Решение № 141030974, 28.10.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/24245/25

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нарахування переплати за період з 22.06.2023 по 31.07.2025 роки в сумі 79535 грн. 60 коп.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не стягувати з ОСОБА_1 надміру виплачені кошти за період з 22.06.2023 по 31.07.2025 роки в сумі 79535 грн. 60 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримувала пенсію по інвалідності третьої групи відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Листом від 07.08.2025 відповідач повідомив позивача про виникнення за період з 22.06.2023 по 31.07.2025 надміру виплаченої суми пенсії в розмірі 79535,60 грн.

Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки з її боку не було допущено зловживань, вона не подавала недостовірних відомостей для призначення пенсії, а виплати здійснювалися на підставі офіційних документів медико-соціальної експертної комісії. На думку позивача, подальший перегляд періоду встановлення інвалідності сам по собі не є достатньою підставою для повернення раніше виплачених сум пенсії.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач зазначає, що позивач отримувала пенсію по інвалідності на підставі виписки з акта огляду МСЕК від 06.07.2022 серії 12 ААГ №091675 та виписки з акта огляду МСЕК від 29.07.2024 серії 12 ААГ №638367.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.08.2025 №0400-011101-9/148394 до відповідача надійшов витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 14.07.2025 №ЦО-18464/1, відповідно до якого позивачу підтверджено встановлення третьої групи інвалідності лише за період з 21.06.2022 по 21.06.2023.

У зв`язку із зазначеним виплату пенсії позивачу припинено з 01.08.2025 та визначено надміру виплачену суму пенсії за період з 22.06.2023 по 31.07.2025 у розмірі 79535,60 грн.

Водночас відповідач наголошує, що лист від 07.08.2025 №0600-0307-8/68108 не є рішенням про стягнення надміру виплачених сум пенсії, а містить повідомлення про припинення виплати пенсії та пропозицію добровільно повернути визначену суму.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Позивач перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з випискою з акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ №091675 від 06.07.2022 позивачу встановлено третю групу інвалідності з 21.06.2022.

Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ №638367 від 29.07.2024 позивачу встановлено третю групу інвалідності на період з 12.06.2024 по 31.07.2026.

У подальшому до відповідача надійшов витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 14.07.2025 №ЦО-18464/1, відповідно до якого позивачу підтверджено третю групу інвалідності за період з 21.06.2022 по 21.06.2023.

Листом від 07.08.2025 №0600-0307-8/68108 відповідач повідомив позивача про припинення виплати пенсії з серпня 2025 року та визначення за період з 22.06.2023 по 31.07.2025 надміру виплаченої суми пенсії у розмірі 79535,60 грн.

У зазначеному листі відповідач запропонував позивачу добровільно повернути кошти, навів реквізити для їх перерахування та повідомив про можливість звернення до суду й правоохоронних органів у разі неповернення коштів.

Листом від 02.10.2025 №0600-0401-8/86682 відповідач надав представнику позивача інформацію про нараховані суми пенсії за період з 22.06.2023 по 31.07.2025 із помісячним розрахунком, загальний розмір яких становить 79535,60 грн.

Вважаючи дії відповідача щодо нарахування переплати пенсії протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, а також в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 30 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності, за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Згідно з ст. 34 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону №1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку.

Аналогічні положення містяться у статті 103 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення», відповідно до якої суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку, стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Механізм повернення надміру виплачених сум пенсії визначено Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 №6-4.

Згідно з пунктом 3 зазначеного Порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону №1058-IV.

Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець пов`язує можливість примусового стягнення надміру виплачених сум пенсії з наявністю передбачених законом підстав, зокрема зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.

Сам по собі факт подальшого перегляду періоду встановлення інвалідності не є безумовним доказом зловживань з боку пенсіонера.

Верховний Суд у постанові від 04.12.2024 у справі №340/1173/23 зазначив про необхідність установлення свідомих, активних та навмисних дій з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум.

Аналогічний підхід відображено в постанові Верховного Суду від 25.10.2021 у справі №554/4736/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для визначення відповідачем суми переплати стало надходження витягу з рішення експертної команди від 14.07.2025 №ЦО-18464/1, відповідно до якого позивачу підтверджено третю групу інвалідності лише за період з 21.06.2022 по 21.06.2023.

Водночас матеріали справи не містять доказів того, що позивач подавала документи із завідомо недостовірними відомостями, приховувала обставини, які мали бути повідомлені пенсійному органу, або вчиняла інші свідомі дії, спрямовані на отримання пенсійних виплат без законних підстав.

Однак предметом розгляду в цій справі є дії відповідача щодо визначення суми переплати та вимога позивача зобов`язати відповідача не стягувати зазначені кошти.

Суд зазначає, що визначення суми коштів, які пенсійний орган вважає надміру виплаченими, необхідно відмежовувати від прийняття рішення про їх стягнення та фактичного утримання з пенсії.

Як встановлено судом, відповідач листом від 07.08.2025 повідомив позивача про визначену суму переплати та запропонував добровільно повернути кошти.

Разом із тим відповідач у відзиві заперечує прийняття окремого рішення про стягнення зазначеної суми.

Матеріали справи не містять доказів прийняття відповідачем окремого рішення про стягнення з позивача 79535,60 грн або здійснення фактичного утримання цієї суми з її пенсії.

За таких обставин суд доходить висновку, що наданими доказами підтверджено визначення відповідачем суми переплати та направлення позивачу повідомлення про її добровільне повернення, однак не підтверджено здійснення примусового стягнення коштів.

При цьому суд наголошує, що відсутність рішення про примусове стягнення не означає автоматичного підтвердження правомірності визначення переплати та не звільняє відповідача від обов`язку довести наявність законних підстав для повернення коштів у разі вирішення питання про їх стягнення.

Разом із тим для задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій необхідно встановити, що оскаржувані дії порушують права або законні інтереси позивача та існують підстави для застосування обраного способу судового захисту.

У цій справі позивач оскаржує дії щодо визначення суми переплати, однак матеріали справи не містять рішення про її примусове стягнення, а фактичного утримання коштів не встановлено.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача не стягувати надміру виплачені кошти суд зазначає, що відповідно до статті 5 КАС України судовий захист має бути спрямований на поновлення порушеного права, а обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру порушення.

Оскільки відповідачем не прийнято окремого рішення про стягнення коштів і не встановлено факту їх примусового утримання, суд не вбачає достатніх підстав для зобов`язання відповідача утриматися від можливих майбутніх дій, правомірність яких має оцінюватися з урахуванням обставин та правових підстав, що існуватимуть на момент їх вчинення.

Водночас суд звертає увагу, що у разі прийняття відповідачем рішення про стягнення надміру виплачених сум пенсії або фактичного утримання коштів із пенсії позивача правомірність таких дій підлягатиме оцінці з урахуванням положень статті 50 Закону №1058-IV та встановлених законом підстав для повернення коштів.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення позовних вимог у заявлений позивачем спосіб.

Зважаючи на відмову в задоволенні позову та враховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для стягнення на користь позивача понесених судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28 жовтня 2026 року.

Суддя Р.М.Шимонович

28.10.26