Решение № 141019872, 29.10.2026, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа №297/915/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ГАЛ Л. Л., за участю секретаря Геревич Т.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», в інтересах якого діє представник за довіреністю Король В.А., звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5827614 в розмірі 29 380 грн., з яких: 10 000 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; 2 700 грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 11 680 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 5 000 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Позов мотивовано тим, що 05 серпня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №?5827614, який підписано електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та визнав їх зрозумілими й адаптованими до його потреб та фінансового стану. Надана кредитодавцем інформація відповідала вимогам законодавства та забезпечувала правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

24 грудня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №?24122025/1, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло такі права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №?5827614 у розмірі 29?380 грн., з яких: 10?000 грн. заборгованість за основним зобов`язанням; 2?700 грн. заборгованість за комісією за надання кредиту; 11?680 грн. заборгованість за комісією за обслуговування кредиту; 5?000 грн. заборгованість за неустойкою (штраф, пеня).

Отже, сторони узгодили розмір кредиту, валюту, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волевиявлення відповідача на укладення договору на визначених умовах шляхом його підписання електронним підписом із використанням одноразового ідентифікатора.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 06.05.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 86-87).

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України відповідач відзив щодо позову не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У статті 12 ЦПК України йдеться про те, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 5 серпня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №?5827614 шляхом підписання останнім анкети-заяви на отримання кредиту електронним підписом, відтвореним за допомогою одноразового ідентифікатора. Відповідач отримав грошові кошти у сумі 10?000 грн. (а.с. 9-20, 21-24, 25-29, 30-31, 32).

Відповідно до п.2.1. Кредитного договору, кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

Згідно з п. 1.1. Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Мілоан» грошових коштів у сумі, визначеній у п.1.2. Кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у п.2.1. Кредитного договору.

24 грудня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №?24122025/1, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло такі права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників (а.с. 36-48).

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачении договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові свое право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Визначення факторингу міститься у ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» наділено правом вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5827614 від 05.08.2025 року.

Свої зобов`язання за кредитним договором № 5827614 від 05.08.2025 року первісний кредитор виконав у повному обсязі, однак відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 29?380 грн., з яких: 10?000 грн. заборгованість за основним зобов`язанням; 2?700 грн. заборгованість за комісією за надання кредиту; 11?680 грн. заборгованість за комісією за обслуговування кредиту; 5?000 грн. заборгованість за неустойкою (штраф, пеня), що підтверджується розрахунком заборгованості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У даному випадку матеріали справи свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на встановлених умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується, що кредитні договори було укладено на підставі вільного волевиявлення ОСОБА_1 .

Частиною четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Кредитні кошти відповідачу були надані у спосіб, зазначений у кредитних договорах.

Так, первісний кредитор свої обов`язки за кредитним договором виконав у повному обсязі та згідно з договором факторингу позивач отримав право вимоги до відповідача за цим договором.

У свою чергу, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала.

Отже, відповідачем було порушено умови кредитних договорів, а також норми чинного законодавства.

Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надала, як і не надала доказів щодо належного виконання нею умов договору.

При цьому Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (який набув чинності 17 березня 2022 року) внесено зміни до трьох нормативних актів, що стосуються регулювання кредитних правовідносини: ЦК України, Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про споживче кредитування».

Зокрема, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356), доповнено пунктом 18 такого змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За таких обставин, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань та з урахуванням Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме за кредитним договором № 5827614 від 05.08.2025 року заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10 000 грн., заборгованість за комісіями у розмірі 2 700 грн. та 11 680 грн. підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 , тобто у загальній сумі 24 380 грн., але стягнення заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) у розмірі 5 000 грн. задоволенню не підлягає та у цій частині вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263, 264, 265, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 611, 612, 625, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», розташованого за адресою: м. Бровари, вул. Лісова, 2, Київська область, код ЄДРПОУ 35625014, заборгованість за кредитним договором № 5827614 від 05.08.2025 року у розмірі 24 380 (двадцять чотири тисячі триста вісімдесят) гривень, з яких: 10 000 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; 2 700 грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 11 680 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяЛайош ГАЛ