Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 932/15575/26
Провадження № 1-кс/932/4694/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2026 року м. Дніпро
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Дніпрі клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025040000000394 від 03.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшло клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025040000000394 від 03.10.2025, з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.
Згідно з протоколом автоматизованого визначення слідчого судді від 26.10.2026 клопотання передано на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025040000000394 від 03.10.2025, процесуальне керівництво в якому здійснюють прокурори Дніпропетровської обласної прокуратури.
За версією сторони обвинувачення, начальник Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Луганській області (далі АРЗ СП ГУ ДСНС України у Луганській області) ОСОБА_6 , директор ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» ОСОБА_7 , головний інженер проекту ТОВ «УКРТЕХ-СТРОЙ» ОСОБА_8 та інженер технічного нагляду ОСОБА_5 не пізніше 30.06.2024 вступили в попередню змову щодо заволодіння бюджетними коштами, виділеними на реконструкцію системи опалення громадського будинку (основна будівля літ. А-3) за адресою: м. Дніпро, вул. Хандоги, 11, шляхом завищення вартості обладнання та часткового невиконання робіт.
Слідчий зазначає, що проектно-кошторисну документацію за цим об`єктом, розроблену іншим проектувальником, на вказівку ОСОБА_6 передано до ТОВ «УКРТЕХ-СТРОЙ», з яким 02.08.2024 укладено договір № 6 на її коригування. У робочому проекті об`єкт віднесено до класу наслідків СС1 (незначні наслідки), хоча фактично він належить до класу СС3 (значні наслідки), що дало змогу провести експертизу лише кошторисної частини проектної документації. 02.10.2024 за результатами закупівлі, у якій взяв участь один учасник, між АРЗ СП ГУ ДСНС України у Луганській області та ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» укладено договір про закупівлю робіт № 91 на суму 11 312 812 (одинадцять мільйонів триста дванадцять тисяч вісімсот дванадцять) гривень 90 (дев`яносто) копійок.
У період з 02.12.2024 по 27.12.2024 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 підписали акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), і на їх підставі платіжними інструкціями № 2313 від 05.12.2024, № 2316 від 09.12.2024, № 2547 і № 2548 від 27.12.2024 на рахунок ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» перераховано всю суму договору. Унаслідок завищення вартості будівельних матеріалів та обладнання і недоукомплектування обладнанням державному бюджету, за твердженням слідчого, завдано збитків на суму 3 674 553 (три мільйони шістсот сімдесят чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят три) гривні 84 (вісімдесят чотири) копійки, що є особливо великим розміром.
Роль ОСОБА_5 , який на підставі договору з АРЗ СП ГУ ДСНС України у Луганській області від 08.10.2024 здійснював технічний нагляд на об`єкті та, за твердженням слідчого, до і після укладення договору № 91 від 02.10.2024 працював і отримував заробітну плату в ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ», полягала у формальному здійсненні технічного нагляду, підписанні актів приймання виконаних робіт, які не відповідали фактично виконаним роботам, неоформленні актів робіт, виконаних з недоліками, та неповідомленні органу державного архітектурно-будівельного контролю про відхилення від проектних рішень. Ці дії кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України як пособництво у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб.
Крім того, за версією слідства, 06.12.2024 ОСОБА_5 підписав і засвідчив печаткою інженера технічного нагляду акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, № 2 від 06.12.2024 із завідомо неправдивими відомостями про наявність двох палетних пальників 150 кВт і бункера під пальник 1 м?, чим державному бюджету завдано збитків на суму 257 600 (двісті п`ятдесят сім тисяч шістсот) гривень. Ці дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 366 КК України.
08.10.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Слідчий посилається на те, що санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, а за інформацією з Єдиного державного реєстру транспортних засобів ОСОБА_5 на праві власності належить транспортний засіб MITSUBISHI COLT, VIN НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 . З метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання слідчий просить накласти арешт на цей транспортний засіб із забороною розпорядження та розглянути клопотання без повідомлення підозрюваного і його захисника, щоб унеможливити відчуження майна підозрюваним, іншими особами за його довіреністю до фактичного накладення арешту.
У судове засідання слідчий та прокурор не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялися належним чином, додавши заяви про розгляд клопотання без їх участі.
Підозрюваний ОСОБА_5 , як власник майна, та його захисник про розгляд клопотання не повідомлялися. Майно, про арешт якого просить слідчий, тимчасово не вилучалося. Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, іншого власника майна, їх захисника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. Слідчий суддя вважає, що повідомлення підозрюваного про розгляд клопотання створило б можливість відчужити транспортний засіб до постановлення ухвали і зробило б арешт недієвим, тому розглядає клопотання без його повідомлення.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном; водночас ці положення не обмежують права держави вводити в дію закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів. Європейський суд з прав людини, зокрема в рішеннях у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» та «Україна-Тюмень проти України», зазначав, що втручання в право на мирне володіння майном має бути законним і забезпечувати справедливий баланс між вимогами загального інтересу суспільства та захистом основоположних прав особи, тобто між застосованими засобами і метою, якої прагнуть досягти, має існувати обґрунтоване співвідношення пропорційності.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є, зокрема, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, і щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу. Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Арешт майна відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження. За ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи і що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається з клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, може бути предметом можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України). У такому випадку арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України). Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України повинен враховувати правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна (ч. 4 ст. 173 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Краматорську, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025040000000394 від 03.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України. 08.10.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Не вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що обставини, викладені в клопотанні, на цьому етапі досудового розслідування є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри для цілей застосування арешту майна.
Санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Цей злочин згідно з ч. 6 ст. 12 КК України є особливо тяжким, а конфіскація майна передбачена санкцією як обов`язкове додаткове покарання. Отже, є достатні підстави вважати, що в разі ухвалення обвинувального вироку суд може призначити підозрюваному ОСОБА_5 покарання у виді конфіскації майна.
Належність майна підозрюваному слідчий обґрунтовує відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Без арешту підозрюваний має змогу відчужити транспортний засіб до ухвалення вироку, що унеможливить виконання покарання у виді конфіскації майна. Ця обставина відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України обґрунтовує заборону розпорядження майном.
Слідчий просить лише про заборону розпорядження майном, без заборони користування ним. Такий спосіб арешту є найменш обтяжливим, не позбавляє підозрюваного можливості користуватися майном і є співмірним з тяжкістю кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.
З наведених вище підстав слідчий суддя вважає, що слідчий довів наявність правових підстав для арешту майна з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, а клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 131, 132, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на транспортний засіб MITSUBISHI COLT, VIN НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , із забороною розпорядження ним.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Копію ухвали негайно вручити слідчому, прокурору, а підозрюваному ОСОБА_5 надіслати не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який не був викликаний у судове засідання, у той самий строк з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судебное решение № 141021695, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська было принято 27.10.2026. Форма судопроизводства - Уголовное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 932/15575/26. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: