Постановление суда № 141030413, 28.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

м. Вінниця

28 жовтня 2026 р. Справа № 120/11220/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Витяганець Тетяни Миколаївни

представника позивача: Сувалова Валерія Олександровича

представника відповідача: Собчук Тетяни Павлівни

представника відповідача: Вороненко Вікторії Костянтинівни

представника третьої особи: Бляхарського Ярослава Станіславовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Вінтауер компані" про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Вінтауер компані" про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваних містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 30.10.2020 №139, а також виданих на їх підставі дозволів на виконання будівельних робіт, адже, на переконання позивача, такі прийняті з порушенням вимог містобудівного, земельного та водного законодавства, у зв`язку з чим порушують його право на безпечне для життя і здоров`я довкілля.

Ухвалою суду від 27.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 17.08.2026 року.

Копію даної ухвали направлено на поштову адресу позивача, зазначену ним в позовній заяві, однак, до суду повернувся відповідний конверт з відміткою про відсутність його за вказаною адресою (т. 2, а.с. 66, 67).

Ухвалою від 17.08.2026 року розгляд справи відкладено на 15.09.2026 року.

Копію даної ухвали направлено на поштову адресу позивача, зазначену ним в позовній заяві, однак, до суду повернувся відповідний конверт з відміткою про відсутність його за вказаною адресою (т. 2, а.с. 70, 71).

Ухвалою від 15.09.2026 року розгляд справи відкладено на 20.10.2026 року.

Копію даної ухвали направлено на поштову адресу позивача, зазначену ним в позовній заяві, однак, до суду повернувся відповідний конверт з відміткою про відсутність його за вказаною адресою (т. 2, а.с. 104, 105).

Однак, 20.10.2026 року представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 20.10.2026 року розгляд справи відкладено на 28.10.2026 року, при цьому, явку позивача в дане судове засідання визнано обов`язковою.

В судове засідання, призначене на 28.10.2026 року, з`явився представник позивача та заявив клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтував оголошенням ОСОБА_1 в розшук. Так, представник позивача стверджує, що позивачем подано документи для бронювання, які на сьогоднішній день не розглянуті, що унеможливлює прибуття позивача в судове засідання через ймовірність його мобілізації.

Представник Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради при вирішенні питання щодо відкладення розгляду справи поклалася на розсуд суду.

Представники Державної інспекції архітектури та містобудування України та товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтауер компані" заперечували щодо відкладення розгляду справи та просили залишити позовну заяву без розгляду на підставі ч.5 ст.205 КАС України.

Заслухавши думку представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно п.3 ч.4 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані, зокрема, з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

У постанові ВС від 10.01.2024 у справі № 760/8817/21 вказано, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників судового процесу, заборона зловживати наданими правами.

У постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17 визначено, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Верховний Суд наголошує, що процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду

Як вже було встановлено, суд неодноразово здійснював виклик позивача шляхом надсилання процесуальних документів на поштову адресу, зазначену ним в позовній заяві.

Окрім того, з метою виклику позивача в судове засідання, призначене на 28.10.2026 року, секретарем судових засідань було здійснено дзвінок на номер телефону, зазначений в позовній заяві.

В той же час, позивач нехтуючи одним із основних принципів судочинства, на думку суду діяв недобросовісно, порушуючи п.3 ч.4 ст.44 КАС України, зокрема, не з`являвся у судові засідання, призначені на 17.08.2026 року, 15.09.2026 року, 20.10.2026 року та 28.10.2026 року, ігноруючи той факт, що явку позивача в останнє судове засідання визнано обов`язковою.

При цьому, представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_1 зокрема із застосунку ДІЯ, відомо про наявність ухвали від 20.10.2026 року, якою його явку в наступне судове засідання визнано обов`язковою, що також підтверджує обізнаність позивача про дату, час та місце судового розгляду.

Зазначене вище свідчить про пасивну поведінку учасника справи, його небажання брати участь у всіх етапах розгляду справи, а його дії вказують на те, що він не добросовісно реалізує свої права та обов`язки передбачені КАС України, та такі дії спрямовані виключно на затягування судового процесу.

У постанові ВС від 09.01.2023 у справі № 752/9590/16-ц вказано, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2025 року у справі №320/16203/23 дійшов висновку, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч.5 ст.205, п.4 ч.1 ст.240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Як вже було зазначено, позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду на 17.08.2026 року, 15.09.2026 року, 20.10.2026 року, а також про те, що його явку визнано у наступне судове засідання обов`язковою.

Позивачем не подавалося до суду заяв про розгляд справи за його відсутності.

Позивачем не подавалося до суду заяв або клопотань, в яких би було обґрунтовано поважність причин неявки у судове засідання, а тому, підстави вважати, що учасники справи не з`явилися у судове засідання з поважних причин відсутні.

В той же час, заявляючи клопотання про відкладення розгляду справи, представником позивача не додано жодного доказу, який може прямо або опосередковано свідчити про неможливість прибуття ОСОБА_1 в судове засідання.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно ч.5 ст.205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина п`ята статті 205 КАС України сформульована таким чином, що дає суду можливість залишити позовну заяву без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 9901/221/21, від 20.07.2023 у справі № 9901/439/21 та від 10.10.2024 у справі №990/147/23.

Тому, враховуючи те, що позивач неодноразово повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, був обізнаний про те, що суд визнав явку позивача обов`язковою, а заяв або клопотань про розгляд справи без участі або заяв і клопотань, в яких було б обґрунтовано поважність причин неявки у судове засідання не подавав, суд, враховуючи пасивну поведінку позивача та незацікавленість у розгляді справи доходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі ч.5 ст.205 КАС України.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Вінтауер компані" про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, що розглядався у межах справи за № 120/11220/26, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення..

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 29.10.2026 року.

Суддя Чернюк Алла Юріївна