Благовіщенського районного суду Кіровоградської області відновлено провадження оскільки 02.06.2026 року надійшов лист з Державної спеціалізованої установи "Одеське обласне бюро судово-медичної установи" Міністерства охорони здоров`я України в якому зазначається, що у відділенні судово-медичних молекулярно-генетичних експертизх лабараторії ДСУ " Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи" молекулярно-генетичні експертизи з метою встановлення біологічного споріднення між дідусем та передбачуваною онучкою, в даному випадку між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 не проводяться у звязку з відсутністю реагентів і методик необхідних для їх виконання., тому ухвала Благовіщенського районного суду від 21.04.2026 року повертається без виконання.

22.06.2026 року ухвалою Благовіщенського районного суду Кіровоградської області призначено судову молекулярно- біологічну експертизу та провадження зупинено.

08.09.2026 року ухвалою Благовіщенського районного суду Кіровоградської області провадження у справі відновлено, оскільки 02.09.2026 року до суду надійшов висновок експерта №55662 від 14.08.2026 року.

Позивачка та представник позивача в судовому засіданні підтримали заявлені вимоги та просять суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з"явився, повідомлений про судове засідання шляхом розміщення оголошення на сайт "Судова влада".

Представник третьої особи Благовіщенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з"явилась, повідомлена належним чином, надіслала до суду заяву про розгляд спрви без її участі.

Представник третьої особи Міністерство оборони України в судове засідання не з"явився, повідомлений належним чином, надіслав до суду поясненн.

Третя особа: ОСОБА_4 , в судове засідання не з"явилась, повідомлена належним чином, заяв чи будь-яких клопотань до суду не надіслала.

Третя особа: ОСОБА_5 в судове засідання не з"явився, повідомлений належним чином, заяв чи будь-яких клопотань до суду не надіслав.

Допитані в ході судового розгляду свідки: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили той факт, що 1997 року позивачка та відповідач ОСОБА_3 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та побут, а також підтвердили той факт, що від шлюбу у них народилася донька - ОСОБА_2 .

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлено, що 1997 року позивачка та відповідач проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та побут.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася донька - ОСОБА_2 , факт народження якої підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 03.09.2008 року.

На момент народження дитини Позивач та Відповідач не перебували у зареєстрованому шлюбі, а тому запис про батька у свідоцтві про народження був проведений відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері), що підтверджується Витягом з ДРАЦС громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 СК України за № 00038120186 від 13.01.2023 року.

Судом встановлено, що попри відсутність офіційної реєстрації батьківства, відповідач протягом усього життя визнавав себе батьком ОСОБА_6 , брав активну участь у її вихованні, утриманні та піклувався про її розвиток. Даний факт підтверджується допитаними в ході судового розгляду показами свідків, а також даний факт підтвержується спільними сімейними фотографіями, які долучені до заяви як докази, на яких зафіксовані певні періоди життя сторін, на яких зображений ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , їх дочка ОСОБА_2 , та листуванням в мобільному додатку «VIBER» між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як батька з дочкою.

З початком повномасштабного вторгнення ОСОБА_3 став на захист України. Відповідно до сповіщення сім`ї №165 від 02.12.2025 року, виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 , на його матір ОСОБА_4 , з якого вбачається, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрілець-номер обслуги 1 штурмового відділення 3 штурмового взводу 1 штурмової роти 2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 , зник безвісти 29.11.2025 року під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Покровськ, Покровського району Донецької області.

У висновку молекулярно-генетичної експертизи №55662 від 14.08.2026 року встановлено, що ймовірність того, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є біологічним дідусем, тобто батьком батька дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,народженої матір"ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,9999%.

Статтею 121 СК України визначено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Отже, відомості про батька дитини ОСОБА_2 записані у відповідності до вимог ст. 135 СК України, оскільки на момент народження дитини мати не перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 .

У відповідності до вимог ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (надалі Постанова) спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою, котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття. У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини (п. 6 Постанови).

Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Судово-медичні експертизи і дослідження з використанням ДНК-аналізу проводяться відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи і виконуються лікарями та судово-медичними експертами-імунологами. При проведенні експертних досліджень керуються Методичними рекомендаціями «Використання ДНК аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), розробленими фахівцями Національної бюро судово-медичної експертизи МОЗ України».

Згідно із п. 3 зазначених Методичних рекомендацій батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність складає не менше 99,99%.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (постанова Верховного Суду від 25.08.2020 року у справі №4 78/690/18)

Верховний суд у постанові від 23.10.2019 року по справі №382/2559/15-ц, від 19.09.2018 року по справі №761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає позов доведеним, в зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги про визнання батьківства.

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ «Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні» затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

За приписами частин 1, 4 статті 22 Закону України від 01.07.2010 №2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Відповідно до абзацу дев`ятого пункту 2.1 Розділу 2 «;Внесення змін до актових записів цивільного стану» наказу Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5 «Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання» заява про визнання батьківства, яка є підставою для внесення змін, може бути подана до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про народження (крім випадків, коли актовий запис про народження складено дипломатичним представництвом або консульською установою України) або за місцем постановлення рішення суду про визнання батьківства.

Відтак, ураховуючи обґрунтованість позову в частині визнання батьківства, а також факт реєстрації народження ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст. 135 СК України, суд вважає позовні вимоги про внесення змін до актового запису останнього цілком правомірними.

Пунктом 2.13.1. «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, передбачено, що підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є в тому числі рішення суду про визнання батьківства, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 121, 122, 128, 129 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 13, 76-81, 95, 258-259, 263 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог: Благовіщенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання батьківства - задоволити.

Визнати батьківство ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Побузьке Голованівського району Кіровоградської області, який вважається зниклим безвісти з 29 листопада 2025 року, стосовно дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки с. Йосипівка Ульяновського району Кіровоградської області.

Внести зміни до актового запису №7 від 03.09.2008 року про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зробленого Йосипівською сільською радою Ульяновського району Кіровоградської області та зазначити батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Побузьке Голованівського району Кіровоградської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Суддя: Л. Ю. Ясінський