Решение № 141026639, 15.10.2026, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 754/5920/26

Провадження № 2/366/1317/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2026 с-ще Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючої судді Слободян Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Німченко Н.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Телещак Н.М. (у режимі відеоконференції),

прокурора Волочая М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду с-ща Іванків позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Яготинської міської ради Київської області, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Яготинської міської ради Київської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Представник ОСОБА_1 (далі - позивач), адвокат Телещак Н.М. (далі - представник позивача), звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про позбавлення батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення аліментів, обґрунтовуючи свій позов наступним.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільну дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та у період з 11.12.2013 по 03.12.2025 перебували у зареєстрованому шлюбі. З 2020 шлюбні відносини між сторонами фактично припинились, на підставі чого, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, який, 03.12.2025 рішенням Деснянського районного суду м. Києва, задоволено, після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати з позивачем.

Представник позивача зазначає, що з моменту народження дитини, сторони проживали разом з матір`ю позивача ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Орієнтовно з 2016 відповідач перестала брати участь у вихованні сина, всю опіку над малолітньою дитиною взяли на себе позивач та його матір. Відповідач зловживала алкоголем, вела «розгульний» спосіб життя, що супроводжувалось постійними скандалами в сім`ї. З початком повномасштабного вторгнення рф на територію України, позивач вивіз сім`ю до села Капустинці Бориспільського району, а сам вступив до лав Збройних Сил України. Після переїзду, відповідач не змінила свій спосіб життя, дитиною не опікувалась, увагу не приділяла, матеріальну допомогу не надавала. У подальшому відповідач залишила сина та переїхала до м. Київ, ні з позивачем, ні з сином не спілкується, де вона фактично проживає, позивачеві не відомо.

Неповнолітня дитина проживає з бабусею у с. Капустинці, там навчається, отримує необхідну медичну допомогу. Позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ЗСУ, де зарекомендував себе позитивно та за будь-якої можливості проводить час із сином, щоденно спілкується з ним по телефону та повністю матеріально утримує.

У лютому 2026 позивач уклав шлюб з ОСОБА_5 та, враховуючи погіршення здоров`я своєї матері, планує перевезти сина до м. Києва, щоб проживати разом.

Відповідачка жодної участі у вихованні сина не бере, тим самим від виконання своїх батьківських обов`язків ухиляється.

З огляду на викладене, представник позивача просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рух справи

07.04.2026 позовна заява надійшла до Деснянського районного суду міста Києва та, відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 08.04.2026, передана для розгляду судді Грегулю О.В. Справі присвоєно Єдиний унікальний номер судової справи № 754/5920/26 /а.с.51-52/.

Ухвалою судді Деснянського районного суду міста Києва від 08.04.2026, справу № 754/5920/26 передано за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області /а.с.55-56/.

07.05.2026 цивільна справа № 754/5920/26 надійшла до Вишгородського районного суду Київської області та, відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 07.05.2026, передана для розгляду судді Олійник С.В. /а.с.62/.

Ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області від 19.05.2026 матеріали цивільної справи № 754/5920/26 передано за підсудністю до Іванківського районного суду Київської області /а.с.66-67/.

16.06.2026 справа № 754/5920/26 надійшла до Іванківського районного суду Київської області та, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2026, передана для розгляду судді Слободян Н.П. /а.с.74/.

Ухвалою суду від 22.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 22.07.2026 та відкладено на 10.09.2026 за клопотанням представник позивача /а.с.75/.

Ухвалами судді до Іванківського районного суду Київської області від 11.07.2026, 01.09.2026, 08.10.2026 задоволено заяви представника позивача, адвоката Телещак Н.М. про її участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /а.с.89, 114, 180/.

19.08.2026 від Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради надійшов висновок Органу опіки і піклування виконавчого комітету Яготинської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 /а.с.108-111/.

Ухвалою суду від 09.09.2026. до участі у справі залучено Іванківський відділ Вишгородської окружної прокуратури /а.с.115/.

Ухвалою суду від 10.09.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті на 07.10.2026 /а.с.125/ та у подальшому, протокольно, на 15.10.2026 /а.с.170-173/.

Ухвалою суду від 10.09.2026 витребувано від Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області копії документів на підставі яких затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини, ОСОБА_3 рішенням № 350 від 04.08.2026 виконавчого комітету Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області /а.с.126/.

18.09.2026 на адресу суду від Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради Київської області надійшли витребувані ухвалою суду від 10.09.2026 копії документів /а.с.138-158/.

Позиції сторін

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити. Зазначила, що відповідачка свідомо самоусунулась від виконання батьківських обов`язків відносно її неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , участі у житті дитини не бере, шкільним життям та здоров`ям сина не цікавиться, матеріально не забезпечує, при цьому, веде не дуже гарний спосіб життя: вживає спиртні напої. Тому, враховуючи бажання дитини, озвучене у судовому засіданні щодо проживання з батьком, беручи до уваги висновок Органу опіки і піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо ОСОБА_3 , представник позивача вважає, що ОСОБА_2 слід позбавити батьківських прав відносно її сина та стягнути з неї на користь позивача аліменти на утримання дитини у розмірі частки від усіх видів її заробітку, щомісяця, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до його повноліття.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, 14.09.2026 скерувала до суду заяву у якій просила суд розглядати справу без її участі та у якій також зазначила, що позовні вимоги визнає у повному обсязі. Крім того, ОСОБА_2 подала до суду нотаріально завірену заяву від 07.07.2026 у якій зазначила, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Треті особи: Служба у справах дітей Яготинської міської ради Київської області та Орган опіки та піклування виконавчого комітету Яготинської міської ради Київської області у судове засідання своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Представник третьої особи: Служби у справах дітей Яготинської міської ради Київської області, В. Дубас подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи, у якій зазначила, що висновок, поданий до суду підтримують, у вирішенні питання покладаються на розсуд суду.

Представник третьої особи: Органу опіки та піклування виконавчого комітету Яготинської міської ради Київської області Дзюба Н.М. через підсистему «Електронний суд» скерувала до суду заяву про розгляд справи без участі їх представника у вирішенні питання покладаються на розсуд суду.

Прокурор Волочай М.М. у судовому засіданні оголосив висновок прокурора щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , який просив суд врахувати при ухваленні рішення у даній справі. У своєму висновку прокурор зазначив, що у справі встановлено обставини, які свідчать про тривале, систематичне та винне ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків щодо виховання сина, а тому прокурор вважає, що в цій справі наявні, передбачені пунктом 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України, підстави для позбавлення відповідачки батьківських прав відносно її сина ОСОБА_3 .

Допитаний у судовому засіданні у присутності педагога, директора КЗ ІСР «Інклюзивно-ресурсний центр» Бабенко Н.В. , малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомив суду, що проживає у с. Капустинці з бабусею та дідусем, там же відвідує школу, є учнем 7-го класу. З батьком бачиться, коли він приїжджає у відпустку чи у вихідні дні, з матір`ю бачився давно, по телефону з нею спілкується не часто, коли він телефонує до мами - вона трубку не бере, потім телефонує сама. Кошти йому давала рідко, під час розмов обіцяє, що скине кишенькові гроші, проте не скидає. Зазначив, що у школу приходять або бабуся або дідусь, вони ж і опікуються ним, йому з ними подобається жити. Зауважив, що матір перестала проживати з ним у 2024, коли поїхала на роботу, більше не приїжджала. У підсумку повідомив, що бажає надалі проживати з батьком.

Свідок ОСОБА_7 , повідомила, що є хрещеною матір`ю дитини, з відповідачкою знайома близько 14-15 років, разом працювали. З позивачем познайомилась також у той же період. Із відповідачкою останні 2-3 роки не спілкується, проте постійно підтримує контакт із дитиною та позивачем. За її словами, дитина проживає з бабусею у Київській області, яка ним опікується, з татом ОСОБА_8 спілкується часто. Позивач служить, відповідачка з дитиною і матір`ю позивача проживали разом у Київській області, потім відповідачка залишила дитину і поїхала, в утриманні дитини матеріально не допомагає. Свідок з відповідачкою не спілкується, оскільки вона просто зникла, на телефонні дзвінки свідка не відповідає.

Свідок ОСОБА_9 , повідомив, що з позивачем знайомий з дитинства, спілкуються часто, він є хрещеним батьком дитини. З відповідачкою свідок не спілкується, зазначив, що відповідачка не проживає з дитиною, йому відомо, що вона дуже рідко спілкується з сином, піклуються про дитину бабуся та позивач. Чи передає відповідачка щось для дитини, свідку не відомо, на цю тему він розмов не веде. Зауважив, що відповідачка вела «поганий спосіб» життя, вживала алкоголь. Останні рази, коли він бачився з нею - вона була неадекватна.

Свідок ОСОБА_4 , повідомила суду, що є матір`ю позивача та бабусею ОСОБА_8 , який проживає з нею від народження. Спочатку вони всі разом проживали в м. Києві, проте, з початком війни у 2022, переїхали до с. Капустинці. Зазначила, що відповідачка поїхала з села близько 2 роки 2 місяці назад. Зауважила, що ще під час проживання у м. Києві, стосунки між її сином (позивачем) та відповідачкою погіршились, оскільки, остання, перебувала у декреті та, виходячи на прогулянки з ОСОБА_3, стала вживати алкогольні напої. Позивач працював та коли приходив з роботи, відповідачка вже була п`яна. Позивач хотів розлучитись, але свідок його відмовила, оскільки дитина була малою, тому вона за нього хвилювалась. У відповідачки свого житла не було, знімати квартиру вона також не могла, за місцем її реєстрації умови для проживання відсутні, крім того, там також п`ють. Також свідок зазначила, що під час спільного проживання з ними в селі, відповідачка нічим не допомагала по господарству, працювати не хотіла, хоча вона хороший касир, на роботу не йшла. Пізніше відповідачка поїхала «на полуницю» (під Київ), проте фінансів все одно не було, вона приїжджала додому, випивала і лягали відпочивати, потім, коли прокидалась ставала агресивною, у зв`язку з чим почалися скандали, були випадки, коли відповідачка кидалась до свідка в бійку. Це все відбувалось на очах у дитини. У той час, коли відповідачка спала, ОСОБА_8 йшов гратись у іншу кімнату, боявся, щоб вона не сварилась. Свідку відомо, що наразі відповідачка працює прибиральницею, проте до дитини не приїжджає, хоча бачитись з сином їй ніхто не забороняє. Навпаки, свідок просила її приїхати до дитини, проте вона відповідає, що не має за що приїхати, «можливо колись», хоча і говорить, що скучила. Востаннє вона бачила сина близько 2-х років назад, а спілкувалась з ним днів 10 назад. ОСОБА_3 не дуже хоче з матір`ю спілкуватись, оскільки вона телефонує випивша, він чує по голосу і тому не хоче. Дитину утримує батько, свідок та тьотя (рідна сестра відповідачки). Відповідачка нічим не допомагає, навпаки, просила кошти у свідка. Кошти дитині мати скидала на картку давно (200-300 грн.), на день народження та свята нічого не дає. ОСОБА_3 за матір не питає, ініціативи щодо неї не проявляє. Дитина матір любить по своєму, але коли вона випивала, він ставав як «їжак», не хоче спілкуватись з нею. Почувши її голос, каже, що у нього все добре. На 1 вересня вона навіть не зателефонувала, не поцікавилась, чи є йому в чому йти до школи і з чим. Коли дитина хворіє, свідок повідомляє про це матері, на що вона відповідає викликайте лікаря. Лікуванням дитини вони займаються самі, а також його тьотя, яка возила дитину на обстеження у Київ. Позивач приїжджає до дитини по можливості.

Свідок ОСОБА_10 , повідомив суду, що він є чоловіком матері позивача, відповідно дідусем дитини. Відповідачку знає близько 6 років, востаннє бачив її приблизно два роки тому, коли вона поїхала з села на заробітки. За його словами, відповідачка життям сина не цікавиться, телефонує рідко, але якщо й телефонує, то напідпитку, чим нервує сина, в утриманні дитини участі не бере. Коли на день народження ОСОБА_8 збирали кошти, щоб подарувати йому телефон, відповідачка скинула 3000 грн. на подарунок. Шкільним життям сина вона також не цікавиться, не має на це часу, шкільні батьківські збори відвідує свідок. Також свідок повідомив, що позивач приїжджає рідко, оскільки він військовослужбовець, але допомагає регулярно, всім забезпечує дитину.

Суд, заслухавши учасників справи, малолітнього ОСОБА_3 , свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутися кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За вимогами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За положеннями статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено, що батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 - мати та ОСОБА_1 - батько, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , актовий запис № 1434 /а.с.22/.

Згідно з Витягами з реєстру територіальної громади, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 /а.с.15, 21/.

Відповідно до Витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.11.2024 р. № 403066799, квартира за вищевказаною адресою належить на праві власності ОСОБА_4 /а.с.31/.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є матір`ю позивача, ОСОБА_1 , що підтверджується актовим записом про народження ОСОБА_1 від 25.03.2026 /а.с.28/, копією свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_3 від 11.08.2020 /а.с.30/.

Відповідно до Акту обстеження місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та її онука, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , комісією у складі представників Яготинської міської ради та сусідів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , встановлено, що вищезазначені особи проживають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 /а.с.22/.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задекларований у сімейного лікаря у Капустинській ЛАЗПСМ с. с. Капустинці, Бориспільський район, Київська область, що підтверджується довідкою, виданою сімейним лікарем амбулаторії загальної практики-сімейної медицини с. Капустинці Житник С.А. від 07.03.2026 /а.с.17/.

Згідно з довідкою, виданою Капустинським навчально-виховним комплексом «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)» Яготинської міської ради Київської області №17 від 06.03.2026, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається у 6 класі цього закладу /а.с.18/.

Відповідно до довідки виданої Військовою частиною НОМЕР_1 від 19.02.2026 за №458, ОСОБА_1 , призваний на військову службу під час мобілізації та перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 з 15.04.2022 /а.с.23/.

Зі службової характеристики молодшого сержанта ОСОБА_1 , яка надана 03.03.2026 керівництвом військової частини НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 за час проходження служби зарекомендував себе позитивно, точно та вчасно виконує покладені на нього обов`язки та поставлені йому завдання. Морально стійкий, по характеру спокійний, по відношенню до людей завжди чесний та порядний /а.с.16/.

З довідки про доходи ОСОБА_1 форма ОК-7 від 19.03.2026 вбачається, що з квітня 2022 позивач отримує стабільну заробітну плату у військовій частині НОМЕР_1 /а.с.24/.

Згідно з довідками № 526448 від 23.03.2026, виданими КНП «Київська міська клінічна лікарня №10», ОСОБА_1 , 1984 р.н., який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває /а.с.19, 20/.

Відповідно до довідки №061/32-237 від 18.03.2026, виданої КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під наглядом лікаря-психіатра в амбулаторному відділенні КНП «МЗНПД» не перебуває /а.с.35/.

З дослідженого судом висновку Органу опіки і піклування виконавчого комітету Яготинської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , який затверджений рішенням виконавчого комітету Яготинської міської ради від 04.08.2026 р. № 350, вбачається, що Органом опіки та піклування Яготинської міської ради встановлено, що ОСОБА_2 фактично ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не забезпечує належних умов для життя, розвитку, не піклується про здоров`я та виховання сина. Зокрема зазначено, що під час спілкування в телефонному режимі з ОСОБА_2 було з`ясовано, що вона не має власного житла, на цей час проживає в хостелі за адресою: АДРЕСА_5 . Неофіційно працює в клінінговій компанії в м. Києві. Також ОСОБА_2 повідомила, що з сином ОСОБА_8 вона спілкується щодня по мобільному телефону, але не приїжджає до нього в с. Капустинці, іноді переказує кошти на картковий рахунок. Крім того, ОСОБА_2 повідомила, що не буде присутня на засіданні Комісії та надала нотаріально засвідчену заяву про те, що не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав, при цьому зазначила, що любить сина, але немає можливості матеріально утримувати дитину.

Під час бесіди з ОСОБА_3 , було з`ясовано, що він спілкується з матір`ю 1-2 рази на тиждень по мобільному телефону. Зі слів хлопця, він проживає з бабусею, яка постійно за ним здійснює догляд, тому що батько призваний на військову службу, матір він останній раз бачив 1 рік тому, а також зазначив, що мати зловживає спиртними напоями (що підтверджено актом про проведення бесіди, складеним працівниками Служби). Дитина висловлювала власну думку самостійно, без стороннього впливу, що відповідає його віку та рівню розвитку. Думку дитини враховано відповідно до статті 171 Сімейного кодексу України. У зв`язку з чим, Орган опіки та піклування Яготинської міської ради, з метою соціально-правового захисту дитини, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, судом також досліджені та беруться до уваги копії документів, на підставі яких затверджено вищезазначений висновок Органу опіки і піклування виконавчого комітету Яготинської міської ради, які надані до суду Службою у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради, зокрема:

- акт обстеження умов проживання громадян за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до якого за цією адресою проживають ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - бабуся, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , цивільний чоловік, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - онук. Умови проживання в будинку добрі, для виховання та розвитку дитини умови створені, у дитини достатньо одягу відповідно віку та сезону, достатньо вареної їжі /а.с.146/;

- акт від 07.07.2026 про проведення бесіди з дитиною ОСОБА_3 , відповідно до якого, зі слів дитини з мамою він спілкується 1-2 рази на тиждень по мобільному телефону, мати гроші скидає на картку, коли він попросить. Останній раз бачив матір 1 рік тому, мати зловживає спиртними напоями. Батько воює з 2022, з того часу дитина проживає з бабусею, яка постійно здійснює за ним нагляд /а.с.147/;

- лист КНП Яготинської міської ради «Яготинський центр первинно медико-санітарної допомоги» від 14.07.2026 р. № 471, відповідно до якого, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задекларований у КНП «ЯЦПМСД» з 22.09.2022 у сімейного лікаря Житник С.Г. протягом 2025-2026 зафіксовані звернення щодо стану здоров`я дитини, зокрема від бабусі дитини по батьковій лінії та від тітки дитини по материнській лінії, також на прийом до сімейного лікаря дитину супроводжував співмешканець бабусі по батьківській лінії /а.с.148/;

- копія рішення Деснянського районного суду м.Києва від 03.12.2025 у справі №754/16186/25, за яким шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано /а.с.150/;

- довідка про доходи ОСОБА_1 від 30.06.2026 № 204/604;

- характеристика ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учня 7-го класу Капустинського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ (ясла-садок)», відповідно до якої, дитина навчається у цьому закладі з другого класу, регулярно відвідує школу, його вихованням займаються бабуся, її чоловік та рідна тітка.

Відповідно до висновку прокурора Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури М. Волочая, прокурор вважає доцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом також беруться до уваги заява відповідачки про визнання позовних вимог у повному обсязі, подана нею до суду 14.09.2026 та її заява, засвідчена 07.07.2026 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мужейдовою Т.О., у якій ОСОБА_15 не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.130, 131/.

Застосовані норми права

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

За положеннями частин першої, другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція) кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. № 2402-III, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 12 цього ж Закону, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я та безпеку, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я та безпечні умови життя, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Положеннями ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України встановлено, що кожний із батьків зобов`язаний піклуватися про здоров`я дитини та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Частиною 1 статті 152 СК України передбачено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з частиною 4 статті 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення наведених положень статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Як роз`яснено у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і у сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у Постановах від 17.06.2021 у справі № 466/9380/17 та від 29.09.2021 у справі № 459/3411/18.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.

Такий правовий висновок неодноразово викладений Верховним Судом у постановах, зокрема від 24 жовтня 2024 року в справі № 199/3287/23, від 20 березня 2024 року в справі № 204/2097/22, від 07 лютого 2024 року в справі № 455/307/22, від 06 вересня 2023 року у справі № 545/560/21 та інших.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.

ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. Під час визначення основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року в справі "Мамчур проти України", заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року в справі "М. С. проти України", заява № 2091/13).

У справі від 30 червня 2020 року (заява № 70879/11) ЄСПЛ також наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання, зазначивши, що наявність сімейних зв`язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це насамперед повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини під час розгляду справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року в справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) та Верховним Судом у постановах від 21 лютого 2024 року в справі № 404/9387/21, від 19 лютого 2024 року в справі № 159/2012/23, від 22 листопада 2023 року в справі № 320/4384/18 та ін.

Отже, позбавлення батьківських прав у цій справі є крайнім заходом, застосування якого потребує встановлення винної поведінки матері, свідомого нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що відповідачка належним чином не виконує покладених на неї законом обов`язків щодо виховання та утримання свого сина, зокрема не виявляє належного піклування про його здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не цікавиться навчанням, потребами та повсякденним життям дитини, не бере належної участі у вихованні сина та не забезпечує систематичного утримання дитини. При цьому епізодичне спілкування з дитиною та здійснення окремих грошових переказів самі по собі не свідчать про належне виконання відповідачкою батьківських обов`язків. Установлені обставини в їх сукупності дають суду підстави для висновку про свідоме ухилення відповідачки від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та фактичне самоусунення від участі в її житті.

Суд враховує факт підтримання відповідачкою епізодичного телефонного зв`язку із сином, однак вважає, що такі короткотривалі розмови не можуть розцінюватися як належне виконання батьківських обов`язків, оскільки не свідчать про систематичну участь матері у вихованні дитини, піклування про її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення її потреб. Сам по собі факт такого спілкування не спростовує встановленого судом тривалого свідомого ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків.

Вирішуючи даний спір, суд враховує висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Яготинської міської ради про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_3 , показання свідків, висловлену дитиною думку щодо бажання проживати разом із батьком, а також визнання відповідачкою заявлених позовних вимог.

Суд також враховує наведені у висновку органу опіки та піклування пояснення відповідачки щодо її скрутного матеріального становища, однак зазначає, що сама по собі відсутність належного матеріального забезпечення не звільняє матір від виконання інших батьківських обов`язків, зокрема щодо виховання дитини, піклування про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, підтримання емоційного зв`язку з нею та участі в її повсякденному житті.

Оцінивши досліджені у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачка протягом тривалого часу фактично самоусунулася від виконання покладених на неї законом батьківських обов`язків, не бере належної участі у вихованні сина, не виявляє необхідного піклування про його здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не цікавиться його потребами та повсякденним життям. Така поведінка відповідачки, з огляду на її тривалість та характер, свідчить про свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків.

При цьому визнання відповідачкою позову та її нотаріально засвідчену заяву, у якій ОСОБА_2 не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд оцінює у сукупності з іншими встановленими обставинами справи та не розцінює як самостійну й достатню підставу для позбавлення її батьківських прав.

З огляду на встановлені обставини, характер і тривалість ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків, а також враховуючи найкращі інтереси дитини, суд доходить висновку про наявність передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_3 , у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судом також враховується висновок прокурора Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури М. Волочая, у якому зазначено про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо стягнення аліментів:

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Частиною 3 ст. 166 СК України встановлено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до вимог чинного законодавства обов`язок по утриманню дитини покладено у рівній мірі на обох батьків з урахуванням дотримання балансу відповідних їх прав та обов`язків.

Рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини встановлена статтею 141 СК України, відповідно до частин першої та другої якої мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч .3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Пунктами 1-3 ч. 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років встановлено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» та становить 3512 грн.

Враховуючи те, що при позбавленні батьківських прав особи не звільняються від обов`язку щодо утримання дитини, а також те, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину, а тому, вимога щодо стягнення з відповідачки на користь позивача на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі 1/4 частина від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, з дня подачі позову до суду до досягнення ним повноліття, підлягає задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 1331,20 грн. за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав /а.с.34/, який, у відповідності до п.1 ч.1 с.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

При цьому, позивач звільнений від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, а тому, у порядку ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідачки у дохід держави слід стягнути судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 18, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно її малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня подачі позову до суду 07.04.2026, до досягнення ним повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за 1 (один) місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачену ним суму судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1331, 20 грн.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення (15.10.2026).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 );

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_5 );

Треті особи:

Служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради (07701, Київська область, Бориспільський район, м. Яготин, вул. Незалежності, 110, ЄДРПОУ: 44086918);

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Яготинської міської ради Київської області (07701, Київська область, Бориспільський район, м. Яготин, вул. Незалежності, 110, ЄДРПОУ: 05408823).

Суддя Наталія СЛОБОДЯН