Решение № 141056644, 29.10.2026, Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 941/946/26

пров. 2/393/522/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року селище Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області

у складі головуючого судді Рачкелюка Ю.В.,

при секретарі судового засідання Шупрудько К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кам`янець за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з відповідача за договором № L8720842 від 24.04.2019 року на загальну суму 20426,92 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 24.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» (далі по тексту первісний кредитор, позичальник) та ОСОБА_1 (далі по тексту відповідач, позичальник) укладено договір № L8720842 (номер договору в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця), договір позики № AG9370376 в електронній формі. Первісний кредитор виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти, в свою чергу позичальник, не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість. 01.07.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги № 01072019, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги в тому числі за договором кредитної лінії № L8720842 за яким ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (яке 25.07.2024 змінило назву на ТОВ «ВІН ФІНАНС») набуло прав кредитора відносно кредитної заборгованості відповідача. Станом на дату укладення договору № 01072019 від 01.07.2019 відступлення права вимоги, сума заборгованості відповідача перед новим кредитором за кредитним договором становила 15608,00 грн, яка складалася з тіла кредиту в розмірі 8100,00 грн, заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 7508,00 грн. Після відступлення права вимоги, жодних платежів зі сплати кредитної заборгованості позичальник не здійснив, а тому його загальна заборгованість становить 20426,92 грн з яких: 15608,00 грн заборгованість за кредитом, 1406,00 грн сума збитків з урахуванням 3 % річних, 3412,91 грн сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань, що змусило позивача звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 11.08.2026 у вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім цього, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Також цією ж ухвалою витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію про зарахування на рахунок відповідача коштів у загальній сумі 12900,00 грн.

Витребувана інформація надійшла до суду 09.09.2026.

Представник позивача ТОВ «ВІН ФІНАНС» Романенко М.Е. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а також відзиву на позовну заяву суду не надала. З заявами та клопотаннями про відкладення розгляду справи не зверталася.

Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.04.2019, шляхом використання засобів електронного зв`язку (дистанційно), між ТОВ «ФК «ДІНЕРО», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, було укладено договір позики № AG9370376 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «Дінеро» присвоєно номер договору L8720842, паралельно з номером договору AG9370376, який зазначений в документах (на сайті) кредитора.

Так, загальними умовами договору позики та спеціальними умовами договору позики № AG9370376 передбачено, що загальна сума кредиту становить 4000 грн, дата виплати 24.05.2019 тобто позика надається до 30 днів безготівковим шляхом, комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю 1560 грн, пеня, якщо є 1,5 %, комісія за організацію продовження 7 днів 456 грн, 14 днів 800 грн, 30 днів 1480 грн (а.с.56, 58-59).

У подальшому, аналогічним чином, між сторонами були укладені: додаткова угода № АМ1470796 від 28.04.2019 до спеціальних умов Договору позики № AG9370376 від 24.04.2019, згідно якої сума позики, яка додатково отримується становить 600 грн, додаткова угода № АМ4486637 від 28.04.2019, згідно якої сума позики, яка додатково отримується становить 5,500 грн, додаткова угода № АМ9387463 від 08.05.2019, згідно якої сума позики, яка додатково отримується становить 2800,00 грн, сума позики загальна 12900,00 грн. Дата виплати 24.05.2019 (а.с.56зворот, 57, 57зворот).

ТОВ «ДІНЕРО» особу позичальника ОСОБА_1 було ідентифіковано за її фінансовим номером та наданими позичальником персональними даними, а саме: РНОКПП, паспортом, про що свідчить довідка про ідентифікацію (а.с.19), із якої вбачається етапи укладення договору НОМЕР_1 (номер договору в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця - L8720842):

-24.04.2019 о 11:22:42 позичальником ОСОБА_1 була подана та підписана електронним підписом Otp-паролем - 272177 заявку на кредит у розмірі 4000,00 грн (дата банківського переказу 24.04.2019 11:37:31) номер карти для зарахування № НОМЕР_2 ;

- 28.04.2019 о 22:09:33 позичальником була подана та підписана електронним підписом Otp-паролем - 388314 заявку на кредит у розмірі 600,00 грн (дата банківського переказу 28.04.2019 22:10:37) номер карти для зарахування № НОМЕР_2 ;

- 08.05.2019 о 14:31:51 позичальником була подана та підписана електронним підписом Otp-паролем - 644570 заявку на кредит у розмірі 2800,00 грн (дата банківського переказу 08.05.2019 14:32:51) номер карти для зарахування № НОМЕР_2 ;

- 28.04.2019 о 22:02:59 позичальником була подана та підписана електронним підписом Otp-паролем - 573095 заявку на кредит у розмірі 5500,00 грн (дата банківського переказу 28.04.2019 22:04:12) номер карти для зарахування № НОМЕР_2 .

Також факт зарахування кредитних коштів підтверджується наданою на ухвалу суду інформацією АТ КБ «Приватбанк», а саме, що ОСОБА_1 належить карта номер НОМЕР_3 (фінансовий номер НОМЕР_4 ), та 24.04.2019 на її рахунок було зараховано 4000 грн, 28.04.2019 600 грн, 08.05.2019 -2800 грн, 28.04.2019 5500 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Положенням ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Вказаний договір позики та додаткові угоди до нього укладені у формі електронного документа, що не суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншого законодавства.

Частинами 1, 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання не виконані з вини відповідача.

Згідно ч.2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За нормою ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

01 липня 2019 року між ТОВ «ФК «Дінеро» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» укладено Договір відступлення прав вимоги № 01072019 (а.с42-47), за умовами якого ТОВ «ФК «Дінеро» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» за плату права грошових вимог ТОВ «ФК «Дінеро» до позичальників за кредитними договорами вказаними у реєстрах боржників, укладеними між кредитором і боржником (п. 1.1. Договору відступлення прав вимоги).

В п.6.2.3. Договору відступлення прав вимоги сторони дійшли згоди, що права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання Акту-прийому передачі

У подальшому між ТОВ «ФК «Дінеро» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» були укладені Додаткові угоди до Договору відступлення прав вимоги №01072019 від 01.07.2019 року: №3 від 24.12.2019, №БН від 28.05.2021, №1 від 15.07.2019 , №б/н від 27.09.2019 (а.с.48,49, 51, 52зворот).

Відповідно до акту прийому-передачі, укладеного у межах Договору відступлення прав вимоги №01072019, ТОВ «ФК «Дінеро» передало ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» відповідні реєстри боржників. У реєстрі боржників від 01.07.2019 ОСОБА_1 , значиться під порядковим номером 2622, номер договору L8720842 від 24.04.2019, загальна сума заборгованості 15608 грн (а.с.41).

25.07.2024 р. на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» протоколом №1706 було вирішено змінити найменування товариства на ТОВ «Він Фінанс», про що 25.07.2024 був винесений наказ № 55-к про зміну назви (а.с.16, 17-18).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Положеннями ст.ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування) під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Суд бере до уваги, що доказів на підтвердження того, що вищевказаний договір відступлення прав вимоги, укладений між первісним кредитодавцем відповідача ТОВ «ФК «Дінеро» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», скасований, матеріали справи не містять. Відповідачем чинність вказаного договору відступлення прав вимоги не ставиться під сумнів.

Тому суд вважає, що надані стороною позивача докази є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Оскільки, ОСОБА_1 отримала кошти за договором позики № AG9370376 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «Дінеро» присвоєно номер договору L8720842, паралельно з номером договору AG9370376, який зазначений в документах (на сайті) кредитора, проте, не виконала взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені договором, отриману позику не повернула, та не спростувала будь-яким контррозрахунком розрахунок такої заборгованості, будь-яких заперечень до суду не надала, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ВІН ФІНАНС» щодо стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за договором позики на загальну суму 15608,00 грн, яка складалася з тіла кредиту в розмірі 8100,00 грн та заборгованості по відсотках за користування кредитом 7508,00 грн.

Крім того ТОВ «ВІН ФІНАНС» також заявлено вимоги про стягнення з відповідача трьох відсотків річних нарахованих за період з 23.02.2019 до 23.02.2022 у сумі 1406,00 грн та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних коштів за період з 23.02.2019 по 23.02.2022 у сумі 3412,91 грн, та приходить до наступного висновку.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Зокрема, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в цій частині також підлягає задоволенню, і сума в розмірі 4818,91 грн (1406,00 грн 3 % річних + 3412,91 грн інфляційні втрати) підлягає стягненню з відповідача.

Під час звернення до суду із вказаним позовом ТОВ «ВІН ФІНАНС» просило суд поновити строк позовної давності посилаючись на коронавірусну хворобу та введення воєнного стану на території України, що призвело до спливу встановленого законодавством загального строку позовної давності, в межах якого суд має право задовольнити позовні вимоги кредитора.

Розглядаючи доводи позивача про поновлення строку позовної давності, суд зазначає, що відповідно до ст. 257 ЦПК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020 було доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою КМУ від 11 березня 2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 р. на всій території України карантин.

Постановою КМУ від 27 червня 2023 р. №651«Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 год. 00 хв. 30.06.2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Тобто, має місце зупинення перебігу строку позовної давності. За таких обставин суд, беручи до уваги період виникнення відповідних кредитних відносин, які є предметом розгляду даної цивільної справи, приходить до висновку, що строк позовної давності для звернення до суду з вищевказаною позовною заявою позивачем не пропущено, а тому і не потребує відповідного поновленню.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Будь-яких заперечень по суті позовних вимог відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, та з урахуванням того, що за приписами ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, за умов відсутності інших обставин, що мають істотне значення, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ВІН ФІНАНС» заборгованості за договором позики № AG9370376 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «Дінеро» присвоєно номер договору L8720842, у загальному розмірі 20426,91 грн з яких: 15608,00 грн заборгованість за кредитом, 1406,00 грн сума збитків з урахуванням 3 % річних, 3412,91 грн інфляційні втрати.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним при зверненні до суду судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то суд встановив наступне.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги стороною позивача надано: договір № 36 про надання правової допомоги від 25.04.2024, додаткову угоду від 25.04.2024 до договору про надання правової допомоги від 25.04.2024, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги з адвокатом (виконання робіт, надання послуг) на загальну суму 5000 грн.

При розподілі витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з того, що такі витрати підтверджені належними доказами та клопотання про їх зменшення не подано іншою стороною. Тому відсутні передбачені ст. 137 ЦПК України підстави для зменшення витрат на професійну правничу допомогу, та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу, що становлять 5000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 76-82, 137, 141, 178, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 274, 354 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 526, 527, 530, 599, 610, 634, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (місцезнаходження: 04112, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8 код ЄДРПОУ 38750239) до ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 (зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (місцезнаходження: 04112, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8 код ЄДРПОУ 38750239) заборгованість за договором позики № AG9370376 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «Дінеро» присвоєно номер договору L8720842, у загальному розмірі 20426 (двадцять тисяч чотириста двадцять шість) гривень 91 копійку з яких 15608,00 грн заборгованість за кредитом, 1406,00 грн сума збитків з урахуванням 3 % річних, 3412,91 грн інфляційні втрати.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 (зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (місцезнаходження: 04112, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8 код ЄДРПОУ 38750239) судові витрати у виді судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя Ю.В. Рачкелюк