Решение № 141015946, 27.10.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 27.10.2026Справа № 552/3597/26Провадження № 2/554/4359/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді - Тімошенко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Тоцької К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

29 квітня 2026 року Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», в особі представника - адвоката Усенка Михайла Ігоровича, звернувся до Київського районного суду м. Полтави з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 9995393 від 30 вересня 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.09.2019 року між Первісним кредитором ТОВ «Мілоан» та Відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 9995393 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За умовами даного Договору Відповідач отримав кредит у розмірі 4 500,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, визначених договором, зі строком повернення до 15 жовтня 2019 року.

Первісний кредитор свої зобов`язання за Договором виконав повністю, перерахувавши кредитні кошти на платіжну картку Відповідача. У свою чергу Відповідач зобов`язання з повернення кредиту та сплати нарахованих платежів у встановлений строк не виконав.

13 грудня 2019 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 43-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників, у тому числі й за Кредитним договором № 9995393 від 30.09.2019 року.

Станом на дату звернення з позовом Позивач зазначав про наявність заборгованості у розмірі 15 502,50 грн., яка складається з: 4 500,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту, 8 212,50 грн. прострочена заборгованість за відсотками, 540,00 грн. прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту, 2 250,00 грн. заборгованість по штрафах / пені.

Також Позивач просив стягнути з Відповідача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Представник Позивача у позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності та вказав, що проти ухвалення заочного рішення суду не заперечує.

30 квітня 2026 року ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» передано за територіальною підсудністю до Шевченківського районного суду міста Полтави на підставі ст. 27-31 ЦПК України, у зв`язку з тим, що адреса реєстрації відповідача АДРЕСА_1 належить до територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду міста Полтави.

02 червня 2026 року матеріали цивільної справи надійшли до Шевченківського районного суду міста Полтави.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2026 року, головуючим суддею визначено Тімошенко Н. В.

03 червня 2026 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Полтави Тімошенко Н.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Крім того, 03 червня 2026 року ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави задоволено клопотання представника Позивача про витребування доказів та витребувано у Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» інформацію про надходження на рахунок банківської картки № НОМЕР_1 коштів у розмірі 4 500,00 грн. в період з 30.09.2019 по 07.10.2019 року.

22 червня 2026 року до суду надійшов Лист-відповідь АТ КБ «ПриватБанк» вих. № 20.1.0.0.0/7-260609/127501 на ухвалу суду від 03.06.2026 р., у якому банк повідомив про неможливість виконання ухвали суду у зв`язку з тим, що за наданими судом відомостями банку не вдалося ідентифікувати особу, відсутній РНОКПП або паспортні дані позичальника.

07 вересня 2026 року постановлена ухвала Шевченківського районного суду міста Полтави про повторне витребування доказів у АТ КБ «ПриватБанк» із зазначенням повних персональних та ідентифікаційних даних Відповідача.

15 жовтня 2026 року на адресу суду надійшла офіційна відповідь АТ КБ «ПриватБанк» вих. № 20.1.0.0.0/7-261002/89679-БТ від 07.10.2026 р., у якій банк повідомив суд, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 емітовано картку № НОМЕР_3 та підтвердив, що 30.09.2019 року на вказаний рахунок було здійснено зарахування коштів у сумі 4 500,00 грн.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, повторно 27.10.2026 року у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.

Зі згоди представника Позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 9995393.

Згідно з п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 Кредитного договору № 9995393 від 30.09.2019 року, Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти у сумі 4 500,00 грн. на строк 15 днів з 30.09.2019 по 15.10.2019 року, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію.

Відповідно до п. 1.5.1, 1.5.2 Кредитного договору: Комісія за надання кредиту становить 540,00 грн. Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 2,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом за 15 днів становить 1 687,50 грн.

У відповідності до п. 1.5 Кредитного договору та Графіку розрахунків Додаток № 1 до Договору, сукупна вартість кредиту на дату повернення 15.10.2019 р. становила 6 727,50 грн. у тому числі 4 500,00 грн. тіло кредиту, 540,00 грн. комісія, 1 687,50 грн. проценти.

Кредитний договір укладено в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему ТОВ «Мілоан» та підписано Позичальником шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджується Анкетою-заявою на кредит № 9995393 та Довідкою про ідентифікацію.

На виконання умов Договору Первісний кредитор перерахував кошти в розмірі 4 500,00 грн. на картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_3 , що підтверджується Платіжним дорученням № 1074004 від 30.09.2019 року та офіційною відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» вих. № 20.1.0.0.0/7-261002/89679-БТ від 07.10.2026 року.

13 грудня 2019 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 43-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги заборгованості за Кредитним договором № 9995393 від 30.09.2019 року у розмірі, визначеному в Реєстрі боржників.

Згідно з наданою Позивачем Випискою з особового рахунку, Відповідач у визначений договором строк зобов`язання з повернення кредиту не виконав, у зв`язку з чим Позивач заявив вимогу про стягнення 15 502,50 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 526, 530, 610, 611 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит може укладатися у формі електронного документа, підписаного одноразовим ідентифікатором, що за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Факт укладення Кредитного договору № 9995393 від 30.09.2019 року та факт отримання Відповідачем кредитних коштів у сумі 4 500,00 грн. належно підтверджені наявними у справі доказами, зокрема відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 07.10.2026 року.

Оскільки Відповідач отримані кошти не повернув, вимога Позивача про стягнення основного боргу у розмірі 4 500,00 грн. є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач заявив до стягнення 540,00 грн. комісії за надання кредиту. Суд вважає вказану вимогу безпідставною з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про споживчий кредит обов`язок споживача сплачувати будь-які збори, відсотки або комісії за дії, які не є послугою у розумінні цього Закону. Умови договору про споживчий кредит, які передбачають сплату таких комісій, є нікчемними.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавцю (виконавцю, виробнику) забороняється включати у договори зі споживачами умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) та постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 викладено правовий висновок про те, що плата за надання кредиту або його обслуговування є комісією за дії, які банк/фінансова установа вчиняє на власну користь, а тому включення до кредитного договору умов про сплату такої комісії є порушенням вимог Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів». Умови договору про обов`язок позичальника сплачувати комісію є нікчемними з моменту укладення договору та не створюють жодних юридичних наслідків.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 540,00 грн. задоволенню не підлягає.

Позивачем заявлено до стягнення 8 212,50 грн. процентів за користування кредитом. Як встановлено судом, згідно з п. 1.4 Кредитного договору № 9995393 від 30.09.2019 року, кредит надавався на строк 15 днів з 30.09.2019 року по 15.10.2019 року. Розмір процентної ставки за кожен день користування кредитом у межах цього строку становив 2,50% на день від суми кредиту.

За 15 днів користування кредитом у межах визначеного договором строку нараховано проценти в розмірі 1 687,50 грн. (4 500,00 грн ? 2,50% ? 15 днів). Усі інші проценти у сумі 6 525,00 грн. були нараховані Позивачем поза межами строку кредитування, після 15.10.2019 року.

Суд зазначає, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 та від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17: «Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування».

Оскільки Кредитним договором припинення нарахування процентів чітко пов`язане з настанням дати повернення кредиту 15.10.2019 р., а вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за ст. 625 ЦК України Позивач не заявляв, нарахування процентів після 15.10.2019 року є безпідставним.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом підлягають задоволенню лише в межах строку договору в сумі 1 687,50 грн. У стягненні решти процентів у сумі 6 525,00 грн. слід відмовити.

Позивачем заявлено до стягнення 2 250,00 грн. штрафних санкцій (штрафу/пені).

15 березня 2022 року Законом України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного стану, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит позичальник звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів... Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за прострочення виконання зобов`язань, підлягають списанню.»

З огляду на викладене, вимога про стягнення штрафу/пені у розмірі 2 250,00 грн. є повністю незаконною та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., згідно з Платіжною інструкцією № 25193 від 23.04.2026 р. З урахуванням часткового задоволення позову на 39,91%, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 062,56 грн.

Позивачем заявлено до стягнення 8 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу на підставі Договору № 0107 від 01.07.2025 р. та Акта надання послуг № Д/20948 від 14.04.2026 р. АО «АПОЛОГЕТ».

Відповідно до ч. 4, 5, 6 ст. 137, ст. 141 ЦПК України, оцінюючи співмірність заявлених витрат зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та критеріями розумності й справедливості, а також враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача до 2 000,00 грн.

Керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ: 35234236, рахунок IBAN: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО: 300614) заборгованість за Кредитним договором № 9995393 від 30 вересня 2019 року в розмірі 6 187 (шість тисяч сто вісімдесят сім) гривень 50 копійок, з яких: 4 500,00 грн. заборгованість за сумою кредиту та 1 687,50 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом у межах строку договору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1 062 (одна тисяча шістдесят дві) гривні 56 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 6 525,00 грн. процентів, нарахованих поза межами строку кредитування, 540,00 грн. комісії за надання кредиту, 2 250,00 грн. штрафу/пені, а також решти судового збору та витрат на правничу допомогу - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.В.Тімошенко