Решение № 14101661, 28.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.11                                                                                           Справа№ 5015/233/11

За позовом: Корпорація «Енергоресурс–інвест», м.Львів

до відповідача : ТзОВ «Енергоресурс- монтаж», м.Львів

до відповідача 2: Виконавчий комітет Львівської міської ради, м.Львів

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Львівська міська рада, м.Львів

про визнання права власності на нерухоме майно та звільнення приміщень

Суддя О.Шпакович

При секретарі С.Яремчук

Представники:

Від позивача: не з»явився;

від відповідача : не з»явився;

від відповідача 2 та третьої особи : Гнатковська М.І. –довіреність №1.7 вих.-99 від 14.12.2010 р.;

від Управління комунальної власності ЛМР – Пецюх Р.І. –довіреність від 04.01.2011р.;

Корпорацією «Енергоресурс-інвест»заявлено позов до ТзОВ «Енергоресурс-монтаж»про визнання права власності на самочинно збудовану мансарду в адмінбудинку , який належить Позивачу на праві власності і знаходиться у місті Львові, на вул. Богданійвській, 42/13.

Позивач обґрунтовує свою вимогу , виходячи, зокрема, з норми ст.876 ЦКУ, відповідно до якої Замовник будівництва є власником результату будівельних робіт (об»єкту будівництва), зазначаючи , при цьому, що Відповідач , який (згідно з умовами Договорів підряду від 01.02.08, 02.01.2009, 04.01.2010) виконував будівельні роботи , є орендарем адмінбудинку ( на підставі Договору №0401-1/ЕМ від 01.04.2010) та, після передання результату підрядних робіт (за двосторонніми Актами), чинить перешкоди Власнику у доступі і користуванні приміщеннями надбудови (мансарди).

Правовою підставою визнання права власності на спірний об»єкт Позивач зазначає норму ч.5 ст.376 ЦКУ.

Виходячи з наведеного, Позивачем заявлено також вимогу про звільнення Відповідачем приміщень надбудови та усунення перешкод у доступі до них.

Представник Позивача у судовому засіданні (15.02.2011 р.) позовні вимоги підтримав.

Відповідач письмових заперечень стосовно позовних вимог не надав.

Представник Відповідача у судовому засіданні (15.02.11) заперечив проти позову, зазначаючи, що (на замовлення Позивача) виконано підрядні роботи : зведено надбудову адмінбудинку, який знаходиться у тимчасовому користуванні ТзОВ «Енергоресурс-монтаж»,- на підставі Договору оренди, за умовами якого Орендарю передано всю будівлю і, при цьому, не передбачено можливості Орендодавця користуватися будь-якими приміщеннями у ній (у тому числі –сходовою кліткою).

Також, представник Відповідача зазначив ( у письмовому Поясненні від 15.02.11) , що Позивач своїми діями (стосовно доступу до надбудови ) «заважає повноцінно користуватися орендованим майном».

Жодних доказів стосовно виникнення між Позивачем та Відповідачем спору про наявність у кожного із них речового права на об»єкт будівництва (мансарду) суду не надано. Вказаний факт лише зазначено у позові, а також - представниками Сторін в усних поясненнях (без належних обґрунтувань та підтверджень).

15.02.2011 у судовому засіданні оголошено перерву до 28.02.2011. Проте, у зазначений час представники Сторін не з»явились.

Подане 28.02.2011 ( через Канцелярію суду) Клопотання представника Позивача про відкладення розгляду справи у зв»язку з неможливістю його прибуття 28.02.2011 у судове засідання ( через перебування за межами Львівської області та відрядження) судом відхилено, оскільки доказів на підтвердження зазначених обставин –не надано.

Відповідач 2,- Виконавчий комітет Львівської міської ради ( залучений до участі у справі судом), - подав письмові Пояснення у справі (від 14.02.2011), у яких викладено заперечення стосовно позовних вимог , оскільки Позивачем не дотримано порядку погодження питань самочинного будівництва, встановленого Рішенням виконкому від 06.05.05 №406 («Про затвердження Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м.Львові), яке є обов»язковим до виконання суб»єктами , місцезнаходження яких –м.Львів ( ст.73 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Тому, як зазначено представником Відповідача 2, прав Позивача жодним чином не порушено ( і не оспорено), а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Представник Третьої особи у справі без самостійних вимог на предмет спору (Львівської міської ради, залученої для участі у справі судом) заперечив проти задоволення позову у зв»язку з безпідставністю та необґрунтованістю.

Посадова особа Управління комунальної власності ДЕП Львівської міської ради (викликана судом для дачі пояснень) підтвердила правомірність оформлення Позивачу права власності на адмінбудинок (до часу зведення спірної надбудови), а, також, –зазначила про відсутність підстав для оформлення права власності на спірний об»єкт (мансарду) у зв»язку з невиконанням вимог зазначеного Рішення виконкому Львівської міської ради.

У ході ознайомлення з обставинами справи та дослідження поданих доказів, а також – заслухання пояснень представників Учасників процесу, - суд встановив:

27.06.2007 здійснено реєстрацію права власності Позивача на адміністративний будинок (літ «Є-3»загальною площею 846,8 м.кв. ), що знаходиться у місті Львові , на вул.Богданівській, 42/13 (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №15058900 від 27.06.07).

Підставою для реєстрації права власності було Свідоцтво про право власності №ЛР0732 від 21.06.2007, яке видано Управлінням комунальної власності ДЕП Львівської міської ради на підставі Наказу №581-НЖ-Л від 21.06.2007.

Правомірність проведення Управлінням оформлення права власності на адмінбудинок ( з видачею Свідоцтва) - підтверджено. При цьому, як зазначено у Поясненнях посадової особи Управління, право власності на об»єкт у Позивача виникло на підставі правочину: Договору купівлі-продажу від 15.06.2006 .

Для обслуговування адмінбудинку Позивачу надано в оренду земельну ділянку (Договір від 06.03.08 із Львівською міською радою).

Відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №28548144 від 29.12.2010, Позивач і надалі є власником вказаного об»єкту . При цьому, зазначено також про наявність в адмінбудинку самочинно збудованої мансарди (площею 264,01 м.кв.).

Документів технічної інвентаризації об»єкта нерухомості (після виконання самочинних будівельних робіт) суду не надано.

Крім цього, відсутні належні докази , які б підтверджували факт завершення будівництва надбудови (мансарди) в адмінбудинку.

Так, Договори підряду від 01.02.2008 , 02.01.2009, 04.01.2010 (які укладено Позивачем та Відповідачем) не містять умов, які б визначали конкретний об»єкт будівництва : у пунктах 1.1 Договорів зазначено про обов»язок Відповідача (Підрядника) виконати «будівельно-монтажні , шеф-монтажні , пусконалагоджувальні , ремотно-будівельні роботи на об»єктах Корпорації в межах України».

Тобто, Договори підряду укладено з порушенням вимог чинного законодавства ( ч.5 ст.318 ГКУ та п.15 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві) щодо обов»язкового зазначення предмета договору : найменування об»єкта та його місцезнаходження, а також –обсягів і видів робіт, передбачених проектом.

Також , Позивачем не надано належної проектно-кошторисної документації на об»єкт будівництва , - наявність якої є обов»язковою відповідно до умов пунктів 2.1 Договорів та вимог чинного законодавства : ч.1 ст.875, ст. 877 ЦКУ, ч.1 ст.318 ГКУ; ч.6 ст.23 , ст.ст. 28,29,30-1 Закону України «Про планування і забудову територій»; а наданий суду Проект влаштування мансардного поверху , який розроблено у 2011 році самим Позивачем (ліцензованою організацією) після зведення надбудови та який не пройшов державної експертизи і відповідних погоджень (згідно з вимогами п.п.6,7 Порядку затвердження … проектів будівництва та проведення їх державної експертизи), - не є належним доказом у справі.

Надані Позивачем двосторонні Акти приймання поетапних підрядних робіт, виконаних (як вказано в Актах) при будівництві мансарди, за відсутності проектно-кошторисної документації, не підтверджують факт виконання повного обсягу будівельних робіт, необхідних для зведення надбудови (мансарди).

Акт готовності об»єта до експлуатації –відсутній (усупереч вимогам ст.30-1 ЗУ «Про планування і забудову територій», п.п.3,4 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об»єктів).

Отже, у даному випадку відсутні належні докази завершення будівництва мансарди в адмінбудинку.

Згідно з нормами ст.30-1 ЗУ «Про планування і забудову територій»та п.п.2,3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об»єктів, при відсутності належної проектної документації та акта готовності об»єкта до експлуатації ,- прийняття в експлуатацію об»єкта не допускається. Проте, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об»єкта є обов»язковим ( ст.30-1 ЗУ «Про планування і забудову територій») , оскільки засвідчує відповідність об»єкта як проектній документації, так і державним будівельним нормам, стандартам та правилам.

Крім цього, у Позивача відсутній також Дозвіл на виконання будівельних робіт ( для зведення надбудови), який видається Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю і, згідно з нормою ст.29 ЗУ «Про планування і забудову територій», є обов»язковим.

Виходячи з норм ч.1 ст.376 ЦКУ, зведення Позивачем надбудови в адмінбудинку без належного дозволу та проектної документації є самочинним будівництвом.

Проте, оскільки відсутні докази завершення будівництва мансарди, - відсутні підстави для розгляду питання про наявність речового права на зазначений об»єкт нерухомості, оскільки, згідно з нормою ч.3 ст.331 ЦКУ, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником лише «матеріалів , обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва».

Крім цього, відповідно до норм ч.2 ст.331 ЦКУ, обов»язковою умовою виникнення права власності на новостворене нерухоме майно є завершення будівництва та прийняття його до експлуатації , тому відсутність зазначених підстав унеможливлює розгляд питання про визнання права власності.

Тобто, у даному випадку, виходячи із норми ч.3 ст.331 ЦКУ, спірним є об»єкт незавершеного будівництва (питання права власності на який вирішується відповідно до розділу 4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно).

Отже, оскільки відсутні докази завершення будівництва спірного об»єкта та прийняття його в експлуатацію , - відсутні підстави для застосування зазначеної Позивачем норми ч.2 ст.331 ЦКУ щодо набуття права власності на «новостворене нерухоме майно».

Крім цього, Позивач, як особа, що здійснила самочинне будівництво у місті Львові, повинна виконати обов»язкові вимоги, які визначено Положенням про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м.Львові ( затвердженого Рішенням виконкому Львівської міської ради від 06.05.05 №406 , яке, згідно з нормою ст.73 ЗУ «Про місцеве самоврядування», є обов»язковим до виконання).

Проте, Позивач не звертався до Відповідача 2 з заявою про погодження питань самочинного будівництва.

Зазначена Позивачем ( в обґрунтування позовних вимог) норма ч.5 ст.376 ЦКУ, у даному випадку, застосуванню не підлягає, так як регулює питання визнання права власності лише на об»єкт завершеного будівництва, та при умові зведення його на земельній ділянці, яка не надана для цієї мети.

Проте, як уже зазначено, докази закінчення будівництва спірного об»єкта –відсутні, а саме будівництво ведеться не безпосередньо на земельній ділянці, а в існуючому об»єкті нерухомості (на даху адмінбудинку).

Тобто, оскільки спору між Позивачем (суб»єктом , що здійснює самочинне будівництво) та Землевласником (Третя особа у справі) стосовно будівництва мансарди не виникло, відсутні підстави для застосування норм ст.376 ЦКУ, які встановлюють порядок врегулювання лише самочинного будівництва , яке здійснюється на земельній ділянці , що не була відведена для цієї мети ( норми ст.376 регулюють питання врегулювання спорів, що виникають між землевласниками (землекористувачами) та особами, що здійснюють самочинне будівництво на земельній ділянці , не відведеній для цієї мети).

Позовна вимога про звільнення спірного об»єкта Відповідачем та усунення перешкод у користуванні ним також є безпідставною , так як докази створення нового об»єкта нерухомості –відсутні ( про що зазначено вище).

Крім цього, у матеріалах справи відсутні належні докази самовільного зайняття Відповідачем приміщень та виникнення спору стосовно прав на них.

Оскільки Позивачем не виконано жодних вимог чинних законодавчих актів стосовно ведення будівництва та прийняття об»єкта в експлуатацію, факти порушення чи оспорення його права –відсутні.

Тому, виходячи з норм ч.1 ст.1 , ч.1 ст.2 ГПКУ, ч.1 ст.16 ЦКУ, безпідставним є звернення Позивача до суду із заявленими позовними вимогами ( які не є , у даному випадку, засобами захисту права).

Крім цього, судом встановлено факт несплати Позивачем ( при поданні позову) державного мита за вимогу немайнового характеру у розмірі 85,00 грн. ( яке підлягає стягненню з Позивача).

Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст..ст.331,376, 875, 877 ЦКУ; ст.ст. 317,318 ГК України; ст.ст. 23,28,29,30-1 Закону України «Про планування і забудову територій»; ст.ст.5,8,14,16,17,22 Закону України «Про основи містобудування»; п.п.6,7 Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи; п.п.2-4,17,19 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об»єктів; п.п.4,5,14,15 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві; ст.ст.4-3,4-7,32,33,34,36,43,49,75,82 ГПК України, - суд

В И Р І Ш И В :

1.          У задоволенні позову відмовити повністю.

2.          Стягнути з Корпорації «Енергоресурс-інвест»(79035, м.Львів, вул. Зелена, 131, код за ЄДРПОУ 30336890) у дохід Державного бюджету України державне мито у розмірі 85,00 грн.

3. Наказ на виконання даного Рішення видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Наказ підлягає пред”явленню до виконання протягом трьох років з дня прийняття Рішення.

Суддя                                                                                           

Повне Рішення складено 04.03.2011 р. (відповідно до ч.4 ст.85 ГПКУ).