№ 141015642, 28.10.2026, Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа № 533/914/26

Провадження № 3/533/254/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року селище Козельщина

Суддя Козельщинського районного суду Полтавської області Козир В.П., за участю секретаря судового засідання Кругловецького Ю.В.; уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції - Огієвич А.О.; захисника адвоката Груби А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянка України; зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; фізична особа-підприємець; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 188-46-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),

УСТАНОВИЛА:

Опис обставин, установлених під час розгляду справи

ОСОБА_1 як суб`єкт лобіювання несвоєчасно подала звіт щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року до Реєстру прозорості, а саме 21.08.2026 о 09 годині 54 хвилини, чим порушила вимоги частини першої статті 17 Закон України «Про лобіювання» та вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 188-46-2 КУпАП.

Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення

Ч. 1 Статті 188-46-2 КУпАП:

Неподання або несвоєчасне подання звіту щодо лобіювання суб`єктом лобіювання до Реєстру прозорості - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Суб`єктом правопорушень у цій статті є фізичні особи та керівники юридичних осіб, які відповідно до Закону України "Про лобіювання" зареєстровані як суб`єкти лобіювання.

Ставлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, за вчинення інкримінованого правопорушення

У судове засідання 12.10.2026, 22.10.2026, 27.10.2026 ОСОБА_1 не з`явилася. Її інтереси представляв у судовому засіданні захисник адвокат Груба Андрій Сергійович.

У письмових запереченнях захисник просив закрити провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 . У разі, якщо суд дійде висновку, про наявність складу адміністративного правопорушення, визнати протокол складеним з істотним порушенням вимог ст. 256, 268 КУпАП і повернути його НАЗК для належного оформлення.

У письмових запереченнях зазначав, що визначення НАЗК датою вчинення правопорушення 21.08.2026 (дата подання звіту) суперечить природі діяння, подання звіту є способом припинення порушення, а не його вчиненням.

У протоколі зазначено, що датою вчинення слід уважати 21.08.2026, а адміністративне стягнення може бути накладено до 21.08.2026. Тобто за власним обчисленням НАЗК строк накладення стягнення закінчився ще до складення протоколу 25.08.2026, а відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у такому разі не може бути розпочате. Ця суперечність стосується істотної обставини часу вчинення правопорушення і не може тлумачитися на користь органу, що склав протокол.

Складення протоколу не є виявленням правопорушення і не зупиняє та не поновлює строк, встановлений ст. 38 КУпАП.

Захисник також наполягав на тому, що ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено про час і місце складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Перший виклик було вручено 11.08.2026. У відповідності до трекінгу відправлення 12.08.2026, тобто за один чи за два дні до дати явки. При цьому до Києва слід було прибути з іншої області. Другий виклик здійснено 14.08.2026 на 24.08.2026. Акт про неявку складено 24.08.2026, а протокол складено наступного дня після акту про неяку 25.08.2026. Це позбавило ОСОБА_1 можливості скористатися правом давати пояснення, подавати докази, користуватися правничою допомогою захисника (ст. 268 КУпАП) та подати пояснення, зауваження до змісту протоколу (ч. 3 ст. 256 КУпАП).

Акт від 24.08.2026 фіксує, що ОСОБА_1 «фактично відмовилася від підпису протоколу про адміністративне правопорушення», хоча станом на 24.08.2026 протоколу ще не існувало його складено пізніше 25.08.2026. Жодних відомостей про те, що НАЗК повідомляло ОСОБА_1 про складення щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення 25.08.2026 матеріали справи не містять.

Також захисник уважав, що у протоколі неправильно зазначено час вчинення та виявлення правопорушення, що не відповідає вимогам ст. 256 КУПАП щодо належного опису суті правопорушення; не підтверджено повноваження особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення.

Серед іншого захисник також просив суд застосувати ст. 22 КУпАП. На думку захисника, малозначність у цій справі підтверджується такими обставинами: звіт подано з невеликим запізненням, але добровільно й до складення протоколу; звіт за змістом є таким, що відображає відсутність лобістської діяльності, тому несвоєчасність не призвела до приховування від суспільства інформації про вплив на ухвалення рішень, не створила загрози публічним інтересам і не мала шкідливих наслідків; на момент подання звіту статус суб`єкта лобіювання вже було припинено, тобто можливість подальшого лобіювання відсутня; правопорушення вчинено вперше.

Також захисником було заявлено клопотання про витребування від НАЗК певних доказів (а.с. 76). Представницею НАКЗ частина доказів, які були в наявності, надана суду під час перерви та була досліджена суддею у судовому засіданні у присутності учасників. Щодо решти доказів (заяви ОСОБА_1 про набуття статусу суб`єкта лобіювання; заяви про припинення статусу; журнали направлення та доставки електронних листів та смс-повідомлень; технічних даних подання звіту) представниця НАЗК у судовому засіданні повідомила про відсутність таких доказів. З цих підстав суддею не витребовувалися такі докази від НАЗК,

Норми права, які підлягають застосуванню

Закон України «Про лобіювання»

П. 6-10 ч. 1 ст. 1 Визначення термінів

6) лобіювання - діяльність, що здійснюється з метою впливу (спроби впливу) на об`єкт лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара (за винагороду, що отримується прямо або опосередковано, та/або з оплатою фактичних витрат, необхідних для її здійснення) або у власних комерційних інтересах особи та стосується предмета лобіювання;

7) об`єкт лобіювання - суб`єкт правотворчої діяльності (крім Українського народу на всеукраїнському референдумі, територіальної громади на місцевому референдумі) та/або суб`єкт правотворчої ініціативи;

8) предмет лобіювання - нормативно-правовий акт, щодо планування розроблення, розроблення та/або прийняття (видання) якого, внесення змін до якого, втрати чинності (скасування) яким (або утримання від таких дій) суб`єкт лобіювання здійснює вплив (спробу впливу) на об`єкт лобіювання;

9) суб`єкт лобіювання - фізична або юридична особа, яка здійснює лобіювання на підставах та в порядку, передбачених цим Законом;

10) сфера лобіювання - сфера суспільних відносин, у якій суб`єкт лобіювання планує здійснення чи здійснює лобіювання.

Ч. 1 Ст. 2. Законодавство у сфері лобіювання

Відносини, що виникають у сфері лобіювання, регулюються Конституцією України, цим Законом, міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та іншими прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Ст. 5. Реєстр прозорості

1. Реєстр прозорості - це інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання інформації про суб`єктів лобіювання та їх звітність.

2. Реєстр прозорості створюється з метою надання безоплатного публічного доступу до актуальної та достовірної інформації про суб`єктів лобіювання та їх звітність.

3. Дані Реєстру прозорості є відкритими і загальнодоступними, крім випадків, передбачених законом.

4. Порядок ведення та доступу до Реєстру прозорості визначається Положенням про Реєстр прозорості, що затверджується Кабінетом Міністрів України, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про публічні електронні реєстри".

7. Інформація про суб`єктів лобіювання, що міститься в Реєстрі прозорості, має бути актуальною та доступною для пошуку і завантаження.

10. Об`єктами Реєстру прозорості є інформація про суб`єктів лобіювання та їх звітність. Об`єкти Реєстру прозорості ідентифікуються за допомогою реєстрових номерів.

11. Відомості до Реєстру прозорості вносяться публічними реєстраторами та створювачами (суб`єктами лобіювання), які забезпечують достовірність внесених даних до Реєстру прозорості.

12. У Реєстрі прозорості зазначається інформація (види реєстрових даних), передбачена статтями 11, 13 і 17 цього Закону, а також інші відомості, визначені Положенням про Реєстр прозорості.

Джерелом інформації Реєстру прозорості є відомості з публічних базових реєстрів, документи, на підставі яких вносяться відомості до Реєстру прозорості, а також інша довідкова інформація, отримана в результаті інформаційних обмінів.

Ст. 10. Правовий статус суб`єкта лобіювання

2. Особа набуває статусу суб`єкта лобіювання з дня внесення до Реєстру прозорості запису про її реєстрацію суб`єктом лобіювання.

Ст. 13. Припинення, зупинення статусу суб`єкта лобіювання

1.Припинення, зупинення статусу суб`єкта лобіювання здійснюється з дня внесення до Реєстру прозорості відповідного запису Національним агентством.

Стаття 14. Права та обов`язки суб`єкта лобіювання

2. Суб`єкт лобіювання зобов`язаний:

1) неухильно додержуватися у своїй діяльності вимог Конституції України та законів України, а також Правил етичної поведінки;

6) своєчасно та в повному обсязі подавати достовірну інформацію до Реєстру прозорості в порядку, встановленому законодавством;

11) виконувати інші обов`язки, передбачені цим Законом.

Ст. 17. Звітність суб`єкта лобіювання

1. Суб`єкт лобіювання зобов`язаний подавати до Реєстру прозорості звіт щодо лобіювання за кожне півріччя:

1) за перше півріччя - до 31 липня (включно) звітного року;

2) за друге півріччя - до 31 січня (включно) року, наступного за звітним.

2. Звіт щодо лобіювання подається в електронній формі щодо всіх сфер лобіювання.

Положення про Реєстр прозорості, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2024 р. № 1175

3. Реєстр - це інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання інформації про суб`єктів лобіювання та їх звітність.

Дані Реєстру є відкритими і загальнодоступними, крім випадків, передбачених законом.

4. Реєстр створюється і ведеться відповідно до вимог Закону України Про лобіювання (далі - Закон) з метою надання безоплатного публічного доступу до актуальної та достовірної інформації про суб`єктів лобіювання та їх звітність.

Ведення Реєстру забезпечує Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство), яке є держателем та адміністратором Реєстру.

Ведення і доступ до Реєстру здійснюються з урахуванням вимог, установлених Законом та Законом України Про публічні електронні реєстри.

15. Користувачами реєстрової інформації є:

публічні реєстратори Реєстру - уповноважені працівники Національного агентства, які відповідно до посадових інструкцій мають доступ до інформації (у тому числі з обмеженим доступом) в Реєстрі, необхідної для реалізації Національним агентством повноважень, передбачених Законом (далі - реєстратори);

створювачі реєстрової інформації - суб`єкти лобіювання, які здійснюють повноваження реєстраторів в межах повноважень, визначених цим Положенням та Законом (далі - створювачі);

18. Створювачі мають:

право доступу до електронного кабінету після автентифікації з використанням особистого ключа та кваліфікованого сертифіката відкритого ключа;

право створювати, змінювати, зберігати та видаляти чернетки документів в електронному кабінеті;

право подавати передбачені законодавством документи через електронний кабінет до Реєстру в разі їх відповідності вимогам, встановленим Національним агентством, переглядати подані ними документи;

інші права, визначені Законом.

22. Усі відомості, які суб`єкт лобіювання подав до Реєстру, зберігаються в Реєстрі та автоматично оприлюднюються у його публічній частині, крім інформації з обмеженим доступом.

26. Після заповнення усіх необхідних полів форми документа під час реєстрації або подання звіту створювач підписує документ шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

30. Внесення до Реєстру інформації здійснюється в такі строки:

7) створювач подає звіт про лобіювання за кожне півріччя у строки, визначені Законом.

31. У разі зупинення або припинення статусу суб`єкта лобіювання такій особі забезпечується доступ до електронного кабінету для подання звіту за звітний період, у якому вона здійснювала лобіювання.

Відповідні норми Кодексу України про адміністративні правопорушення:

Стаття 9. Поняття адміністративного правопорушення

Адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 2 статті 38. Строки накладення адміністративного стягнення

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

Стаття 245. Завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 247. Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодекс.

Стаття 251. Докази

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 252. Оцінка доказів

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 254. Складення протоколу про адміністративне правопорушення

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Стаття 255. Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення

У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати:

1) уповноважені на те посадові особи:

Національного агентства з питань запобігання корупції (статті 172-4 - 172-9 (у частині правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище), 188-46, 188-46-1, 188-46-2, 212-15, 212-21).

Стаття 256. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Стаття 280. Обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 284. Види постанов по справі про адміністративне правопорушення

По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Порядок складення протоколів про адміністративні правопорушення в національному агентстві з питань запобігання корупції, затверджений наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2025 № 169/25, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 червня 2025 р. за N 956/44362 (надалі Порядок):

1.Протокол про адміністративне правопорушення складається за наявності в уповноваженої особи доказів, що дають можливість установити наявність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

8. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані можуть бути отримані як під час, так і до початку процедури збирання доказів, передбаченої цим Порядком.

14. Протокол про адміністративне правопорушення складається у приміщенні Національного агентства, за місцезнаходженням органу державної влади, органу місцевого самоврядування, юридичної особи (у тому числі політичної партії), де особа перебуває у зв`язку з наявністю трудових чи інших договірних відносин або за іншим місцем перебування особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Для складення протоколу про адміністративне правопорушення у приміщенні Національного агентства за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, їй надсилається запрошення за допомогою поштового та/або електронного зв`язку, зокрема програмними засобами Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр).

У запрошенні зазначаються:

прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи;

мета, з якою запрошується особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, до Національного агентства;

суть та правова кваліфікація адміністративного правопорушення, щодо вчинення якого особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується для складення протоколу про адміністративне правопорушення, попередня;

права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;

інші відомості, необхідні для забезпечення прибуття особи.

15. Підтвердженням своєчасного отримання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошення, надісланого за допомогою поштового зв`язку, є:

отримання поштового повідомлення про вручення за місцем проживання особи;

зафіксований факт ознайомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, із запрошенням за місцезнаходженням органу державної влади, органу місцевого самоврядування, юридичної особи (у тому числі політичної партії), де особа перебуває у зв`язку з наявністю трудових чи інших договірних відносин.

16. Підтвердженням своєчасного отримання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошення, надісланого за допомогою програмних засобів Реєстру або електронного зв`язку, є відповідь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, або відмітка про перегляд повідомлення, зокрема у персональному електронному кабінеті суб`єкта декларування.

21. Дата вчинення адміністративного правопорушення зазначається у протоколі про адміністративне правопорушення шляхом вказівки на рік, місяць та день:

у які було вчинено дії, що становлять об`єктивну сторону адміністративного правопорушення;

у зв`язку зі спливом яких констатується бездіяльність, що становить об`єктивну сторону адміністративного правопорушення.

При складенні протоколу про триваюче адміністративне правопорушення у ньому зазначається період у часі, протягом якого вчинялося чи вчиняється адміністративне правопорушення.

Мотиви суду та оцінка наданих доказів

На підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-46-1 КУпАП, НАЗК надано такі докази:

- протокол про адміністративне правопорушення від 25.08.2026 № 27-20/10 (а.с. 4-9);

- інформація з публічної частини Реєстру прозорості про ОСОБА_2 як суб`єкта лобіювання (ідентифікатор 2040767), з якої вбачається, що статус суб`єкта лобіювання ОСОБА_1 припинено 12.08.2026 (а.с.10);

- інформація з електронного кабінету у Реєстрі прозорості про суб`єкта лобіювання ОСОБА_2 , відповідно до якої дата підтвердження відповідності закону 09.01.2026 (а.с. 11);

- інформація про звітність суб`єкта лобіювання ОСОБА_1 з кабінету Реєстру прозорості, відповідно до якої звіт за І півріччя 2026 року нею було подано 21.08.2026; період подання - до 31.07.2026 (а.с.12-13);

- роздруківка електронного листа від 29 липня 2026 року про направлення НАЗК попередження про обов`язок ОСОБА_1 подати звіт щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року (а.с.14);

- роздруківка електронного листа від 31 липня 2026 року про направлення НАЗК попередження про обов`язок ОСОБА_1 подати звіт щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року (а.с. 15);

- роздруківки з вебсайту НАЗК про оприлюднення повідомлень про початок та завершення кампанії звітування щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року (а.с.16-18);

- лист Національного агентства з питань запобігання корупції від 05.08.2026 № 27-19/52815-26 до ОСОБА_1 , у якому було роз`яснено права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 256, 268 КУПАП, та запрошено ОСОБА_1 з`явитися для надання пояснень по суті виявленого порушення та складення протоколу про адміністративне правопорушення до приміщення НАЗК (м. Київ) 13.08.2026 о 15.30 годин. Наведено контактні дані, за якими можна повідомити про причини неприбуття (а.с.19-20);

- копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № R067247355089, відповідно до якого поштове відправлення було вручене ОСОБА_1 11.08.2026 (а.с. 21); відповідно до деталей трекінгу поштового відправлення № R067247355089 воно було вручено одержувачу 12.08.2026 (а.с. 65);

- лист Національного агентства з питань запобігання корупції від 14.08.2026 № 27-19/54690-26 до ОСОБА_1 , у якому було роз`яснено права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 256, 268 КУПАП, та запрошено ОСОБА_1 з`явитися для надання пояснень по суті виявленого порушення та складення протоколу про адміністративне правопорушення до приміщення НАЗК (м. Київ) 24.08.2026 о 15.30 годин. Наведено контактні дані, за якими можна повідомити про причини неприбуття (а.с. 22-24);

- докази направлення листа від 14.08.2026 № 27-19/54690-26 Білецькій Ебігел 14.08.2026 та вручення 21.08.2026 (а.с. 80-82);

- акт про неявку ОСОБА_1 від 24.08.2026 № 27-21/07 для надання пояснень та складення протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 25);

- копія наказу Національного агентства з питань запобігання корупції на підтвердження повноважень особи, що склала протокол, - ОСОБА_3 (а.с. 26, 27);

- список згрупованих відправлень № 86690 (а.с. 28) та опис поштового відправлення (а.с. 29), на підтвердження направлення матеріалів адміністративної справи Білецькій Ебігел (а.с. 83-84.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази суддя зазначає таке.

Згідно з відомостями з Реєстру прозорості ОСОБА_1 набула правового статусу суб`єкта лобіювання та можливості здійснювати лобіювання з 09.01.2026 (ідентифікатор у Реєстрі прозорості № 2040767). Відомості про припинення нею статусу суб`єкта лобіювання внесено до Реєстру прозорості 12.08.2026.

ОСОБА_1 з 09.01.2026 до 12.08.2026 була наділена правами та обов`язками суб`єкта лобіювання, у тому числі обов`язком щодо подання звіту щодо лобіювання за відповідний звітний період.

Кампанія звітування щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року тривала з 01 липня 2026 року по 31 липня 2026 року (включно), тобто суб`єкти лобіювання мали 31 календарний день для виконання відповідного обов`язку.

Припинення статусу суб`єкта лобіювання не звільняє від обов`язку подати звіт щодо лобіювання за звітний період, у якому така особа здійснювала діяльність як суб`єкт лобіювання.

На офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції неодноразово оприлюднювалась інформація щодо обов`язку своєчасного подання звітів щодо лобіювання до Реєстру прозорості, що підтверджується наданими доказами (а.с.16-18).

ОСОБА_1 як зареєстрований суб`єкт лобіювання подала звіт щодо лобіювання до Реєстру прозорості за перше півріччя 2026 року 21.08.2026 о 09 год 54 хв., а не до 31.07.2026 (включно) як встановлено законом. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги пункту першого частини першої статті 17 Закон України «Про лобіювання», що свідчить про наявність у її діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-46-2 КУпАП.

Отже, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом відповідальності, на яку поширюється дія Закону України «Про лобіювання», у порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про лобіювання» несвоєчасно подала звіт щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року до Реєстру прозорості.

Будь-яких поважних причин несвоєчасного подання Звіту щодо лобіювання суддею не встановлено.

Факт порушення строку подання звіту стороною захисту не спростовувався. Всі аргументи сторони захисту зводилися про наявність значних процедурних порушень з боку НАЗК, які суд розгляне нижче.

Тож суддя уважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-46-2 КУпАП, оскільки остання як суб`єкт лобіювання несвоєчасно подала звіт щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року до Реєстру прозорості.

Усні пояснення захисника про здійснення невідомими особами несанкціонованих дій від імені ОСОБА_1 , що полягають у реєстрації її суб`єктом лобіювання та припинення нею діяльності, суддя відхиляє, адже такі відомості могли би стати підставою для звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів з відповідною заявою про вчинення відносно неї кримінального правопорушення. Таких доказів зі сторони захисту судді надано не було. Щодо вимоги про витребовування суддею заяв ОСОБА_1 про реєстрацію суб`єктом лобіювання, про припинення такого статусу, технічних даних про подання звіту (якщо дійсно такі відомості мали принципове значення для вирішення питання щодо строків подання звітності), то такі відомості ОСОБА_1 не позбавлена була права та можливості отримати самостійно шляхом вільного та повного доступу до власного електронного кабінету як суб`єкта лобіювання, а захисник шляхом отримання відомостей від НАЗК шляхом направлення адвокатського захисту.

Щодо строку накладення адміністративного стягнення, то суддя погоджується зі стороною захисту та уважає, що тримісячний строк, встановлений ч. 2 ст. 38 КУпАП, спливає 01.11.2026, оскільки такий строк має початок відліку з наступної дати після спливу граничної дати подання звіту (31.07.2026).

Проте, станом на 28.10.2026 дату винесення постанови у даній справі строк, визначений ч. 2 ст. 38 КУпАП, не сплинув. Підстави закривати справу відповідно до ч. 7ст. 247 КУпАП відсутні.

Помилкове визначення НАЗК дату вчинення правопорушення 21.08.2026 дату, у яку було припинено правопорушення, що полягало у неподанні звіту, не є підставою для звільнення особи від адміністративної відповідальності за несвоєчасне подання звітності щодо лобіювання. Визначення ж кінцевої дати накладення адміністративного стягнення (21.08.2026) не є обов`язком посадової особи, уповноваженої на складення протоколу про адміністративне правопорушення, це є обов`язком органу, уповноваженого розглядати справу та притягувати особу до адміністративної відповідальності (у даному випадку суду). Крім того, у судовому засіданні представниця НАЗК визнала той факт, що дата 21.08.2026 (як кінцева дата накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 ) є помилковою. Така помилка у протоколі про адміністративне правопорушення ніяк не вплинула на права та обов`язки ОСОБА_1 та не призвела до порушення строків розгляду справи судом.

Повноваження головного спеціаліста сектору моніторингу дотримання законодавства з питань лобіювання відділу організації роботи зі зацікавленими сторонами та забезпечення прийняття актів антикорупційної політики ОСОБА_3 як уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП суддя уважає належним чином підтвердними копіями витягів з наказів, що містяться у матеріалах справи (а.с. 26, 27). Описка, допущена у даті наказу, у п. 12 додатків до протоколу (а.с. 9), не свідчить про те, що копія наказу від 07.08.2026 № 223/26 є неналежним доказом повноважень особи, що склала протокол. Відсутність додатку до попереднього наказу (зміненого) від 01.01.2025 № 1/25 (а.с. 27) також не є перешкодою для перевірки судом повноважень особи, яка склала протокол. Адже з копії наказу від 07.08.2026 № 223/26 вбачається, що п. 1 розділу ХІ «Відділ організації роботи зі зацікавленими сторонами та забезпечення прийняття актів антикорупційної політики» було викладено у новій редакції. У якій саме редакції додаток до наказу існував до дати складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 правового значення не має.

Щодо процедурних порушень, на яких наполягав захисник

Головним аргументом сторони захисту було порушення зі сторони НАЗК фундаментальних прав та інтересів ОСОБА_1 через неналежне її повідомлення про виклик до НАЗК; суперечності у матеріалах щодо відмови від підписання та отримання протоколу; неправильне зазначення часу вчинення та виявлення правопорушення.

Аналізуючи наведені захисником аргументи, суддею установлено таке.

Як вже зазначено вище ОСОБА_1 як суб`єкт лобіювання мала обов`язок подати звіт щодо лобіювання до 31.07.2026.

Через те, що інститут лобіювання є новим для українського законодавства, НАЗК проводило широку роз`яснювальну кампанію щодо звітування суб`єктів лобіювання у мережі Інтернет, у тому числі на власному вебсайті, у соціальних мережах тощо. Це є загальновідомий факт.

Також з метою недопущення випадкових, ненавмисних порушень (через недостатню обізнаність) НАЗК двічі направляло на електронну адресу, вказану в електронному кабінеті ОСОБА_1 як суб`єкта лобіювання (а.с. 14-15), нагадування про необхідність подання звіту.

Між тим, ОСОБА_1 звіт до 31.07.2026 не подала. Поважні причини неподання своєчасно звіту ані НАЗК, ані судді не повідомила.

НАЗК двічі направляло на поштову адресу ОСОБА_1 запрошення для складення протоколу про адміністративне правопорушення:

-06.08.2026 (а.с. 19, 65), яке отримано ОСОБА_1 за одними даними - 11.08.2026 (а.с. 21), за іншими 12.08.2026 (а.с. 65);

-14.08.2026 (а.с. 22, 80-81), яке було отримано ОСОБА_1 21.08.2026 (а.с. 80).

Отримавши перше та друге запрошення ОСОБА_1 до НАЗК не прибула та причини неявки не повідомила ані усно за номером телефону, зазначеним у письмовому запрошенні, ані письмово. Принаймні доказів зворотного не надала.

Перше запрошення було вручено ОСОБА_1 менше ніж за 3 дні до запланованої дати складення протоколу про адміністративне правопорушення 13.08.2026. І хоча норми КУпАП не визначають чітко строк, за який запрошення має бути направлено та вручено особі, очевидно, що такий строк має бути достатнім для того, щоб підготувати свою позицію, пояснення та прибути за місцем запрошення. За загальним правилом, визначеним ст. 277-2 КУпАП, такий строк має бути не менше як за три доби до дня розгляду справи. Оскільки перше запрошення було вручено за менший строк, НАЗК вдруге направило запрошення на 24.08.2026. Таке запрошення було вчасно вручено ОСОБА_1 21.08.2026. У цей же день ОСОБА_1 звіт подала.

На переконання судді строк з 12.08.2026 по 24.08.2026 був достатнім для того, щоб підготуватися та подати свої пояснення щодо неподання звіту у строки, встановлені законом, скористатися правовою допомогою тощо. У письмових запрошеннях ОСОБА_1 було роз`яснено її права, передбачені ст. 256, 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, ознаки якого складу адміністративного правопорушення вбачає НАЗК у її діях. Тож суддя відхиляє доводи сторони захисту у частині порушення порядку повідомлення ОСОБА_1 про складення протоколу про адміністративне правопорушення. НАЗК належними та достатніми доказами підтверджено факт своєчасного повідомлення ОСОБА_1 про дату, місце і час складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Захисник також стверджував, що протокол мав би бути складений 24.08.2026, а не 25.08.2026, що є суттєвим порушенням прав ОСОБА_1 . Суд з такими твердженням не погоджується.

Дійсно, ОСОБА_1 була запрошена для надання пояснень та складення протоколу на 24.08.2026. Протокол же було складено на наступний день 25.08.2026. У судовому засіданні представниця НАЗК пояснила, що зважаючи на безпекову ситуацію у країні, затримки зі прибуттям транспорту тощо, незважаючи на те, що ОСОБА_1 була запрошена до НАЗК на 24.08.2026 о 15 годині 30 хвилин, керівництвом НАЗК прийнято рішення чекати на прибуття осіб, яких запрошено для складення протоколу про адміністративне правопорушення, до кінця робочого дня у дату запрошення. Акт про неявку ОСОБА_1 було складено о 18.00 годин 24.08.2026 (а.с. 25). У зв`язку зі закінченням робочого дня особи, уповноваженої на складення протоколу про адміністративне правопорушення, протокол було складено на наступний робочий день 25.08.2024. Така затримка у складенні протоколу на один день у цілому відповідає вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП (яку суд застосовує за аналогією закону), відповідно до якої протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. У будь-якому випадку затримка у складенні протоколу про адміністративне правопорушення не є безумовною та достатньою підставою для звільнення особи від адміністративної відповідальності, а радше, може бути підставою для дисциплінарної відповідальності уповноваженої на складення протоколу особи.

Зазначення в акті від 24.08.2026 про те, що ОСОБА_1 не з`явилася до НАЗК, про причини неявки не повідомила, пояснення по суті вчиненого правопорушення не надала, чим «фактично відмовилася від підпису протоколу про адміністративне правопорушення», є оцінкою (розцінюванням) НАЗК наслідків неявки особи та ненадання нею пояснень, неповідомлення про причини неявки, а не констатацією факту відмови від підпису протоколу. Крім того, ОСОБА_1 не стверджувала, що в акті викладено неправдиві відомості, а вона насправді з`являлася до НАЗК, чи надавала пояснення, чи повідомляла про причини неявки.

Тож суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП (за відсутності події та складу адміністративного правопорушення) також. Законних підстав для повернення адміністративного матеріалу НАЗК для належного оформлення суд також не вбачає, адже такі підстави не передбачені нормами КУпАП, та можуть використовуватися у виключних випадках, коли допущені у протоколі про адміністративне правопорушення недоліки є настільки суттєвими, що не дозволяють розглянути справу по суті. Крім того, внесення виправлень у протокол про адміністративне правопорушення не допускається, строки накладення адміністративного стягнення збігають. Тож суддя уважала за можливе розглянути справу по суті, виходячи з наявних у справі матеріалів.

Суд також не погоджується з тим, що справу слід закрити на підставі ст. 22, ч. 2 ст. 284 КУпАП, оголосивши усне зауваження. Суд мусить відхилити доводи захисника про малозначність діяння, адже ОСОБА_1 подала звіт тільки після отримання другого запрошення НАЗК для складення протоколу про адміністративне правопорушення. Жодним чином не пояснила причини затримки у поданні звіту. Той факт, що вона не здійснювала діяльність з лобіювання, не звільняв її від обов`язку подати звіт у строк, встановлений законом. Вчинення правопорушення вперше не є підставою для закриття провадження через малозначність, однак ураховується судом при обранні міри стягнення.

Підсумовуючи все викладене вище, суддя уважає, що матеріали справи цілком доведено факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-46-2 КУпАП, що полягає у несвоєчасному поданні нею як суб`єктом лобіювання звіту щодо лобіювання до Реєстру прозорості.

Відповідно ст. 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Ураховуючи викладене, зважаючи на вчинення адміністративного правопорушення вперше, незначний строк порушення для подання звіту, вважаю за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді мінімального розміру штрафу у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 188-46-2 КУпАП.

Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови становить 665 гривень 60 коп.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 24, 33, 40-1, ч. 1 ст. 188-46-2, 268, 276-279, 280, 283-289, 294 КУпАП суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-46-2 КУпАП, та застосувати відносно неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави, що становить 850,00 гривень.

Стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Реквізити сплати штрафу:

- стягувач - Національне агентство з питань запобігання корупції; місцезнаходження: бульвар Миколи Міхновського, 28, м. Київ, 01103; ідентифікаційний код 40381452; тел. 0442000609.

- отримувач ГУК у Полт.обл/тг смт Козельщ/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37959255, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку (IBAN) UА528999980313040106000016614, код класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Реквізити сплати судового збору:

- стягувач Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: вулиця Липська, 18/5, місто Київ, Київська область, 01601; ідентифікаційний код 26255795;

- отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37959255, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку (IBAN) UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір».

Строк пред`явлення постанови до виконання: протягом трьох місяців з дня винесення постанови, а при оскарженні - постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити особі, що штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня отримання постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду. У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягатиме стягненню у подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В.П. Козир