Постановление суда № 141056149, 28.10.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6448/26

Провадження № 2-п/344/122/26

УХВАЛА

про залишення заяви

про перегляд заочного рішення без руху

28 жовтня 2026 року місто Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Мелещенко Л.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 вересня 2026 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

09 жовтня 2026 року заявник ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , звернулася до суду через систему «Електронний суд» з заявою про перегляд заочного рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 вересня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09 жовтня 2026 року дану заяву розподілено для розгляду головуючому судді Мелещенко Л.В.

У зв`язку із перебуванням судді Мелещенко Л.В. у відпустці у період з 12.10.2026 по 26.10.2026 матеріали справи розглядаються після виходу головуючого судді з відпустки.

Розглянувши матеріали поданої заяви, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини шостої статті 285 Цивільного процесуального кодексу України, до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

Частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, а Суд, в свою чергу, згідно з частиною другою статті 9 згаданого Закону, перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328,00 гривень.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення суду, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Згідно частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення суду, яка подана фізичною особою в електронній формі, розмір судового збору становить 532,48 гривень.

Заявником не долучено до заяви документа про сплату судового збору або копії документів, що підтверджують звільнення від сплати судового збору.

Натомість заявником надано до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання даної заяви на підставі статті 136 Цивільного процесуального кодексу України та статті 8 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження свого скрутного майнового стану заявник надала постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 82118187 від 05.10.2026, згідно якої на її кошти накладено арешт. Сума заборгованості у зазначеному виконавчому провадженні становить 19 133,53 гривень. У зв`язку зі складним матеріальним становищем та арештом коштів заявник зазначає, що не має фактичної можливості сплатити судовий збір за подання цієї заяви.

Вирішуючи вимоги даного клопотання, суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

За змістом статті 136 Цивільного процесуального кодексу України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 Цивільного процесуального кодексу України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст. 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим ст. 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Креуз проти Польщі», від 19 червня 2001 року).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» від 26 липня 2005 року).

Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа №821/1896/15-а, провадження № К/9901/14384/18).

Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зазначав, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Суддя зауважує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан позивача для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на позивача. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наявність рухомого і нерухомого майна, доказів щодо відсутності інших доходів, довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо).

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі №990/13/23 зазначено, що документ з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відображає лише інформацію про доходи скаржника, який сам по собі не відображає скрутний майновий стан особи, яка подає скаргу.

Отже, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.

Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд врахував, що зазначені у клопотанні обставини та надані на їх підтвердження докази в достатній мірі не підтверджують неможливість сплати судового збору при зверненні до суду з позовом, а також не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору.

З урахуванням наданих заявником доказів, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, який необхідно сплатити за подання заяви, слід відмовити, оскільки заявником не надано суду доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, доказів щодо відсутності інших доходів, довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), який перешкоджає виконати вимоги.

Враховуючи вищевикладене, на підтвердження сплати судового збору заявнику необхідно надати до суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 532,48 гривень.

Зазначений недолік заяви може бути усунений шляхом надання суду документа про сплату судового збору у розмірі 532,48 гривень за такими реквізитами для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Ів.-Фр./ТГ м.Ів.-Фр./ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA988999980313111206000009612; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області (назва суду, де розглядається справа).

Згідно частини восьмої статті 285 Цивільного процесуального кодексу України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Частиною першою статті 185 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених Кодексом вимог, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне залишити заяву про перегляд заочного рішення без руху, надавши заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст.ст. 185, 259, 260, 285 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 вересня 2026 року - залишити без руху, надавши заявнику строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для виправлення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити заявнику, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Копію ухвали направити для відома та виконання заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мелещенко Л.В.