Решение № 141040611, 29.10.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1662/26

Провадження № 2/674/1315/26

РІШЕННЯ

іменем України

29 жовтня 2026 року м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., за участі секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (ціна позову 11921,79 грн),

в с т а н о в и в :

До Дунаєвецького районного суду Хмельницької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 475077-КС-002 про надання кредиту від 24.09.2023 (далі кредитний договір) станом на 23.07.2026 у сумі 11921,79 грн, з яких 2965,49 грн заборгованість за тілом кредиту, 8638,65 грн заборгованість за процентами за користування кредитом, 317,65 грн заборгованість за комісією, а також судовий збір у сумі 2662,40 грн і витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.09.2023 між ним та відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір, за яким відповідач отримала кредит у сумі 3000,00 грн, однак свої зобов`язання з повернення кредиту, сплати процентів і комісії виконала лише частково, сплативши 650,00 грн, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яку в добровільному порядку не погашено. Позивач також зазначає, що проценти за користування кредитом після закінчення строку дії кредитного договору не нараховувались, а штрафів і процентів річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України до стягнення не заявлено.

Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми Цивільного кодексу України щодо обов`язковості умов укладених договорів, обов`язковості виконання боржником узятих на себе зобов`язань за договором та особливостей укладення і виконання кредитних договорів; норми Закону України "Про електронну комерцію" щодо порядку укладення договорів в електронному вигляді; норми Закону України "Про споживче кредитування".

Позовну заяву подала представник позивача Величко Л.М., яка просила розглядати справу за відсутності представника позивача, а також заявила клопотання про витребування доказів в Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК".

Ухвалою судді від 06.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою клопотання представника позивача задоволено та витребувано в Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" докази щодо випуску на ім`я відповідача платіжної картки та руху коштів за рахунком, відкритим для її обслуговування, за період з 24.09.2023 по 10.03.2024.

Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надійшло.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

24.09.2023 між позивачем та відповідачем укладено договір № 475077-КС-002 про надання кредиту, за умовами якого позивач надав відповідачу споживчий кредит у сумі 3000,00 грн строком на 24 тижні з датою повернення кредиту 10.03.2024 (п. 2.1, 2.3, 2.7, 2.11 кредитного договору). Сторони погодили фіксовану знижену процентну ставку в розмірі 1,15016667% за кожен день користування кредитом, яка застосовується за умови погашення кредиту згідно з графіком платежів, і фіксовану стандартну процентну ставку в розмірі 2,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується, якщо прострочення платежу за графіком триває понад сім календарних днів, з восьмого календарного дня від дня простроченого платежу до закінчення строку дії кредитного договору (п. 2.4, 3.2.1, 3.2.2 кредитного договору). Проценти нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, наявний на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом (п. 3.2 кредитного договору). Кредитним договором передбачено також комісію за надання кредиту в сумі 450,00 грн, розмір якої залишається незмінним протягом усього строку дії договору (п. 2.5 кредитного договору). Повернення кредиту, сплата процентів і комісії здійснюються дванадцятьма платежами по 650,00 грн кожні чотирнадцять днів, з 08.10.2023 по 10.03.2024, згідно з графіком платежів (п. 3.2.3 кредитного договору). Ті самі умови кредитування, зокрема обидві процентні ставки, комісію, графік платежів і орієнтовну загальну вартість кредиту в сумі 7800,00 грн, наведено в паспорті споживчого кредиту, який відповідач підписала того ж дня.

Кредитний договір укладено дистанційно, в електронній формі, шляхом надання позивачем пропозиції (оферти) та її прийняття (акцепту) відповідачем. 24.09.2023 відповідач увійшла до особистого кабінету в інформаційно-комунікаційній системі позивача, підписала паспорт споживчого кредиту одноразовим ідентифікатором UA-9911, а о 12:35 прийняла пропозицію (оферту) та підписала кредитний договір одноразовим ідентифікатором UA-3912, надісланим на вказаний нею номер телефону, що підтверджується офертою, акцептом, анкетою позичальника та візуальною формою послідовності дій клієнта в інформаційно-комунікаційній системі позивача.

Того ж дня о 12:35 позивач перерахував кредит у сумі 3000,00 грн на банківську картку НОМЕР_1 , реквізити якої відповідач самостійно вказала в анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується документом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПрофітГід", яке має ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунку, про здійснення переказу із зазначенням номера транзакції, коду авторизації та призначення переказу з посиланням на кредитний договір.

На виконання ухвали від 06.08.2026 Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" листом від 25.08.2026 повідомило, що на ім`я відповідача в банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , та надало виписку за рахунком цієї картки за період з 24.09.2023 по 10.03.2024. Згідно з цією випискою 24.09.2023 на рахунок відповідача зараховано переказ у сумі 3000,00 грн. Отже, кредитні кошти в повному обсязі надійшли на рахунок відповідача.

07.10.2023 відповідач внесла платіж у сумі 650,00 грн, з якого позивач зарахував 483,14 грн у погашення процентів за користування кредитом, 132,35 грн комісії і 34,51 грн тіла кредиту. Платіж, строк сплати якого настав 22.10.2023, і всі наступні платежі за графіком відповідач не внесла. Відповідно до розрахунку заборгованості та довідки про стан заборгованості станом на 23.07.2026 заборгованість відповідача за кредитним договором становить 11921,79 грн, з яких 2965,49 грн заборгованість за тілом кредиту, 8638,65 грн заборгованість за процентами за користування кредитом, 317,65 грн заборгованість за комісією. Штрафів і процентів річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач не нараховував.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності відповідно до ст. 89 ЦПК України.

Досліджуючи надані докази, аналізуючи наведені доводи, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.

Встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов`язані із невиконанням останньою зобов`язань за укладеним нею кредитним договором.

Вказані правовідносини є цивільно-правовими та регулюються Цивільним кодексом України.

За ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит у сумі 3000,00 грн, що підтверджується документом про здійснення переказу грошових коштів, а їх зарахування на рахунок відповідача випискою АТ КБ "ПРИВАТБАНК", наданою на виконання ухвали суду.

Відповідач, отримавши кредитні кошти, була зобов`язана в силу вимог ст. 629 та 1054 ЦК України повернути кредит, сплатити проценти і комісію на умовах та у строки, передбачені кредитним договором і графіком платежів. Вносячи платіж на погашення заборгованості, відповідач вчинила конклюдентні дії, які свідчать про прийняття нею умов кредитного договору. Надалі виконання зобов`язань відповідач припинила, у зв`язку з чим і виникла заборгованість, заявлена до стягнення. Документів, які б підтверджували повне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, у матеріалах справи немає. Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.

Щодо розміру процентної ставки за кредитним договором суд зазначає таке. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%. Вищезазначену статтю було доповнено ч. 5 згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" № 3498-IX від 22.11.2023. При цьому вищезазначеним Законом прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування" також було доповнено п. 17, відповідно до якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5% (з 24.12.2023 до 21.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів 1,5% (з 22.04.2024 включно до 19.08.2024 включно) та з 20.08.2024 включно та надалі 1%.

У даному випадку кредитний договір укладено 24.09.2023, тобто до набрання чинності Законом України № 3498-IX. Матеріали справи не містять відомостей про продовження строку кредитування після 24.12.2023, а згідно з розрахунком заборгованості період кредитування тривав з 24.09.2023 по 10.03.2024, як це визначено кредитним договором. Тому встановлені ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" та п. 17 його Прикінцевих та перехідних положень обмеження денної процентної ставки на кредитний договір не поширюються (п. 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 3498-IX). Встановлені кредитним договором процентні ставки були правомірними на момент його укладення, а тому нарахування процентів за ними протягом строку кредитування є правомірним.

Щодо нарахування процентів суд виходить з такого. Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Строк кредитування за кредитним договором становить 24 тижні та закінчився 10.03.2024 у дату повернення кредиту і останнього платежу за графіком платежів (п. 2.3, 2.11, 3.2.3 кредитного договору). Позивачем у розрахунку заборгованості нараховано проценти за користування кредитом за період з 24.09.2023 по 10.03.2024, тобто виключно в межах строку кредитування: з 24.09.2023 по 29.10.2023 за зниженою процентною ставкою 1,15016667% на день, а з 30.10.2023 по 10.03.2024 за стандартною процентною ставкою 2,00% на день, оскільки платіж, строк сплати якого настав 22.10.2023, відповідач не внесла і прострочення тривало понад сім календарних днів (п. 3.2.2 кредитного договору). Загалом нараховано 9121,79 грн процентів, з яких відповідач сплатила 483,14 грн, тож непогашеними залишаються 8638,65 грн. Починаючи з 11.03.2024 нарахування процентів припинено, а сума заборгованості за процентами до дати складення розрахунку 23.07.2026 залишалася незмінною. Перевіривши розрахунок обчисленням, суд встановив, що проценти нараховано на залишок тіла кредиту, наявний на початок кожного дня (3000,00 грн по 07.10.2023 і 2965,49 грн з 08.10.2023), з округленням щоденної суми процентів до копійки, що відповідає умовам кредитного договору. Отже, нарахування процентів за період після спливу строку кредитування позивачем не здійснювалось, а вимога про стягнення процентів за користування кредитом у сумі 8638,65 грн є правомірною.

Комісія за надання кредиту в сумі 450,00 грн передбачена п. 2.5 кредитного договору, нараховується одноразово, зазначена в паспорті споживчого кредиту, врахована в загальних витратах за кредитом та не є платою за додаткові чи супутні послуги кредитодавця. Періодичною платою за обслуговування кредиту, кредитної заборгованості чи рахунку така комісія не є. З урахуванням сплачених відповідачем 132,35 грн непогашеною залишається комісія в сумі 317,65 грн. Відтак вимога про стягнення комісії у сумі 317,65 грн є правомірною.

Виходячи із наведених правових норм, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, що підтверджені дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі: заборгованість за тілом кредиту 2965,49 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом 8638,65 грн, заборгованість за комісією 317,65 грн, загалом 11921,79 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн. Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн суд зазначає таке. Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

15.05.2026 між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Правовий баланс" укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, за умовами якого розмір гонорару за підготовку позовної заяви є фіксованим і складає 10000,00 грн за одну позовну заяву (п. 4.3 договору). На підтвердження понесення таких витрат позивачем надано зазначений договір та рахунок-фактуру № 05-475077-КС-002 від 15.05.2026 на суму 10000,00 грн за підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості з відповідача.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та їх пропорційності складності справи, суд враховує, що ця справа є малозначною і розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а обсяг наданої правничої допомоги обмежується підготовкою позовної заяви за фіксованим гонораром. Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідач не подавала. З урахуванням наданих доказів суд доходить висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн відповідають критеріям реальності та розумності їх розміру і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст. 12, 19, 76, 81, 84, 89, 133, 137, 141, 247, 258-260, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 205, 525, 526, 527, 530, 617, 627, 628, 629, 634, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України "Про електронну комерцію", Законом України "Про споживче кредитування", суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" заборгованість за договором № 475077-КС-002 про надання кредиту від 24.09.2023 у сумі 11921,79 грн, яка складається із:

- заборгованості за тілом кредиту в сумі 2965,49 грн;

- заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 8638,65 грн;

- заборгованості за комісією в сумі 317,65 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (місцезнаходження: бульв. Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Давид БАРАТЕЛІ