Решение № 141029161, 29.10.2026, Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 569/16939/26

Провадження № 2/145/1335/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.26 с-ще Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванця В. Д. ,

за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" звернулося до суду з позовом, в якому вказує, що 14.05.2025 ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 2280792.

Відповідно до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" електронним повідомленням (SMS) на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладанні кредитного договору № 2280792 від 14.05.2025, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті кредитодавця.

Згідно з договором про надання споживчого кредиту № 2280792 від 14.05.2025 відповідачу надається кредит у гривні, а відповідач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Після укладення цього договору, товариство із використанням даних відповідача, зазначених у кредитному договорі, створює відповідачу особистий кабінет в своїй інформаційно-телекомунікаційній системі, доступ до якої забезпечується відповідачу через веб-сайт.

Товариство зобов`язане перерахувати кошти на рахунок в форматі IBAN/платіжну картку, вказану споживачем, у порядку та строки визначені кредитним договором.

Таким чином, відповідач уклав кредитний договір № 2280792 від 14.05.2025 із ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та на підставі платіжного документу відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 8000 грн.

Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання.

28.11.2025 згідно з умовами договору факторингу № 28112025, ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" відступило право вимоги за кредитним договором № 2280792 від 14.05.2025 на користь ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС", а відповідно ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" набуло право вимоги до відповідача.

Згідно з договором факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС") є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 40500,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 8000,00 грн; заборгованість за відсотками становить 16500,00 грн; заборгованість за комісійними винагородами становить 0,00 грн; заборгованість за пенею становить 16000,00 грн.

Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 2280792 від 14.05.2025 у розмірі 40500,00 грн та понесені судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 15.07.2026 цивільну справу за позовом ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд за підсудністю до Тиврівського районного суду Вінницької області.

24.08.2026 цивільна справа за позовом ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором надійшла до Тиврівського районного суду Вінницької області.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 25.08.2026 позовну заяву ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху.

28.08.2026 представник позивача Романенко М.Е. подав до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 31.08.2026 справу прийнято до свого провадження суддею Іванцем В.Д. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім цього, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Витребувано із АТ КБ "Приватбанк" інформацію.

Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи був належно повідомлений в силу приписів п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відзиву до суду не подав. Так, згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 3035370 від 15.07.2026 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На зазначену адресу рекомендованим листом скеровано копію ухвали Тиврівського районного суду Вінницької області про відкриття провадження у справі. Рекомендоване поштове відправлення за трек-номером R067268958808 до суду повернулось 10.09.2026 із відміткою - "адресат відсутній". Іншої адреси відповідач суду не повідомляв.

30.09.2025 до суду надійшла витребувана із АТ КБ "Приватбанк" інформація.

Оскільки Тиврівським районним судом Вінницької області не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Суд установив, що 14.05.2025 ОСОБА_1 ознайомився з паспортом споживчого кредиту, інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит по продукту "Зручний", який підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором - С122 (а.с.43-45).

14.05.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" договір № 2280792 про надання споживчого кредиту по продукту "Зручний" (а.с.19-25).

Відповідно до умов договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п.1.2). Сума кредиту (загальний розмір) складає: 8000,00 гривень. Тип кредиту кредит (п.1.3). Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується графік платежів, що є додатком № 1 до цього договору (п.1.4). Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах та відповідно до наступних умов (п.1.5): Підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день в якому надано кредит) (п.1.5.1); Стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 02.06.2025 включно (п.1.5.2); Знижена процентна ставка 0,9% в день та застосовується в період дії стандартної процентної ставки, відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 02.06.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою протягом періоду її дії до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача у період дії стандартної ставки здійснюється за стандартною процентною ставкою, на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором (п.1.5.2.1). Пільгова процентна ставка становить 0,75% в день та застосовується з 03.06.2025 (включно) до останнього дня строку кредиту (включно) (п.1.5.3). Протягом строку дії договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік збільшення для споживача, після закінчення дії знижки на стандартну процентну ставку (закінчення дії зниженої процентної ставки, якщо виконані умови для її застосування), у випадку якщо пільгова процентна ставка вища за знижену процентну ставку. Крім того, протягом строку дії договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для споживача у випадку отримання споживачем знижки на стандартну процентну ставку та/або у випадку переходу від однієї процентної ставки (більшої) до іншої процентної ставки (меншої), після закінчення періоду дії попередньої ставки (п.1.5.4). Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п.1.6). Денна процентна ставка на дату укладення договору складає (п.1.7): 0,908% в день, якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії (п.1.7.1); 0,798% в день, якщо застосовано знижену процентну ставку протягом періоду її дії (п.1.7.2). Загальні витрати на дату укладення договору складають (п.1.8): 26160,00 грн, якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії (п.1.8.1); або 22968,00 грн, якщо застосовано знижену процентну ставку, протягом періоду її дії (п.1.8.2). Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає (п.1.9): 8878,26 % річних, якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії (п.1.9.1); або 1916,19% річних, якщо застосовано знижену процентну ставку, протягом періоду її дії (п.1.9.2). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає (п.1.10): 34160,00 грн, якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії (п.1.10.1); або 30968,00 грн, якщо застосовано знижену процентну ставку, протягом періоду її дії (п.1.10.2). Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п.2.1).

Договір про надання споживчого кредиту № 2280792 від 14.05.2025, додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 2280792 від 14.05.2025 (а.с.26-27) позичальник підписав електронним підписом, шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) - М248, що також підтверджується довідкою про ідентифікацію клієнта(а.с.15).

ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" свої зобов`язання за договором виконало, а саме надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 8000,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ "ПЕЙТЕК" від 10.12.2025 № 20251210-1343 (а.с.29) та витребуваною із АТ КБ "Приватбанк" інформацією, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 (а.с.79), випискою за договором № б/н за період з 14.05.2025 - 14.05.2025, яка містить відомості про зарахування грошових коштів у розмірі 8000 грн (а.с.80).

Відповідач ОСОБА_1 умови договору про надання споживчого кредиту №2280792 від 14.05.2025 не виконував, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 40500,00 грн, з яких: 8000,00 грн - заборгованість за кредитом, 16500,00 грн - заборгованість за відсотками, 16000,00 грн - заборгованість за штрафом/пенею, що підтверджується розрахунком заборгованості складеним ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" (а.с.14).

28.11.2025 ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" уклали договір факторингу № 28112025 (а.с.31-39), відповідно до умов якого ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" передає (відступає) ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" приймає належні ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" здійснило оплату ціни придбання (фіксування) ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" згідно з договором факторингу № 28112025 від 28.11.2025, що підтверджується платіжною інструкцією № 13848 від 03.12.2025 (а.с.46).

Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу № 28112025 від 28.11.2025 (реєстру прав вимоги) (а.с.12), ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 40500,00 грн, з яких: 8000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 16500,00 грн - сума заборгованості по процентам за користування кредитом, 16000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

До цього часу зобов`язання не виконано.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи положення вказаних статей, ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Водночас суд зазначає, що ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 1 частини першої статті 274 ЦПК України), не подав, як і жодних доказів на спростування факту укладення договору, використання кредитних коштів чи розміру заборгованості.

Разом з тим подані позивачем докази підтверджують, що ОСОБА_1 уклав договір про надання споживчого кредиту № 2280792 від 14.05.2025, отримав кредит, користувався кредитними коштами й допустив прострочення виконання грошового зобов`язання.

Суд, перевіривши розрахунок заборгованості, дійшов висновку, що позивач підтвердив заборгованість відповідача за основним боргом (тіло кредиту) у розмірі 8000,00 грн, тому в цій частині позов потрібно задовольнити.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача неустойки в сумі 16000,00 грн.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідно до якого в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Ураховуючи вказану норму, в задоволенні в цій частині позову необхідно відмовити.

Щодо заборгованості за відсотками.

Відповідно до п. 1.5.1 та 1.5.2 договору підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день в якому надано кредит). Стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 02.06.2025 включно.

Із розрахунку заборгованості, який складений ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" суд установив, що за період з 14.05.2025 по 02.06.2025 (20 днів) кредитор нарахував проценти у розмірі 2568,00 грн, за період з 02.06.2025 по 22.06.2025 (20 днів) - у розмірі 4392,00 грн.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (статтю 8 було доповнено частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023).

Згідно з пунктом 17 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про споживче кредитування" № 3498-IX, тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Закон набрав чинності 24.12.2023.

Оскільки Закон України № 3498-ІХ набув чинності 24.12.2023 та застосовано визначений законодавством перехідний період до запровадження максимального розміру денної процентної ставки, а тому в період часу з 24.12.2023 до 22.04.2024 максимальний розмір денної процентної ставки має становити 2,5 %, в період часу з 23.04.2024 до 20.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки має становити 1,5 %, а з 21.08.2024 - максимальний розмір денної процентної ставки - 1 %.

З огляду на зазначене, за період з 14.05.2025 по 28.11.2025 максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 % в день.

Як установлено в ході розгляду справи розмір процентів за період з 14.05.2025 по 22.06.2025 кредитор нарахував з порушенням частини 5 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування", оскільки максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. З огляду на це суд здійснив власний розрахунок заборгованості за договором про надання споживчого кредиту по продукту "Зручний № 2280792 від 14.05.2025, укладеного між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та ОСОБА_1 , по процентам за значений період:

з 14.05.2025 по 02.06.2025 (1%; 80,00 х 20 = 1600,00 грн);

з 02.06.2025 по 22.06.2025 (1%; 80,00 х 20 = 1600,00 грн).

Розрахунок заборгованості здійснений позивачем за період з 22.06.2025 по 28.11.2025 у розмірі 9540,00 грн, є правильним та обґрунтованим.

З огляду на таке в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками позов необхідно задовольнити частково.

Враховуючи викладене з ОСОБА_1 потрібно стягнути на користь ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту по продукту "Зручний № 2280792 від 14.05.2025 у розмірі 20740,00 грн, з яких: 8000,00 грн - заборгованість за кредитом, 12740,00 грн (9540,00+3200) - заборгованість за нарахованими процентами.

Отже, встановивши всі фактичні обставини справи, дослідивши кожний доказ з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, та сукупність доказів з точки зору їх достатності, надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на оплату витрат на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою. (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до досліджених судом матеріалів установлено, що ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" та ФОП ОСОБА_2 01.06.2026 уклали договір про надання правничої допомоги № 42649746 (а.с.16-18). До позову додано додаткову угоду № 2280792 від 03.07.2026 до договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01.06.2026 (а.с.28) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ФОП ОСОБА_2 , необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" щодо стягнення кредитної заборгованості (а.с.13), акт про надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 03.07.2026 (а.с.10).

Указані документи суд може оцінити як належні та достатні у розумінні положень статей 77-80 ЦПК України, оскільки вони підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" витрат на професійну правничу допомогу.

Одночасно з цим, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в цій справі не є співмірним зі складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб, має невеликий обсяг досліджуваних доказів та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також не відповідає критерію розумності їхнього розміру, тому враховуючи конкретні обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 4000,00 грн.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача потрібно стягнути витрати на правову допомогу у сумі 4000,00 грн, тобто частково задовольнити цю вимогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати зі сплати судового збору у розмірі 1363,41 грн (20740,00*2662,4/40500,00), інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача потрібно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2048,39 грн (20740,00*4000/40500,00), всього стягнути судових витрат 3411,80 грн (1363,41+2048,39).

Керуючись ст. 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 615, 625, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 7, 10, 12, 13, 75-79, 81, 137, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЖДИ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором № 2280792 від 14 травня 2025 року в розмірі 20740 (двадцять тисяч сімсот сорок) гривень 00 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" судові витрати в сумі 3411 (три тисячі чотириста одинадцять) гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 29 жовтня 2026 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС", код ЄДРПОУ 42649746, адреса: вул. Симона Петлюри, буд.21/1, м. Бровари, Київської області.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Іванець В. Д.