Решение № 141026035, 12.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.10.2026Справа № 910/10168/23 (910/8813/25)За заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Укрметал" арбітражного керуючого Куліченка М.В.

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про покладення субсидіарної відповідальності.

в межах справи № 910/10168/23

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестон Україна" (90514, Закарпатська область, Тячівський район, с. Угля, вул. Першотравнева, 37 А, код ЄДРПОУ 44254132)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Укрметал" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 7, офіс 1, код ЄДРПОУ 45040305)

про банкрутство

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №910/10168/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Укрметал".

До суду надійшла заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Укрметал" арбітражного керуючого Куліченка М.В про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на засновників, у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

Зокрема, заявник просить суд покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника в сумі 264 389,70 грн на ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2025 позовну заяву залишено без руху.

До Господарського суду міста Києва надійшли докази усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2025 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 22.12.2025.

Судове засідання, призначене на 22.12.2025, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.

Після виходу судді Яковенко А.В. з лікарняного, суд ухвалою від 29.12.2025 призначив судове засідання на 04.02.2026.

Судове засідання, призначене на 04.02.2026, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.

Після виходу судді Яковенко А.В. з лікарняного суд ухвалою від 03.03.2026 призначив розгляд справи у судовому засіданні на 20.04.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 08.06.2026.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 08.06.2026 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 27.07.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2026 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 12.10.2026.

09.10.2026 до суду надійшло клопотання позивача про проведення судового засідання без його участі.

У судове засідання, призначене на 12.10.2026, представники сторін не з`явилися, хоча про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява ліквідатора, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м. Києва від 09.09.2024р. у справі № 910/10168/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Укрметал", код ЄДРПОУ 45040305, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Куліченка М.В. (далі - Ліквідатор).

Як зазначає позивач, на даний час статутна, організаційно-розпорядча, фінансово-господарська, та інша документація TOB «ТК УКРМЕТАЛ», матеріальні та інші цінності (майно), тощо, ліквідатору не передавались. Запити ліквідатора від 30.09.2024р., від 15.11.2024р. та від 20.06.2025р. про передачу документів, печаток штампів, матеріальних та інших цінностей повернулися з відміткою підприємства АТ "Укрпошта" - "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з актом обстеження від 09.07.2025р. за зазначеною адресою матеріальні активи та бухгалтерська документація Боржника за місцем реєстрації не виявлені.

З метою отримання фінансової звітності та проведення аналізу відповідно до вимог Методичних рекомендацій Ліквідатор звернувся із запитом до Головного управління ДПС у м. Києві, на який отримано відповідь від 03.12.2024р., згідно якої з моменту реєстрація платника податків фінансова звітність не подавалась, тому надати копії фінансової звітності за період з 2021р. по 2024р. є неможливим.

Також для отримання фінансової звітності Ліквідатор звернувся із запитом до Головного управління статистики у м. Києві, на який отримано відповідь від 15.11.2024р., згідно якої фінансова звітність TOB «ТК УКРМЕТАЛ» до органів статистики не подавалась.

Враховуючи вище викладене, проведення аналізу фінансово-господарського стану TOB «ТК УКРМЕТАЛ» відповідно до Методичних рекомендацій на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства не вбачається можливим у зв`язку з відсутністю необхідних документів (джерел інформації).

Наведені факти також свідчать про навмисне приховування фінансового стану TOB «ТК УКРМЕТАЛ», очевидно, що ненадання ліквідатору керівником Боржника первинних фінансових документів Боржника є бездіяльністю, яка не відповідає інтересам цієї юридичної особи, є недобросовісною, вчинена на шкоду Боржника та кредиторам банкрута.

Тобто бездіяльність органів управління Боржника, яка полягає у ненаданні первинних документів ліквідатору, ускладнює дослідження обставин, що мають відношення до наповнення ліквідаційної маси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.12.2022р. у справі № 908/802/20).

Сам факт не передання жодних документів фінансової звітності та будь-якого майна боржника за загальним правилом ставить питання щодо добросовісності осіб, які притягуються до відповідальності (близький за змістом висновок наведено у постанові Верховного Суду від 20.09.2023р. у справі № 44/440-б).

Відповідно до ст. 61 КУзПБ за результатами вжитих заходів та отриманими у ліквідаційній процедурі даними, документами та інформацією Ліквідатором проведено аналіз фінансового стану TOB «ТК УКРМЕТАЛ» (за наявними даними).

Так, за підсумками аналізу фінансового стану TOB «ТК УКРМЕТАЛ», ліквідатором складено Висновок про наявність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі №910/10168/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Укрметал" від 11.07.2025р. (далі Висновок) та встановлено такі обставини (хронологічно):

- починаючи з дня державної реєстрації TOB «ТК УКРМЕТАЛ» - 14.11.2022р. єдиним засновником, кінцевим бенефіціарним власником та одночасно керівником TOB «ТК УКРМЕТАЛ» був ОСОБА_1 , який мав можливість одноосібного прямого вирішального впливу на господарську діяльність ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ» (далі також Керівник (засновник) TOB «ТК УКРМЕТАЛ»/ Відповідач);

- 02.02.2023р. TOB «ТК УКРМЕТАЛ» уклав з ТОВ «Вестон Україна» договір поставки № УМ-02/02/23/3, у зв`язку з невиконанням TOB «ТК УКРМЕТАЛ» своїх зобов`язань за вищезазначеним договором з 11.02.2023р. у TOB «ТК УКРМЕТАЛ» перед ТОВ «Вестон Україна» виникає заборгованість в розмірі 145 712,00 грн. (зазначені обставини встановлені в ухвалі Господарського суду м.Києва від 18.09.2023р. та відповідно до ст.75 ГПК України не потребують повторно доведення);

- з 05.01.2023р. по 27.04.2023р. з банківського рахунку TOB «ТК УКРМЕТАЛ» (в АТ «ПриватБанк») було здійснено перерахування коштів на користь ФОП ОСОБА_1 (далі також ФОП ОСОБА_1), що належить ОСОБА_1 , який в цей час був директором та одноособовим власником ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ». За відповідний період TOB «ТК УКРМЕТАЛ» в особі директора ОСОБА_1 було перераховано на користь ФОП ОСОБА_1 грошові кошти на загальну суму 814 449,00 грн., при цьому згідно виписок з банківських рахунків в призначенні платежів зазначено «оплата рахунків», «на господарчі витрати», та відсутня інформація щодо підстав для здійснення відповідних платежів (запит Ліквідатора від 20.06.2025р. до ОСОБА_1 про підстави здійснення перерахування коштів ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ» на користь ФОП ОСОБА_1 та здійснення інших платежів, повернувся з відміткою підприємства АТ "Укрпошта" - "за закінченням терміну зберігання");

- 27.04.2023р. за заявою TOB «ТК УКРМЕТАЛ» банківський рахунок TOB «ТК УКРМЕТАЛ» в АТ «ПриватБанк» був закритий, залишок коштів був перерахований на рахунок в АТ «А-БАНК»;

- з 21.04.2023р. по 23.08.2023р. з банківського рахунку TOB «ТК УКРМЕТАЛ» в АТ «А-БАНК» було здійснено перерахування коштів на користь ФОП ОСОБА_1, який фактично був в цей час також директором та одноособовим власником ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ». За відповідний період TOB «ТК УКРМЕТАЛ» в особі директора ОСОБА_1 було перераховано на ФОП ОСОБА_1 грошові кошти на загальну суму 110 671,00 грн., при цьому згідно виписок з банківських рахунків в призначенні платежів зазначено «оплата рахунків», та відсутня інформація щодо підстав для здійснення відповідних платежів (запит Ліквідатора від 20.06.2025р. до ОСОБА_1 про підстави здійснення перерахування коштів ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ» на користь ФОП ОСОБА_1 та здійснення інших платежів, повернувся з відміткою підприємства АТ "Укрпошта" - "за закінченням терміну зберігання");

- після 23.08.2023р. відсутній рух коштів на рахунках TOB «ТК УКРМЕТАЛ» та ознаки ведення господарської діяльності;

- ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.09.2023р. за заявою ініціюючого кредитора ТОВ «Вестон Україна» відкрито провадження у справі №910/10168/23 про банкрутство TOB «ТК УКРМЕТАЛ», код ЄДРПОУ 45040305, введено процедуру розпорядження майном;

- постановою Господарського суду м. Києва від 09.09.2024р. у справі №910/10168/23 TOB «ТК УКРМЕТАЛ», код ЄДРПОУ 45040305, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру;

- загальний розмір визнаних судом грошових вимог кредиторів у справі № 910/10168/23 про банкрутство ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ» становить 264 390,57 грн. (вимоги ТОВ «Вестон Україна», єдиного кредитора у справі).

- за результатами вжиття заходів з інвентаризації майна TOB «ТК УКРМЕТАЛ», формування ліквідаційної маси, встановлено відсутність майнових активів станом на 30.04.2025р., які можливо реалізувати в процедурі ліквідації на аукціоні відповідно до ст.ст.62, 63 Кодексу України з процедур банкрутства, та грошові кошти на поточному рахунку в сумі - 0,87 грн. (нуль грн.87 коп.).

За підсумками проведеного аналізу фінансового стану ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ» (за наявними на час аналізу даними) відповідно до складеного Висновку вбачаються ознаки доведення ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ» до банкрутства внаслідок дій та бездіяльності керівника (засновника) TOB «ТК УКРМЕТАЛ», ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Враховуючи вищезазначені обставини, ліквідатором визначено наступний склад правопорушення, а саме:

- Об`єкт правопорушення: майнові права ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ» та визнаного у справі № 910/10168/23 про банкрутство ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ» кредитора - ТОВ «Вестон Україна», які порушені у зв`язку з доведенням TOB «ТК УКРМЕТАЛ» до банкрутства, та відновлення яких можливе у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами ч.2 ст. 61 КУзПБ;

- Суб`єкт правопорушення: ОСОБА_1 , керівник ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ» та єдиний учасник (засновник) з часткою 100 % статутного капіталу ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ», кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ» який мав можливість одноосібного прямого вирішального впливу на господарську діяльність ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ»;

- Об`єктивна сторона правопорушення: у період здійснення ОСОБА_1 повноважень керівника TOB «ТК УКРМЕТАЛ», будучи єдиним засновником, при наявності на банківських рахунках TOB «ТК УКРМЕТАЛ» грошових коштів (рух грошових коштів за період з 04.01.2023р. по 23.08.2023р. складає 1 838 806,79 грн.), та наявності кредиторської заборгованості ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ» перед ТОВ «Вестон Україна», ОСОБА_1 вчиняв дії щодо перерахування грошових коштів з рахунків ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ» третім особам та в значному розмірі безпосередньо ФОП ОСОБА_1, який належить ОСОБА_1 , загалом в розмірі 925 120,00 грн. (підстав здійснення зазначених платежів у банківських виписках не зазначено), чим фактично збільшував кредиторську заборгованість ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ» перед ТОВ «Вестон Україна» без наміру її погашення, та здійснював дії щодо виведення активів ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ» на власну користь. В подальшому з 24.08.2023р. відсутній рух коштів на рахунках TOB «ТК УКРМЕТАЛ», та ознаки ведення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

При цьому словосполучення «у своїх інтересах» потрібно розуміти так, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто (тобто бути стороною цього правочину) або іншим шляхом на шкоду інтересам довірителя, в тому числі на користь інших осіб, включаючи й тих, представником яких він одночасно є. Усупереч вимогам ч. 3 ст. 238 ЦК України перерахування коштів ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ» в особі директора ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_1, який фактично був в цей час директором та одноособовим власником ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ», на переконання ліквідатора, свідчить про навмисні дії з виведення коштів виключно у своїх інтересах, тобто в особистих інтересах ОСОБА_1 , на шкоду інтересів як ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ», так і кредиторам у справі №910/10168/23.

Відтак, з вищевикладеного вбачаються ознаки вчинення керівником (засновником) TOB «ТК УКРМЕТАЛ», ОСОБА_1 , дій/бездіяльності, направлених на збільшення кредиторської заборгованості TOB «ТК УКРМЕТАЛ» перед ТОВ «Вестон Україна» без наміру її погашення, здійснення керівником (засновником) TOB «ТК УКРМЕТАЛ» ОСОБА_1 дій щодо виведення активів TOB «ТК УКРМЕТАЛ», а також приховування документів та відомостей (не подання фінансової та податкової звітності за весь час господарської діяльності ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ»), що в подальшому призвело до припинення господарської діяльності TOB «ТК УКРМЕТАЛ», звернення ТОВ «Вестон Україна» до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ», відкриття провадження у справі про банкрутство TOB «ТК УКРМЕТАЛ» відповідно до ухвали Господарського суду м. Києва №910/10168/23 від 18.09.2023р. та визнання TOB «ТК УКРМЕТАЛ» банкрутом відповідно до постанови Господарського суду м. Києва від 09.09.2024р., що також вказує (свідчить) про причинно-наслідковий зв`язок між винними діями/бездіяльністю керівника (засновника) TOB «ТК УКРМЕТАЛ» ОСОБА_1 , та неплатоспроможністю TOB «ТК УКРМЕТАЛ» й відсутності активів для задоволення визнаних у справі № 910/10168/23 про банкрутство ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ» вимог кредиторів.

Суб`єктивна сторона правопорушення (вина суб`єкта правопорушення): Відповідно до висновку Верховного Суду від 29.06.2023р. у справі № 923/1054/15, при цивільно-правовій відповідальності особа, яка є відповідачем, повинна довести відсутність своєї вини, наявність якої презюмується в силу положень ЦК України. При цьому з огляду на суб`єктний склад (ч. 2 ст. 61 КУзПБ) осіб, які можуть нести субсидіарну відповідальність у зв`язку з доведенням до банкрутства, вина може виявлятися як у формі умислу, так і необережності.

Відтак, вищезазначені дії та бездіяльність, вчинені керівником (засновником) TOB «ТК УКРМЕТАЛ» ОСОБА_1 на шкоду майнових прав кредитора та інтересів TOB «ТК УКРМЕТАЛ», вказують на умисел керівника (засновника) TOB «ТК УКРМЕТАЛ», як форму вини, яка включає елемент усвідомлення та наміру виведення активів ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ», збільшення кредиторської заборгованості ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ» перед ТОВ «Вестон Україна» без наміру її погашення, а також приховування документів та відомостей (не подання фінансової та податкової звітності за весь час господарської діяльності ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ»), які б дозволили встановити Ліквідатору дійсні обставини щодо фінансового стану та господарської діяльності Боржника, поряд із встановленими обставинами, які свідчать про використання підприємства - Боржника задля досягнення власних цілей, що призвело до неплатоспроможності ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ» та відсутності активів для задоволення визнаних у справі № 910/10168/23 про банкрутство ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ» вимог кредиторів.

Враховуючи викладене вище, з огляду на фактичні обставини та підтверджуючі докази, зазначені законодавчі норми, банкрутство ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ» викликано не під впливом якихось чинників в межах звичайного господарського ризику, а є наслідком протиправної поведінки Відповідача, яка є свідомою, оскільки не викликана будь-якими об`єктивними та невідворотними чинниками зовнішнього характеру (зокрема, форс-мажорними обставинами, або несприятливою ринковою кон`юнктурою), не відповідає звичайним умовам господарського обороту, не відповідає критеріям розумності та добросовісності, не відповідає інтересам Боржника, свідчить про наявність мети - ухилення від розрахунків з кредиторами, попри його обов`язок як власника, засновника та керівника вчинити передбачені Кодексом заходи щодо запобігання банкрутству боржника, є підставою для притягнення керівника та засновника ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ», ОСОБА_1 , до субсидіарної відповідальності за правилами ч.2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства в межах справи №910/10168/23 про банкрутство ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ».

Щодо розміру суми субсидіарної відповідальності ліквідатором зазначено, що загальна сума визнаних у справі вимог кредиторів до ТОВ «ТК УКРМЕТАЛ» складає 264 390,57 грн.

У зв`язку з відсутністю ліквідаційної маси погашення вимог кредиторів у процедурі банкрутства не здійснювалось, на даний час ліквідаційна маса відсутня, залишок на рахунку ліквідаційної процедури становить 0,87 грн. (бухгалтерська довідка від 14.07.2025р.), які враховані при визначені розміру вимог субсидіарної відповідальності.

Враховуючи зазначене, ліквідатор арбітражний керуючий Куліченко М.В. у поданій заяві просить суд покласти на керівника (засновника) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Укрметал» ОСОБА_1 субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника та стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Укрметал» грошові кошти в розмірі 264 389,70 грн.

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 61 КУзПБ, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор (а згідно зі змінами, внесеними Законом від 20.03.2023р. №2971-IX, також і кредитор) має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства; розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 61 КУзПБ передбачено, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому КУзПБ.

Суд звертається до висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21) відповідно до яких:

- у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства. Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру;

- елементами складу правопорушення як умови для застосування субсидіарної відповідальності є об`єкт та суб`єкт правопорушення, а також об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення;

- щодо об`єкта правопорушення, то ним є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини другої статті 61 КУзПБ;

- суб`єкт (суб`єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника;

- об`єктивну сторону правопорушення становлять дії / бездіяльність відповідних суб`єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства;

- щодо змісту правопорушення з доведення до банкрутства, то окрім вже визначеного слід виходити зі змісту, визначеного частиною третьою статті 215 ГК України. Водночас такий зміст не обмежується вичерпним переліком дій / бездіяльності суб`єктів правопорушення, а їх характер саме як протиправний оцінюється за відповідними правовими та економічними показниками. Зокрема, доведення до банкрутства можуть спричинити дії з відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання послуг за цінами, нижчими за ринкові, здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо. Неправомірні дії чи бездіяльність, завдання ними шкоди боржнику та виявлення її розміру можуть не збігатися у часі. Наприклад, окремі неправомірні дії чи бездіяльність або сукупність таких дій чи бездіяльності можуть мати наслідком втрату ліквідності юридичною особою в майбутньому (див. також mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) (пункт 66), від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 (провадження № 12-185гс19, пункт 7.56)). Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії / бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам. За змістом частини другої статті 61 КзПБ вказані умисні дії/бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов`язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв`язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів;

- щодо суб`єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб`єкта правопорушення).

Щодо розміру субсидіарної відповідальності Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі №906/1155/20(906/1113/21) вказав наступне.

За змістом частини другої статті 61 КУзПБ законодавець визначив розмір субсидіарної відповідальності як різницю між двома показниками (сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою), яка свідчить про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Щодо суми вимог кредиторів, то на стадії ліквідації цей показник, як правило, є остаточним та визначається на підставі ухвали, постановленої за результатами попереднього засідання, в якій, зокрема, зазначаються розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів (частина друга статті 47 КУзПБ).

Водночас допускається корегування зазначеного показника в процедурі ліквідації за рахунок визнаних судом вимог поточного кредитора (частини третя, п`ята статті 59 та частина четверта статті 60 КУзПБ), а також вимог кредиторів, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, та були розглянуті судом в процедурі ліквідації (частина четверта статті 45 цього Кодексу).

Що ж до такого показника як ліквідаційна маса, то Судова палата зазначила про таке.

Законодавець визначив у положеннях КУзПБ об`єктивні обставини та процеси, за яких ліквідаційна маса боржника змінюється з початку її формування і до отримання коштів від продажу відповідних активів у її складі.

Так, розмір (вартість) ліквідаційної маси в ході процедури ліквідації боржника зазнає змін, враховуючи, що:

- балансова вартість ліквідаційної маси, що визначається за результатами інвентаризації (пункт 5 частини другої статті 12, частина перша статті 61 КУзПБ), оціночна вартість (частина перша статті 63 КУзПБ) та вартість її реалізації / продажу (розділ V КУзПБ) можуть (як правило) відрізняються;

- склад ліквідаційної маси (відповідно, і її розмір) під час здійснення ліквідатором відповідних повноважень і обов`язків у ліквідаційній процедурі може змінюватись за рахунок включення до нього: грошових сум (майна), повернених третіми особами на вимогу ліквідатора щодо сум дебіторської заборгованості, за наслідками визнання недійсними правочинів (договорів) боржника та вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що перебуває у третіх осіб (частина друга статті 42, частина перша статті 61 КУзПБ); сум, стягнених ліквідатором із суб`єктів субсидіарної відповідальності (абзац третій частини другої статті 61 КУзПБ).

Що ж до вартості ліквідаційної маси з метою визначення розміру субсидіарної відповідальності, то, враховуючи правову природу цієї відповідальності, її розмір має визначатися за правилами встановлення розміру шкоди, заподіяної майну потерпілого незаконними діями, у деліктних правовідносинах: як різниця між сумою вимог до боржника згідно з реєстром вимог кредиторів та сумою коштів, отриманою за фактом продажу майна в процедурі ліквідації. У цьому висновку суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої в постанові від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20), відповідно до якої за правовою природою відповідальність третіх осіб, передбачена частиною другою статті 61 КУзПБ, є відповідальністю порушника за збитки, завдані банкруту (стаття 22 ЦК України, пункт 80).

Отже, буквальне прочитання абзаців першого та другого частини другої статті 61 КУзПБ ("розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою", "у разі недостатності майна боржника") є підставою для висновку, що розмір субсидіарної відповідальності, який дає право ініціювати спір про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство та підлягає стягненню із суб`єктів такої відповідальності, визначається в той момент, коли ліквідатор за результатами здійснення судових проваджень у процедурі банкрутства боржника остаточно визначив вартість ліквідаційної маси в грошовому еквіваленті за фактом продажу в процедурі ліквідації включених до її складу активів та здійснив за рахунок отриманих від продажу коштів розрахунок із визнаними у справі кредиторами.

Тож сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами статті 64 КУзПБ, однак залишилась непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності.

Таким чином, право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі (п. 9.34. постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21)).

Розглядаючи позов в межах справи про банкрутство, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому числі і тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 911/2548/18).

Дослідивши подану ліквідатором арбітражним керуючим Куліченком М.В. заяву, а також наявні у матеріалах справи № 910/10168/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Укрметал», суд дійшов висновку про передчасність її подання з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: 1) звертатися до суду у випадках, передбачених цим Кодексом; 2) скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу; 2-1) проводити збори і засідання комітету кредиторів у разі їх бездіяльності або за їхнім дорученням; 3) отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом; 4) залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Кодексом чи угодою з кредиторами; 5) звертатися із запитами арбітражного керуючого, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, у тому числі банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб; 5-1) отримувати від банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу інформацію про наявність рахунків та/або залишок коштів на рахунках боржника (у тому числі на рахунках у цінних паперах) / електронних гаманцях, рух коштів та операції на рахунках боржника (у тому числі на рахунках у цінних паперах) / електронних гаманцях, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа; 6) отримувати інформацію з державних реєстрів; 7) подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх повноважень; 8) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Арбітражний керуючий зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог законодавства; 2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; 3) проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; 4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого у порядку, встановленому законодавством; 4-1) на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати відомості, документи та інформацію щодо виконання повноважень із здійснення судової процедури; 5) подавати відомості (інформацію) про фінансовий стан боржників, стосовно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), та про хід провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), до закритої частини якого забезпечується доступ конкурсних і забезпечених кредиторів, інвесторів, а також поточних кредиторів (з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника), та забезпечувати оновлення такої інформації в порядку та строки, визначені державним органом з питань банкрутства. До інформації про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) належить інформація про: значні правочини чи правочини із заінтересованістю, укладені боржником або від його імені (найменування сторін, суть зобов`язань, вартість майна, що передається за правочином, строк виконання зобов`язань); інвентаризацію майна боржника (дати початку та закінчення інвентаризації); дебіторів боржника, розмір заборгованості яких перевищує 5 відсотків сукупних вимог конкурсних кредиторів (зазначається найменування або ім`я, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) та розмір заборгованості); обтяження майна боржника (об`єкт обтяження, вид обтяження, орган або особа, в інтересах якої накладено обтяження, підстави накладення обтяження); реєстр вимог кредиторів; строки виконання плану санації (для керуючого санацією) або плану реструктуризації (для керуючого реструктуризацією); аналіз фінансово-господарської діяльності боржника; дату, час і місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів (зазначається не пізніше ніж за три робочі дні до дня проведення таких зборів); тексти рішень зборів та комітету кредиторів (вносяться протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення); текст затвердженого судом плану санації або плану реструктуризації (вноситься протягом трьох робочих днів з дня затвердження плану судом); декларацію про майновий стан боржника - фізичної особи; 6) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим вимог законодавства; 7) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог; 9) вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту інтересів; 10) надсилати до правоохоронних органів, органів, спеціально уповноважених у сфері протидії корупції, та Служби безпеки України повідомлення про факти порушення законодавства, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку; 11) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством.

Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

Згідно з ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення здійснює у тому числі такі повноваження, а саме: формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Арбітражний керуючий є учасником у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Згідно з ч. 8 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (частина 9 статті 81 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

По-перше, у разі ненадання керівником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Укрметал» ліквідатору первісної, бухгалтерської, статутної та іншої документації, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута в тому числі на виконання положень ч. 2 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор не був позбавлений права звернутися до господарського суду з клопотанням про їх витребування/зобов`язання керівника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Укрметал» ОСОБА_1 вчинити дії. У зв`язку з тим, що ліквідатор арбітражний керуючий Куліченко М.В. до суду із відповідної заявою/клопотанням не звертався, на переконання суду, зазначені обставини свідчать про неповноту дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Укрметал» у вказаній частині.

Суд зазначає, що у разі невиконання вимог таких ухвал суду про витребування документів/зобов`язання вчинити дії за заявою ліквідатора, у арбітражного керуючого Куліченка М.В. були б наявні додаткові заходи впливу на керівника (учасника) боржника задля виконання ним законних вимог ліквідатора/вимог суду, а саме: звернення до правоохоронних органів із відповідними заявами, звернення до суду з клопотанням про застосування заходів процесуального примусу за невиконання особою вимог ухвали суду, тощо.

По-друге, зазначаючи у поданій заяві про вчинення керівником (учасником) ОСОБА_1 дій з виведення коштів у розмірі 925 120,00 грн. з рахунків боржника третім особами та безпосередньо ФОП ОСОБА_1 у період існування непогашеної кредиторської заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестон Україна» з 04.01.2023 по 23.08.2023, ліквідатором не подано жодного позову до господарського суду про спростування тих чи інших майнових дій боржника, стягнення безпідставно отриманих коштів з третіх осіб та безпосередньо з ФОП ОСОБА_1

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні ЄСПЛ від 19.12.1997 у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("Benderskiy v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Таким чином, дослідивши наявні у матеріалах даної справи, а також справи № 910/10168/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Укрметал» документи, суд прийшов до висновку відмовити ліквідатору арбітражному керуючому Куліченку М.В. у задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Укрметал» на керівника (учасника) ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що така заява подана ліквідатором передчасно.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у даній справі, суд зазначає, що заява про покладення солідарної відповідальності на органи управління боржника судовим збором не оплачувалася, оскільки така оплату не передбачалася Законом України "Про судовий збір" станом на момент її подання до суду. Витрати на професійну правничу допомогу відповідачами у даній справі не заявлялися.

Керуючись ст.ст. 59, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29.10.2026

Суддя А.В. Яковенко