Постановление суда № 141029927, 29.10.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4715/26

УХВАЛА

"29" жовтня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі судді Лузан Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Лузан Людмили Вікторівни від участі в розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради Миколаївської області, Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради Миколаївської області, Комунального закладу «Міський будинок культури», Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання відсутнім права, скасування рішень органу місцевого самоврядування, записів про державну реєстрацію права власності, користування, скасування державної реєстрації земельних ділянок, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

у серпні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вознесенської міської ради Миколаївської області, Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради Миколаївської області, Комунального закладу «Міський будинок культури», Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання відсутнім права, скасування рішень органу місцевого самоврядування, записів про державну реєстрацію права власності, користування, скасування державної реєстрації земельних ділянок, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.

Ухвалою суду від 02 вересня 2026 року зазначену позовну заяву було повернуто.

Ухвалою Миколаївского апеляційного суду від 07 жовтня 2026 року ухвало Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 вересня 2026 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 жовтня 2026 року справа прийнята до провадження судді Лузан Л.В., призначено підготовче судове засідання на 14 грудня 2026 року.

28 жовтня 2026 року від позивача ОСОБА_1 надійшла на адресу суду заява про відвід судді Лузан Л.В. Заявник зазначав, що процесуальна поведінка, характер та зміст ухвалених суддею Лузан Л.В. рішень у цій справі у системному зв`язку з її діями в інших провадженнях свідчать про її упередженість, прихильність до сторони відповідачів, дискримінаційне ставлення до позивача та систематичне вчинення грубих процесуальних помилок, що повністю виключає її об`єктивність. В обґрунтування підстав відводу заявник посилався на те, що станом на 28 жовтня 2026 року у даній справі не відкрито провадження та відмовлено у забезпеченні позову з ігноруванням висновків суду вищої інстанції та практики Верховного Суду, а в іншій справі за участю заявника №473/4442/26 суддя умисно здійснювала розгляд справи шляхом нерозбірливого тихого мовлення поза межами мікрофона.

Згідно ч. 2 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36,37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 8-9, 11 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Суд відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України вважав можливим вирішити питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Аналізуючи обґрунтованість заяви про відвід, суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Метою відводу судді є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об`єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді, до яких, зокрема, належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Так, поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою. З суб`єктивного погляду суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання. Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Разом з тим, як неодноразово наголошував Верховний Суд, істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи ч.4 ст. 39 ЦПК України, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17), від 01 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18).

Водночас, згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, з огляду на викладене, виконання вимог процесуального законодавства та заявлені відповідачем обставини не можуть бути підставами для відводу судді, обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді не встановлено, а тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 258-260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

визнати необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід судді Лузан Людмили Вікторівни від участі в розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради Миколаївської області, Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради Миколаївської області, Комунального закладу «Міський будинок культури», Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання відсутнім права, скасування рішень органу місцевого самоврядування, записів про державну реєстрацію права власності, користування, скасування державної реєстрації земельних ділянок, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.

Заяву ОСОБА_1 від 28 жовтня 2026 року про відвід судді Лузан Людмили Вікторівни передати до канцелярії суду для визначення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України судді для розгляду заяви про відвід.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В.Лузан