Решение № 141029558, 28.10.2026, Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/1171/26

2/152/1071/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 жовтня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Роздорожної А.Г.

за участі секретаря судового засідання Сербіної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження по суті цивільну справу

запозовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»

до ОСОБА_1

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором

учасники справи в судове засідання не з`явилися,

після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. Представник позивача в позовній заяві просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 42240 грн та судові витрати (а.с.2-8).

2. Позов обґрунтовано тим, що відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів не виконує, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав. На підтвердження позовних вимог представник позивача надав копію анкети-заяви на кредит, копію договору про надання споживчого кредиту, копію таблиці обчислення загальної вартості кредиту, копію паспорту споживчого кредиту, копію повідомлення, копію розрахунку заборгованості, копію платіжного доручення, копію договору факторингу, копію акту приймання-передачі, копію витягу з реєстру прав вимоги.

3. Відповідач своєї позиції щодо позову суду не повідомив.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. В прохальній частині позовної заяви та згідно заяви від 10 серпня 2026 року представник позивача просив провести розгляд справи без його участі (а.с.8, 71).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

5. Ухвалою суду від 31 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Вказаною ухвалою суду відповідачу запропоновано надати в строк до 18 вересня 2026 року відзив на позовну заяву, а також встановлено позивачу та відповідачу строк до 2 жовтня 2026 року для подання відповіді на відзив та заперечень; постановлено здійснити виклик відповідача в судове засідання шляхом розміщення оголошення про його виклик на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.67).

6. Копія ухвали суду була надіслана відповідачу судом (а.с.68), а копія позовної заяви з додатками була надіслана позивачем за адресою місця проживання відповідача, вказаною останнім (а.с.55). За наданою інформацією виконавчого комітету Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області, відповідач за адресою, вказаною в позові не зареєстрований. Крім того, згідно відповіді Державної міграційної служби України, місце проживання відповідача не встановлено (а.с.62, 66). Поштова кореспонденція, що була надіслана відповідачу за адресою, вказаною в позові, повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.75). В свою чергу кореспонденцію, яка надсилалась представником позивача, відповідачем також отримано не було, у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання (а.с.84-85).

7. Ухвалою суду від 9 жовтня 2026 року судове засідання відкладено на 28 жовтня 2026 року, постановлено здійснити виклик відповідача шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.82).

8. Відповідно до оголошення про виклик особи, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме, розміщеного на офіційному веб-сайті судової влади України, відповідача двічі належним чином повідомлено про розгляд даної справи у суді (а.с.70, 83).

9. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

10. Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце його проведення, відзиву на позов не подавав. Відповідно до частини першої статті 281 ЦПК України 28 жовтня 2026 року судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

11. Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом.

12. Згідно копії заяви-анкети, відповідач з метою отримання кредиту вказав свої паспортні та анкетні дані, ідентифікаційний код (а.с.11).

13. Також, судом встановлено, що 30 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений договір №2253965 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний», відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит в сумі 8000 грн строком на 350 днів. Стандартна процентна ставка становить 3% в день, знижена 0,03% в день. Кошти надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (а.с.13-19).

14. Згідно з копією таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, загальна вартість кредиту складе 28757,60 грн, або в разі невиконання умов договору для отримання заниженої процентної ставки 34460,00 грн (а.с.20-21).

15. Відповідач ознайомився з умовами кредитування 30 квітня 2025 року, шляхом підписання паспорта споживчого кредиту електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора (а.с.22-23).

16. Згідно копії довідки ТОВ «Слон Кредит» відповідач ОСОБА_1 ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ 30 квітня 2025 року (а.с.26).

17. Згідно з копією розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» за договором №2253965 про надання споживчого кредиту від 30 квітня 2025 року на дату відступлення прав вимоги, за період з 30 квітня 2025 року по 28 листопада 2025 року, заборгованість відповідача становить 42240 грн з них 8000 грн заборгованість за кредитом, 18240 грн по відсотках, 16000 грн по штрафам/пені (а.с.25).

18. Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначені умовами кредитного договору, що підтверджується повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК» №202511210-970 від 10 грудня 2025 року, про успішне перерахування коштів у розмірі 8000 грн на картку № НОМЕР_2 (а.с.24).

19. 28 листопада 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» (Клієнт) та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (Фактор) укладено Договір факторингу № 28112025, відповідно до якого Клієнт відступає Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений договором спосіб (а.с.27-31).

20. Відповідно до копії платіжної інструкції №13848 від 3 грудня 2025 року ТОВ Діджи Фінанс» свої зобов`язання за договором факторингу виконало та сплатило ТОВ «Слон Кредит» 2860865,32 грн за договором факторингу (а.с.32).

21. Згідно копії акту прийому-передачі Реєстру прав вимоги від 28 листопада 2025 року до Договору факторингу №28112025 від 28 листопада 2025 року, ТОВ «Слон Кредит» відступило права грошової вимоги на користь ТОВ «Діджи Фінанс» в кількості боржників: 2337 (а.с.36).

22. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до Договору Факторингу № 28112025 від 28 листопада 2025 року, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором №2253965 від 30 квітня 2025 року, загальна сума заборгованості за яким становить 42240 грн, з яких 8000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 18240 грн сума заборгованості за відсотками, 16000 заборгованість за неустойкою (а.с.37).

23. З повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що на ім`я відповідача було емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 30 квітня 2025 року відбулося зарахування коштів в сумі 8000 грн (а.с.79-80).

V. Оцінка Суду.

24. Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

25. Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

26. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

27. Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

28. Згідно зі статтями 610, 629 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням вимог, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

29. Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

30. Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

31. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

32. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

33. Згідно з статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

34. Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

35. Судом встановлено, що відповідач погодився на умови кредитного договору шляхом підписання його своїм електронним підписом.

36. Таким чином, суд дійшов висновку, що докази про отримання відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів від первісного кредитора ТОВ «Слон Кредит», які містяться в матеріалах справи, є належними та допустимими та підтверджують виникнення кредитних відносин між сторонами.

37. Суд вважає, що представник позивача надав належні та допустимі докази про факт невиконання відповідачем узятих на себе зобов`язань за Договором про надання фінансового кредиту №2253965, щодо повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та процентів. Первісний кредитор відступив своє право грошової вимоги на підставі договору факторингу. Позивач набув право грошової вимоги до відповідача в належний спосіб шляхом укладення договору факторингу.

38. Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

39. Згідно з частиною першою статті 5 ЗУ «Про факторинг», предметом договору факторингу є право грошової вимоги.

40. Суд вважає, що представник позивача надав належні та допустимі докази про факт невиконання відповідачем узятих на себе зобов`язань за Договором №2253965, щодо повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та процентів, а тому порушене право позивача в цій частині підлягає судовому захисту.

41. Разом з тим, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

42. На підставі вищевикладеного вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за пенею в сумі 16000 грн задоволенню не підлягають.

43. Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

VI. Розподіл судових витрат.

44. Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

45. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

46. Тому, з відповідача, в силу частини першої статті 141 ЦПК України, необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати в сумі 1653,88 грн (а.с.1).

47. Згідно з частинами першою та шостою статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

48. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

49. Суд зазначає, що розгляд справи було постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.67).

50. Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

51. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

52. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

53. На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу представник позивача надав суду копію договору про надання правової допомоги №42649746 від 1 червня 2026 року, копію додаткової угоди №2253965 до Договору про надання правової (правничої) допомоги №42649746 від 1 червня 2026 року, копію акту про надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги на суму 6000 грн, а також детальний опис робіт (наданих послуг) на суму 6000 грн.

54. Проаналізувавши надані представником позивача документи, що підтверджують витрати позивача на правову допомогу у цій справі, суд вважає, що розмір вказаних витрат цілком співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

З цих підстав,

керуючись статтями 133, 137, 141, 259, 263, 264, 265, 27, 280 ЦПК України, на підставі статей 509, 512, 515, 525, 526, 610, 628, 629, 639, 1048, 1077 ЦК України, статей 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89 ЦПК України, Суд, -

у х в а л и в :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» загальну суму заборгованості за Кредитним договором №2253965 від 30 квітня 2025 року, у розмірі 26240 (двадцять шість тисяч двісті сорок) грн, з них: 8000 грн заборгованість по тілу кредиту; 18240 грн заборгованість по відсотках.

3. В задоволенні позовних вимог про стягнення 16000 грн заборгованості за пенею за договором №2253965 від 30 квітня 2025 року - відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1653 (одна тисяча шістсот п`ятдесят три) грн 88 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 (шість тисяч) грн.

Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини перша та друга статті 273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини другої статті 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин(частина третя статті 354 ЦПК України).

Повне рішення складено 28 жовтня 2026 року.

Ім`я (найменування) сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», 07406, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, в м. Бровари, код ЄДРПОУ 42649746, р/р НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО 334851.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, ід.№ НОМЕР_4 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 .

Головуючий судя Андрея РОЗДОРОЖНА