Решение № 141025995, 01.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026Справа № 910/4350/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту"

про стягнення 20 640 599, 74 грн.

Представники:

від позивача: Ракоїд М.Ю.;

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (далі-позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 20 640 599, 74 грн, з яких: 6 050 557, 62 грн - попередня оплата та 14 590 042, 12 грн - неустойка.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 10К-24 від 27.12.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.05.2026.

У підготовчому засіданні 28.05.2026 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 25.06.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/4350/26 призначено на 27.08.2026.

25.08.2026 до суду надійшла заява Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, в якій позивач зазначає, що відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в) від 22.06.2026 виконавцем використана попередня оплата у розмірі 6 050 557,62 грн., у зв`язку з чим позивач просить суд:

- закрити провадження у справі № 910/4350/26 в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Класика Комфорту» на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області попередньої оплати в розмірі 6 050 557, 62 грн 62 коп. - попередня оплата за договором від 27.12.2024 № 10к-24 про закупівлю робіт з капітального ремонту багатоквартирного будинку по вул. Михайла Грушевського, 1 у м. Вишгород Вишгородського району Київської області, зруйнованого внаслідок влучання ракети (коригування) (додаткові роботи);

- повернути з Державного бюджету України на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області 72 606 грн 69 коп. судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 244 від 15.04.2026;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Класика Комфорту» на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області неустойку в розмірі 14 590 042 грн 12 коп за договором від 27.12.2024 № 10к-24 про закупівлю робіт з капітального ремонту багатоквартирного будинку по вул. Михайла Грушевського, 1 у м. Вишгород Вишгородського району Київської області, зруйнованого внаслідок влучання ракети (коригування) (додаткові роботи).

Судове засідання призначене на 27.08.2026 не відбулося у зв`язку з повітряною тривогою в місті Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2026 призначено судове засідання на 24.09.2026.

Судове засідання призначене на 24.09.2026 не відбулося у зв`язку з повітряною тривогою в місті Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2026 призначено судове засідання на 01.10.2026.

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву відповідачем не подано, у судове засідання представника не направлено, заяв/клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не подано.

Згідно ч. 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до п. 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (зі змінами), підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Так, відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно п. 2, ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Судом було надіслано ухвалу від 24.09.2026 про призначення судового засідання на 01.10.2026 в електронний кабінет відповідача у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 24.09.2026 отримана відповідачем 25.09.2026, що підтверджується довідкою Господарського суду міста Києва про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, відповідно до якої документ (ухвала суду від 24.09.2026) доставлено в електронний кабінет відповідача 24.09.2026 о 18:08 год.

Крім того, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач також мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 24.09.2026 у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі ухвалено за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 01.10.2026 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.12.2024 між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" (далі - підрядник) укладено договір № 10К-24 про закупівлю робіт з капітального ремонту багатоквартирного будинку по вул. Михайла Грушевського, 1 у м. Вишгород Вишгородського району Київської області, зруйнованого внаслідок влучання ракети (коригування) (додаткові роботи), умовами якого передбачено, що виконавець зобов`язується відповідно до проектної документації, умов цього Договору та вимог законодавства власними силами та/або залученими силами виконати роботи: «Капітальний ремонт багатоквартирного будинку по вул. Михайла Грушевського, 1 у м. Вишгород Вишгородського району Київської області, зруйнованого внаслідок влучання ракети (коригування) (додаткові роботи) (згідно коду ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) (далі - Роботи), а Замовник - прийняти та оплатити Роботи в порядку та на умовах, передбачених даним Договором за об`єктом робіт, зазначеним у пункті 1.2 цього Договору.

Відповідно до п. 1.2. договору, об`єкт: багатоквартирний будинок по вул. Михайла Грушевського, 1 у м. Вишгород Вишгородського району Київської області.

Місце розташування об`єкта: вул. Михайла Грушевського, 1 у м. Вишгород Вишгородського району Київської області.

Виконавець здійснює виконання робіт в строки, передбачені календарним графіком виконання робіт (додаток № 2 до даного договору), в повному обсязі, передбаченому проектною документацією та тендерною документацією, до повної готовності об`єкту внаслідок завершення робіт та прийняття його в експлуатацію.

Згідно п. 11.5. договору, роботи виконуються та фінансуються за рахунок бюджетних коштів передбачених у державному бюджеті та/або інших джерел, не заборонених законодавством.

У п. 12.1. договору сторони погодили, що оплата за роботи відбувається шляхом поточних платежів. Проміжні розрахунки за виконані роботи здійснюються Замовником на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (Форми КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форми КБ-3) та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання. Акти приймання виконаних будівельних робіт (Форми КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робі та витрат (Форми КБ-3), акти приймання-передачі обладнання підписуються Замовником за наявності у нього всіх необхідних виконавчих документів. Виконавець надає разом із формами КБ-2в, КБ-3 (у 2-х примірниках) Замовнику в паперовому і електронному вигляді (в машинозчитувальному форматі) документи, що підтверджують виконання робіт, всю необхідну виконавчу документацію (сертифікати на застосовані матеріали, паспорти на конструкції та обладнання, акти на приховані роботи, документи, що підтверджують фактичні витрати на відрядження, та ін.), відомість ресурсів, яка підписана головним бухгалтером або керівником підприємства та завірена печаткою (за наявності), а також реєстр накладних застосованих матеріалів і устаткування із зазначенням вартості, завірений підписом керівника і печаткою (за наявності).

Акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат приймаються Замовником по мірі виконання робіт з урахуванням Календарного графіку виконання робіт (п. 12.1.1. договору).

Оплата Робіт здійснюється у межах одержаних коштів на казначейський рахунок Замовника шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця упродовж 20 (двадцяти) робочих днів з дати підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (Форми КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форми КБ-3), та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання. Грошові кошти перераховуються в Національній валюті України (п. 12.1.2. договору).

Відповідно до п. 12.2. договору, вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначаються із урахуванням обсягів виконаних робіт, по усіх складових вартості робіт, розрахованих у договірній ціні, підтверджених відповідними документами.

У п. 12.7 договору сторони погодили, що замовник має право здійснювати попередню оплату з урахуванням вимог постанови Кабінету міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», в розмірі та на строк визначених в належним чином оформленному рішенні Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, лише щодо робіт, надання яких здійснюється протягом поточного бюджетного періоду.

За умовами п. 12.8. договору, попередня оплата здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей визначених даним Договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у Виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 13.1. договору, роботи виконуються підрядником і приймаються замовником згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток 2 до даного договору) та відповідно до умов цього договору. Про закінчення робіт підрядник письмово повідомляє замовника.

По мірі виконання робіт, але не пізніше як протягом 15 робочих днів після закінчення терміну виконання робіт, визначеного в календарному графіку виконання робіт, підрядник передає замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3. Зобов`язання по складанню усіх необхідних актів та довідок покладається на виконавця (п. 13.2. договору).

Згідно п. 16.2. договору, у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за цим договором виконавець сплачує замовнику наступні штрафні санкції (пеню, штраф, неустойки, збитки тощо), зокрема за порушення виконавцем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, виконавець за користування грошовими коштами замовника сплачує неустойку в розмірі 0,5 % від суми невикористаної попередньої оплати, з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо виконавець є платником ПДВ), що підлягала поверненню, за кожен день затримки такого повернення.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності після підписання сторонами та діє до 30.06.2026 року, а у частині виконання зобов`язань сторін до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 19.1. договору в редакції додаткової угоди № 6 від 28.12.2025).

Відповідно до п. 19.3. договору, закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, якщо таке мало місце під час дії договору.

У додатку № 1 до договору № 10К-24 від 27.12.2024 сторони погодили договірну ціну на будівництво «Капітальний ремонт багатоквартирного будинку по вул. Михайла Грушевського, 1 у м. Вишгород Вишгородського району Київської області, зруйнованого внаслідок влучання ракети (коригування) (додаткові роботи (згідно коду ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), що здійснюється в 2024-2025 роках.

У додатках №2 та № 3 до договору № 10К-24 від 27.12.2024 сторони погодили календарний графік виконання робіт та план фінансування.

Також, між сторонами укладено ряд додаткових угод до договору, а саме № 1 від 27.12.2024, № 2 від 29.12.2024, № 3 від 15.07.2025, № 4 від 12.11.2025 та № 5 від 23.12.2024, яким вносилися зміни до договору.

Зокрема, додатковою угодою № 1 від 27.12.2024 до договору № 10К-24 від 27.12.2024 внесено зміни до п. 12.8 та викладено його в наступній редакції: «Попередня оплата здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей визначених даним Договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у Виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін зі строком використання не пізніше 31.03.2025 року».

Згідно плану фінансування, що є додатком № 3 до договору № 10К-24 від 27.12.2024 сторони погодили, що у 2025 році обсяг фінасування робіт складає 9 000 000, 00 грн, джерело фінансування - кошти державного бюджету (Постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2025 № 412 (зі змінами)).

Як зазначає позивач, ним 31.12.2024 на виконання умов договору було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" грошові кошти у розмірі 9 000 000, 00 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача за 30.12.2024.

В свою чергу, відповідно до умов договору відповідач зобов`язаний використати кошти попередньої оплати у строк до 31.03.2025 (включно).

Проте, позивач зазначає, що відповідачем лише частково виконані передбачені договором роботи, тобто він використав попередню оплату у сумі 2 949 442, 38 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт від 22.07.2025 на суму 271 328, 47 грн, від 08.09.2025 на суму 473 982, 66 грн, від 15.10.2025 на суму 678 726, 30 грн., від 25.11.2025 на суму 906 184, 49 грн. та від 27.12.2025 на суму 619 220, 46 грн.

Тож, сума не використаної виконавцем на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт попередньої оплати та не повернутої позивачу становить 6 050 557, 62 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія № 2698/09211085/02 від 04.11.2025, в якій позивач вимагав відповідача повернути попередню оплату перераховану за договором № 10К-24 від 27.12.2024 на рахунок замовника, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком від 21.11.2025 та накладною АТ «Укрпошта» № 0304800086301 від 21.11.2025.

Проте, відповідач на вищезазначену претензію відповіді не надав, грошові кошти не повернув.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач лише частково виконав роботи, у зв`язку з чим він зобов`язаний був повернути позивачу невикористану частину попередньої оплати у сумі 6 050 557, 62 грн, чого відповідачем не здійснено, а тому просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 6 050 557, 62 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 14 590 042, 12 грн - неустойку у розмірі 0,5 % від суми невикористаної попередньої оплати за загальний період з 01.04.2025 по 15.04.2026.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 10К-24 від 27.12.2024, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (чинний на момент укладення договору) встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (чинний на момент укладення договору) визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 12.8 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 27.12.2024), попередня оплата здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей визначених даним Договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у Виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін зі строком використання не пізніше 31.03.2025 року.

Згідно плану фінансування, що є додатком № 3 до договору № 10К-24 від 27.12.2024 сторони погодили, що у 2025 році обсяг фінасування робіт складає 9 000 000, 00 грн, джерело фінансування - кошти державного бюджету (Постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2025 № 412 (зі змінами)).

Судом встановлено, що позивачем 31.12.2024 на виконання умов договору було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" грошові кошти у розмірі 9 000 000, 00 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача за 30.12.2024.

Тож, відповідач відповідно до п. 12.8 договору зобов`язаний був використати кошти попередньої оплати у строк до 31.03.2025 (включно).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було частково виконано передбачені договором роботи, а саме використано попередню оплату у сумі 2 949 442, 38 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт від 22.07.2025 на суму 271 328, 47 грн, від 08.09.2025 на суму 473 982, 66 грн, від 15.10.2025 на суму 678 726, 30 грн., від 25.11.2025 на суму 906 184, 49 грн. та від 27.12.2025 на суму 619 220, 46 грн. внаслідок чого, сума не використаної виконавцем на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт попередньої оплати становить 6 050 557, 62 грн.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Однак, відповідачем в строк до 31.03.2025 не використані кошти попередньої оплати та не надано позивачу доказів погашення на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт коштів попередньої оплати у розмірі 6 050 557, 62 грн.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки виконання зобов`язання, проведене належним чином, є однією із підстав його припинення (ст. 599 Цивільного кодексу України), то виконання боржником, у даному випадку Товариством з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" як підрядником за договором (зобов`язаною стороною за договором в частині виконання робіт), повинно бути підтверджено відповідачем належним чином.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що після відкриття провадження у справі відповідачем були виконані роботи на суму 6 050 557,62 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за червень 2026 від 22.06.2026 та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2026 від 22.06.2026, які підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін. Тож, використана попередня оплата у розмірі 6 050 557, 62 грн погашена відповідачем на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в).

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі № 910/4350/26 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення попередньої оплати у розмірі 6 050 557, 62 грн., які були погашені відповідачем на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт 22.06.2026 шляхом виконання робіт, після відкриття провадження у справі, за відсутністю предмету спору.

Таким чином, на день прийняття рішення у справі сплачені позивачем кошти попередньої оплати у розмірі 6 050 557, 62 грн. погашені відповідачем у повному обсязі шляхом виконання робіт на вказану суму.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 14 590 042, 12 грн - неустойку у розмірі 0,5 % від суми невикористаної попередньої оплати за загальний період з 01.04.2025 по 15.04.2026.

Згідно п. 16.2. договору, у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за цим договором виконавець сплачує замовнику наступні штрафні санкції (пеню, штраф, неустойки, збитки тощо), зокрема за порушення виконавцем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, виконавець за користування грошовими коштами замовника сплачує неустойку в розмірі 0,5 % від суми невикористаної попередньої оплати, з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо виконавець є платником ПДВ), що підлягала поверненню, за кожен день затримки такого повернення.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України (чинний на момент укладення договору), учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 Господарського кодексу України).

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (частина перша статті 199 Господарського кодексу України),

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Отже, сторонами у договорі погоджено, що за порушення виконавцем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, виконавець за користування грошовими коштами замовника сплачує неустойку в розмірі 0,5 % від суми невикористаної попередньої оплати, з урахуванням ПДВ, що підлягала поверненню, за кожен день затримки такого повернення.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов`язань за договором.

Зазначена позиція кореспондується з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 03.03.2020 у справі № 922/2220/19, від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19 та від 16.02.2021 у справі № 910/1972/20.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку неустойки і встановлено, що останній відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, проведений з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання з погашення використаної попередньої оплати та за відповідний період прострочення, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка у розмірі 14 590 042, 12 грн. за періоди: з 01.04.2025 по 21.07.2025, з 22.07.2025 по 07.09.2025, з 08.09.2025 по 14.10.2025, з 15.10.2025 по 24.11.2025, з 25.11.2025 по 26.12.2025 та з 27.12.2025 по 15.04.2026.

Частинами 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Разом з тим, у поданій заяві про закриття провадження у справі в частині стягнення суми попередньої оплати у розмірі 6 050 557, 62 грн, позивач просив суд повернути з Державного бюджету України на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області 72 606 грн 69 коп. судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 244 від 15.04.2026.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Суд відзначає, що статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі № 910/4350/26 в частині стягнення 6 050 557, 62 грн. попередньої оплати, на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю предмету спору, відповідно сума судового збору, сплачена Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області за подання позовної заяви у зазначеній частині у сумі 72 606, 69 грн підлягає поверненню позивачу.

Таким чином, приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", враховуючи заяву позивача про повернення частини сплаченої суми судового збору, суд вважає за необхідне повернути Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 72 606, 69 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції № 244 від 15.04.2026.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Так, десятиденний строк для складання повного тексту рішення суду у даній справі припадає на 12.10.2026 з урахуванням ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, проте, враховуючи що суддя Щербаков С.О. перебував у відпустці, повний текст рішення складено 29.10.2026.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 910/4350/26 в частині стягнення 6 050 557, 62 грн. попередньої оплати - закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю предмету спору.

2. Позовні вимоги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області - задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" (вул. Бойчука Михайла, буд. 41-Б, кабінет 2018, м. Київ, 01014, ідентифікаційний код - 36100693) на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (вул. Святослава Хороброго, буд. 11-А, м. Київ, 03151, ідентифікаційний код - 26345736) 14 590 042 (чотирнадцять мільйонів п`ятсот дев`яносто тисяч сорок дві) грн 12 коп. - неустойки та 175 080 (сто сімдесят п`ять тисяч вісімдесят) грн 51 коп. - судового збору.

4. Повернути Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (вул. Святослава Хороброго, буд. 11-А, м. Київ, 03151, ідентифікаційний код - 26345736) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 72 606 (сімдесят дві тисячі шістсот шість) грн 69 коп., сплачений відповідно до платіжної інструкції № 244 від 15.04.2026.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 29.10.2026.

Суддя Щербаков С.О.