Решение № 141029632, 29.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/25199/26

Провадження № 2/127/6902/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2026 Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20 жовтня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 35466-10/2024, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 4 000 грн зі сплатою процентів за користування кредитними коштами та обов`язком їх повернення у визначені договором строки.

Позивач зазначає, що кредитний договір укладено шляхом підписання відповідачем електронного документа одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти перераховано на банківську картку, реквізити якої були надані позичальником. Однак відповідач належним чином не виконувала взятих на себе договірних зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів, унаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 16 800 грн, з яких 4 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 4 800 грн заборгованість за процентами та 8 000 грн заборгованість за пенею (штрафом).

24 лютого 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 24022025, відповідно до якого, за твердженням позивача, останнє набуло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, що підтверджується відповідним реєстром боржників та актом приймання-передачі. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем кредитних зобов`язань, непогашення заборгованості та набуття права вимоги за кредитним договором, позивач просить стягнути зі ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 16 800 грн, а також понесені судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.09.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб. Вказану ухвалу разом із копією позовної заяви з додатками було надіслано відповідачці ОСОБА_1 на адресу реєстрації рекомендованим листом з повідомленням, однак ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду подано не було.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов`язанні - ст. 530 ЦК України. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за договором про надання споживчого кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ст.ст. 610, 611 ЦК України визначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і за порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом встановлено, 20 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 35466-10/2024, відповідно до умов якого товариство зобов`язалося надати позичальнику кредитні кошти, а остання повернути отриманий кредит та сплатити проценти за користування ним у порядку та строки, визначені договором.

Згідно з пунктом 1.1 зазначеного договору кредитодавець надає позичальнику фінансовий кредит у розмірі 4 000 грн на умовах строковості, зворотності та платності.

Пунктом 1.2 договору визначено, що строк кредитування становить 120 днів, починаючи з 20 жовтня 2024 року, а кінцевою датою повернення кредиту є 16 лютого 2025 року.

Відповідно до пункту 1.4 договору за користування кредитом нараховуються проценти в розмірі 1 % на день від залишку заборгованості, що відповідає фіксованій процентній ставці 365 % річних.

Згідно з пунктом 1.4.1 договору денна процентна ставка становить 1 %, реальна річна процентна ставка 2428,90 %, а орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача станом на дату укладення договору 8 800 грн, з яких 4 000 грн становить сума кредиту та 4 800 грн загальні витрати за кредитом.

Пунктом 1.5 договору передбачено, що детальні строки повернення кредиту та сплати процентів визначаються графіком платежів, який є додатком № 1 до договору та його невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 1.6 договору кредит надається в безготівковій формі шляхом перерахування коштів у національній валюті на рахунок клієнта з використанням реквізитів платіжної картки, зазначених позичальником.

Із долученої до матеріалів справи заяви-анкети клієнта на отримання фінансового кредиту вбачається, що ОСОБА_1 зазначено свої анкетні дані, контактний номер телефону, адресу електронної пошти, а також реквізити банківської картки № НОМЕР_1 хх-хххх-1980 для отримання кредитних коштів.

У матеріалах справи міститься паспорт споживчого кредиту, датований 20 жовтня 2024 року, в якому визначено основні умови кредитування, зокрема суму кредиту 4 000 грн, строк кредитування 120 днів, фіксовану процентну ставку 1 % на день, загальні витрати за кредитом 4 800 грн та орієнтовну загальну вартість кредиту 8 800 грн.

У пункті 2 додатка № 1 до договору передбачено, що в разі своєчасного та належного виконання позичальником зобов`язань щодо сплати першого платежу в розмірі 1 200 грн кредитодавець надає знижку на нараховані проценти у розмірі, визначеному графіком платежів.

Із наданої позивачем копії договору про надання фінансового кредиту № 35466-10/2024 та додатка № 1 до нього вбачається, що зазначені документи містять відомості про підписання їх ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису у формі одноразового ідентифікатора W2787.

Відповідно до довідки про ідентифікацію, складеної ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», 20 жовтня 2024 року о 10 год 10 хв 26 с на номер мобільного телефону, зазначений позичальником під час оформлення кредиту, було направлено одноразовий ідентифікатор W2787, який, за відомостями кредитодавця, використано для акцепту договору № 35466-10/2024.

На підтвердження факту надання кредитних коштів позивачем долучено до матеріалів справи довідку про успішне перерахування коштів, а також інформацію, отриману судом від АТ КБ «ПриватБанк».

Згідно з відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» на запит суду від 9 вересня 2026 року, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , якій відповідає рахунок IBAN НОМЕР_3 .

Із зазначеної відповіді банку також встановлено, що 20 жовтня 2024 року на вказаний рахунок ОСОБА_1 було зараховано грошові кошти в сумі 4 000 грн, що підтверджується інформацією банківської установи про рух коштів за період із 20 жовтня 2024 року по 23 жовтня 2024 року.

Таким чином, наявні в матеріалах справи документи містять відомості про оформлення 20 жовтня 2024 року кредитного договору № 35466-10/2024 та зарахування цього ж дня на банківський рахунок відповідача кредитних коштів у розмірі 4 000 грн.

Зі змісту пункту 3.3 договору про надання фінансового кредиту вбачається, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в межах строку кредитування, визначеного пунктом 1.2 договору, починаючи з дня надання кредиту. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня.

Відповідно до умов договору та паспорта споживчого кредиту в разі прострочення виконання позичальником зобов`язань передбачено застосування штрафних санкцій. Зокрема, у паспорті споживчого кредиту зазначено про можливість нарахування штрафу в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості з урахуванням установлених договором та законодавством обмежень.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконувала зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку із чим станом на дату звернення до суду утворилася заборгованість у загальному розмірі 16 800 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості зазначена сума складається із заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 4 000 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 4 800 грн та заборгованості за штрафними санкціями в розмірі 8 000 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 24 лютого 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 24022025, відповідно до якого первісний кредитор передав новому кредитору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами згідно з відповідним реєстром.

На підтвердження переходу права вимоги позивачем надано копію договору факторингу № 24022025 від 24 лютого 2025 року, витяг із реєстру боржників, акт приймання-передачі та платіжну інструкцію, пов`язану з виконанням умов договору факторингу.

Згідно з наданими позивачем документами, до переліку переданих прав вимоги включено вимогу до ОСОБА_1 за кредитним договором № 35466-10/2024 від 20 жовтня 2024 року.

Посилаючись на набуття права грошової вимоги за зазначеним кредитним договором та непогашення відповідачем заборгованості, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з вимогою про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості в загальному розмірі 16 800 грн.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Пред`являючи позов до відповідача про стягнення заборгованості за даним кредитним договором, новий кредитор посилався на те, що позичальник після заміни кредитора у зобов`язанні борг не погасив, має невиконані зобов`язання з погашення тіла кредиту, а також зі сплати процентів.

За таких обставин, оскільки відповідачем не виконано своє зобов`язання з повернення тіла кредиту та обумовлених договором відсотків за користування кредитом у встановлений Договором строк суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення тіла кредиту в сумі 4000,00 грн., процентів в сумі 4800,00 грн. підлягають до задоволення.

Щодо заявлених вимог про стягнення суми по штрафу/пені за порушення грошового зобов`язання в сумі 8000 грн. Дані вимоги не підлягають до задоволення зі слідуючих підстав.

Надаючи оцінку таким доводам, суд зазначає, що ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022«Про введення воєнного станув Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжувався Указами Президента України та який діє на даний час.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, пунктом 2 частини 3 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Суд зауважує, що тлумачення змісту кредитного договору дає підстави для висновку, що сторонами погоджено саме відповідальність за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за договором.

У даній справі штраф в сумі 8000,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача є мірою відповідальності за невиконання боргових зобов`язань позичальником в розумінні ст. 549 ЦК України, а тому відповідач звільняється від їх сплати на період воєнного стану.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що вимоги позову в даній частині є необґрунтованими, а тому не підлягають до задоволення.

Крім того, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем в сумі 1394,59 грн. судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

Щодо відшкодування витрат на оплату правничої допомоги, судом встановлено, що сума в розмірі 8000,00 гривень за надані послуги правничої допомоги є неспіврозмірною виконаній адвокатом роботі, розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі доказами, судова практика є сталою, застосування великої кількості законів спірні правовідносини не передбачають, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час. Участі в судових засіданнях адвокат не приймав.

З огляду на викладене, суд враховуючи принципи співрозмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу. Достатньою компенсацією витрат позивача на професійну правничу допомогу буде менша сума, ніж розмір відшкодування, вказаний представником позивача у своїй заяві.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 281, 282 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит Капітал» суму заборгованості за кредитним договором №35466-10/2024 від 20.10.2024 року в розмірі 8800 ( вісім тисяч вісімсот ) грн. 00 коп., 1394,59 грн. судового збору та 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог -відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 29.10.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит Капітал» (79018 м. Львів, вул. Смаль Стоцького, буд. 1 корп. 28, ЄДРПОУ 35234236).

Відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , ( АДРЕСА_1 ).

Суддя: