Решение № 141056777, 26.10.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/1686/26

Провадження № 2/401/1700/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря судового засідання Яцини А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Світловодськ Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», -

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2025 року представник позивача «ЦИКЛ ФІНАНС» Дорошенко М.А. звернулася до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області із позовом та просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 22031000110223 від 05 лютого 2019 року у розмірі 4 645,25 грн та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05 лютого 2019 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 22031000110223.

Відповідно до Кредитного договору, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (далі УДБО), розміщений на офіційному веб-сайті Банку: https://creditdnepr.com.ua/ та індивідуальної частини, якою є цей Кредитний договір, що разом становлять єдиний Кредитний договір, Банк зобов`язується надати Клієнту грошові кошти у тимчасове платне користування, а Клієнт зобов`язується повернути наданий Кредит, сплатити плату за Кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання у порядку, встановленому Договором.

Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій (зняття коштів з Рахунку, платежі з Рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком Клієнта, що відкритий в Банку. Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу.

Відповідно до умов Кредитного договору цільове призначення Кредиту - на споживчі потреби, процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за Кредитом.

Враховуючи те, що відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання 15 грудня 2021 року згідно умов Договору факторингу № 15/12/21 АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 22031000110223 від 05 лютого 2019 року на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право вимоги до відповідача у розмірі 4 645,25 грн, що складається з: заборгованості за тілом кредиту 2 901,45 грн, заборгованості за відсотками - 412,76 грн, заборгованості за комісією 1 331,04 грн. (а.с. 2-7)

Ухвалою судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 червня 2026 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, призначено судове засідання, в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору залучено АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО». (а.с. 71-73)

07 серпня 2026 року від представника відповідача Іщука С.О. судом отримано відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить суд в задоволені позовних вимог відмовити, посилаючись на недоведеність розміру заборгованості за кредитним договором. Зазначає, що надана позивачем виписка по рахунку не містить усіх обов`язкових реквізитів, зокрема відомостей про суми операцій за дебетом і кредитом та обороти за рахунком, а сума заборгованості, зазначена у виписці, не відповідає сумі, заявленій до стягнення. При цьому розрахунок заборгованості, складений позивачем, на думку відповідача, є одностороннім арифметичним обчисленням і не може самостійно підтверджувати розмір боргу без належних первинних бухгалтерських документів.

Крім того, представник відповідача вважає нікчемною умову пункту 1.2 кредитного договору щодо сплати щомісячної комісії за обслуговування кредитної лінії в розмірі 4,7 %, оскільки договором не визначено конкретного переліку послуг, за які справляється така комісія, а позивачем не надано доказів їх фактичного надання. На думку відповідача, встановлення плати за обслуговування кредиту без визначення змісту відповідних послуг суперечить вимогам законодавства про захист прав споживачів та споживче кредитування.

Обґрунтовуючи зазначені доводи, представник відповідача посилається на положення частини другої статті 215 ЦК України, частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до яких умови договору споживчого кредиту, що передбачають оплату інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право отримувати безоплатно, є нікчемними. Також відповідач посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, та Верховного Суду в постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19. Також, представник відповідача зазначає, що нікчемність відповідної умови договору встановлена законом, а тому не потребує окремого визнання судом, і просить суд урахувати цю обставину під час вирішення спору.

Кріт того, представник відповідача зазначає, що кошти в розмірі 248,72 грн, внесені відповідачем на погашення кредитної заборгованості, були зараховані банком на сплату комісії, яку вважає незаконно нарахованою, у зв`язку з чим ці кошти мають бути спрямовані на погашення основної суми боргу. За розрахунком представника відповідача після виключення комісії в розмірі 1 331,04 грн та перерахунку зазначених коштів залишок заборгованості становитиме 3 019,01 грн. (а.с. 82-90)

07 серпня 2026 року від представника відповідача Іщука С.О. судом отримано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому представник відповідача просить суд зменшити розмір понесених витрат на правову допомогу з 3 500,00 грн до 1 000,00 грн, а у разі відмови в задоволенні позову - відмовити в стягненні витрат на професійну правничу допомогу. Клопотання обґрунтовано тим, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі є неспівмірним та не відповідає принципам розумності. (а.с. 95-100)

10 серпня 2026 року від представника позивача ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» Дорошенко М.А. отримано заперечення на клопотання щодо зменшення витрат на оплату послуг правничої допомоги, відповідно до якого представник позивача вважає заявлені витрати обгрунтованими, підтвердженими та такими, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. (а.с. 105-106)

11 серпня 2026 року представником ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» Дорошенко М.А. скеровано до суду відповідь на відзив, в якому вона просить позовні вимоги задовольнити, зазначивши при цьому про те, що факт надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 3 540,00 грн та наявність заборгованості підтверджуються виписками з особових рахунків і розрахунком заборгованості, наданими до суду. Вважає доводи відповідача щодо недоведеності розміру боргу безпідставними, оскільки відповідач, підписавши кредитний договір і паспорт споживчого кредиту, погодилася з його умовами, зокрема щодо сплати щомісячної комісії за обслуговування кредиту в розмірі 4,7 % від суми кредиту. Посилаючись на положення Закону України «Про споживче кредитування», представник позивача стверджує, що законодавство передбачає можливість включення відповідних комісій до загальних витрат за споживчим кредитом, а тому вимога про стягнення комісії в розмірі 1 331,04 грн є обґрунтованою. (а.с. 107-111)

Представник позивача ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» Дорошенко М.А. в судове засідання не з`явилася, просила розгляд справи проводити без участі позивача. (а.с. 7)

Відповідач ОСОБА_1 та її представник Іщук С.О. у судове засідання не з`явилися, представником заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності. (а.с. 90)

Представник третьої особи АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового розгляду повідомлений належним чином, клопотань чи заперечень на адресу суду не надходило. (а.с. 81, 118)

Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 05 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» укладений кредитний договір № 22031000110223, підписаний власноруч відповідачем.

Згідно п. 1.2 Договору сума кредиту складає 3 540,00 грн, строк кредитування -24 місяці, дата повернення кредиту 05 лютого 2021 року, щомісячна комісія за обслуговування кредиту складає 4,7% від суми кредиту, процентна ставка фіксована, та нараховується в розмірі 0,01 % річних від суми кредиту на строкову заборгованість та 56% річних на прострочену заборгованість.

За умовами п. 1.4 Договору кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта, відкритий у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».

Відповідно до п. 1.5 Договору клієнт в порядку договірного списання, на підставі ст. 1071 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» доручає банку в дату видачі кредиту здійснити перерахування з рахунку клієнта на користь страховика ПрАТ «СК«УНІКА ЖИТТЯ» суму страхового платежу у розмірі 685,16 грн за весь період страхування згідно договору страхування № ВР-22031000110223 від 05 лютого 2019 року.

Дата погашення та розмір обов`язкового платежу визначені в графіку платежів, який викладений в розділі 4 цього договору. (п. 2.2 Договору) (зворотна сторона а.с. 46)

05 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Страхова компанія «УНІКА ЖИТТЯ» власноручно підписано договір добровільного страхування життя клієнтів за договором № ВР-22031000110223, за яким страхувальником є ОСОБА_1 , вигодо набувачем АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», розмір страхового платежу 685,16 грн, страхова сума 2 854,84 грн. Згідно п. 3.8 договору страховий платіж має бути перерахований на поточний рахунок страховика (ПАТ «Страхова компанія «УНІКА ЖИТТЯ») від імені страхувальника ( ОСОБА_1 ) протягом одного дня від дати заяви страхувальника. (а.с. 47)

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 22031000110223 від 05 лютого 2019 року вбачається, що загальна заборгованість за вказаним договором станом на 14 грудня 2021 року становить 4 645,25 грн, що складається з: 2 901,45 грн - залишку простроченого кредиту, 412,76 грн - залишку прострочених відсотків, 1331,04 грн - залишку прострочених комісій. При цьому, АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» було зараховано сплачену відповідачем заборгованість по договору на погашення тіла кредиту в розмірі 638,55 грн, з яких: 588,15 грн - строкове тіло кредиту, 50,40 грн - прострочене тіло; на погашення відсотків за користування кредитом позивачем зараховано 0,15 грн; в рахунок погашення комісії зараховано 695,52 грн, з яких: 415,10 грн - на погашення поточної комісії та 280,42 грн - на погашення простроченої комісії. (а.с. 54-55)

Вказана заборгованість підтверджується виписками по особовому рахунку за період з 05 лютого 2019 року по 14 грудня 2021 року, що за кредитним договором № 22031000110223 від 05 лютого 2019 року рахується заборгованість у розмірі 4 645,25 грн, що складається з: заборгованості за тілом кредиту 2 901,45 грн, заборгованості за відсотками - 412,76 грн, заборгованості за комісією 1 331,04 грн. (а.с. 11-28)

15 грудня 2021 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір факторингу №15/12/21, за умовами якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованостей), внаслідок чого фактор набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових зобов`язань. (а.с. 32-38)

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 15/12/21 від 15 грудня 2021 року ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги за Договором № 22031000110223 від 05 лютого 2019 року в загальному розмірі 4 645,25 грн, з яких: 2 901,45 грн - заборгованість за тілом кредиту, 412,76 грн - заборгованість за відсотками, 1331,04 грн - заборгованість за комісіями. (а.с. 30)

З метою досудового врегулювання спору 09 лютого 2026 року ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» на адресу ОСОБА_1 скеровано вимогу про погашення заборгованості № 70644. (а.с. 44)

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлені строки і боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати вимоги проти нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Згідно ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Відповідно до ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відступлення права вимоги підтверджується договором факторингу, витягом з реєстру боржників, який містить інформацію про відповідача (її прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, номер договору, суму заборгованості).

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що відповідач та АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» уклали кредитний договір № 22031000110223 від 05 лютого 2019 року, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 3 540,00 грн, строком на 24 місяців, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,01% річних та 56% річних на прострочену заборгованість, яким користувалася, частково здійснивши погашення тіла кредиту, відсотків за користування кредитними коштами та комісій за обслуговування кредитної заборгованості.

Відтак, матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача заборгованості щодо тіла кредиту у розмірі 2 901,45 грн та заборгованості по сплаті відсотків у розмірі 412,76 грн.

Водночас, вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту, суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, повязані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Як встановлено судом при дослідженні кредитного договору з усіма його складовими щомісячна комісія за обслуговування кредиту складає 4,7 % від суми кредиту.

При цьому, Позивач, зазначивши в кредитному договорі перелік комісій за обслуговування кредиту, не надав доказів реального надання таких послуг, а також, що такі послуги кредитодавця відповідач потребував чи замовляв.

За таких обставин вимоги позову про стягнення комісії за обслуговування кредиту не підлягають задоволенню, оскільки положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 6 листопада 2023 року по справі № 204/224/21 про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Водночас Акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» не було позбавлено можливості надати докази на підтвердження справедливості умов договору щодо встановленої плати за обслуговування кредиту (комісії), зокрема з урахуванням переліку та обсягу послуг, які надаються позичальнику за таку плату, та докази надання таких послуг.

Враховуючи те, що банк не повідомив позичальника, які саме послуги за вказану плату йому надаються, розмір комісійної винагороди вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, тобто умови кредитного договору є несправедливими, суд вважає, що позивачем не доведено, що плата за обслуговування кредитної заборгованості згідно графіку платежів встановлена банком за надання послуг.

Як встановлено з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 22031000110223 від 05 лютого 2019 року частина сплачених в погашення кредиту коштів за договором, а саме в сумі 695,52 грн віднесена банком на погашення плати за комісію, в тому числі: 415,10 грн погашення поточної комісії та 280,42 грн погашення простроченої комісії, в той час як така не підлягала нарахуванню і сплаті.

Статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Отже, вказана сума коштів зарахованих банком на погашення плати за обслуговування кредиту (комісії) мала бути зарахована в рахунок погашення як тіла кредиту, так і процентів у порядку визначеному п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та враховуючи нікчемність п. 1. 2 Кредитного договору № 22031000110223 від 05 лютого 2019 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 2 618,69 грн з яких: 2 205,93 грн заборгованість за тілом кредиту (з урахуванням зарахованих в погашення комісії 695,52 грн (2 901,45-695,52=2 205,93) та 412,76 грн - заборгованість за процентами, а в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

При поданні позову представником позивача заявлено вимогу про відшкодування йому за рахунок відповідача понесених судових витрат, які складаються зі сплаченого судового збору у сумі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3 500,00 грн.

Визначаючи розмір понесених витрат, суд виходить з наступного.

За ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи повязані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18 зазначив, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду представлено: ордер на надання правничої допомоги серії АІ № 2200879, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 10289/10, договір про надання правової допомоги від 01 квітня 2026 року № 43453613, укладений між ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» та адвокатом Дорошенко М.А., платіжну інструкцію від 15 травня 2026 року № 392 на суму 3 500,00 грн, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом від 13 травня 2026 року, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги № 220311000110223 від 13 травня 2026 року, що включає в себе:

- правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання консультацій щодо захисту інтересів ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» - 1 000,00 грн за 1 годину витраченого часу;

- складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості 2 000,00 грн за 2 години витраченого часу;

- формування додатків до позовної заяви (письмові докази) 500,00 грн за 1 годину витраченого часу.

Загальна вартість послуг професійної правничої допомоги склала 3 500,00 грн. (а.с. 10, 31, 39-40, 42, 52, 56)

Надаючи оцінку зазначеним вимогам в контексті критерію співмірності та пропорційності таких витрат, суд виходить з наступного.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10 грудня 2009 року, справа «Баришевський проти України» від 26 лютого 2015 року). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02 червня 2014 року, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Разом з тим, суд враховує, що позовні вимоги ґрунтуються на праві грошової вимоги та кредитних відносинах. За своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною і однотипною. Справа є малозначною, її розгляд здійснено судом в судовому засіданні без присутності учасників справи.

Отже, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, обєктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 3 500,00 грн є обґрунтованою з огляду на складність, обєм справи та зміст процесуальних дій, вчинених адвокатом.

В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, а у разі часткового задоволення позову - пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 972,95 грн (56,37 %) та судовий збір у розмірі 1 500,79 грн (56,37 %).

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 22031000110223 від 05 лютого 2019 року в сумі 2 618 (дві тисячі шістсот вісімнадцять) грн 69 к., що складається з: 2 205 грн 93 к. заборгованості за тілом кредиту, 412 грн 76 к. заборгованості за процентами.

В задоволенні щодо решти заявлених вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» 1 972 (одну тисячу дев`ятсот сімдесят дві) грн 95 к. судових витрат на професійну правничу допомогу та 1 500 (одну тисячу п`ятсот) грн 79 к. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подання апеляційної скарги в порядку ст.ст. 351-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43453613, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Третя особа - Акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», код ЄДРПОУ 14352406, вул. Жилянська, буд. 32, м. Київ

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Н.Л. Волошина