Постановление суда № 141036033, 26.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/34122/13-ц

Провадження № 6/761/1045/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Матвєєва Ю.О., при секретарі Каніковському Б.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ТОВ «Девелоп Фінанс», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2026 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ТОВ «Девелоп Фінанс» в якій представник заявника просив поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» пропущені строки для пред`явлення до виконання виконавчих листів, виданих на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18.06.2010 у справі № 2-13070/10, щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ); ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та видати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» дублікати виконавчих листів, виданих на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18.06.2010 у справі № 2-13070/10, щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ); ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Свої вимоги представник заявника обґрунтовує тим, що 18.06.2010 р. Шевченківським районним судом м. Києва ухвалено рішення у цивільній справі № 2-13070/10 за позовом ВАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким даний позов задоволено. Вказане рішення набрало законної сили, за яким представнику стягувача ПАТ «КБ «Надра», яке є правонаступником ВАТ «КБ «Надра», було видано виконавчі листи. Представник заявника зазначає, що 18.05.2020 р. між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Девелоп Фінанс» було укладено договір, за яким відступлено право вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення з врахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, а тому просить суд замінити стягувача у виконавчих листах, виданих в цивільній справі № 2-13070/10, а саме ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Девелоп Фінанс».

Разом з тим, посилаючись на те, що запровадження процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» сприяло втраті оригіналів виконавчих листів, а також свідчить про те, що строк для пред`явлення їх до виконання пропущений з об`єктивних причин, представник заявника просить суд видати дублікати виконавчих листів та поновити строк для пред`явлення їх до виконання.

Сторони у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Згідно із вимогами ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши матеріали цивільної справи, доходить наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 18.06.2010 р. Шевченківським районним судом м.Києва ухвалено рішення у цивільній справі № 2-13070/10 за позовом ВАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким даний позов задоволено, а саме стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «КБ «Надра» заборгованість в сумі 3471053,33 грн., судові витрати по сплаті державного мита в сумі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Вказане рішення набрало законної сили, за яким представнику ПАТ «КБ «Надра», яке є правонаступником ВАТ «КБ «Надра», 21.09.2010 р. було видано виконавчі листи, що підтверджується матеріалами справи.

18.05.2020 р. між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Девелоп Фінанс» укладено договір № GL3N017514 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого відбулось відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення з врахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, у томі числі за кредитним договором № 511/П/99/2008-840, укладеним 06.08.2008 р. між ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_1 , а також договорами забезпечення до нього.

При цьому, зазначений договір, за якими відбулось відступлення прав вимоги, в судовому порядку недійсним не визнавався та є чинним.

Таким чином, внаслідок укладення вказаних договорів ТОВ «Девелоп Фінанс» стало правонаступником ПАТ «КБ «Надра» щодо вимог за кредитним договором № 511/П/99/2008-840 від 06.08.2008 р. та договорами забезпечення до нього.

Ухвалою суду від 28.01.2022 року замінено стягувача у виконавчих листах, виданих Шевченківським районним судом м.Києва в цивільній справі № 2-13070/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (код ЄДРПОУ 20025456) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс» (код ЄДРПОУ 41937164).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статті 22, 23 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції 1999 року, яка діяла на момент даних правовідносин передбачала, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження».

У розділі XIII Прикінцевих та перехідних положень згаданого закону, а саме п. п. 5, 6 передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

Так, статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції 2016 року, передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У відповідності до частини 1 статті 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Частиною 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Суть переривання строку полягає у тому, що при настанні зазначених обставин (юридичних фактів) перебіг строку починається спочатку, а час, який минув до перерви, до нового строку не зараховується.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13 та від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що:

«стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України).

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.11.2021 по справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) зроблено висновок, що: «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.11.2023 по справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) зроблено висновок, що: «аналіз пункту 17.4. розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09.02.2022 у справі № 201/4043/19-ц, від 09.02.2022 у справі № 757/14604/20-ц, від 06.11.2019 у справі № 2-1053/10, від 23.09.2020 у справі № 127/2-3538/10».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2023 по справі № 6-66/2011 (провадження № 61-8679св22) зроблено висновок, що: «дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено».

У пунктах 53 - 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2024 в справі № 186/871/14-ц (провадження № 14-97цс24) вказано, що:

«53. Аналіз підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (підпункт 19.4 підпункту 19 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України) дає підстави для висновку про те, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого документа є його втрата.

54. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого документа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

55. Однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

56. Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання. Тобто якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа, вважається поданою у межах установленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє в задоволенні цієї заяви».

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За вищевикладених обставин судом встановлено, що виконавчий лист у даній справі отримано первісним стягувачем ПАТ «КБ Надра» - 10.04.2014р. Стосовно боржника ОСОБА_1 , 14.03.2016 було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4. Постановою державного виконавця від 10.05.2017 р. виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». Доказів пред`явлення виконавчого документу до виконання інших боржників, матеріали справи не містять. З огляду на викладене убачається, що з часу видачі судом виконавчого документу стягувачу, минуло понад 12 років та відповідно стягувач пропустив строк пред`явлення виконавчого документу до виконання, а підстав для його поновлення судом не встановлено, оскільки будь-яких доказів, які б вказували на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк заявником не надано і не вказано, що вказані обставини виникли об`єктивно, незалежно від волі особи яка пропустила строк, а тому у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення слід відмовити.

Окремо суд звертає увагу на ту обставину, що укладаючи 18.05.2020р. договір відступлення прав вимоги із ПАТ «КБ «Надра», заявник мав пересвідчитись у дійсності такої вимоги та у наявності у первісного стягувача усіх документів, які б свідчили про відповідне право вимоги до боржників, з дотриманням усіх положень цивільного законодавства, що полягає у наявності усіх процесуальних підстав для подальшого реального процесуального правонаступництва та досягнення мети укладеного договору між первісним стягувачем та його правонаступником.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (ст. ст. 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про недоведеність ТОВ «Девелоп Фінанс», об`єктивних та непереборних обставин причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому немає підстав для поновлення пропущеного стягувачем строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа.

Безпідставне поновлення судом строків пред`явлення виконавчих листів до виконання є порушенням конвенційних прав та порушенням права на справедливий суд. Можливість отримати своєчасний судовий захист є головним аспектом реалізації права на доступ до правосуддя. Однак вказане право не може бути абсолютним і його реалізація повинна бути здійснена в межах певних процесуальних строків.

Також суд звертає увагу на те, що у разі пропуску стягувачам строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання немає перешкод для задоволення заяви стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання.

Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.

Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (п.35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 2-836/11).

За таких обставин у зв`язку з відмовою у поновленні пропущеного строку пред`явлення до виконання виконавчого документа, у задоволенні заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа слід також відмовити.

Крім того, суд зазначає що ухвалою суду від 28.01.2022р. заявнику вже було відмовлено у видачі дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення заяви ТОВ «Девелоп Фінанс», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про видачу дублікату виконавчого документу, оскільки стягувачам не надано жодного доказу, який би підтвердив втрату оригіналів виконавчих листів у справі 2-13070/10.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 353, 354, 433 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ТОВ «Девелоп Фінанс», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя: Ю.О. Матвєєва

26 жовтня 2026 року