Постановление суда № 141039437, 01.01.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/15393/25

Провадження № 2/932/4688/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 січня 2026 року м. Дніпро

Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Потоцька С.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Макіївської міської ради, Донецької обласної військової (державної) адміністрації про визнання права власності на житло,-

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Дніпра звернулась позивач із позовом до Макіївської міської ради, Донецької обласної військової (державної) адміністрації про визнання права власності на житло.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.: 175, 177 ЦПК України, зважаючи на таке.

Згідно з ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з позовом позивачем подане клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування заяви зазначає, що пенсію не отримує, дохід за 2024 рік становить 69 825,12 грн. Тому існують підстави для звільнення від сплати судового збору. Позивач є вимушеним переселенцем у зв`язку збройною агресією рф, переживає важкі життєві обставини та немає матеріальної змоги сплатити судовий збір. Проживала на території де ведуться активні бойові дії, що вбачається з довідки внутрішньо переміщеної особи .

Розглянувши заявлене клопотання, суд дійшов таких висновків.

Позивач, звертаючись до суду з цим позовом, просить визнати право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 95,00 кв.м, житлова площа 51.80 кв.м.

Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Закон України «Про судовий збір» містить визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх судових інстанціях за законом, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

Питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 Закону України «Про судовий збір», або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Близьких за змістом висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Водночас суд зауважує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний майновий стан особи для звільнення, зменшення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, покладається саме на особу, яка звертається з відповідним клопотанням. Такими доказами можуть бути, наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Разом із тим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63 - 64).

На підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану заяву надала лише відомості щодо доходу, нарахованого податку з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору.

У цій справі до клопотання про звільнення від сплати судового збору заявниця не надає достатніх та належних доказів щодо її загального майнового стану, тобто не підтверджує відсутність у неї іншого доходу, заощаджень (банківські документи про відсутність на рахунку коштів), права власності на нерухоме майно, транспортні засоби, тощо.

Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд враховає, що зазначені позивачкою обставини не є безумовними підставами для звільнення заявниці від сплати судового збору, оскільки суду не надано доказів на підтвердження реального майнового стану позивачки, який перешкоджає їй виконати вимоги законодавства щодо оплати судового збору за подання позову.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, наведені у заяві доводи не дають достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

З огляду на зазначене, враховуючи положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд робить висновок про відмову у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Приписами статей 4, 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, з врахуванням наведених вище приписів Закону України «Про судовий збір» позивач повинен сплатити судовий збір за ставкою, що підлягала сплаті при поданні позову, виходячи з вартості нерухомого майна.

З урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2025 року, ціни позову, коефіцієнту 0,8 сума судового збору складає 6 225, 79 грн.

Судовий збір у розмірі 6 225, 79 грн необхідно перерахувати на рахунок отримувача ГУК у Дн-кій обл./Шев.р/22030101 № UA258999980313171206000004628, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО)899998, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу-; 101; Судовий збір, за заявою (ПІБ заявника), Шевченківський районний суд міста Дніпра.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За наведених підстав заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме, сплатити судовий збір в розмірі 6 225, 79 грн на вищезазначений рахунок та надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.: 175, 177, 185, 293, 294 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Макіївської міської ради, Донецької обласної військової (державної) адміністрації про визнання права власності на житло - залишити без руху.

Запропонувати позивачу усунути недоліки, які зазначені у мотивувальній частині ухвали, у строк не пізніше 10 днів з дня отримання копії ухвали..

У разі невиконання вказаних вимог позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.С. Потоцька