Решение № 141051428, 28.10.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/1957/26

Провадження № 2/930/1450/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.10.2026 року м. Немирів

Немирівський районний суд

Вінницької області в складі:

головуючого судді - Науменко С.М.

за участю секретаря судового засідання Андрущак Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Споживчий центр» звернулось до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 19.12.2025-100000503 в розмірі 30 852.76 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 19.12.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №19.12.2025-100000503.

Відповідно до умов договору Позичальнику надано кредит у розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 19.12.2025, на строк вказаний в заявці.

Відповідно до умов Договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору.

Відповідно до умов кредитного договору №19.12.2025-100000503 від 19.12.2025 року позичальнику надається Кредит на наступних умовах:

- дата надання/видачі кредиту 19/12/2025;

- сума кредиту 10 000 грн. 00 коп.;

- строк, на який надається кредит 182 днів з дати його надання;

- дата повернення (виплати) кредиту 18.06.2026 року.

ТОВ "Споживчий центр" свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши позичальнику кредит у розмірі 10 000,00 грн. на строк, обумовлений договором.

Відповідач ОСОБА_1 , свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку із чим має заборгованість станом на день подання позову у розмірі 30 852.76 грн. з яких: заборгованість по тілу кредиту в розмірі 10 000,00 грн., заборгованість по процентам у розмірі 15 100 грн., комісії (пов`язаної з наданням кредиту 752.76 грн., відсотків, нараховані по ст. 625 ЦК України 5 000.00 грн.

На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав та інтересів ТОВ «Споживчий центр», в зв`язку з чим останній змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 04.08.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачам копію позовної заяви з додатками.

Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 отримала копію ухвали про відкриття провадження.

Відповідачу було визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

25.10.2026 через Електронний суд до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просила відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки доводи позовної заяви не відповідають дійсним обставинам справи. Позивач зробив не правильний розрахунок заборгованості, який долучив до матеріалів справи.

Разом з відзивом до суду подано заяву про продовження строку на подання відзиву, в обґрунтування якого відповідач зазначає що не є фахівцем у галузі права і не має спеціальних знань для складання процесуальних документів, після отримання ухвали про відкриття розпочала пошук адвоката, який був фахівцем у дані й категорії справ, зміг би належним чином проаналізувати позовну заяву із долученими доказами. До того ж була необхідність в отриманні відповідних доказів для підготовки правової позиції для захисту прав та інтересів відповідача. Відповідач, враховуючи, що продовження встановленого судом процесуального строку не ставиться у залежність від поважності причин його пропуску, просить визнати причини пропуску процесуального строку на подання відзиву поважними, продовжити строк для подання відзиву та прийняття його до розгляду.

В силу ч.1 ст. 217 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Таким чином, законодавець розмежовує поняття строків на «встановлені законом» та «встановлені судом» та відрізняє види звернення з відповідними клопотаннями та терміном їх подання.

Строк на подання відзиву встановлюється судом, отже його поновлення чинним процесуальним законом не передбачено, а положеннями ч.2 ст. 127 ЦПК України передбачено саме продовження такого строку з врахуванням терміну подання відповідного клопотання до закінчення визначеного судом строку.

Копія ухвали суду від 04.08.2026 року, якою судом встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповідачем ОСОБА_1 , суду під розписку отримано 17.08.2026 року, відзив на позовну заяву подано через Електронний суд до канцелярії суду 26.10.2026 року, тобто із пропуском процесуального строку, встановленого судом.

За змістом статей 43,44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач не була позбавлена можливості у строк, встановлений ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 04.08.2026 року, подати відзив на позовну заяву або подати заяву про продовження такого строку, однак таких заяв до суду у встановленому порядку не надходило.

За наведених обставин суд робить висновок про відсутність правових підстав для продовження ОСОБА_1 , строку на подання відзиву на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр».

За правилами частини першої та другої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, клопотання про продовження строку на подання відзиву слід залишити без задоволення, а відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - без розгляду, оскільки відзив був поданий до суду поза межами встановленого строку.

Відповідно до ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просить справу розглядати без участі представника позивача, у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 на неодноразові виклики в судове засідання не з`явилася, хоча про час, день та місце розгляду справи повідомлялася завчасно і належним чином, однак зворотнє поштове відправлення повернулося з відміткою «про вручення поштового відправлення особисто під розписку ОСОБА_1 ».

Враховуючи, що в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 19.12.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 19.12.2025-100000503.

Згідно із п. 3.1. Договору, кредитодавець зобов`язується надати кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (якщо комісія(ії) встановлена (і)договором).

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п.3.3. Договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит на наступних умовах: сума кредиту встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; тип кредиту - кредитна лінія; строк, на який надається кредит, встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) встановлюються у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; графік платежів встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Кредитор надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності (п. 4.1 Договору).

Кредитний договір (оферти) № 19.12.2025-100000503 від 19.12.2025, заявка підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е366, який було направлено відповідачу на номер її мобільного телефону.

З довідки №1-1804 від 18.04.2026, наданої Товариством з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», вбачається, що на банківську картку № НОМЕР_1 перераховано грошові кошти у сумі 10 000,00 грн., згідно Кредитного договору (оферти) №19.12.2025-100000503 від 19.12.2025 (номер транзакції в системі iPay.ua 953710780).

Згідно довідки - розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №19.12.2025-100000503 від 19.12.2025, заборгованість ОСОБА_1 по вказаному договору складає 30 852.76 грн., з яких: 10 000.00 - грн. заборгованість по тілу кредиту; 15 100.00 грн. - заборгованість за процентами; 752.75 грн. комісії (пов`язаної з наданням кредиту), 5 000.00 грн. відсотків нарахованих по ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст.1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 610,612 ЦК України - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не виконується зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту,тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості простроченого кредиту та відсотків, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, у зв`язку із чим з відповідача слід стягнути: 10 000,00 грн. основного боргу, тобто тіла кредиту, 15 100.00 грн. заборгованості за процентами, 752.76 грн. комісії (пов`язаної з надання кредиту), а всього 25 852.76 грн.

Щодо вимоги позову про стягнення з відповідача 5000,00 грн. неустойки суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні`у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначене вище, стягнення неустойки у розмірі 5000,00 грн. за кредитним договором №19.12.2025-100000503 від 19.12.2025, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позов був заявлений у сумі 30 852.76 грн., а задоволений на 25 852.76 грн. і судові витрати склали 2662,40 грн., то ці витрати розподіляються у такий спосіб: 30 852.76 грн./25852.76 грн. = 0,8379 2662,40грн./0,8379=2 230.82 грн.

За таких обставин, відповідно дост.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2 230.82грн.

Також суд зауважує, що суд ухвалював рішення за відсутності учасників справи. Відповідно до положення ч.ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На відповідне застосування вказаних положень також звернула увагу Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 15 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11.

Керуючись ст. ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.3, 207, 509, 526, 626, 628, 633, 634, 638, 1046, 1049, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором № 19.12.2025-100000503 від 19.12.2025 року у розмірі 25 852.76 грн., з яких:

-тіло кредиту 10 000 грн.;

-процентів 15 100 грн.;

-комісії (пов`язаної з наданням кредиту) 752.76 грн.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 230.82 грн. та витрати, пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи у сумі 127.38 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Вінницького апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А;

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Суддя С.М.Науменко