№ 141031877, 29.10.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/1917/26

29 жовтня 2026 року селище Богородчани

Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Битківський Л.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , директора ТОВ «МП ЗАХІД» (код ЄДРПОУ 35144457), РНОКПП НОМЕР_1 , за частиною другою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 , будучи керівником ТОВ «МП ЗАХІД» допустив порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку на підприємстві. Зокрема, завищив суму бюджетне відшкодування ПДВ за липень 2026 року на 7483 грн., виявлено відсутність права на заявлене бюджетне відшкодування ще 30878 грн. та завищення від`ємне значення, яке зараховується до податкового кредиту наступного звітного періоду, на 172347 грн.

Дії ОСОБА_1 у протоколі кваліфіковано за ч. 2 ст. 163-1 КУпАП із посиланням на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 17.09.2026 у справі № 338/1371/26 про накладення на ОСОБА_1 стягнення за ч. 1 ст.163-1 КУпАП.

ОСОБА_1 двічі в судове засідання не з`явився. Про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом доставлення судових повісток до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд». Письмових пояснень, заперечень, заяв або клопотань, зокрема про відкладення розгляду, суду не подав. За таких обставин відповідно до ст. 268 КУпАП справа може бути розглянута за його відсутності.

Відповідно до ч1. ст. 163-1 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств встановленого законом порядку ведення податкового обліку. Для відповідальності за частиною другою цієї статті необхідно додатково встановити, що нове діяння вчинено особою, яку до його вчинення протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.

З акта перевірки вбачається, що у декларації з ПДВ за липень 2026 року товариством заявлено до бюджетного відшкодування суми, розмір та розшифровка яких не відповідали даним податкових накладних і розрахунків коригування. Зокрема, щодо ТОВ «ПРИКАРПАТЕНЕРГОТРЕЙД» відображено 6000 грн. за липень 2024 року, хоча у цьому періоді відповідні податкові накладні не складалися, та 7500 грн. за січень 2025 року за наявності накладних на 6066,67 грн. Щодо ДСГП «ЛІСИ УКРАЇНИ» встановлено неврахування розрахунків коригування на зменшення ПДВ та перевищення задекларованої суми над сумами за податковими накладними. Сукупний висновок перевірки щодо неправомірно включеної до бюджетного відшкодування суми становить 30878 грн.

Пункти 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України визначають порядок обчислення від`ємного значення ПДВ та умови його бюджетного відшкодування. Право на відшкодування не виникає лише внаслідок зазначення відповідної суми у декларації: заявлені показники повинні відповідати даним податкового обліку та встановленим законом умовам. Відображення у липневій звітності сум без належного врахування податкових накладних і зменшувальних коригувань свідчить про порушення цих вимог.

Акт містить конкретизований опис розбіжностей за контрагентами і періодами, їх розрахунок та зв`язок із показниками декларації за липень 2026 року. У сукупності з протоколом ці відомості підтверджують неналежне ведення податкового обліку та формування липневої звітності. ОСОБА_1 у відповідний період був директором товариства і відповідав за організацію його обліку та подання звітності. Не забезпечивши належної перевірки відповідності задекларованих показників даним обліку, він допустив порушення з необережності. Висновок про його винуватість ґрунтується на змісті досліджених документів.

Оцінюючи наявність кваліфікуючої ознаки повторності, суд враховує, що перевірку, якою зафіксовано інкриміновані порушення, завершено 16.09.2026. Отже, відображення спірних показників у липневій звітності мало місце до постановлення судового рішення від 17.09.2026. Накладення стягнення після вчинення діяння не створює ознаки повторності щодо цього діяння. Інших постанов про накладення на ОСОБА_1 стягнення за те ж порушення до вчинення розглядуваних дій матеріали не містять.

Тому кваліфікуюча ознака, передбачена ч. 2 ст. 163-1 КУпАП, не доведена. Встановлені дії належить перекваліфікувати на ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Така зміна стосується лише правової оцінки описаного у протоколі діяння, виключає недоведену ознаку повторності, не доповнює обвинувачення новими фактичними обставинами та пом`якшує відповідальність особи.

Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП у справі, підвідомчій суду, стягнення за це правопорушення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня його вчинення. У цьому випадку оцінюється подання звітності за липень 2026 року з неправомірно заявленою сумою бюджетного відшкодування. Така звітність охоплює завершений період по 31.07.2026 включно і подана після його закінчення. Тому станом на 29.10.2026 три місяці з дня відповідного діяння не сплинули навіть за найбільш ранньої можливої дати подання цієї звітності у серпні. Відсутність точної дати її подання у наданих матеріалах цього висновку не змінює.

При цьому суд не переносить дату подання декларації за червень 2026 року на серпень лише з тієї причини, що перевіркою охоплено також липень. Первинне формування податкового кредиту за червень у сумі 172347 грн не визначається цією постановою як окреме правопорушення, вчинене після 31.07.2026. Висновок про дотримання строку накладення стягнення стосується саме встановленого порушення при заявленні бюджетного відшкодування за липень.

Визначаючи вид і розмір адміністративного стягнення відповідно до статей 23, 33 КУпАП, суд враховує характер установленого порушення, розмір неправомірно заявленого бюджетного відшкодування, ступінь вини та відомості про особу ОСОБА_1 . Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 17.09.2026 у справі № 338/1371/26 його вже притягнуто до адміністративної відповідальності за інше порушення порядку ведення податкового обліку. Хоча з огляду на хронологію діянь ця постанова не утворює ознаки повторності за ч. 2 ст. 163-1 КУпАП та не враховується як обтяжуюча обставина, передбачена п. 2 ч. 1 ст. 35 КУпАП, вона характеризує особу та свідчить, що встановлене у цій справі порушення не є одиничним випадком неналежного виконання обов`язків у сфері податкового обліку. Урахування цих відомостей при індивідуалізації стягнення не змінює правової кваліфікації діяння. Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, судом не встановлено. За сукупністю зазначених обставин достатнім і співмірним є штраф у межах санкції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 170 грн.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» відповідний прожитковий мінімум становить 3 328 грн, отже, судовий збір становить 665,60 грн.

Керуючись ст.283, 284 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 (сто сімдесят) гривень, які підлягають стягненню у дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять) грн.

Копію постанови направити ОСОБА_1 в установленому порядку.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі її оскарження- не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений строк постанова направляється для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. Відповідно до ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання стягуються подвійний розмір штрафу 340 гривень та передбачені законом витрати на облік правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не подано, а в разі оскарження - за результатами апеляційного перегляду відповідно до ст. 294 КУпАП.

Суддя Л.Битківський