Постановление суда № 141020513, 28.10.2026, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/200/26

У Х В А Л А

про продовження строку тримання під вартою

28.10.2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

захисника адвоката ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України.

Прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою огляду на те, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати незаконно на свідків у цьому кримінальному провадженню, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.

Обвинувачений та захисник заперечили проти клопотання, просили зменшити розмір застави до 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб з огляду на офіційне працевлаштування обвинуваченого, наявність в нього дружини та двох неповнолітніх дітей, захворювання обвинуваченого та його дружини, рівень доходу обвинуваченого та його сім`ї.

Вислухавши сторони, суд дійшов наступного висновку.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину організованою групою осіб та згідно обвинувального акта останній є організатором. У разі визнання його винуватим йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.

Зазначена обставина є релевантною та може бути мотивом і підставою для обвинуваченого переховуватися від суду, оскілки суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування

Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Обвинувачений може переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки не перебуваючи під вартою він матиме змогу вчиняти активні дії щодо приховування майна до ухвалення рішення про його конфіскацію, а також будучи військовослужбовцем, він може самовільно залишити військову службу, з метою ухилення від суду.

Кримінальним процесуальним кодексом України передбачена процедура отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, зокрема після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Стороні захисту відкрито матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи вимогу кримінального процесуального законодавства України щодо безпосереднього дослідження доказів вважає, що доводи сторони обвинувачення про можливість впливу на свідків є обґрунтованими.

Суду не надано жодних даних, які свідчать про неможливість подальшого тримання обвинуваченого під вартою, а також інших обставин які переважають над вказаними ризиками та запобіжний захід тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочину.

Також, відповідно до обвинувального акта, в обвинуваченого відсутні передбачені ст.66 КК України обставини, які пом`якшують покарання. Окрім цього кримінальним правопорушенням завдана матеріальна шкода, розмір якої є значним та обвинуваченим не вчинено жодних дій, спрямованих на її відшкодування ні на стадії досудового розслідування, ні в під час судового розгляду.

Зазначені обставини свідчать про те, що поведінка обвинуваченого з моменту обрання йому запобіжного заходу не змінилася, ризики, які існували на момент обрання йому запобіжного заходу надалі є актуальними

Вищезазначені обставини виключають можливість застосування щодо обвинуваченого альтернативних запобіжних заходів.

За таких підстав, на даний час є актуальними обставини, які виправдовують тримання під вартою обвинуваченого та ризики, визначені ст.177 КПК України, а саме, що він може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Клопотання сторони захисту про зменшення розміру застави вже було заявлено стороною захисту з аналогічних мотивів, якому надано належну оцінку.

Враховуючи вищезазначене, обрання менш суворого запобіжного заходу або зменшення розміру застави, яка вже була зменшена судом за клопотанням захисника, не будуть достатніми для запобігання зазначеним ризикам та не гарантуватимуть достатньою мірою виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Враховуючи характер інкримінованих кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, його майновий та сімейний стан, а також наявні ризики, суд дійшов висновку, що про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 900 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який здатен забезпечити виконання покладених процесуальних обов`язків.

Поряд з цим, захисник в клопотанні зазначав про наявність в обвинуваченого захворювань та ненадання йому медичної допомоги під час перебування під вартою.

Частиною 1 ст. 206 КПК України передбачає, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Відповідно до ч.6 ст.206 КПК України, у разі заявлення особою про неналежні умови тримання або наявності відомостей, які можуть свідчити про порушення її прав під час перебування під вартою, слідчий суддя зобов`язаний забезпечити перевірку таких обставин шляхом невідкладного медичного обстеження.

Відповідно до ч.7 ст.206 КПК України передбачено, що зазначені обов`язки підлягають виконанню судом незалежно від наявності окремої заяви особи, якщо інші встановлені обставини дають підстави для відповідних сумнівів.

Ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов`язок захищати фізичне здоров`я ув`язнених, яке має адекватно охоронятись.

Відповідно до п. 135 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кушнір проти України» від 11 березня 2014 року суд зазначає, що влада повинна забезпечити всеосяжне спостереження за станом здоров`я затриманого та його лікування під час перебування під вартою, своєчасні і правильні діагнози й лікування та, якщо цього вимагає медичний стан ув`язненого, регулярний і систематичний контроль і всебічну терапію, спрямовану, по можливості, на лікування захворювань затриманого або запобігання їх загостренню, а не на усунення симптомів. Влада повинна також показати, що були створені всі необхідні умови для призначеного лікування. У той самий час при оцінці адекватності лікування слід керуватися перевіркою на належне старання, бо зобов`язання держави надати лікування важко хворому затриманому є зобов`язанням дії, а не зобов`язанням результату.

У пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Барило проти України» від 16 травня 2013 року суд також зазначає, лише той факт, що ув`язненого оглянув лікар та призначив певний вид лікування, автоматично не може привести до висновку, що медична допомога була достатньою.

Органи влади мають забезпечити повну фіксацію стану здоров`я особи, яка тримається під вартою, та лікування, яке ця особа отримувала під час перебування під вартою чи позбавлення свободи; забезпечити своєчасність та правильність діагнозів та догляду; а також, у разі необхідності та залежно від характеру захворювання, забезпечити регулярний та систематичний нагляд, який включає в себе всебічний план лікування, що має бути спрямований на лікування захворювань ув`язненого та запобігання їх погіршення, а не на усунення симптомів. Державну органи також повинні довести, що були створені умови, необхідні для призначеного лікування, щоб це лікування було дійсно отримано.

Викладені в рішеннях Європейського суду з прав людини вимоги, є такими, що підлягають обов`язковому застосуванню відповідними державними інституціями, в тому числі для забезпечення належного медичного обстеження та лікування будь-якої особи, яка тримається під вартою, тобто знаходиться під юрисдикцією держави.

Відповідно до положень Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту (далі Порядок), медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров`я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров`я. Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку. (п. 2.3.).

Особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО (п. 2.6.).

У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку. Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров`я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку. (п. 2.7.).

Якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров`я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО.

Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи.

Керівництво СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров`я відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров`я (п. 2.8.).

Враховуючи положення ст.3 Конституції України, як норми прямої дії, з огляду на наявність в матеріалах справи документів про стан здоров`я підозрюваного, суд вважає за необхідне вжити заходів щодо захисту права ОСОБА_5 на охорону здоров`я.

Враховуючи, що обвинувачений на даний час продовжує утримуватися у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» та може потребувати лікування, і, зі слів сторони захисту, стан його здоров`я не покращується, суд вважає необхідним зобов`язати установу забезпечити та організувати невідкладне проведення медичного обстеження та лікування обвинуваченого.

Також суд звертає увагу про необхідність письмово повідомити суд про результати виконання ухвали в частині медичного обстеження з подальшим наданням необхідної медичної допомоги та скерувати до суду належним чином завірені копії медичних документів, які підтверджують належне виконання ухвали.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.181, 183, 199, 331 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 900 (дев`ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2995200 (два мільйони дев`ятсот дев`яносто п`ять тисяч двісті)грн., терміном на 60 днів.

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити до 26.12.2026р.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в даній ухвалі, протягом строку дії ухвали.

Реквізити для внесення застави: код отримувача (код за ЄДРПОУ):26306742, Банк отримувача: ДКСУ, м.Київ; Банк отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача:UA918201720355299001500000757.

У випадку внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки:

1. прибувати до прокурора, суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме

м. Рівне, Рівненської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ;

5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ГУ ДКСУ коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити прокурора і Сокальський районний суд Львівської області.

У разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, щодо якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Зобов`язати ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» забезпечити та організувати невідкладне проведення медичного обстеження з подальшим надання у випадку необхідності медичної допомоги обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали для негайного виконання направити до ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)».

Про результати виконання ухвали письмово повідомити Сокальський районний суд Львівської області та скерувати до суду належним чином завірені копії медичних документів обвинуваченого ОСОБА_5 , після зазначеного вище медичного обстеження та надання медичної допомоги.

Контроль за виконанням ухвали покладається на прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду.

Головуючий: ОСОБА_1