Решение № 141029192, 26.10.2026, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/1689/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"26" жовтня 2026 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Скаковської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Райковської О.В,

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Томашпіль адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції у Вінницькій області, інспектора ВП № 1 (м. Ямпіль Могилів - Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області сержанта поліції Сусол Денис Васильович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 8007577,-

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного Управління Національної поліції у Вінницькій області, інспектора ВП № 1 (м. Ямпіль Могилів - Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області сержанта поліції Сусола Д.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 8007577.

В обґрунтування позовної заяви вказано, що 06 жовтня 2026 ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністроативної відповідальності за ч.1 ст 121-3 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн, що підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 8007577 від 06 жовтня 2026. Суттю та обставинами правопорушення зазначено : 06 жовтня 2026 23:35:21 м. Ямпіль, вул Свободи, 150 водій керував фурою марки МАН з причепом, номерний знак якого не підсвідчувався, чим порушив п.2.9. в ПДР керування водієм з номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим. Вважає вказану постанову незаконною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Щоразу перед поїздкою позивач сам оглядає свій транспортий засіб з напівпричепом в першу чергу для своєї безпеки. Перед початком руху, при виїзді з міста Могилів Подільський він оглянув транспортний засіб всі освітлювальні прибори в автомобілі та напівпричепі працювали, у тому числі підсвітлювання номерного знаку напівпричепа. У автомобілі, на панелі приладів відсутні та технічно не передбачені відповідні індикатори (значки, контрольні лампи), які сигналізують у разі несправності ламп підсвітлювання номерного знаку напівпричепа, тому про їх несправність стало відомо вже після зупинення транспортного засобу працівниками поліції. Після зупинки транспортного засобу він повідомив працівникам поліції що незнав про несправність, неодноразово повідомляв, що на місці зупинення транспортного засобу може усунути зазначене правопорушення, проте його доводи не було взято до уваги працівниками поліції. Напівпричіп пройшов перевірку технічного стану ТЗ 21.05.2026 за результатами якого його було визнано технічно справним. На його думку, з урахуванням відсутності його умислу в поєднанні з можливістю усунення несправності підсвічування номерного знаку на місці зупинення транспортного засобу поліцейський повинен був обмежитися заходом профілактичного впливу у вигляді усного попередження, проте не застосував положення ст 125 КУпАП. З огляду на викладене позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, відтак постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно нього закриттю.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 12 жовтня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено до слухання.

20 жовтня 2026 року від Головного управління Національної поліції надійшов відзив, в якому просять відмовити в задоволенні позову. Вважають позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначили, що позивач 06 жовтня 2026 о 23:30 ( у темну пору доби) керував транспортним засобом, а саме вантажним автомобілем МАН, державний номерний знак НОМЕР_1 із причіпом державний номерний знак НОМЕР_2 на державному номерному знаку в якого була відсутня підсвітка, що не дає можливість ідентифікувати транспортний засіб у темну добу. Відповідно до п. 31.4 за ПДР України водію забороняється експлуатація транспортного засобу згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам (зовнішні світлові прилади). Як слідує із відеозапису здійсненого на бодікамеру поліцейського, який роз`яснює позивачу про вчинення ним вказаного правопорушення. Відповідно до санкції статті, за вказане правопорушення передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій у сумі 1190 грн. Окрім того, п.6.1.5 ДСТУ 3649:2010 передбачена наявність не менше одного ліхтаря освітлення номерного знаку на колісних транспортних засобах. В даному виадку підсвітка номерного знаку була повністю відсутня, а оскільки позивач керував великогабаритним транспортним засобом, а саме вантажним автомобілем МАН із причіпом у темну пору доби, тому відсутність підсвітки номерного знаку становить аварійну небезпеку та загрозу для інших учасників руху. Просять позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, просить задовольнити. Пояснив, що перед початком руху усе працюало. Також повідомляв поліцейським, що на місці може усунути дане правопорушення.

Від представника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області надійшло клопотання про розгляд справи без участі відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеірали спрваи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою серії ЕНА № 8007577 від 06 жовтня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн.

Зі змісту постанови вбачається, що 06 жовтня 2026 23:35:21 м. Ямпіль, вул Свободи, 150 водій керував фурою марки МАН з причепом, номерний знак якого не підсвідчувався, чим порушив п.2.9. в ПДР керування водієм з номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст 121-3 КУпАП (а.с.10).

Позивач не погоджуючись з постановою про накладення адміністративного стягнення, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує ч.2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено ч. 1 ст 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч.1 ст. 121-3 цього Кодексу..

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч.4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє прийти до висновку, що достатньою та необхідною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях відповідного складу адміністративного правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 за порушення п. .2.9 «в» ПДР , а саме за керування транспортним засобом із причіпом, номерний знак якого не підсвідчувався.

Так, ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пункт 1.3. ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Із відеоматеріалів видно, що позивач керував транспортим засобом, а саме вантажним автомобілем МАН, із причіпом, на державному номерному знаку якого була відсутня підсвітка.

Зазначена обставина узгоджується зі змістом оскаржуваної постанови, у якій позивачу поставлено у вину саме керування транспортним засобом з причепом, номерний знак якого не підсвічувався.

Позивач у позовній заяві також виходить з того, що перед початком руху, при виїзді з міста Могилів-Поідільський він оглянув свій транспотний засіб всі освітлювальні прибори в автомобілі та напівпричепі працювали, у тому числі підсвітлювання номерного знаку напівпричепа.

Доводи позивача про те, що перед початком руху підсвітка номерного знака напівпричепа працювала, не спростовує фактичного стану номерного знака напівпричепа на момент виявлення правопорушення. Предметом доказування у цій справі є наявність або відсутність факту керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби.

Щодо доводів позивача про відсутність умислу на вчинення адміністративного правопорушення, суд зазначає наступне.

Частина 1 ст. 121-3 КУпАП, передбачає відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака,

Тому доводи позивача про відсутність умислу не спростовують наявності складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Суд також враховує, що пункт 2.3 «а» Правил дорожнього руху України покладає на водія обов`язок перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан транспортного засобу, а пункт 30.2 Правил дорожнього руху України встановлює вимогу щодо достатнього освітлення номерних знаків. Отже, водій під час експлуатації транспортного засобу зобов`язаний забезпечити виконання цих вимог.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази відповідно до ст..90 КАС України, суд дійшов висновку, що вони у своїй сукупності підтверджують факт керування позивачем транспортним засобом з причепом номерний знак якого не підсвічувався.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, виконав покладений на нього ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доказування правомірності прийнятого рішення.

Натомість позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували зафіксований на відеоматеріалах факт неосвітлення номерного знака причепа на момент виявлення правопорушення.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст 121-3 КУпАП, що свідчить про відсутність підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №8007577 від 06 жовтня 2026 року та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ..

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 241-246, 250, 268-272, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції у Вінницькій області, інспектора ВП № 1 (м. Ямпіль Могилів - Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області сержанта поліції Сусол Денис Васильович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №№ 8007577- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складання повного рішення суду згідно з ч. 4 ст. 286 КАС України.

Суддя І.В.Скаковська

Повний текст рішення виготовлено 29 жовтня 2026.