Решение № 141018295, 11.03.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4037/25

2-а/705/12/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Піньковського Р.В.

при секретарі Романовій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умані адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Цімоха Р.Р. звернувся до суду з адміністративним позовом до патрульної поліції національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.07.2025 інспектором 1 взводу 4 роти 1 бат. Управління патрульної поліції в Черкаській області старшим лейтенантом поліції Проданом Ігорем Олександровичем було винесено постанову серії ЕНА № 5125112 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Згідно з постановою 02.07.2025 о 17 год. 08 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом «Ауді р7», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Сумгаїтській, 1, в м. Черкасах, рухався зі швидкістю 78 км/год. в населеному пункті, де дозволяється рухатись зі швидкістю не більше 50 км/год., перевищив встановлену швидкість руху на 28 км/год. Швидкість вимірювалась приладом Тru Сam номер ТС 003047, чим порушив п. 12.4. ПДР та скоїв адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Із постановою ОСОБА_1 не згоден, вважає її незаконною та такою, шо підлягає скасуванню, оскільки правила дорожнього руху він не порушував.

Вважає, що під час складання спірної постанови позивач був позбавлений права скористатись послугами перекладача та адвоката, оскільки він погано розуміє українську мову, бо є громадянином республіки Ізраїль.

Крім того, в оскаржуваній постанові вказано, що швидкість автомобіля вимірювалась приладом ТruСam. Однак, прилад ТruСam при проведенні фіксації швидкості транспортного засобу не може триматися руками поліцейського, як це було у даному випадку, а повинен бути стаціонарно вмонтованим, що доводиться приписами ст..40 Закону України «Про національну поліцію».

У відповідача відсутні докази того, що прилад ТruСam був розміщений стаціонарно.

Єдиним доказом нібито вчинення позивачем адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

З огляду на відсутність жодних належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення, просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі адміністративного порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5125112 від 02.07.2025 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340 гривень.

Представник відповідача на адресу суду подав відзив, у якому просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Зазначає, що 02.07.2025 інспектор взводу №1 роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Продан Ігор Олександрович ніс службу по забезпеченню публічної безпеки і порядку та виконував службові обов`язки, відповідно повноважень, передбачених Законом України «Про Національну поліцію», в м.Черкаси.

Близько 17 год. 08 хв. поліцейським за допомогою лазерного вимірювача швидкості «TruCAM LTI 20/20» з серійним номером ТС003047 було зафіксовано, що водій, керуючи транспортним засобом AUDI Q7 з д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Смілянській в м. Черкаси рухався зі швидкістю 78 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху більш ніж на 20 км/год., чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України (надалі ПДР України), що, у відповідності до п.1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», стало підставою для зупинки згаданого транспортного засобу.

Поліцейським було розглянуто справу відповідно до норм ст.ст.258, 283 КУпАП та з врахуванням ч.2 ст.33 КУпАП, ст.ст.251-252 КУпАП та за результатами розгляду винесено постанову серії ЕНА №512561112 від 02.07.2025 за ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Під час винесення постанови поліцейським було роз`яснено позивачу право скористатись послугами перекладача, у випадку якщо він не розуміє українську мову, але позивач надав відповідь, що мову він розуміє. Крім того, з відео, що було знято на нагрудну камеру поліцейського, зрозуміло , що позивач чудово розуміє українську мову, а також доказом того, що позивач розуміє українську мову, є те що він отримав посвідчення водія в Україні.

Твердження позивача, що поліцейським порушено ст.40 Закону України «Про національну поліцію», а саме п.п. 1 і 2 цієї статті, не обґрунтовано, оскільки пп.1.2 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» передбачає, що поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці.

Як видно із диспозиції статті, даною статтею встановлюється право (можливість) розміщення, закріплення, монтування такої техніки, а не безпосередньо обов`язок.

Звертають увагу, що в пункті 5 постанови винесеної поліцейським, зазначено, що фіксація правопорушення здійснена приладом TruCAM ТС003047.

Позивач в судове засідання не з`явився, на адресу суду надав заяву відповідно до якої позов просить суд справу слухати у його відсутність та відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції в Черкаській області в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, причини неявки суду не відомі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи та докази, надані сторонами по справі, вважає за необхідне позов задовольнити виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та ін.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5125112, складеної інспектором 1 взводу 4 роти 1 бат. Управління Патрульної Поліції в Черкаській області старшим лейтенантом поліції Проданом Ігорем Олександровичем, 02.07.2025 о 17 годині 08 хвилин, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом рухався в населеному пункті м.Черкаси вул.Сумгаїтська,1, зі швидкістю 78 км/год, чим перевищив встановлені обмеження швидкості руху в населеному пункті на 28 км/год, чим перевищив встановлені обмеження швидкості руху в населеному пункті на 28 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом TruCAM ТС003047, фото та відео з якого додаються. Фото та відеозапис з приладу трукам тс003047 б/к 468623,4686011, чим порушив п.12.4 ПДР Порушення швид.режиму в населених пунктах, ст.122 ч.1 КУпАП. До ОСОБА_1 застосовано стягнення та накладено штраф у розмірі 340 гривень 00 копійок.

Згідно ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Пункт 12.4 ПДР України передбачає, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно п. п. 8, 11 частині 1 статті 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Пунктом 9 ч.1 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно ч.1 ст.40 вказаного Закону поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема:

1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;

2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені п.1 і п.2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Із змісту ч.1,ч.2 ст.222 КУпАП видно, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4, статті 128 - 129...).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Так, частинами 2 та 3 статті 283 КУпАП визначено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 75 КАС України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Правова позиція щодо обов`язку доказування відповідачем вини позивача викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17, від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а.

Отже, на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень, покладається обов`язок щодо доказування правомірності оскаржуваного рішення, а саме постанови серії ЕНА №5125112 від 02.07.2025, в основу якої було покладено встановлення факту порушення позивачем вимоги п.12.4 ПДР щодо швидкісного режиму в населених пунктах, та зроблено висновок про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно приписів ст.31 Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Тобто, положення Закону України "Про Національну поліцію" надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Із змісту постанови вбачається, що швидкість автомобіля під керуванням позивача вимірювалась приладом TruCam.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» регламентовано застосування технічних приладів, технічних засобів та спеціалізованого програмного забезпечення.

За змістом ч.1 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» в редакції на час фіксації події, що є предметом оцінки суду, поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення; фото і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктом 1 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які мають свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Отже даною нормою закону встановлений порядок застосування, зокрема технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки та засобів фото-і кінозйомки, відеозапису.

Так, технічний засіб з виявлення та/або фіксації правопорушень має бути монтований/розміщений по зовнішньому периметру доріг і будівель, закріплені на однострої, службових транспортних засобах.

З урахуванням наведених законодавчих приписів слід дійти висновку, що прилад TruCam при проведенні фіксації швидкості транспортного засобу не може триматися руками інспектора поліції, а повинен бути стаціонарно вмонтованим, що доводиться приписами ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», в якій зазначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення правил дорожнього руху.

Отже, відповідно до наведеної норми працівники поліції можуть розміщувати автоматичну фото та відеотехніку по периметру доріг, зокрема стаціонарно встановлювати вимірювальний пристрій, оскільки термін «монтувати/розміщувати» не можна ототожнювати із використанням в інший спосіб, зокрема тримати в руках.

Отже на підтвердження заперечень, вказаних у відзиві, представником відповідача, не надано доказів того, що лазерний вимірювач швидкості TruCam в момент фіксації правопорушення був стаціонарно розміщений.

Суд зазначає, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Разом із тим, будь-яких інших належних та допустимих доказів, передбачених ст.251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та вину ОСОБА_1 у його вчиненні, матеріали справи не містять.

Лише постанова про накладення адміністративного стягнення ЕНА №5125112 від 02.07.2025 не може вважатись доказом вчинення адміністративного правопорушення, таке рішення повинно бути обґрунтованим доказами.

Таким чином, встановлені по справі обставини та досліджені судом докази у їх сукупності свідчать про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

У відповідності до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що суб`єктом владних повноважень, на якого відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху та відповідно вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а розгляд справи на місці носив формальний характер, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є незаконною, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ЕНА №5125112 від 02.07.2025 та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 251, 268, 280, 283, 285, 289 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 72-77, 90, 241-246, 250, 268, 286 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5125112 від 02.07.2025, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст.122 КУпАП закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення або складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Р. В. Піньковський