Постановление суда № 141025691, 29.10.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

"29" жовтня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/1194/25

Суддя Господарського суду Закарпатської області Худенко А.А.,

за участю секретаря судового засідання Маркулич Д.В.

розглянувши заяву представника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» про відстрочення виконання рішення від 16.03.2026 у справі №907/1194/25 за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ до відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз», м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 11 066 105 грн пені,

Представники сторін, що з`явились у судове засідання:

від стягувача (в режимі відеоконференції) - Прохоров Є.І., представник в порядку самопредставництва

від боржника (заявник) - Радь О.І., адвокат, довіреність №3Г/Д-14-26 від 05.10.2026

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 16.03.2026 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз», вул. Коновальця Євгена, будинок 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88015 (код ЄДРПОУ 05448610) на користь Державного бюджету України пеню у розмірі 11 066 105 грн (Одинадцять мільйонів шістдесят шість тисяч сто п`ять гривень), а також на користь Антимонопольного комітету України, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45, м. Київ, 03035, (код ЄДРПОУ 00032767) суму 132 793,26 грн (Сто тридцять дві тисячі сімсот дев`яносто три гривні 26 кок) витрат з оплати судового збору за подання позовної заяви.

Представник відповідача через підсистему «Електронний суд» подав заяву б/н від 23.09.2026 (вх. №02.3.1-02/9407/26 від 23.09.2026) про відстрочення виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.03.2026 у справі №907/1194/25 до фактичного повного виконання Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 у справі №260/6081/25 (набуло законної сили 10.12.2025) про стягнення податкового боргу у розмірі 23 836 863,14 грн. (двадцять три мільйони вісімсот тридцять шість тисяч вісімсот тридцять три гривні 14 копійки).

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, боржник посилається на наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення.

Заявник обґрунтовує необхідність відстрочення виконання рішення суду наявністю значної податкової заборгованості АТ «Закарпатгаз» у розмірі 23 836 863,14 грн, примусове стягнення якої вже здійснюється податковим органом. За твердженням заявника, у разі одночасного відкриття виконавчого провадження за вимогою Антимонопольного комітету України, накладення арешту на рахунки та майно товариства може призвести до фактичного паралізування його господарської діяльності та унеможливити виконання судових рішень.

Крім того, заявник зазначає, що податковий орган має переважне право на задоволення своїх вимог, унаслідок чого примусове стягнення пені на користь державного бюджету не забезпечить фактичного надходження коштів стягувачу. У зв`язку з цим просить відстрочити виконання рішення до повного погашення податкового боргу, посилаючись на необхідність збереження діяльності підприємства та забезпечення подальшого виконання судового рішення.

З огляду на викладене, боржник просить суд врахувати наведені обставини як такі, що об`єктивно ускладнюють виконання рішення, і відстрочити виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.10.2026 розгляд заяви Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» про відстрочку виконання рішення суду призначено до розгляду у судовому засіданні на 29.10.2026.

В свою чергу, представник Антимонопольного комітету України подав заперечення б/н від 30.09.2026 (вх. №02.3.1-02/9669/26 від 30.09.2026).

Відповідно до зазначених заперечень позивач зазначає, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання, а відстрочення їх виконання допускається лише за наявності виняткових обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому обов`язок доведення наявності таких обставин покладається на заявника, а вирішення питання про відстрочення виконання судового рішення має ґрунтуватися на дотриманні балансу інтересів стягувача та боржника.

Позивач також вказує, що відповідачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, які унеможливлюють виконання судового рішення, а також доказів, які б свідчили про реальну можливість його виконання в майбутньому, зокрема після закінчення строку відстрочення. Вважає, що скрутне фінансове становище відповідача є наслідком його господарської діяльності та саме по собі не може бути достатньою підставою для відстрочення виконання судового рішення, оскільки юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями та не може користуватися привілеями щодо виконання судових рішень.

Крім цього, позивач наголошує, що задоволення заяви відповідача призведе до тривалого затягування виконання судового рішення або навіть до його невиконання, що порушить інтереси держави у зв`язку з несвоєчасним надходженням коштів до Державного бюджету України. З огляду на викладене, Антимонопольний комітет України вважає відсутніми правові підстави для відстрочення виконання рішення суду та просить відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз».

Відповідач в свою чергу через підсистему «Електронний суд» подав додаткові пояснення б/н від 28.10.2026 (вх. №02.3.1-02/10622/26 від 28.10.2026).

Згідно з означеними поясненнями, заявник зазначає, що підтримує подану заяву про відстрочення виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.03.2026 у справі № 907/1194/25 та просить відстрочити його виконання в повному обсязі до 16.03.2027 включно, а саме в частині стягнення 11 066 105,00 грн пені та 132 793,26 грн судового збору.

В обґрунтування заявленого відповідач посилається на зупинення дії ліцензії на здійснення діяльності з розподілу природного газу відповідно до постанови НКРЕКП від 27.12.2023 №2510, у зв`язку з чим товариство з 01.01.2024 не здійснює відповідної господарської діяльності та позбавлене можливості отримувати доходи від неї. За таких обставин єдиним джерелом надходжень товариства залишається стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу, надані до припинення ліцензованої діяльності, повернення якої потребує подальшого здійснення претензійно-позовної роботи та фінансування пов`язаних із нею витрат.

Заявник вказує на одночасне виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 у справі №260/6081/25 про стягнення податкового боргу в розмірі 23 836 863,14 грн, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2025. Зазначає про здійснення примусового списання коштів із рахунку товариства в АТ «Ощадбанк», зокрема 523 622, грн, що, на його переконання, свідчить про істотне фінансове навантаження на обмежені грошові надходження та ускладнює можливість одночасного виконання судових рішень.

Заявник також наголошує, що зупинення дії ліцензії має тимчасовий характер, а відновлення можливості провадження відповідної діяльності, за його твердженням, сприятиме відновленню платоспроможності товариства та виконанню зобов`язань перед кредиторами.

Окремо заявник зазначає, що станом на дату подання додаткових пояснень накази від 22.09.2026 у цій справі до примусового виконання не пред`явлено, а виконавче провадження не відкрито. У зв`язку із цим, посилаючись на положення Закону України «Про виконавче провадження» та правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30.09.2020 у справі №804/1217/18 та від 28.09.2026 у справі №922/2737/23, стверджує, що надання відстрочення до відкриття виконавчого провадження переносить строк примусового виконання рішення на визначений судом період, не припиняючи при цьому права стягувача на подальше примусове виконання.

На переконання заявника, негайне стягнення всієї присудженої суми створює ризик обмеження можливостей товариства щодо повернення дебіторської заборгованості, яка є джерелом надходження коштів для виконання судових рішень. Відстрочення виконання рішення до 16.03.2027 включно, на його думку, забезпечить необхідний час для продовження роботи зі стягнення заборгованості, збереже можливість виконання судового рішення та сприятиме дотриманню балансу майнових інтересів сторін, оскільки розмір присуджених до стягнення сум залишатиметься незмінним.

З огляду на викладене заявник просить суд долучити додаткові пояснення до матеріалів справи, прийняти уточнення прохальної частини заяви та відстрочити виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.03.2026 у справі №907/1194/25 у повному обсязі до 16.03.2027 включно.

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» про відстрочення виконання рішення у справі №907/1194/25, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для його розгляду, суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню частково з огляду на таке

Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п`ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Згідно з п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з положеннями ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Надання розстрочення виконання рішення є заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції (рішення у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява № 22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V).

Питання про відстрочення виконання рішення суду судами має вирішуватись із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19).

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Як вже було зазначено судом, передбачені ст. 331 ГПК України обставини, з якими закон пов`язує можливість надання розстрочення, є оціночними, а необхідність використання права на розстрочку, закон відносить на розсуд суду. Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.

Тобто можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

З огляду на те, що основним принципом судочинства має бути відновлення прав та інтересів кредитора, до обов`язків суду відноситься дослідження усієї сукупності обставин потенційної можливості виконання судового рішення, задля отримання кредитором повної суми коштів, що складають предмет заборгованості.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Отже, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що у цьому випадку, негайне звернення стягнення на кошти і майно боржника у виконавчому провадженні хоча й може забезпечити виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може порушити господарську діяльність відповідача, що неминуче завдасть шкоди як самому відповідачу, так і іншим особам.

Отже, відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР.

З огляду на викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що наявність заборгованості відповідача зумовлена обставинами, які в сукупності є особливими.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункт 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 у справі «Корнілов та інші проти України».

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на зазначене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені у заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у даній справі, а відтак відстрочення виконання рішення для боржника у даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, а боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про достатню винятковість наведених обставин для застосування визначеної ст. 331 Господарського процесуального кодексу України процедури відстрочення виконання судового рішення строком на три місяці, яка жодним чином не зумовить порушення гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права на суд.

Заяву представника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» б/н від 23.09.2026 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.03.2026 у справі №907/1194/25 задовольнити частково. Відстрочити виконання рішення у справі №907/1194/25 за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ до відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз», м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 11 066 105 грн пені строком на три місяці, а саме до 29.01.2027, в іншій частині - відмовити.

Керуючись ст. 233, 234, 235, 326, 327, 331 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» б/н від 23.09.2026 (вх. №02.3.1-02/9407/26 від 23.09.2026) про відстрочення виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.03.2026 у справі №907/1194/25 задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання рішення у справі №907/1194/25 за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ до відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз», м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 11 066 105 грн пені строком на три місяці, а саме до 29.01.2027 включно.

Ухвала видана: Господарський суд Закарпатської області, м. Ужгород, суддя Господарського суду Закарпатської області Худенко Андрій Антонович.

Стягувач: Антимонопольний комітет України, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45, м. Київ, 03035, (код ЄДРПОУ 00032767)

Боржник: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз», вул. Коновальця Євгена, будинок 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88015 (код ЄДРПОУ 05448610)

3. В іншій частині заяви представника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.03.2026 у справі №907/1194/25 відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили 29.10.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.10.2026

Суддя А.А. Худенко