Решение № 141024237, 28.10.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/2357/26Провадження № 2/724/1128/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Лазарюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотині Чернівецької області в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

До Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.11.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 208937 на суму 13514,00 грн.

Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний Кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини.

На виконання умов Кредитного договору, 16.11.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 .

03.04.2026 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт капітал» уклали Договір факторингу № 03042026, згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором становить 24656,99 грн., яка складається з: 13514,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 8441,99 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 601,00 грн. - заборгованість по комісії; 2100,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

Проте, у позові звертається увага суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 22 556,99 грн.

На підставі вищевикладеного, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 208937 від 16.11.2025 року у розмірі 22556,99 грн. та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 03 вересня 2026 року клопотання представника позивача задоволено частково та витребувано докази.

Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» в судове засідання не з`явилася, але у позовній заяві просить суд проводити розгляд справи у відсутності представника та щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 280 ч. 1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням наведених обставин, та відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, які наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 16.11.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 208937, який складається з індивідуальної та публічної частин. Індивідуальна частина договору містить персональні умови кредитування, а саме:

- п.2.1 Договору передбачає, що кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 2.6. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 2.2.1. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше остаточного погашення заборгованості, згідно п. 2.6 договору та виконати інші зобов`язання, визначені договором;

- згідно п.2.2 Договору, кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та інші не заборонені законом цілі. Типом кредиту є кредит;

- п.2.2.1 Договору визначає, що сума кредиту становить 13514.00 грн., надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 10000,36 грн. на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті; у розмірі 3513,64 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5. індивідуальної частини;

- у п.2.3 Договору сторони погодили, що проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 360,00% річних; тип процентної ставки - фіксована;

- згідно п.2.4 Договору, знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень; стандартний (базовий) тариф за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 грн.;

- п.2.5 Договору встановлює, що комісія за надання кредиту складає 3513,64 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 26,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1 цієї індивідуальної частини;

- згідно п.2.6 Договору, загальний строк кредитування складає 98 днів з 16.11.2025 (дата надання кредиту) по 22.02.2026 р.;

- п.2.6.1 Договору передбачає, що строк на який надається кредит встановлюється графіком платежів; періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні;

Згідно п.п. 2.7-2.9 індивідуальної частини Договору, загальні витрати позичальника за кредитом складають 11962,63 грн.; денна процентна ставка складає 0,9033%/день; орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 31300,48% річних; орієнтовна загальна вартість кредиту складає 25476,63 грн.

Крім цього, п.2.10 Договору встановлює: якщо Позичальник не сплатив/не повністю сплатив періодичний платіж в день настання дати його належної сплати, визначеної Графіком платежів, а також протягом 5 календарних днів після настання дати платежу, то на 6-й день від дати неналежної сплати Позичальник, якщо тільки він не звільнений від обов`язку сплачувати неустойку, згідно чинного законодавства, зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 300,00 грн. (триста грн. 00 коп.) , а в подальшому починаючи з 7-го дня пеню в розмірі, що становить 30,00 грн. (тридцять грн. 00 коп.) за кожний календарний день прострочення та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

Договір про споживчий кредит № 208937 (Індивідуальна частина) та Додаток до договору Графік платежів за кредитним договором підписані відповідачем ОСОБА_1 16.11.2025 р. електронним підписом одноразовим ідентифікатором 7с6448сс.

З паспорта споживчого кредиту слідує, що між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладений договір, умови кредитування за паспортом кредиту повністю узгоджуються із підписаним кредитним договором.

Паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем ОСОБА_1 16.11.2025 р. за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору 5е449се4.

Як вбачається з публічної частини договору про споживчий кредит, затвердженого ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» наказом № 26-од від 26.06.2024, в редакції, яка діє з 01.07.2024 року, позичальник приймає умови публічної частини, як невід`ємної його частини, шляхом підписання індивідуальної частини.

Судом також досліджено Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс», затверджених наказом ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» № 25-од від 26.06.2024 р.

Довідкою № 2808/05-06 від 05.06.2026 року ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» підтверджується, що «Фінансова компанія «Кредіплюс» перерахувала кошти 16.11.2025 року ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_3 у сумі 10000,36 грн., призначення платежу: Видача кредиту № 208937 від 16.11.2025.

Відповідно до відповіді на ухвалу суду АТ «ВСТ Банк» № 4594-БТ від 25.09.2026 р., вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 . Фінансовим номером телефону, внесений в анкетні дані є: НОМЕР_5 . Банк підтвердив, що 16.11.2025 р. відбулась фінансова операція по безготівковому зарахуванню коштів у сумі 10000,36 грн на карту № НОМЕР_4 , що також підтверджується наданою Випискою по рахунку з 16.11.2025 р. по 21.11.2025 р.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс», заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 208937 від 16.11.2025 р., станом на 22.02.2026 р. становить 24656,99 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 13514,00 грн., заборгованість за відсотками 8441,99 грн., заборгованість за комісією 601,00 грн., заборгованість за штрафами 2100,00 грн.

03 квітня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю» «Фінансова компанія «Кредіплюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» укладено Договір факторингу № 03042026, згідно якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» відступило ТОВ «Юніт капітал» за плату право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в Реєстрах прав вимоги.

Згідно витягу з додатку №1 до Договору факторингу № 03042026 від 03.04.2026 р. ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» відступило право вимоги ТОВ «Юніт капітал» до ОСОБА_1 (порядковий № 667) за Кредитним договором № 208937 від 16.11.2025 року в сумі 24656,99 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 13514,00 грн., заборгованість за відсотками 8441,99 грн., заборгованість за комісією 601,00 грн., заборгованість за штрафами 2100,00 грн.

Відповідно до виписки з особового рахунку заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 208937 від 16.11.2025 р. перед ТОВ «Юніт капітал» складає 24656,99 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 13514,00 грн., заборгованість за відсотками 8441,99 грн., заборгованість за комісією 601,00 грн., заборгованість за штрафами 2100,00 грн. Однак, суд бере до уваги позовні вимоги позивача, згідно яких заборгованість за штрафами до стягнення не заявляється.

Отже, досліджені судом письмові докази підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання нею кредитних коштів, а також неналежне виконання нею умов договору. Розрахунок заборгованості та виписки по рахунку підтверджують існування заборгованості, зазначеної у позовній заяві, які відповідачем не спростовані жодними доказами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Вищевказаний Кредитний договір № 208937 від 16.11.2025 року підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 7с6448сс, а тому, наявність підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), згідно зі статтею 1077 ЦК України, одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.

Положеннями Цивільного кодексу України не містять жодних обмежень щодо предмету договору факторингу (право грошової вимоги), за критерієм віднесення носія вказаної заборгованості до кола суб`єктів господарювання. Відповідно до статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною першою статті 1082 ЦК України передбачено зобов`язання боржника здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Суд вважає, що копія договору факторингу та реєстру права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що підписуючи кредитний договір, у якому зазначені сума кредиту, строки його повернення, а також вказані відсотки за користування кредитом, відповідач погодилася із вказаними умовами договору та розміром відсоткової ставки, тому зобов`язана його виконувати в повному обсязі. Жодних порушень нарахувань чи неправильності вказаного розміру заборгованості щодо нарахованих відсотків за користування кредитом, судом не встановлено.

Доказів того, що ОСОБА_1 сплатила заборгованість за кредитним договором, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов`язання, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.

Враховуючи вище викладене, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів вважає, що позові вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

При вирішенні питання щодо відшкодування витрат, понесених позивачем ТОВ «Юніт Капітал» на професійну правову допомогу, суд дійшов наступного.

Відповідно до частин першої та третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У рахунок стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивачем заявлено 7000 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що 20 січня 2026 року між ТОВ «Юніт Капітал» та Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» укладено Договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02, Додаткову угоду № 25771563665 від 25.05.2026 р., також підписано Акт прийому-передачі наданих послуг на суму 7000 грн.

При вирішенні питання про розмір судових витрат, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. З урахуванням наведеного, суд вважає за доцільне стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн., вказана сума цілком співмірна з витраченим часом та обсягом проведених робіт.

Вимогами статті 141 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином стягненню із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.525,526,612,1050 ЦК України, ст. 206, ст.ст.258 - 260,263 265, 280, 282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ: 43541163, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ, 01133) заборгованість за Кредитним договором № 208937 від 16.11.2025 року у розмірі 22556,99 грн. (двадцять дві тисячі п`ятсот п`ятдесят шість гривень 99 копійок), з яких: заборгованість за тілом кредиту 13514,00 грн., заборгованість за відсотками 8441,99 грн., заборгованість за комісією 601,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ: 43541163, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ, 01133) судові витрати, що складаються із судового збору в сумі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та 7000 грн. (сім тисяч гривень) витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення (в порядку ст. 284 ЦПК України) може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 28.10.2026 року.

Суддя:Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ