Постановление суда № 141025901, 27.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.10.2026Справа № 910/8967/26Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Задорожної Л.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом прокурора Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області

до 1. Державної служби геології та надр України

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`яне сузі`я"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Кошик"

про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсними результатів проведення аукціону, договору, та спеціального дозволу на користування надрами.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Білоцерківської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до Господарського суду міста Києва із позовом до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`яне сузі`я", Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Кошик" з вимогами в яких просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 22.03.2024 № 130 "Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги)" в частині виставлення на аукціон ділянку надр Кошик 2 у Білоцерківському районі Київської області;

- визнати недійсними результати електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами ділянку надр Кошик 2, оформленого протоколом про результати аукціону № SUE001-UA-20240325-03508 від 09.04.2024,

- визнати недійсним договір від 12.04.2024 № 1/5-п-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування граніту ділянки надр Кошик 2, яка знаходиться у Білоцерківському районі Київської області;

- визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 18.04.2024 № 5656, виданий Державною службою геології та надр України ТОВ "Кам`яне сузір`я".

Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.07.2026 відкрив провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

28.08.2026 відповідач 3. подав суду клопотання про залишення позову без розгляду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

01.09.2026 прокурор подав суду заперечення на клопотання відповідача 3. про залишення позову без розгляду.

Відповідно до частини 3 статті 3 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною 3 статті 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.16) і № 922/1830/19 (підпункт 7.1)).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.17) і № 922/1830/19 (підпункт 7.2)). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.18) і № 922/1830/19 (підпункт 7.3)).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Частина 1 цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

Абзац 3 частини 3 цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21.

Звертаючись із позовом у цій справі в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, прокурор зазначав, що у Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області наявні повноваження на здійснення функцій охорони та раціонального використання надр.

Як було роз`яснено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Як визначено прокурором, позивачем у спірних правовідносинах є Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області як розпорядник земельної ділянки з кадастровим номером 3220485100:05:013:0002, яке, на думку прокурора, як уповноважений суб`єкт владних повноважень, за наявності факту порушення інтересів держави, не зверталось до суду за їх захистом.

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, затверджене наказом Наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 року №603 (у редакції наказу Держгеокадастру від 23.09.2022 року №276 та наказу Держгеокадастру від 08.03.2023 року №85) (далі - Положення), Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. У п.п. 4, 6 Положення визначено повноваження Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.

Відповідно до п.п.34 п.4 Положення, Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області відповідно до покладених на нього завдань звертається до суду з позовами про визнання недійсними угод, укладених із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок державної, комунальної власності.

Відповідно до п.6 Положення, Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області має право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився; звертатися до суду з позовом про розірвання договору оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки або договору про встановлення земельного сервітуту, а також про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

У вказаному Положенні відсутні повноваження Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, в інтересах якого звернувся прокурор, щодо оскарження в судовому порядку відповідних наказів, результатів аукціонів, договорів чи спеціальних дозволів на користування надрами, організації чи проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, здійснення контролю за їх проведенням, укладення договорів купівлі-продажу спеціальних дозволів на користування надрами, прийняття рішень про видачу, переоформлення або внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами.

У позовній заяві прокурор зазначає, що «Білоцерківська окружна прокуратура звернулася до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області із вимогою про необхідність вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства».

У листі №50-3738ВИХ-26 від 13.04.2026 прокурор Білоцерківської окружної прокуратури просить: «…вжити заходів з метою усунення допущених порушень інтересів держави у сфері охорони та раціонального використання надр шляхом звернення до суду із позовом про визнання незаконним та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 22.03.2024 № 130 «Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги)» в частині виставлення на аукціон ділянку надр Кошик 2 у Білоцерківському районі Київської області, визнання недійсними результатів проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами ділянку надр Кошик 2, оформленого протоколом про результати аукціону № SUE001-UA-20240325-03508 від 09.04.2024, договору від 12.04.2024 № 1/5-п-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування граніту ділянки надр Кошик 2».

Водночас, Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області не є органом державної влади, наділеним повноваженнями у сфері охорони та раціонального використання надр.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу України про надр, державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Таким чином, уповноваженими органами у сфері охорони та раціонального використання надр є Державна служба геології та надр України (Держгеонадра), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Враховуючи викладене, безпідставним є посилання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури про неналежне здійснення Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві та Київській області своїх повноважень, оскільки останнє не мало повноважень на здійснення функцій охорони та раціонального використання надр.

Отже, належними позивачами у даній справі в інтересах якого має право звертатись прокурор, є Державна служба геології та надр України (Держгеонадра), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, а не Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.

Отже, зважаючи на відсутність у Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області статусу чи відповідних окремих делегованих функцій суб`єкта владних повноважень, суд доходить висновку про відсутність у визначеного прокурором органу, уповноваженого на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах повноважень у відносинах, на відновлення яких спрямовано позов.

Зазначене в сукупності свідчить про неналежне підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави в цій справі в порядку, передбаченому статтями 53, 54 ГПК України та статтею 23 Закону № 1697-VII.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області підлягає залишенню без розгляду відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Керуючись ст. 1 ст. 226, ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов прокурора Білоцерківської окружної прокуратури залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена у строки та порядку відповідно до ст. 253-259 ГПК України.

Повна ухвала складена 28.10.2026

Суддя О.М.Ярмак