Решение № 141038339, 29.10.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/3329/26

Провадження №2/944/2489/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2026 рокум.ЯворівЯворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

з участю секретаря судових засідань Шандрук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворів, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

Правова позиція позивача та відповідача

Представник ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №03.07.2025-100002189 від 03.07.2025 року в розмірі 38 326.00 грн та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 03.07.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №03.07.2025-100002189. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 22 000.00 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 03.07.2025 року строком на 184 дні. Також договором передбачено, що датою повернення (виплати) кредиту є 02.01.2026 року. Відповідно до даного договору сторони домовилися, що Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту передбачена. Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.85% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія", економічна сутність плата за надання Кредиту) 20% від суми Кредиту та дорівнює 4400 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір, крім продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування та строку виплати кредиту у порядку, передбаченому договором. Протягом строку дії договору тарифи та комісія(ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг. Відповідно до п. 3.1 Договору За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію(ї) (якщо комісія (ї) встановлена(і) договором). Згідно з п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів 5168-74XX-XXXX-1149. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 38 326.00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 20500.00 грн., по процентах в розмірі 8789.00 грн, комісії пов`язаної з наданням кредиту 4217.00 грн та неустойки 4820.00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

15.09.2026 року відповідач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» скерувала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що наявність у копіях текстового повідомлення накладення електронного підпису сама собою не дозволяє перевірити цей підпис, його зв`язок із конкретним документом та незмінність підписаних даних. Зазначені обставини потребують перевірки шляхом дослідження електронних оригіналів і пов`язаних із ними даних. Відповідач просить перевірити відповідність поданих копій електронним оригіналам, спосіб підписання договору сторонами та незмінність його змісту після укладення. У разі непідтвердження цих обставин відповідач заперечує проти застосування спірних договірних умов як підстави для стягнення заявлених сум. Лист платіжної установи та розрахунок заборгованості підлягають оцінці разом з іншими доказами. Небанківський статус установи, яка видала документ, сам собою не свідчить про його недопустимість. Водночас необхідно перевірити, чи дозволяють наведені в документі відомості встановити суму, дату, одержувача, успішне виконання переказу та його здійснення саме на виконання спірного кредитного договору. Лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. № 800-0806 від 08.06.2026 року необхідно зіставити із заявкою на кредит, відомостями про зазначення позичальником картки із закінченням номера 1149 та даними про виконання відповідної операції. Відповідач просить суд перевірити докази фактичного надання 22 000,00 грн за Кредитним договором № 03.07.2025-100002189, зокрема виконання відповідної платіжної операції та її зв`язок із визначеними позичальником платіжними реквізитами. Якщо за результатами оцінки всієї сукупності доказів факт надання кредиту залишиться недоведеним, вимоги, що ґрунтуються на цьому факті, не підлягають задоволенню. Недоведеність надання коштів не є самостійною підставою для визнання кредитного договору неукладеним або нікчемним. Наданий позивачем помісячний розрахунок заборгованості підтверджує отримання від відповідача платежів на загальну суму 13 000,00 грн, проте детальний аудит нарахувань свідчить, що спірна комісія не має правомірного предмета оплати, а черговість зарахування коштів була грубо спотворена кредитором: замість погашення заборгованості за кредитом та процентами позивач неправомірно спрямував 5 703,00 грн на штрафи та комісію, штучно завищивши кінцеву суму вимог. Відтак, нарахування комісії в сумі 4 400,00 грн є неправомірним, вимога про стягнення її залишку в розмірі 4 217,00 грн задоволенню не підлягає, а раніше утримана з платежів сума комісії (183,00 грн) підлягає поверненню до загальної маси погашення законних зобов`язань. Аналіз помісячного розрахунку позивача за період із 03.07.2025 року по 18.09.2025 року підтверджує здійснення відповідачем 4 платежів на суму 13 000,00 грн: 15.08.2025 2 500,00 грн; 18.08.2025 7 000,00 грн; 01.09.2025 2 000,00 грн; 18.09.2025 1 500,00 грн. Зіставлення вхідних платежів із зміною залишків у таблиці позивача викриває грубе ігнорування статті 19 спеціального Закону: Епізод від 18.08.2025 року (платіж 7 000,00 грн): станом на дату оплати залишок нарахованих процентів складав 6 102,00 грн, а поточне денне нарахування 187,00 грн (разом 6 289,00 грн). Одночасно обліковувалися штрафи у сумі 3 520,00 грн та комісія 4 400,00 грн. Замість спрямування коштів на погашення належних процентів першої/другої черги, позивач зарахував на проценти лише 3 297,00 грн (залишивши непогашеними 2 992,00 грн процентів), а решту коштів спрямував на платежі третьої черги: 3 520,00 грн на повне погашення штрафів та 183,00 грн на комісію. Епізод від 01.09.2025 року (платіж 2 000,00 грн): за наявності непогашених процентів у розмірі 5 610,00 грн позивач увесь платіж у розмірі 2 000,00 грн у повному обсязі спрямував на погашення штрафів третьої черги (зменшивши їх залишок із 3 080,00 грн до 1 080,00 грн). Загалом із внесених відповідачем 13 000,00 грн кредитор усупереч закону вивів у штрафи та комісію 5 703,00 грн (5 520,00 грн на штрафи + 183,00 грн на комісію), залишивши завищеними проценти та основне тіло кредиту. У результаті правомірного розподілу сплачених 13 000,00 грн заборгованість відповідача за цим компонентом розрахунку становить: заборгованість за тілом кредиту: 21 289,00 грн; заборгованість за процентами: 2 109,76 грн; заборгованість за комісією: 0,00 грн; заборгованість за штрафами/неустойкою: 0,00 грн. Загальний розмір вимог за перерахунком складає 23 398,76 грн, що на 14 927,24 грн менше від суми, заявленої позивачем у позовній заяві (38 326,00 грн). Таким чином, умова про нарахування комісії є нікчемною, а позовний розрахунок ТОВ «Споживчий центр» ґрунтується на протиправному утриманні коштів у штрафи в обхід встановленої статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування» черговості, через що заявлений до стягнення розмір заборгованості є недостовірним і підлягає суттєвому коригуванню. Нарахування штрафів у розмірі 10 340,00 грн (рядки 3278 помісячного розрахунку) є незаконним. Заявлена до стягнення сума 4 820,00 грн підлягає безумовному виключенню, а безпідставно списані позивачем кошти у розмірі 5 520,00 грн підлягають зарахуванню на погашення правомірних зобов`язань відповідача. Матеріали справи не містять жодного доказу направлення на адресу відповідача письмової вимоги про дострокове повернення кредиту (із встановленням 30-денного строку згідно з частиною другою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування»), як і доказів її вручення. Самовільна зміна графіка та дострокове звернення до суду позбавляють вимоги кредитора правомірних підстав. Враховуючи наведене просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору та витрати на оплату поштових послуг покласти на позивача.

16.09.2026 року представник позивача через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Таким чином, спірний кредитний договір укладено в електронній формі, що відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової. Стороною позивача (Кредитодавця) документи, що складають Кредитний договір підписувались електронним підписом, стороною відповідача - за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано у смс повідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий. Саме його було використано відповідачем для підписання Кредитного договору. Відповідач не заперечує, що відповідний засіб зв`язку належить йому, або що на час укладення спірних договорів він втратив вказаний засіб зв`язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування. При цьому, посилання сторони відповідача на те, що позивач не надав жодних технічних доказів, які б дозволяли ідентифікувати відповідача, як особу, що фактично вчинив дії з укладення договору, є необґрунтованими, оскільки наведений вище договір містить інформацію, яка ідентифікує позичальника, зокрема, щодо його особистих персональних даних, а саме: дані паспорту та ідентифікаційний код, тобто в розумінні Закону України «Про електронну комерцію» договір підписаний відповідачем, і є належним та допустимим доказом на підтвердження кредитних зобов`язань. Позивач надав на підтвердження доказ видачі кредитних коштів, що є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», оскільки містить усі відомості щодо платіжної операції у відповідності вищезазначеного закону, а відтак належним та допустимим доказом видачі коштів відповідачу. Сторона позивача наголошує, що зазначаючи у відзиві про відсутність доказів перерахування кредитних коштів, сторона відповідача не надала до суду виписки по рахунках відповідача в банківських установах, у тому числі по рахунку, який відповідач зазначив в договорі, як номер особистого платіжного засобу, на спростування доказів, наданих стороною позивача. Відтак, відповідач заперечуючи факт отримання грошових коштів, не надав виписку з банку про наявні чи відсутні банківські рахунки, інформацію про рух коштів за спірний період по цим рахункам. Сторона позивача вважає безпідставними доводи відзиву про ненадання позивачем виписки по рахунку, як первинного бухгалтерського документу. Оскільки ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі. При проходженні автентифікації було встановлено особу відповідача шляхом отримання відповідних даних, перелік якої визначено в електронній анкеті cпецифікації взаємодії абонентського вузла з центральним вузлом Системи BankID Національного банку. Комісія пов`язана із наданням послуги, а саме: перерахування Кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний Позичальником, з використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу. З огляду на те, ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданим. Відповідач не був позбавлений права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші»), уникнувши додаткових витрат. Безоплатність надання цих послуг законодавством не встановлена. Договором застережено, що до складу даної комісії не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства. На підставі змін, за договорами укладеними з 24.01.2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.

Заяви, клопотання учасників справи

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

25.08.2026 року відповідач через систему «Електронний суд» подала клопотання про відкладення судового засідання.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час і місце судового розгляду за місцем реєстрації, в судове засідання не з`явилась, у відзиві на позовну заяву просила розгляд справи проводити у її відсутності.

Процесуальні дії в справі

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 23.06.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.08.2026 року.

Судове засідання 27.08.2026 року відкладено у зв`язку із перебуванням судді у відрядженні, до 27.10.2026 року.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частинами 4, 5 ст.268 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 27.10.2026 року є дата складення повного судового рішення 29.10.2026 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 03.07.2025 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором E848 підписала Пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) №03.07.2025-100002189 (далі Пропозиція).

Відповідно до п.2.1 Пропозиції, електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п.2.2 Пропозиції, електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: 2.2.1 дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; 2.2.2 заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; 2.2.3 відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформований на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Відповідно до п.3.1 Пропозиції, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію(ї) (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором).

Згідно з п.3.3 Пропозиції, кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; сума кредиту встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; тип кредиту кредитна лінія; строк, на який надається кредит - встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; дата повернення (виплати) кредиту - встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) - встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; графік платежів - встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до п.4.1 Пропозиції, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-XXXX-1149.

Згідно з п.4.4 Пропозиції, проценти за користування нараховуються та обліковуються кредитодавцем щоденно.

Відповідно до п.7.6 Пропозиції, у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником будь-яких грошових зобов`язань за договором, кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом.

Згідно з п.9.1 Пропозиції, у разі несплати Кредиту та/або Процентів та/або Комісії(ій) (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором) у встановлені договором терміни/строки, сума зобов`язань по погашенню Кредиту та/або Процентів та/або Комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених Договором. У разі несвоєчасного повернення Позичальником обумовленої суми Кредиту та/або несплати нарахованих Процентів та/або Комісії(ій) (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором) до Позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.6. кредитного договору. Також Позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України на вимогу Кредитодавця зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у Заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до п.10.1 Пропозиції, цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця. Цей договір діє протягом одного року.

Також, 03.07.2025 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором E848 підписала Заявку кредитного договору №03.07.2025-100002189 (кредитної лінії).

У вказаній заявці зазначено, що кредитодавцем є ТОВ «Споживчий центр», позичальником ОСОБА_1 , реквізити належного позивачьнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 5168-74XX-XXXX-1149.

Відповідно до умов кредитного договору №03.07.2025-100002189 від 03.07.2025 року позичальнику надається кредит на наступних умовах: 1. Дата надання/видачі кредиту - 03/07/2025; 2. Сума Кредиту: 22000 грн. 00 коп. 3. Строк, на який надається Кредит - 184 днів з дати його надання 4. Дата повернення (виплати) кредиту - 02.01.2026; 5. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту передбачена. Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Кредитодавець також інформує Позичальника про зміну строку повернення Кредиту шляхом відправлення повідомлення в особистий кабінет Позичальника на вебсайті Кредитодавця, який є створеним на момент укладення даного кредитного договору або створюється Позичальнику при укладенні ним даного договору, та є обраним за згодою з Позичальником каналом для комунікації, для відправлення повідомлень про зміну строку повернення Кредиту та строку виплати кредиту. Ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача. 6. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.85% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 7. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія", економічна сутність плата за надання Кредиту) 20% від суми Кредиту та дорівнює 4400 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту. 8. Договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір, крім продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування та строку виплати кредиту у порядку, передбаченому договором. 9. Протягом строку дії договору тарифи та комісія(ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг. 10. Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.76% (денна процентна ставка) = (30676.07 / 22000)/ 184 ? 100%.

03.07.2025 року ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором E848 пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) №03.07.2025-100002189, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №03.07.2025-100002189 (кредитної лінії), Інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_1 , яке є Додатком до кредитного договору №03.07.2025-100002189.

З листа №800-0806 від 08.06.2026 року ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вбачається, що відповідно до договору на переказ коштів №ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 року, укладеного між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Споживчий центр» 03.07.2025 року о 18:39:32 год відбулось перерахування коштів на суму 22 000,00 (двадцять дві тисячі гривень 00 копійок) грн, номер картки 5168745115661149, номер транзакції в системі iPay.ua 791840228, призначення платежу - видача за договором кредиту №03.07.2025-100002189.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №03.07.2025-100002189 від 03.07.2025 року, вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 38 326.00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 20 500.00 грн., по процентах в розмірі 8 789.00 грн, комісії пов`язаної з наданням кредиту 4 217.00 грн та неустойки 4820.00 грн.

Мотиви та оцінка суду

Як вбачається із позовної заяви, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу невиконання зобов`язань відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором (кредитної лінії) №03.07.2025-100002189 від 03.07.2025 року, отже є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Так, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як визначено ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Окрім того, спірні правовідносини регулюються нормами Законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію».

Зокрема, норми Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», визначають правові та організаційні засади електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг, права та обов`язки суб`єктів відносин у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

Так, згідно ч.2 ст.16 ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», до складу електронних довірчих послуг входять: створення, перевірка та підтвердження удосконаленого електронного підпису чи печатки; формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката електронного підпису чи печатки; формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката автентифікації веб-сайту; формування, перевірка та підтвердження електронної позначки часу; реєстрована електронна доставка; зберігання удосконалених електронних підписів, печаток, електронних позначок часу та сертифікатів, пов`язаних з цими послугами. Кожна послуга, що входить до складу електронних довірчих послуг, може надаватися окремо або в сукупності.

Положеннями ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Також, відповідно до ч.ч.12-13 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно положень ст.ст. 3, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 вказаного Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У частинах 1, 3 ст.509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Як встановлено судом, 03.07.2025 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором E848 підписала пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) №03.07.2025-100002189, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №03.07.2025-100002189 від 03.07.2025 року (кредитної лінії) та інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_1 , яке є Додатком до кредитного договору №03.07.2025-100002189 від 03.07.2025 року на виконання умов яких ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах та в строк, передбачений договором та такі містять умови кредитування.

На підставі укладеного Договору, відповідач ОСОБА_1 відповідно до листа, наданого ТОВ «Універсальні Платіжні рішення» отримала кошти в загальній сумі 22 000,00 грн, номер картки 5168745115661149, номер транзакції в системі iPay.ua 791840228, призначення платежу - видача за договором кредиту №03.07.2025-100002189, що спростовує доводи відповідачки щодо відсутності доказів отримання кредитних коштів.

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, в результаті чого утворилась заборгованість.

Як вбачається із долученого розрахунку заборгованості за кредитним договором №03.07.2025-100002189 від 03.07.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 38 326.00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 20 500.00 грн., по процентах в розмірі 8 789.00 грн, комісії пов`язаної з наданням кредиту 4 217.00 грн та неустойки 4820.00 грн.

Доводи відповідача щодо недоведеності факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів суд вважає необґрунтованими, оскільки матеріали справи містять пропозицію про укладення кредитного договору, заявку, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) та інформаційне повідомлення, підписані відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора E848. У сукупності наведені докази дають суду підстави вважати встановленими факт укладення кредитного договору в електронній формі та факт надання відповідачу кредитних коштів. Саме лише посилання відповідача на відсутність банківської виписки або технічних даних перевірки електронного підпису за відсутності доказів, які спростовували б наведені обставини, не є достатнім для відхилення поданих позивачем доказів.

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання в електронному вигляді договору кредиту між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем. При цьому, ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконало свої обов`язки по наданню кредиту в сумі 22 000 грн, а відповідач, отримавши кредитні кошти, в подальшому тіло кредиту в повному обсязі не повернула, відсотки за користування кредитними коштами та комісії за надання кредиту в строки встановлені графіком платежів не сплатила, таким чином належним чином не виконувала свої зобов`язання за кредитним договором.

Щодо стягнення комісії суд виходить з такого.

Так, 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Таким чином, виходячи з аналізу вимог пункту 4 частини 1 статті 1,частини 2 статті 8, частини 1 статті 1, статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача, як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

За встановлених обставин, включення до тексту кредитного договору умови (п. 8) про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 20% від суми кредиту, що дорівнює 4400 грн, не суперечить вимогам діючого законодавства,

Такими чином вимоги позивача про стягнення з відповідача комісії, передбаченої п. 8 кредитного договору, відповідають вимогам Закону України «Про споживче кредитування», та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню така комісія, що спростовує твердження відповідача щодо неправомірності нарахування комісії.

Внаслідок таких дій відповідача утворилася заборгованість за кредитними зобов`язаннями, яка складається з тіла кредиту в сумі 20 500.00 грн., з процентів в розмірі 8 789.00 грн та комісії пов`язаної з наданням кредиту 4 217.00 грн.

Відповідачем не було надано суду доказів, які підтверджують повернення нею кредиту у повному розмірі та строки, передбачені кредитним договором.

Доводи про відсутність письмової вимоги щодо дострокового повернення кредиту не спростовують заявлених вимог у частині заборгованості, строк виконання якої настав відповідно до умов договору.

Також, суд враховує, що при визначенні розміру відсотків, розмір денної процентної ставки за кредитним договором №03.07.2025-100002189, що укладений між сторонами 03.07.2025 року, згідно умов кредитного договору відповідає максимальному розміру денної процентної ставки, встановленої з 21 серпня 2024 року ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX.

Оцінюючи доводи відповідача щодо порушення позивачем установленої законом черговості зарахування платежів, суд виходить із такого.

Відповідно до п. 9.2 Договору, у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором у повному обсязі черговість погашення вимог за договором встановлюється законом.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит ця сума погашає вимоги кредитодавця у встановленій законом черговості, зокрема насамперед погашається прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом, у другу чергу поточна сума кредиту та проценти, а в третю чергу неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит. Отже, визначена законом черговість зарахування платежів є обов`язковою для кредитодавця, а умови договору та порядок відображення платежів у внутрішньому обліку кредитодавця не можуть бути підставою для її недотримання.

Як убачається з поданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідач у період із 15 серпня 2025 року до 18 вересня 2025 року здійснила чотири платежі на загальну суму 13 000,00 грн. Водночас із доводів відзиву та зіставлення наведених у розрахунку відомостей про здійснені платежі із залишками заборгованості вбачається, що частину внесених коштів позивач зарахував у рахунок погашення штрафних санкцій, незважаючи на наявність непогашеної заборгованості за процентами за користування кредитом. Зокрема, 18.08.2025 року з платежу в розмірі 7 000,00 грн позивач спрямував 3 300,00 грн на погашення штрафів та 183,00 грн на погашення комісії, а 01.09.2025 року з платежу у розмірі 2 000,00 грн зарахував у рахунок погашення штрафів 1780.00 грн, хоча за розрахунком на відповідні дати існувала непогашена заборгованість за процентами. Такий порядок розподілу коштів не відповідає вимогам частини першої статті 19 Закону України «Про споживче кредитування», оскільки вимоги кредитодавця щодо сплати неустойки та інших платежів підлягають задоволенню лише після погашення вимог попередніх черг.

За таких обставин суд не погоджується з розрахунком позивача в частині визначення залишку заборгованості за процентами, оскільки він не враховує встановленої законом черговості зарахування здійснених відповідачем платежів. Кошти в сумі 5080.00 грн, які відповідно до перерахунку підлягають зарахуванню в рахунок погашення процентів за користування кредитом замість неправомірно погашених штрафних санкцій, необхідно врахувати при визначенні фактичного залишку заборгованості за процентами. Відтак заборгованість за процентами підлягає зменшенню з 8 789,00 грн до 3709.00 грн (8 789,00 грн 5080.00,00 грн). При цьому таке коригування не є звільненням відповідача від виконання зобов`язань за кредитним договором, а становить приведення розрахунку заборгованості у відповідність до встановленої законом черговості зарахування платежів.

Також позовні вимоги про стягнення неустойки в сумі 4820.00 грн, суд вважає безпідставними з наступних підстав.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до висновку Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань і така особливість проявляється: - в періоді існування особливих правових наслідків, яким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; - в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, зокрема, договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; - у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зважаючи на те, що в Україні діє воєнний стан та з огляду на викладені положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно із якими у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки, позивачем безпідставно нараховано відповідачу неустойку в розмірі 4820.00 грн, які стягненню не підлягають, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Отже, визначаючи розмір заборгованості, суд бере до уваги доведений факт отримання відповідачем кредитних коштів, обов`язок повернути непогашену суму кредиту та сплатити належні проценти, а також необхідність дотримання кредитодавцем установленої законом черговості зарахування платежів.

Відтак суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 20 500.00 грн, за процентами в сумі 3709.00 грн та комісії пов`язаної з наданням кредиту 4 217.00 грн, а тому сума, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 за кредитним договором становить 28 426,00 грн.

Судові витрати

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662,40 грн.

Також позивачем було понесено 123.78 грн витрат, які пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення.

Враховуючи, що позов задоволено частково, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1974.67 грн та 91.80 грн витрат, пов`язаних з надсиланням позовної заяви стороні відповідача.

Керуючись статями 10-13, 49, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №03.07.2025-100002189 (кредитної лінії) (оферти) від 03.07.2025 року в розмірі 28 426 (двадцять вісім тисяч чотириста двадцять шість) гривень 00 копійок, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 20 500 (двадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, заборгованості по процентах в розмірі 3709 (три тисячі сімсот дев`ять) гривень 00 копійок та комісії пов`язаної з наданням кредиту в розмірі 4 217 (чотири тисячі двісті сімнадцять) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати в сумі 1974 (тисяча дев`ятсот сімдесят чотири) гривні 67 копійок та 91 (дев`яносто одну) гривню 80 копійок витрат, пов`язаних з надсиланням поштової кореспонденції.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.10.2026 року.

Повне найменування сторін.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса: м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Кондратьєва Н.А.