Решение № 141039655, 28.10.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/56/26

Номер провадження2/173/828/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 жовтня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що АТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 11.04.2018 уклали договір № 7966283 про встановлення ліміту кредитування (автоматичний овердрафт), на підставі якого Банк зобов`язується, при недостатності коштів на рахунку клієнта, відкритому в Банку, надати Клієнту в межах встановленого у сумі та на умовах обумовлених цим договором ліміту кредитування, кредит у формі Овердрафт, тобто надати у власність клієнта грошові кошти у національній валюті шляхом дебатування рахунку за рахунок кредитних коштів банку на суму, що перевищує залишок коштів на рахунку, для здійснення видаткових операцій по Рахунку з використанням банківської платіжної картки та/або для оплати визначених цим договором ліміту кредитування по договору визначаються цим договором та тарифами банку для тарифного пакету START.

Відповідно до умов договору, максимальний ліміт кредитування становив 20000,00 грн за умови надходження на рахунок коштів у визначеному договором розмірі. За користування кредитом відповідач зобов`язалася сплачувати проценти у розмірі 30 % річних.

Представник позивача зазначав, що Банк належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, натомість відповідач тривалий час не виконувала належним чином зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів. Згідно з розрахунком Банку, з 19.10.2020 утворилася прострочена заборгованість за кредитним договором № 07966283/1 від 19.11.2018, яка становить 32913,33 грн, з яких 19968,96 грн - заборгованість за кредитом та 12944,37 грн - заборгованість за процентами.

Позивач просить стягнути вказану суму заборгованості, а також судові витрати.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 11.04.2018 між АТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір № 7966283 про встановлення ліміту кредитування (автоматичний овердрфат).

Відповідно до умов договору № 7966283 про встановлення ліміту кредитування, Банк встановив максимальний ліміт кредитування у розмірі 20000,00 грн у формі овердрафту зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30 % річних. Кредит надавався для здійснення видаткових операцій за рахунком у межах установленого ліміту, а позичальник зобов`язалася повернути кредит, сплатити нараховані проценти та інші передбачені договором платежі. Договором також передбачено обов`язок позичальника погасити заборгованість у повному обсязі у встановлені строки та право Банку вимагати дострокового повернення заборгованості за умови направлення відповідного повідомлення.

Матеріали справи також містять паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем, згідно з яким ліміт кредитування становить 20000,00 грн, строк кредитування - 12 місяців, процентна ставка фіксована - 30 % річних. Крім того, позивачем надано анкету-заяву від 11.04.2018 про оформлення зарплатної банківської платіжної картки, анкету для надання комплексних банківських послуг фізичним особам у ПАТ «КРЕДОБАНК» та заяву-договір № 26256011118778/980 від 11.04.2018 про відкриття поточного рахунку.

Водночас позивачем надана виписка по особовим рахункам відповідача ОСОБА_1 з 19.11.2018 по 11.12.2025, з якої вбачається, що періодично відповідач здійснювала погашення нарахованих доходів за овердрафтом № 7966283 від 19.11.2018. Також наданий розрахунок заборгованості за договором кредиту № О7966283/1 від 19.11.2018, згідно з яким заборгованість складає 32913,33 грн, з яких 19968,96 грн - заборгованість за кредитом та 12944,37 грн - заборгованість за процентами. Відповідно до досудової вимоги позивач звернувся до ОСОБА_1 з вимогою про погашення заборгованості, яка виникла за невиконання кредитного договору № О7966283/1 від 19.11.2018.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналіз зазначених положень ЦК України зобов`язує позивача довести не лише факт виникнення кредитних правовідносин, а й обставини надання та використання кредитних коштів, виникнення заборгованості, настання строку її повернення, а також правильність визначення заявлених до стягнення сум основного боргу та процентів.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч.1 ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.13 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Оцінюючи подані докази, суд ураховує, що на підтвердження позовних вимог позивач надав кредитний договір про встановлення ліміту кредитування (автоматичний овердрафт) від 11.04.2018 року № 7966283.

Водночас у позовній заяві зазначено, що 19.10.2020 банк здійснив перерахунок заборгованості та відніс прострочений кредит за договором № О7966283/1 від 19.11.2018. Розрахунок заборгованості та досудова вимога також містять посилання на договір від 19.11.2018, який до матеріалів справи не долучено.

Надані документи не містять достатніх відомостей, які б давали змогу встановити правовий зв`язок між кредитним договором від 11.04.2018 року та договором № О7966283/1 від 19.11.2018 року, за яким позивач визначив суму заборгованості, що підлягає стягненню.

Надана позивачем виписка за особовими рахунками відповідача за період з 19.11.2018 до 11.12.2025 містить відомості про операції за овердрафтом № 7966283 від 19.11.2018. Водночас кредитний договір, наданий на підтвердження позовних вимог, укладено 11.04.2018, а розрахунок заборгованості здійснено за договором № О7966283/1 від 19.11.2018. При цьому матеріали справи не містять документів, які б підтвердили, що заборгованість, визначена позивачем у розмірі 32913,33 грн, виникла саме на підставі наданого кредитного договору від 11.04.2018.

Крім того, оскільки розрахунок заборгованості здійснено за договором № О7966283/1 від 19.11.2018 року, який у матеріалах справи відсутній, суд позбавлений можливості перевірити умови, на підставі яких позивач визначив розмір основного боргу та нарахував проценти в сумі 12944,37 грн, зокрема правильність застосування процентної ставки та періоду нарахування процентів.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин суд доходить висновку, що надані позивачем докази не дають змоги достовірно встановити правову підставу виникнення заборгованості, заявленої до стягнення, та перевірити правильність визначення її розміру.

Отже, позивачем не доведено належними та достатніми доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки АТ «КРЕДОБАНК» у задоволенні позову відмовлено, тому понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (79026, місто Львів, вул. Сахарова, 78, ЄДРПОУ 09807862) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту.

Суддя: Є.В. Челюбєєв