Решение № 141025671, 21.10.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 жовтня 2026 р. м. Ужгород Справа №907/105/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Даст, м. Житомир Житомирської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Реал-Зернові, м. Ужгород Закарпатської області

про стягнення 3 120 292,83 грн заборгованості за надані послуги,

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

Секретар судового засідання Мартон М.М.

представники:

Позивача не з`явився

Відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю Даст, м. Житомир Житомирської області звернулося до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Реал-Зернові, м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 3 120 292,83 грн заборгованості за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 10.02.2026 суддею Андрейчуком Л.В. відкрито провадження у справі №907/105/26 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.03.2026.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Закарпатської області №02-02/58/26 від 04.03.2023, у зв`язку із призначенням головуючого судді Андрейчука Л.В. на посаду судді Центрального апеляційного господарського суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №907/105/26.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Закарпатської області від 04.03.2026 справу №907/105/26 розподілено судді Пригарі Л.І.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.03.2026 суддею Пригарою Л.І. прийнято справу №907/105/26 до провадження; підготовче засідання у справі призначено на 16.04.2026. Встановлено відповідачу строк для надання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачеві строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву. Явку уповноважених представників сторін у підготовче засідання судом визнано обов`язковою.

Ухвалами суду від 16.04.2026, 09.06.2026 та 11.08.2026 підготовчі засідання у справі №907/105/26 відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.09.2026 закрито підготовче провадження у справі №907/105/26 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 21.10.2026. Явка уповноважених представників учасників процесу в судове засідання визнана судом на власний розсуд.

Відповідач, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату і час розгляду справи по суті, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив.

Водночас надіслана на офіційну юридичну адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРЮОФОПтаГФ, поштова кореспонденція (ухвала суду від 20.03.2026 про прийняття справи №907/105/26 до провадження, ухвали суду від 16.04.2026, 09.06.2026, 11.08.2026 та 09.09.2026) повернута на адресу господарського суду відділенням поштового зв`язку з відміткою закінчення встановленого терміну зберігання.

У даному контексті суд зазначає, що за змістом ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, одним із судових рішень є ухвала.

Відтак, у розумінні вищевказаних положень процесуального законодавства, ухвали суду є судовим рішенням, а тому, відповідно до пп. 17.1. п. 17 Перехідних положень ГПК України та ч. 10 ст. 242 ГПК України, надсилається у паперовій формі сторонам (учасникам) у справі.

Згідно з абз. 2 ч. 7 ст. 120 ГПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Частиною 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 19.12.2022 у справі №910/1730/22 та від 04.11.2024 у справі №910/2552/23, від 30.09.2025 у справі №910/6088/22, від 13.01.2026 у справі №910/4862/21.

Водночас направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу сторін (учасників) у справі є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 04.11.2024 у справі №910/2552/23, від 19.03.2025 у справі №905/573/24, від 14.01.2026 у справі №910/14515/24).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19 та постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.05.2024 у справі №910/17772/20 сформульовано висновки про те, що негативні наслідки через неодержання підприємцем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на підприємця. Не може вважатися неотриманим чи отриманим несвоєчасно звернення відправника до одержувача, якщо одержувач власними діями чи бездіяльністю (наприклад, несвоєчасним зверненням до відділення поштового зв`язку, незабезпечення особи для отримання кореспонденції за своєю адресою тощо) призвів до затримки в одержанні кореспонденції. Протилежний підхід суперечив би принципам справедливості, добросовісності і розумності (стаття 3 Цивільного кодексу України).

Згідно із правовою позицією Європейського суду з прав людини, відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі Нун`єш Діаш проти Португалії від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

При цьому, повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, що повернуто органами зв`язку з позначкою, зокрема, за зазначеною адресою не знаходиться, з урахуванням конкретних обставин справи може вважатися належними доказами про виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічний правовий висновок сформульовано Верховним Судом у постановах від 19.07.2023 у справі №906/638/22, від 04.11.2024 у справі №910/2552/23, від 24.06.2025 у справі №5011-46/18261-2012.

Разом з тим, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

При цьому, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, якою визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008 встановлено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі Тойшлер проти Германії від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Згідно із правовим висновком Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.04.2023 у справі №904/272/22, Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема Електронний кабінет ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Ухвалою суду від 09.09.2026 явка учасників справи в судове засідання 21.10.2026 була визнана судом на власний розсуд, відтак, виходячи із засад змагальності та диспозитивності у господарському судочинстві, передбачених статтями 13, 14 ГПК України, учасники справи на власний розсуд скористалися наданим їм частиною 1 статті 42 ГПК України процесуальним правом на участь в судовому засіданні під час розгляду даної справи по суті.

Згідно з приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

За змістом частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі, покликаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Даст та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро консоль, яке в подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю Реал-Зернові, Договором на надання послуг №220715 від 15.07.2022 в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих позивачем послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, внаслідок чого у відповідача виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 3 120 292,83 грн.

Водночас позивач зазначає, що надані ним послуги підтверджуються підписаними сторонами та скріпленими їх печатками актами наданих послуг, а направлена відповідачу вимога про сплату простроченої заборгованості залишена останнім без відповіді та виконання.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.

Враховуючи, що про розгляд справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду від 20.03.2026 про прийняття справи №907/105/26 до провадження, ухвали суду від 16.04.2026, 09.06.2026, 11.08.2026 та 09.09.2026 надіслані на юридичну адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРЮОФОПтаГФ), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, а також докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Даст (виконавцем, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро консоль, яке в подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю Реал-Зернові (замовником, відповідачем у справі) було укладено Договір на надання послуг №220715 від 15.07.2022 (далі Договір), який у відповідності до п. 1.1. регулює взаємовідносини сторін, що виникають при організації перевезень вантажів в залізничному рухомому складі й пов`язаних з цим послугами залізницями України, залізницями інших держав, в рухомому складі власності виконавця та здійсненню розрахунків за надані послуги.

На підставі п. 1.2. Договору виконавець згідно цього Договору, що є дорученням замовника, від свого імені, на підставі заявок замовника за його рахунок та за винагороду (плату) організує подачу вагонів, перевезення вантажів в залізничному рухомому складі й пов`язані з цим послуги по території України та держав СНД, Балтії та дальнього зарубіжжя шляхом укладання правочинів з підприємствами, уповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів та іншими юридичними особами, в тому числі з залученням третіх осіб, а замовник сплачує й приймає надані виконавцем послуги на умовах цього договору.

За змістом п. 2.1.1. Договору, виконавець зобов`язаний приймати до розгляду та виконання заявки замовника на організацію перевезень вантажів та на понадпланові (позапланові) перевезення, виходячи з поточних можливостей в організації перевезень вантажів. Станції (пункти) відправлення, призначення, найменування і кількість продукції, що планується до відвантаження, термін виконання та обсяг робіт визначаються в заявці замовника.

Відповідно до п. 2.1.3. Договору, виконавець зобов`язаний організувати подачу технічно справного порожнього рухомого складу (вагонів-зерновозів придатних для перевезення зернових та олійних вантажів, у т.ч. шроту і лушпиння) на станцію відвантаження для здійснення навантаження вантажів замовника; оплату залізничного тарифу і додаткових станційних зборів за перевезення вантажів замовника, за рахунок коштів замовника.

За умовами п. 2.1.6. Договору, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем закінчення надання послуг виконавець надає замовнику наступні документи: оригінали рахунків на оплату; акти наданих послуг відповідно до фактично наданих послуг; реєстри послуг з надання транспортно-експедиторського обслуговування вантажів замовника.

Не пізніше ніж через п`ятнадцять календарних днів з дня виникнення у виконавця податкових зобов`язань з податку на додану вартість по послугах, які надаються за цим договором, виконавець зобов`язаний надати замовнику податкову накладну, складену в електронному вигляді з дотриманням умов щодо реєстрації в порядку, встановленому законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 2.1.8. Договору).

Згідно п. 2.1.9. Договору за заявкою замовника виконавець зобов`язаний, надавати і організовувати послуги з декларування вантажів замовника, які переміщаються через митну територію країн СНД і Балтії, а також інші послуги, пов`язані із зовнішньоекономічною діяльністю замовника. Дії, пов`язані з митним оформленням вантажів замовника, виконуються виконавцем самостійно або із залученням третіх осіб в порядку, передбаченим чинним законодавством країни, по території якої транзитом слідує вантаж.

Умовами п. 2.3.1. Договору сторони погодили, що замовник зобов`язаний не пізніше, ніж за 5 (п`ять) робочих днів до початку відвантаження направити виконавцю заявку на організацію перевезень вантажу із зазначенням найменування вантажу, пункту навантаження i станції відправлення вантажу, обсягу, термінів (початок і закінчення) відвантаження, станцію призначення, обсяг робіт, найменування вантажоодержувача та вантажовідправника, видів супровідних документів, та своєчасно повідомити усю іншу, необхідну для здійснення організації перевезення, інформацію. Заявка на організацію перевезення вантажів є невід`ємною частиною цього Договору. Заявка на організацію перевезення вантажів оформляється у вигляді документа за підписом, печаткою замовника і виконавця.

На підставі п. 2.3.6. Договору, замовник зобов`язаний здійснювати оплату послуг, що надаються за цим Договором на умовах, передбачених цим Договором та Додатками до нього (а саме послуг з організації перевезень вантажів, плати за користування власними вагонами виконавця, інших послуг, що надаються згідно з договором). Реєструвати розрахунки коригувань до податкових накладних, які зменшують суму компенсації вартості послуг, що складені і надіслані виконавцем у порядку, встановленому Податковим кодексом України, в ЄРПН.

За змістом п. 3.1. Договору, замовник для організації перевезень вантажів і пов`язаних з цим послуг та для відшкодування витрат виконавця здійснює авансові платежі на підставі рахунків, наданих виконавцем до дати початку навантаження, вказаної у заявці замовника. Авансові платежі здійснюються на вартість організації перевезень, інших послуг та витрат виконавця, що плануються відповідно до заявок замовника, та винагороди (плати) виконавця. За попередньою письмовою згодою виконавця можлива оплата послуг (їхньої частини) з організації перевезень вантажів за фактом їх виконання. Будь-які рахунки, виставлені замовнику виконавцем, мають бути сплачені впродовж 3-х календарних днів з моменту надання рахунку замовнику. Розрахунки здійснюються грошовими коштами у безготівковій формі.

Відповідно до п. 3.6. Договору, розмір винагороди (плати) виконавця визначається видом та обсягом транспортно-експедиторського обслуговування, та визначається в Протоколі узгодження договірної ставки.

Не рідше одного разу на місяць сторони проводять звірку повноти розрахунків, результати якої оформляють Актами звірки розрахунків. Підписаний та скріплений печаткою виконавця Акт звірки розрахунків має бути розглянутий замовником впродовж 3-х робочих днів, підписаний, скріплений печаткою замовника, та повернутий на адресу виконавця. У випадку заперечень з боку замовника стосовно будь-яких наданих виконавцем документів, які потребують підписання або узгодження їх замовником, замовник впродовж 3-х робочих днів має повідомити виконавця про свої мотивовані заперечення в письмової формі. Якщо впродовж цього терміну не поступить письмових заперечень замовника, документи будуть вважатись прийнятими та узгодженими сторонами. Заборгованість замовника, що виявлена у процесі звірки, вказується в Акті і погашається протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його прийняття або узгодження уповноваженими особами сторін (п. 3.7. Договору).

Пунктом 3.9. Договору визначено, що датою платежу є дата зарахування грошових коштів на рахунок виконавця.

Згідно п. 9.1. Договору, Договір набирає чинності з дати підписання сторонами. Договір діє до 31.12.2022 включно.

15.07.2022 замовником (відповідачем у справі) складено та передано виконавцю (позивачу у справі) заявку №1/22 до Договору на надання послуг №220715 від 15.07.2022, відповідно до якої замовник просив організувати перевезення вантажу в залізничному рухомому складі, а саме насіння ріпаку в обсязі 7500 тонн (+/- 10%) за маршрутом зі станцій Володимир та/або Іваничі (Україна) до станції Славкув ПКП (Республіка Польща) протягом серпня листопада 2022 року з використанням вагонів-зерновозів.

Водночас 15.07.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю Даст (виконавцем, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро консоль, яке в подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю Реал-Зернові(замовником, відповідачем у справі) підписано Протокол №1/22 узгодження договірної вартості послуг з організації перевезень вантажів в залізничному рухомому складі до Договору №220715 від 15.07.2022, відповідно до п. 1. якого сторони погодили, що вартість послуг виконавця при відправленні вантажів замовника залізничним транспортом по маршрутам: ст. Володимир-Волинський УЗ (353208) - кордон Україна/Польща та/або ст. Іваничі УЗ (353104) - кордон Україна/Польща, попередньо становить 400 грн/т з ПДВ (ціна без ПДВ 333,33 грн/т, ПДВ 20% - 66,67 грн/т). Остаточна ціна на послуги вираховується на дату відвантаження та зазначається в актах виконаних робіт.

На підставі п. 2 - 5 Протоколу №1/22, предметом перевезення є насіння ріпаку, вид рухомого складу хопери-зерновози вантажопідйомністю до 70 тонн, заявлений обсяг перевезення 7500 тонн (+/- 10%), а термін дії узгодженої вартості послуг установлено до 15.11.2022.

Відповідно до п. 6 Протоколу №1/22, узгоджена договірна вартість послуг включає в себе всі документально підтверджені витрати, понесені виконавцем при підготовці зернових культур до відвантаження, а саме: а) приймання насіння ріпаку з автотранспорта по вагам елеватора; б) очищення та сушіння насіння ріпаку; в) вартість оформлення складських квитанцій; г) вартість оформлення якісних посвідчень; д) завантаження зернових в залізничні вагони; е) винагорода експедитора.

На виконання умов Договору на надання послуг №220715 від 15.07.2022 та Протоколу №1/22 від 15.07.2022 позивачем протягом серпня листопада 2022 року було надано відповідачу послуги з організації перевезень вантажів у залізничному рухомому складі, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами наданих послуг: №1/22 від 03.08.2022 на суму 169 198,31 грн; №2/22 від 04.08.2022 на суму 106 158,94 грн; №3/22 від 09.08.2022 на суму 845 991,54 грн; №4/22 від 17.08.2022 на суму 84 599,16 грн; №5/22 від 17.08.2022 на суму 140 598,60 грн; №6/22 від 19.08.2022 на суму 111 998,88 грн; №7/22 від 20.08.2022 на суму 74 219,26 грн; №8/22 від 21.08.2022 на суму 197 398,03 грн; №9/22 від 22.08.2022 на суму 56 399,44 грн; №10/22 від 27.08.2022 на суму 902 390,98 грн; №11/22 від 13.09.2022 на суму 224 177,76 грн; №12/22 від 13.09.2022 на суму 141 574,19 грн; №13/22 від 14.11.2022 на суму 65 587,74 грн, які підписані та скріплені печатками сторін без будь яких зауважень.

При цьому, на оплату наданих за Договором №220715 від 15.07.2022 послуг позивачем виставлено відповідачу відповідні рахунки, а саме: №0803-3-2 від 03.08.2022 на суму 169 198,31 грн, №0809-3-1 від 09.08.2022 на суму 845 991,54 грн, №0817-3-1 від 17.08.2022 на суму 84 599,16 грн, №0817-3-2 від 17.08.2022 на суму 140 598,60 грн, №0819-3-1 від 19.08.2022 на суму 111 998,88 грн, №0820-3-1 від 20.08.2022 на суму 74 219,26 грн, №0821-3-1 від 21.08.2022 на суму 197 398,03 грн, №0822-3-1 від 22.08.2022 на суму 56 399,44 грн, №0827-3-1 від 27.08.2022 на суму 902 390,98 грн, №0913-3-1 від 13.09.2022 на суму 224 177,76 грн, №0913-3-2 від 13.09.2022 на суму 141 574,19 грн та №1114-3-1 від 14.11.2022 на суму 65 587,74 грн.

Додатково, на підтвердження факту надання послуг позивачем також надано відповідні реєстри відвантажень, копії митних декларацій та зареєстрованих податкових накладних.

Із покликанням на невиконання відповідачем обов`язку щодо здійснення оплати за надані позивачем послуги за Договором №220715 від 15.07.2022, останній надіслав на адресу відповідача вимогу №0201-1 від 02.01.2025, якою просив сплатити суму заборгованості за Договором у розмірі 3 120 292,83 грн протягом 5 днів з дня отримання вказаної претензії, але не пізніше 14.01.2025, яка за твердженням позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань у частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг з організації перевезень вантажів у залізничному рухомому складі зумовило підстави для звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 3 120 292,83 грн у примусовому порядку.

ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, станом на час розгляду спору в суді його обставини оцінюються судом із огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У свою чергу, відповідно до вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За положеннями ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Змістом ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем протягом серпня листопада 2022 року на виконання умов Договору №220715 від 15.07.2022 було надано відповідачу послуги з організації перевезень вантажів у залізничному рухомому складі на загальну суму 3 120 292,83 грн, свідченням чого є долучені до матеріалів справи акти наданих послуг, підписані та скріплені печатками сторін без будь-яких зауважень, реєстри відвантажень, митні декларації, податкові накладні.

У даному контексті суд звертає увагу на те, що факт підписання відповідачем актів наданих послуг без будь-яких зауважень дозволяє дійти до висновку, що надані позивачем послуги на вказану суму є прийнятими відповідачем, а відтак, в останнього об`єктивно виникає обов`язок щодо оплати таких у повному обсязі.

Водночас суд враховує, що визначальним для виникнення правових наслідків у спірних правовідносинах є саме факт здійснення господарської операції, тобто реального надання послуг, а не лише формальне оформлення відповідних первинних документів.

За встановлених обставин справи фактичне надання позивачем послуг породжує для відповідача обов`язок здійснити їх оплату відповідно до умов укладеного сторонами Договору.

При цьому, у матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано суду доказів щодо повної оплати суми заборгованості за надані послуги.

Згідно із положеннями ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов`язання, зокрема, не здійснив оплату вартості наданих позивачем послуг, унаслідок чого в нього утворилася заборгованість перед останнім у розмірі 3 120 292,83 грн, факт існування якої належним чином доведений та не спростований відповідачем у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищенаведене, а також відсутність у матеріалах справи будь яких належних і допустимих доказів щодо повного погашення відповідачем заборгованості за надані йому послуги, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 3 120 292,83 грн заборгованості за надані послуги на підставі Договору про надання послуг №220715 від 15.07.2022. Позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ч. 1 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд доходить до висновку про задоволення позову повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 37 443,51 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Реал-Зернові, вул. Богомольця Олександра, будинок 21, офіс 9, м. Ужгород, Закарпатська область, 88016 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 42176079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Даст, вул. Кафедральна, будинок 5а, кімната 519, м. Житомир, Житомирська область, 10014 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 33178070) суму 3 120 292,83 грн (Три мільйони сто двадцять тисяч двісті дев`яносто дві гривні 83 коп.) заборгованості за надані послуги за Договором на надання послуг №220715 від 15.07.2022, а також 37 443,51 грн (Тридцять сім тисяч чотириста сорок три гривні 51 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 29.10.2026.

Суддя Л.І. Пригара