Решение № 141036337, 28.10.2026, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/1649/26

Провадження № 2/946/2881/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Бортейчука Ю.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Іванової Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулось до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, якими просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №8061702 від 10.02.2024 в загальному розмірі 17 295,50 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10.02.2024 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (далі ТОВ «МІЛОАН») був укладений договір про споживчий кредит №8061702(надалі-Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 5 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. ТОВ «МІЛОАН» умови Кредитного договору виконав у повному обсязі, надавши Відповідачу кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умови Кредитного договору.

29.07.2024 ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги № 108-МЛ від 29.07.2024 . Відповідно до умов даного договору відбулось відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 806702 від 10.02.2024, що укладений між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем. Сума заборгованості відповідача становить 17 295,50 грн, з яких: 4 500,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 11 945,50 - грн прострочена заборгованість за відсотками; 850,00 - грн прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Оскільки позовна заява подана через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», тому позивач самостійно направив відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів рекомендованим листом з описом вкладення, надавши суду докази їх надсилання.

Представник позивача у позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Згідно відповіді з ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області від 11.05.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20)

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11.05.2026 року було відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд цивільної справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін та відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву (а.с.121).

Ухвалою суду від 11.05.2026 року витребувано докази по справі.(а.с.22)

Ухвалу судді про відкриття провадження по справі було направлено за місцем реєстрації відповідача, яку відповідач отримав особисто 25.05.2026, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач ОСОБА_2 20.05.2026 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив закрити провадження по справі на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки в провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду вже перебуває цивільна справа №946/2517/26 (суддя Баннікова Н.В.) Предметом розгляду у вказаній справі є стягнення заборгованості за тим самим кредитним договором №806702 від 10.02.2024. Відповідно до п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд закриває провадження по справі, якщо розглядається справа між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Провадження за даним позовом має бути закрите.

Крім того, щодо необґрунтованості нарахувань та витрат Позивач просить стягнути 11 945,50 грн відсотків та 8 000,00 грн витрат на адвоката. Нарахування відсотків поза межами строку кредитування є незаконними (правова позиція ВП ВС у справ №44/9519/12). Вимога про стягнення 8 000,00 грн на правову допомогу при основній сумі боргу є неспівмірною. (а.с.32-34)

19.05.2025 від відповідача ОСОБА_2 надійшли Додаткові пояснення(заперечення) по справі щодо обґрунтованості позовних вимог та уточнення позиції у справі № 946/1649/26. В провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області перебуває цивільна справа № 946/1649/26 за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 102401068 від 11.02.2024 року. Відповідач діє виключно у правовому полі, не відмовляється від виконання своїх дійсних зобов`язань та визнає факт отримання тіла кредиту. Разом з тим, Відповідач категорично заперечує проти наданого Позивачем розрахунку заборгованості в частині нарахованих відсотків та витрат на правничу допомогу, вважаючи їх незаконними та неспівмірними.

По-перше, щодо технічної помилки у раніше направлених документах: До суду Відповідачем було направлено Відзив на позовну заяву поштовим зв`язком. При його складанні було допущено технічну помилку (описку) через наявність в провадженні суду іншої схожої справи за позовом того самого кредитора. А саме у тексті було помилково

вказано номер договору № 8061702 від 10.02.2024 р. (який є предметом розгляду в іншій судовій справі № 946/2517/26). Цією заявою Відповідач уточнює, що всі викладені заперечення повністю стосуються та направлені проти позовних вимог за Кредитним договором № 102401068 від 11.02.2024 року у цій справі (№ 946/1649/26).

По-друге, щодо незаконності нарахування відсотків у розмірі 14 320,80 грн: Позивачем нараховано відсотки поза межами визначеного договором строку кредитування. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. В інший період право кредитодавця нараховувати проценти за кредитом припиняється, а кредитор має право лише на захист свого інтересу за ст. 625 ЦК України. З огляду на це, вимога про стягнення договірних відсотків у розмірі 14 320,80 грн є протиправною.

По-третє, щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу: Позивач вимагає стягнути 8 000,00 грн витрат на оплату послуг адвоката. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та обсягом наданих послуг. Заявлена сума перевищує розмір самого кредиту (5 400,00 грн), позовна заява є типовим шаблоном, а справа розглядається у спрощеному провадженні. Дані витрати є штучно завищеними, не відповідають критеріям розумності та підлягають зменшенню судом.

Просить позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задовольнити частково: стягнути на користь Позивача виключно документально підтверджену суму фактично отриманого тіла кредиту. Відмовити Позивачу в частині стягнення нарахованих поза межами строку кредитування відсотків у розмірі 14 320,80 грн. Застосувати положення ч. 5 ст. 137 ЦПК України та значно зменшити (або повністю відмовити) у задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.(а.с.35)

Відповідно до ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч.2 ст.281 розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши письмові матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково , виходячи з таких підстав.

У відповідності до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

За визначенням ч. 1ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 10.02.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір №8061702 про надання споживчого кредиту.(а.с.7-12)

Даний кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства в електронній формі.

У постанові від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20 Верховний Суд дійшов висновку: «Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачкою та відповідачем не був би укладений, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано вважав, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивачки, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі...».

Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.6.1 Кредитного договору. Доказів невизнання факту укладення Договору чи його оспорювання судом не отримано. Доказів розірвання вказаного договору або визнання його недійсним в цілому чи в частині встановленого сторонами строку дії договору відповідачем не надано.

Електронний договір відповідає вимогам статті 5 Закону України «Про Документ сформований в системі електронні документи та електронний документообіг». Оскільки він має всі обов`язкові реквізити, дозволяє ідентифікувати відповідача як суб`єкта, що його підписав, і є доступним для перегляду та збереження. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором виконує функцію обов`язкового реквізиту електронного документа, який дозволяє ідентифікувати підписанта.

Згідно п. 1.1. Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п 1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти (Фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміні, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманог працівника. Типом кредиту є кредит.

Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000,00 грн.

Згідно п.1.3. Кредит надається загальним строком на 105 днів з 10.02.2024 року (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, кредитні кошти надаються Позичальнику НОМЕР_1 .

За вказаним договором відповідач отримав позику у розмірі 5 000,00 грн. строком на 105 днів, шляхом переказу на його картковий рахунок, що підтверджується платіжним дорученням № 122614303. Договір споживчого кредитування підписаний відповідачем.

Відповідно до п. 6.1 Кредитного договору, цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений на веб-сайте Товариства miloan.ua.

Відповідно до п. 6.4 Кредитного договору, укладення Товариством Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Згідно до п. 6.5 Кредитного договору, цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Факт перерахування коштів відповідачем за Договором кредиту відповідачем не заперечується та не спростовується належними доказами.

Анкета-заява на кредит №8061702 від 10.02.2024 містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем у ТОВ «Мілоан».

Для підписання договору інформаційно-комунікаційна система 10.02.2024 року надіслала відповідачу одноразовий ідентифікатор «839218», отриманий код відповідач використав для підписання відповіді про прийняття пропозиції Товариства щодо укладення договору про споживчий кредит №8061702, що підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ «Мілоан».

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Крім того, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Станом на дату подання позову відповідач борг та нараховані відсотки не погасив, наявне прострочення за договором споживчого кредитування №8061702 від 10.02.2024.

Факт отримання відповідачем кредиту у сумі 5000,00 грн не оспорюється та визнається у відзиві.

Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору № 102401068 від 11.02.2024.) відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором.

Згідно з п. 3.2.6. Кредитного договору, Кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.

29.07.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», укладено договір відступлення прав вимоги №108-МЛ, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «МІЛОАН», включно і до ОСОБА_2 за кредитним договором № 8061702 від 10.02.2024.

Згідно п. 1.1. На умовах, встановлених цим Договором, Кредитор передає (Відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості).

Згідно п. 1.2 Договору відступлення прав вимоги, внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим договором, Новий Кредитор заміняє Кредитора у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості та відповідно вказаних у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог Кредитора за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників та Кредитними договорами.

Таким чином, в разі сплати Відповідачем коштів на рахунок Первісного Кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «МІЛОАН» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

Згідно із Актом прийому-передачі реєстрів боржників до договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ від 29.07.2024 кредитор передав, а Новий кредитор прийняв Реєстри боржників від 29.07.2024 року.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ від 29.07.2024 , ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 17 295 грн 50 коп: яка складається з: 4 500,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 11 945,50 грн - прострочена заборгованість за відсотками; 850,00 грн - прострочена заборгованість за комісією.

Згідно інформації наданої суду АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 08.06.2026р. за №БТ/Е-24549, яка надійшла до суду 10.06.2026 року, за період з 10.02.20243 по 17.02.2024 на платіжну картку № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_1 , було зараховано платіж у сумі 5 000 грн .(а.с.36-38)

Тобто докази перерахування коштів за вказаним договором суду надані.

Згідно Закону України «Про електронну комерцію», на правовідносини стосовно кредитного договору №8061702 від 10.02.2024 року поширюється дія цього закону.

Частиною 3 ст. 11 до Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 до Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 205 ЦК України щодо форм правочину, способу волевиявлення встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст.5, ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 514, ч.1 ст.516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлено договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено можливість заміни кредитора у зобов`язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

У відповідності зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено: "Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом."

Відповідно до ст.1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Відповідно до ст. 514, ч.1 ст.516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс 15 "... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в Договорі позики, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

В разі сплати відповідачем коштів на рахунок Первісного Кредитора, вони були б перераховані на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та зараховані на погашення існуючої заборгованості.

Умови кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, процентам, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.509,526,1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором Кредитним договором № 8061702 від 10.02.2024 року в частині стягнення простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 4 500 грн. є обґрунтованим, та таким що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача простроченої заборгованості за сумою відсотків в розмірі 11 945,50 грн, то суд зазначає наступне.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: - з 24 грудня 2023року денна ставка має бути не більше 2,5%, - з 22 квітня 2024року - денна ставка не більше 1,5%, - з 20 серпня 2024року - денна ставка не більше 1%.

Як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: - з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, - з 22 квітня 2024року - денна ставка не більше 1,5%, - з 20 серпня 2024року - денна ставка не більше 1%.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Тобто, нарахування денної процентної ставки в більшому розмірі ніж визначено в перехідних положеннях є неправомірним.

Оскільки, кредитний договір, за яким ініціюється стягнення заборгованості було укладено 10.02.2024 року, тобто, після набрання чинності законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", умови такого кредитного договору повинні у повній мірі відповідати п.17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», а також ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування».

Стаття 76 ЦПК України визнає доказами будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно Договору про споживчий кредит №8061702 від 10.02.2024(а.с.7-12)

1.2. Сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000,00 гривень;

1.3. Кредит надається загальним строком на 105 днів з 10.02.2024 (дача надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів.

1.3.1. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 25.02.2024 (рекомендована дата платежу).

1.3.2. Поточний період складає 90 днів, шо настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 25.05.2024 (дата остаточного погашення заборгованості).

1.4. Починальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 25.02.2024 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 13.03.2024р. (останнього дня строку кредитування).

1.5. Загальні виграти Починальника за пільговий період складають 2 425,00 грн.

Орієнтовна загальна вартість кредиту для Починальника за пільговий період складає 7 425,00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складає 12 775,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Починальника (за весь строк кредитування) складає 17 775,00 гривень. Денна процентна ставка (за весь строк кредитування) складає (12775,00 грн/5000,00 гривень)/105 днів*100%=2,43 %. Орієнтовна реальна річна процентна ставка (за весь строк кредитування) дорівнює 8 119,00 відсотків річних. Всі вказані в цьому пункті розрахункові величини як за пільговий період так і за весь строк кредитування, включаючи загальні витрати Починальника за кредитом, орієнтовну реальну річну процентну ставку та денну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту для Починальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що Починальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що Кредитодавець і Починальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Починальник здійснить повне погашення заборгованості згідно п.1.4 Договору. Починальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань та можуть не оновлюватись у випадку продовження Позичальником строку кредитування, якщо інше не встановлено законодавство.

1.5.1. Комісія за надання кредиту: 850,00 грн, яка нараховується за ставкою 17,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

1.5.2. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1575,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,10 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільговою періоду.

1.5.3. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 10 350,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточною періоду.

1.6. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені н.и.2.2,.2.3-цього Договору.

Згідно Анкети-заяви на кредит №8061702 від 10.02.2024,(а.с.28)

Сума кредиту: 5000,00 грн у валюті: Українська гривня.

Строк кредиту: 15 днів з 2024-02-10. Дата повернення кредиту: 2024-02-25.

Сума до повернення: 7 425 грн. Складові частини сукупної вартості кредиту:

Комісія за надання кредиту: 850,00 грн. Нараховується одноразово за ставкою 17,00 відсотків від суми кредиту за договором;

Проценти за користування кредитом: 1575,50 грн. Нараховуються за ставкою 2,10 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно Додатку № 2 до Договору про споживчий кредит - Заяви на отримання кредиту №8061702 від 10.02.2024 відповідач просив ТОВ «Мілоан» надати їй кредит для задоволення особистих потреб, що не суперечать закону, на наступних умовах:

Сума кредиту: 5 000,00 гри. у валюті: Українські гривні.

Загальний строк кредитування: 105 днів. З них пільговий період: 15 днів, поточний період: 90 днів.

Процента ставка: протягом пільгового періоду: 2,10% на день, протягом поточного періоду: 2,30% на день.

Комісія за надання кредиту: 17,00% від суми кредиту.

Платіжна картка позичальника на яку має бути перерахована сума кредиту: VISA DEBT CLASSIC № НОМЕР_1 . Банк, що випустив картку: НОМЕР_3 .(а.с.29)

У даному випадку первісна інформація (пропозиція та Анкета-заява на кредит №8061702), містила одні умови кредитування (строк кредитування - 15 днів, денна процентна ставка 2,10 %, чітко визначена сума до повернення), тоді як у подальшому позивач посилається на інші, істотно відмінні та більш обтяжливі умови (строк кредитування - 105 днів, денна процентна ставка 2,30% на день).

Оскільки відповідно до Анкети-заяви на кредит №8061702 погоджений строк кредитування становить 15 днів, датою повернення кредиту має бути 25.02.2025 року, відсотки за користування кредитом складають 1575,00 грн, то суд вважає, що підлягає задоволенню стягнення простроченої заборгованості за сумою відсотків в розмірі 1 575,00 грн.

Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідача простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту в розмірі 850 грн, то суд вважає, що дана вимога не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно Договору про споживчий кредит №8061702 від 10.02.2024 року, п. 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 500,00 грн., яка нараховується за ставкою 17,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

При цьому, положення пунктів 22, 23 ст. 1, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», з подальшими змінами, у взаємозв`язку з положеннями ч.4 ст.42 Конституції України, треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про дання споживчого кредиту, що виникають як підчас укладення, так і виконання такого договору.

Згідно ч.4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання оживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Встановлюючи в договорі комісію, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію даються відповідачу.

Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування", після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, поверненої кредитодавцю, надає витяг з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором споживчого кредиту.

Тобто, чинним законодавством чітко визначено, що інформація про поточний розмір кредитної заборгованості, розмір суми кредиту, поверненої кредитодавцю, витяг з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, інформація про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди часі та умови сплати таких сум, іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором споживчого кредиту надається позичальнику безкоштовно.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України у справі №6- 1746цс16 від 16.11.2016 року, у постанові Верховного Суду у справі №357/9562/15-ц провадження 61 -20825св18) від 16.05.2018 року, у постанові Верховного Суду у справі №204/224/21 від 06.11.2023 року.

Фактично позивач нараховував комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок відповідача, що є незаконним.

Така позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у справі № 583/3343/19 та у справі №766/8096/20.

Таким чином, суд вважає, що відповідні умови договору про надання споживчого кредиту щодо сплати комісії не відповідають вимогам закону, відповідно до ст.215 ЦК України та ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», тому є нікчемними, а позовні вимоги в частині стягнення комісії безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 8061702 від 10.02.2024 року є обґрунтованим, та таким що підлягає задоволенню частково, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту 4 500,00 грн та простроченої заборгованості за сумою відсотків 1 575,00 грн, що у загальному розмірі складає 6 075,00 грн.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України», «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України»: принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосудця, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення; з тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, на вирішення спірних правовідносин не впливають, не мають значення для правильного вирішення спору, а тому судом до уваги не приймаються.

Щодо витрат на правову допомогу у розмірі 8 000,00 гривень, суд зазначає наступне.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, до матеріалів справи представником позивача долучено договір про надання правової допомоги 1 детального опису робіт (наданих послуг), виконаних АО«АПОЛОГЕТ» на загальну суму 8 000,00 гривень; копію акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, враховуючи, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягають судові витрати на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 809,60 гривень (35,12%).

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог сумі 935,03 грн. (35,12%).

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст. 12, 13, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 274-279, 280-289 ЦПК України, ст. 526, 530, 533, 549, 554, 610, 612, 625, 651, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місце знаходження юридичної особи: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236 до ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, реквізити НОМЕР_5 , банк отримувача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» заборгованість за кредитним договором №8061702 від 10.02.2024 року в загальному розмірі 6 075,00 (шість тисяч сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, реквізити НОМЕР_5 , банк отримувача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» судовий збір в розмірі 935 (дев`ятсот тридцять п`ять) гривень 03 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 809 (дві тисячі вісімсот дев`ять) гривень 60 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя:Ю.Ю.Бортейчук