Постановление суда № 141024973, 29.10.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/2271/19

6/154/89/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа

29 жовтня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Вітера І.Р.,

за участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Володимирі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_1 , Володимирський відділ державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача у виконавчому листі, поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 154/2271/19,

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (далі ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС») звернулося до суду із заявою, в якій просить замінити стягувача Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») його правонаступником ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у виконавчому листі № 154/2271/19 від 23 січня 2020 року, видати дублікат зазначеного виконавчого листа, а в разі встановлення пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання поновити цей строк.

Заява обґрунтована тим, що 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким заявник набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 15 червня 2012 року, заборгованість за яким була предметом судового розгляду у справі № 154/2271/19.

Заявник зазначає, що виконавчий лист перебував на примусовому виконанні та 22 жовтня 2020 року був повернутий первісному стягувачу. При укладенні договору факторингу оригінал виконавчого документа новому кредитору не передавався, а згодом АТ КБ «ПриватБанк» повідомило про знищення архівного приміщення, в якому зберігалися виконавчі документи, внаслідок пожежі 05 жовтня 2025 року.

Покликаючись на набуття права вимоги, втрату оригіналу виконавчого листа та спеціальні положення законодавства щодо строків пред`явлення виконавчих документів у період воєнного стану, заявник просить задовольнити заяву.

Представник заявника у поданій заяві просила провести розгляд за її відсутності.

Відповідно до частини третьої статті 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали цивільної справи, документи, додані до заяви, та інформацію, отриману від органу державної виконавчої служби, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Обставини виконання судового рішення

Заочним рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 17 жовтня 2019 року у справі № 154/2271/19 позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

З ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» стягнуто 20 782 грн 95 коп. заборгованості за кредитним договором б/н від 15 червня 2012 року та 1 786 грн 53 коп. судового збору, а всього 22 569 грн 48 коп.

На виконання зазначеного рішення судом 23 січня 2020 року видано виконавчий лист № 154/2271/19, який пред`явлено до примусового виконання.

05 лютого 2020 року Володимир-Волинським міськрайонним відділом державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження № 61149448.

Постановою старшого державного виконавця Корець А.М. від 22 жовтня 2020 року встановлено, що у боржниці відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, а проведені виконавчі дії щодо його розшуку виявилися безрезультатними.

У зв`язку з цим виконавчий лист № 154/2271/19 від 23 січня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 22 569 грн 48 коп. на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто стягувачу.

У постанові державного виконавця зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання до 22 жовтня 2023 року.

За відомостями Автоматизованої системи виконавчого провадження, перевіреними судом 21 жовтня 2026 року, виконавче провадження № 61149448 має статус «Завершено».

27 жовтня 2026 року до суду надійшла відповідь Володимирського відділу державної виконавчої служби від 22 жовтня 2026 року № 162387/19.1-21, підписана начальником відділу Ларисою Щук.

У зазначеній відповіді орган державної виконавчої служби підтвердив, що 22 жовтня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», копію якої того самого дня направлено стягувачу за вихідним № 60526/19-21.

Крім того, орган державної виконавчої служби повідомив, що повторно зазначений виконавчий документ до відділу не пред`являвся.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено завершення попереднього виконавчого провадження поверненням виконавчого документа стягувачу. Відомостей про перебування зазначеного виконавчого листа на примусовому виконанні на час розгляду заяви судом не встановлено.

Щодо заміни стягувача у виконавчому листі

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» як клієнтом та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» як фактором укладено договір факторингу № 8-22-08/2025.

За умовами договору клієнт відступає фактору належні йому права грошової вимоги до позичальників, визначених у відповідних реєстрах боргових зобов`язань, а фактор набуває зазначені права за встановлену договором купівельну ціну.

Ціна договору факторингу становить 93 375 000 грн.

Відповідно до пункту 4 договору фактор набуває права кредитора за основними договорами, включаючи право вимагати погашення основного боргу, нарахованих процентів, інших передбачених договорами платежів, а також права, які випливають із судових справ та виконавчих проваджень щодо відповідних боржників.

Цим же пунктом визначено, що моментом переходу прав вимоги щодо відповідної частини основних договорів є день підписання сторонами акта приймання-передачі відповідного реєстру боргових зобов`язань.

18 вересня 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» підписали акт № 9 приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань № 9, відповідно до якого клієнт передав, а фактор прийняв права вимоги за кредитними договорами, визначеними в цьому реєстрі.

У витягу з Реєстру боргових зобов`язань № 9 під порядковим номером 55548 зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , кредитний договір б/н від 15 червня 2012 року, референс договору SAMDN50000064518507.

Станом на 18 вересня 2025 року у реєстрі відображено заборгованість за основним боргом у сумі 13 002 грн 13 коп. Заборгованість за нарахованими процентами зазначена в розмірі 0 грн.

Відомості щодо особи боржниці, її ідентифікаційного номера, дати укладення та характеру кредитного договору відповідають правовідносинам, які були предметом судового розгляду у справі № 154/2271/19.

Наведена у реєстрі сума заборгованості відрізняється від суми, присудженої рішенням суду від 17 жовтня 2019 року. Однак ця обставина сама по собі не спростовує факту відступлення права вимоги за відповідним кредитним договором, оскільки реєстр відображає стан заборгованості на іншу дату, а предметом цього судового розгляду не є повторне визначення розміру кредитної заборгованості.

Водночас договір факторингу прямо передбачає перехід до фактора не лише прав за основними кредитними договорами, а й прав, які випливають із судових справ та виконавчих проваджень, пов`язаних із такими договорами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Частиною п`ятою статті 442 ЦПК України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) розмежувала заміну сторони відкритого виконавчого провадження та заміну стягувача у виконавчому документі поза межами такого провадження.

Велика Палата зазначила, що у випадку повернення виконавчого документа стягувачу без виконання його правонаступник має можливість реалізувати право на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання за умови дотримання встановлених законом строків. При цьому заміна стягувача у виконавчому документі повинна мати дійсну процесуальну мету.

У цій справі попереднє виконавче провадження завершено поверненням виконавчого документа стягувачу, а заявник звернувся з метою набуття процесуального статусу стягувача у виконавчому листі для подальшого примусового виконання судового рішення.

Отже, заявником доведено набуття матеріального права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором, який був предметом судового розгляду, а також пов`язаних із ним прав первісного стягувача за судовим рішенням.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для заміни АТ КБ «ПриватБанк» його правонаступником ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у виконавчому листі № 154/2271/19 від 23 січня 2020 року.

Щодо видачі дубліката виконавчого листа

З матеріалів справи встановлено, що оригінал виконавчого листа № 154/2271/19 після його пред`явлення до примусового виконання постановою державного виконавця від 22 жовтня 2020 року повернуто первісному стягувачу АТ КБ «ПриватБанк».

При укладенні договору факторингу оригінал зазначеного виконавчого документа новому кредитору не передавався.

12 березня 2026 року ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» звернулося до АТ КБ «ПриватБанк» із письмовим запитом щодо наявності оригіналів виконавчих листів та документів про завершення виконавчих проваджень, пов`язаних із відступленими правами вимоги.

Листом від 24 лютого 2026 року, долученим до заяви, АТ КБ «ПриватБанк» повідомило, що оригінали виконавчих документів та постанов про їх повернення, які перебували на зберіганні в архівному приміщенні банку, були знищені 05 жовтня 2025 року внаслідок пожежі.

На підтвердження зазначених обставин надано матеріали Головного управління ДСНС України у Львівській області, зокрема документи щодо виникнення пожежі 05 жовтня 2025 року та пошкодження відповідного приміщення.

Оцінюючи ці документи, суд враховує, що вони безпосередньо підтверджують факт пожежі та знищення архівного приміщення, хоча не містять окремого індивідуального опису кожного виконавчого листа, який у ньому зберігався.

Разом із тим матеріалами справи підтверджено, що виконавчий лист № 154/2271/19 був повернутий первісному стягувачу, новому кредитору не передавався, а банк офіційно повідомив про знищення архіву, де зберігалися відповідні виконавчі документи.

Додатково листом від 22 жовтня 2026 року орган державної виконавчої служби підтвердив завершення попереднього виконавчого провадження та відсутність повторного пред`явлення цього виконавчого листа до зазначеного відділу.

При цьому суд враховує, що повідомлення органу ДВС стосується саме наявних у нього відомостей і не є безумовним підтвердженням відсутності будь-яких інших виконавчих проваджень. Однак доказів перебування оригіналу виконавчого листа на виконанні в іншого виконавця або його наявності у будь-якої із заінтересованих осіб матеріали справи не містять.

За встановлених обставин сукупність наданих доказів є достатньою для висновку, що оригінал виконавчого листа № 154/2271/19 втрачено, у зв`язку з чим його повторне пред`явлення до примусового виконання без видачі дубліката є неможливим.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) дійшла висновку, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, заява про видачу дубліката втраченого виконавчого документа вважається поданою в межах установленого строку.

Натомість у разі спливу такого строку, якщо суд його не поновив, підстави для видачі дубліката виконавчого документа відсутні.

Отже, для вирішення питання про видачу дубліката необхідно встановити не лише втрату оригіналу виконавчого документа, а й дотримання строку його пред`явлення до примусового виконання.

Щодо строку пред`явлення виконавчого документа до виконання

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім передбачених законом винятків.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 12 цього Закону строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий лист № 154/2271/19 повернуто первісному стягувачу 22 жовтня 2020 року, а отже з цієї дати розпочався новий трирічний строк його пред`явлення до виконання.

За загальним правилом зазначений строк мав спливти 22 жовтня 2023 року, що й відображено у постанові державного виконавця про повернення виконавчого документа.

Разом із тим до закінчення цього строку законодавцем запроваджено спеціальне правове регулювання у зв`язку з дією воєнного стану.

Відповідно до підпункту 4 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Зазначена норма поширюється, зокрема, на строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання та є спеціальною щодо загального порядку їх обчислення, встановленого статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Верховний Суд у постанові від 15 березня 2023 року у справі № 260/2595/22 (провадження № К/990/383/23) сформулював висновок, згідно з яким строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються спеціальним Законом України «Про виконавче провадження», а тому на період воєнного стану до них застосовуються положення про переривання строків, установлені його прикінцевими та перехідними положеннями.

Такий підхід узгоджується також із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 05 лютого 2025 року у справі № 1616/803/2012 та від 03 квітня 2025 року у справі № 712/8159/15-ц.

Отже, строк пред`явлення виконавчого листа № 154/2271/19 від 23 січня 2020 року до примусового виконання на момент звернення заявника до суду 19 жовтня 2026 року та на час розгляду заяви 29 жовтня 2026 року не сплив.

З огляду на це відсутні правові підстави для його поновлення, оскільки поновленню підлягає лише пропущений строк.

Тому альтернативна вимога заявника про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання задоволенню не підлягає саме у зв`язку з відсутністю факту його пропуску.

Водночас встановлена підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України умова щодо звернення із заявою про видачу дубліката в межах строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є дотриманою.

Суд також враховує, що дублікат виконавчого листа видається замість втраченого оригіналу та має відтворювати його зміст, зокрема визначену судовим рішенням суму стягнення.

Сам факт зазначення у реєстрі відступлених прав вимоги іншого розміру заборгованості не є підставою для зміни змісту виконавчого документа або суми, присудженої судовим рішенням.

Водночас можливе часткове виконання рішення та суми, фактично отримані первісним стягувачем, підлягають урахуванню під час подальшого виконавчого провадження і не можуть стягуватися повторно.

З огляду на встановлений факт втрати оригіналу виконавчого листа, дотримання строку його пред`явлення до виконання та відсутність доказів його перебування на повторному примусовому виконанні суд дійшов висновку про наявність правових підстав для видачі дубліката виконавчого листа № 154/2271/19 від 23 січня 2020 року.

Таким чином, за результатами оцінки наданих доказів у їх сукупності суд вважає заяву ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» такою, що підлягає частковому задоволенню: стягувач у виконавчому листі підлягає заміні його правонаступником, заявнику належить видати дублікат виконавчого листа, а в поновленні строку його пред`явлення до виконання слід відмовити, оскільки цей строк не пропущено.

Керуючись статтями 512, 514, 516 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 247, 258261, 353, 354, 442, підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, статтею 12, підпунктом 4 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому листі, поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 154/2271/19 задовольнити частково.

Замінити стягувача Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 43513923, місцезнаходження: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 28-А) у виконавчому листі № 154/2271/19, виданому 23 січня 2020 року Володимир-Волинським міським судом Волинської області на виконання заочного рішення цього суду від 17 жовтня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у сумі 20 782 грн 95 коп. та судового збору в сумі 1 786 грн 53 коп., а всього 22 569 грн 48 коп.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 154/2271/19 від 23 січня 2020 року на виконання заочного рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 17 жовтня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь стягувача 22 569 грн 48 коп., із зазначенням правонаступника стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС».

У задоволенні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа № 154/2271/19 від 23 січня 2020 року до примусового виконання відмовити, оскільки зазначений строк не пропущено.

Копію ухвали направити заявнику та заінтересованим особам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо ухвалу постановлено за відсутності учасників справи з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Р. Вітер