Постановление суда № 141049612, 29.10.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

Іменем України

29.10.2026 Справа №607/28938/19 Провадження №2-с/607/201/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В. під час вирішення питання про прийняття до розгляду заяви адвоката Павлюк Оксани Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 28.02.2020 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за заявою комунального підприємства «Тернопільводоканал»,

УСТАНОВИЛА:

26.10.2026 адвокат Павлюк О.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з заявою про скасування судового наказу від 28.02.2020, яким з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Тернопільводоканал» стягнуто заборгованість за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 20042,67 грн та судовий збір у сумі 192,10 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2026 головуючою суддею для розгляду цієї справи визначено суддю Марциновську І.В.

28.10.2026 матеріали справи передано судді для розгляду.

Дослідивши зміст заяви про скасування судового наказу, а також додані до неї документи та матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Вимоги до форми та змісту заяви, а також перелік документів, що до неї додаються, визначені ч. 2-5 ст. 170 ЦПК України.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

28.02.2020 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за заявою КП «Тернопільводоканал» виданий судовий наказ, яким з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Тернопільводоканал» стягнуто заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.09.2017 до 01.12.2019 в розмірі 20042,67 грн, яка складається з: заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення 19429,48 грн; суми інфляційних нарахувань 383,29 грн; суми нарахувань трьох процентів річних за користування чужими коштами 229,90 грн, а також стягнуто судовий збір у сумі 192,10 грн.

Згідно з матеріалами цивільної справи копія судового наказу від 28.02.2020 отримана боржником ОСОБА_1 07.04.2020. Відтак строк для подання заяви про скасування судового наказу закінчився 22.04.2020.

Разом з тим з заявою про скасування судового наказу ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 26.10.2026, тобто з пропуском визначеного законодавцем процесуального строку.

Поряд з цим разом із заявою про скасування судового наказу представник боржника адвокат Павлюк О.М. подала клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, у якому вказала, що 05.02.2021 представник ОСОБА_1 адвокат Нужда С.Ф. вже зверталася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з заявою про скасування судового наказу. Однак в заяві представник боржника не зазначила поважних причин пропуску процесуального строку та 08.02.2021 ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області цю заяву повернуто без розгляду. Однак ОСОБА_1 не був обізнаний про те, що суд повернув його заяву про скасування судового наказу без розгляду. Про наявність боргу боржник дізнався лише в серпні 2026 року через блокування його рахунків, на яких містяться пенсійні виплати.

Адвокат зазначила, що ОСОБА_1 отримав копію судового наказу 07.04.2020 та причиною пропуску процесуального строку на звернення до суду з заявою про його скасування стали жорсткі карантинні обмеження, пов`язані із COVID-19 та введення у подальшому на території України воєнного стану. Такі обставини непереборної сили, на думку представника боржника, є поважними причинами для поновлення пропущеного процесуального строку на звернення із цією заявою.

Крім цього, 02.10.2026 з метою захисту своїх інтересів ОСОБА_1 звернувся до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги та 14.10.2026 адвокат Павлюк О.М. отримала доручення на представництво інтересів ОСОБА_1 .

З урахуванням викладених обставин представник просила поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу.

Оцінивши доводи представника боржника щодо поновлення пропущеного процесуального строку, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для його задоволення з огляду на таке.

Як зазначив суд вище, копію судового наказу від 28.02.2020 боржник ОСОБА_1 отримав 07.04.2020, а тому останнім днем встановленого законом строку для подання заяви про його скасування було 22.04.2020. Водночас із відповідною заявою боржник звернувся до суду лише 26.10.2026, тобто більш ніж через шість років після закінчення встановленого процесуального строку.

Посилання представника боржника на запровадження карантинних обмежень у зв`язку з поширенням COVID-19 та введення воєнного стану в Україні не є самі по собі достатніми підставами для поновлення пропущеного процесуального строку. Заявник не навів конкретних обставин, які б об`єктивно унеможливлювали своєчасне звернення до суду протягом усього періоду з моменту отримання копії судового наказу до подання заяви про його скасування, а також не надав належних доказів існування таких перешкод.

Крім цього, як зазначено у клопотанні, 05.02.2021 представник боржника вже зверталася до суду із заявою про скасування судового наказу, однак ухвалою суду від 08.02.2021 цю заяву було повернуто без розгляду у зв`язку з незазначенням поважних причин пропуску процесуального строку. Отже, обставини попереднього звернення свідчать про те, що боржнику було відомо про необхідність вжиття процесуальних заходів для оскарження судового наказу ще у лютому 2021 року. Водночас доказів того, що після повернення заяви боржник був об`єктивно позбавлений можливості повторно звернутися до суду в установленому законом порядку, суду не надано.

Доводи про необізнаність боржника щодо повернення попередньої заяви та виявлення наявності заборгованості лише в серпні 2026 року у зв`язку з блокуванням банківських рахунків також не спростовують факту отримання ним копії судового наказу 07.04.2020 та попереднього звернення до суду з метою його скасування. Саме по собі виявлення наслідків виконання судового наказу через тривалий час не свідчить про наявність поважних причин пропуску строку, якщо не доведено об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду.

Також звернення ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги 02.10.2026 та отримання адвокатом доручення на представництво його інтересів 14.10.2026 підтверджують вжиття заходів для захисту прав боржника у 2026 році, однак не пояснюють причин тривалого незвернення до суду після повернення попередньої заяви у лютому 2021 року.

Таким чином, з моменту закінчення строку на подання заяви про скасування судового наказу до повторного звернення боржника минув значний проміжок часу, а наведені у клопотанні обставини не підтверджують наявності поважних причин, які б об`єктивно перешкоджали своєчасному вчиненню відповідної процесуальної дії. За таких обставин суд не вбачає правових підстав для поновлення пропущеного процесуального строку.

З огляду на викладене, у задоволенні клопотання представника боржника адвоката Павлюк О.М. про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу подана після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 170 ЦПК України, та відсутні підстави для поновлення цього строку, у зв`язку з чим заява підлягає поверненню разом із доданими до неї документами без розгляду.

При цьому повернення заяви про скасування судового наказу не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. 170, 171, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити у клопотанні адвоката Павлюк Оксани Миколаївни про поновлення пропущеного процесуального строку.

Заяву з доданими до неї документами адвоката Павлюк Оксани Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 28.02.2020 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за заявою комунального підприємства «Тернопільводоканал», повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

CуддяІ. В. Марциновська