Решение № 141036366, 29.10.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/17182/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

25 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області про відмову у призначенні пенсії, оформлене листом за №1400-0303-8/91602 від 31.10.2025; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , періоди навчання у Таджицькому національному Університеті імені В.І. Леніна за спеціальністю «Біологія» з 01.09.1982 по 20.06.1989 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено йому у призначенні пенсії за віком, оскільки він має необхідний страховий стаж, а період навчання підтверджується довідкою від 22.04.2025 №537 м/х Таджицьково національного університету Республіки Таджикістан.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

13.01.2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що до страхового стажу не зараховано періоди: навчання з 01.09.1983 по 20.06.1989 згідно з дипломом НОМЕР_1 від 23.06.1989, оскільки період навчання перетинається з військовою службою. Наявна довідка від 08.02.2025 № 02/69-04 щодо періоду навчання на денній формі з 01.09.1982 по 31.08.1988, видана на підставі первинних документів (наказ про зарахування від 25.08.1982 № 229-6ст та переведення на заочну форму навчання від 31.08.1988 № 488-2). Документ не містить інформації про відрахування та поновлення на навчання у зв`язку з проходженням строкової військової служби з 03.11.1983 по 16.10.1985 (військовий квиток НОМЕР_2 від 20.10.1983).

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

05.03.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком.

За результатами розгляду вказаної заяви за правилами екстериторіальності рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 14.03.2025 №163750031823 заявнику відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стражу.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі №440/5153/25 позовні вимоги задоволено частково, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.03.2025 про призначення пенсії та прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянуто заяву позивача від 05.03.2025 та прийнято рішення від 31.10.2025 №1400-0303-8/91602, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стражу.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Закон №1058-IV).

За змістом пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

За змістом частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон - № 1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, страховий стаж підтверджується записами у трудовій книжці, і лише у випадку їх відсутності встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи та архівними установами, зокрема довідками, які містять відомості про періоди роботи.

Як слідує із спірного рішення пенсійним органом визнаний загальний страховий стаж позивача 31 рік 00 місяців 26 днів.

За доданими документами до страхового стажу не зараховані періоди:

- навчання з 01.09.1983 по 20.06.1989, згідно з дипломом НОМЕР_1 від 23.06.1989, оскільки період навчання перетинається з військовою службою.

Додатково вказано, що наявна довідка від 08.02.2025 № 02/69-04 щодо періоду навчання на денній формі з 01.09.1982 по 31.08.1988, видана на підставі первинних документів (наказ про зарахування від 25.08.1982 № 229-6ст та переведення на заочну форму навчання від 31.08.1988 № 488-2). Документ не містить інформації про відрахування та поновлення на навчання у зв`язку з проходженням строкової військової служби з 03.11.1983 по 16.10.1985 (військовий квиток НОМЕР_2 від 20.10.1983).

Оцінюючи вказані висновки пенсійного органу суд зазначає, що відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі (п. "д" ч. 3).

Згідно ч. 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Згідно з п. 8 Порядку підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.93 року, час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання.

В матеріалах справи наявна довідка від 22.04.2025 №537 м/х Таджицьково національного університету Республіки Таджикістан, якою підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у 1982 році був зарахований до числа студентів 1-го курсу очного (денного) відділення біологічного факультету Таджицького державного університету імені В. І. Леніна за спеціальністю «Біологія» (Наказ про зарахування №229-6ст від 25.08.1982 р.).

У 1984 році був відрахований із числа студентів 2-го курсу у зв`язку з призовом до лав Радянської армії (Наказ про відрахування №46-6ст від 09.02.1984 р.).

Після закінчення дійсної військової служби з 21.11.1985 року був поновлений у числі студентів 2-го курсу очного (денного) відділення того ж факультету (Наказ про поновлення №749-6ст від 13.12.1985 р.).

У 1988 році у зв`язку з сімейними обставинами був переведений до числа студентів 6-го курсу заочної форми навчання того ж факультету (Наказ про переведення №488-2 від 31.08.1988 р.)

Після закінчення університету у 1989 році на підставі рішення Державної атестаційної комісії 22.06.1989 року та наказу про випуск №329-2 від 17.06.1989 р. ОСОБА_1 було присвоєно кваліфікацію «Біолог. Викладач біології та хімії» та видано диплом серії НОМЕР_3 за реєстраційним №469.

Отже позивач навчався у період з 01.09.1982 по 03.11.1983 та з 21.11.1985 по 20.06.1989.

Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо неврахування періоду навчання з 01.09.1982 по 03.11.1983 та з 21.11.1985 по 20.06.1989 до страхового стажу позивача, є протиправним.

За таких обставин суд вважає необхідним визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову у призначенні пенсії №1400-0303-8/91602 від 31.10.2025.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Матеріалами справи встановлено, що 05.03.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до органів Пенсійного фонду України зі відповідною заявою, тобто не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи статті 9 КАС України, приймаючи до уваги докази, наявні у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, суд приходить висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1982 по 03.11.1983 та з 21.11.1985 по 20.06.1989 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 01.02.2025.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 31.10.2025 №1400-0303-8/91602 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1982 по 03.11.1983 та з 21.11.1985 по 20.06.1989.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 01.02.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяА.Б. Головко