Решение № 14101526, 01.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.11                                                                                           Справа№ 5015/455/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Куцик І.М.

розглянув матеріали позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Темара», м. Стрий Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Г.Альфа», м. Стрий Львівської області

про стягнення 83562,64 грн.

за участю представників:

від позивача: Василевська Н.В. - представник

від відповідача: не з’явився

          Відповідно до ст.20 ГПК України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Темара» до Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Г.Альфа» про стягнення 83562,64 грн. заборгованості.

Провадження у справі порушено ухвалою суду 02.02.2011 р. та призначено її розгляд на 01.03.2011 р.

В судовому засіданні 01.03.2011 р. представник позивача з’явився, вимоги ухвали суду від 02.02.2011 р. виконав повністю, позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у заяві.

Відповідач у судове засідання не з’явився, письмового відзиву по суті позовних вимог не подав, жодних доказів сплати суми боргу повністю чи частково не надав, клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не направив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Між ТзОВ «Темара»(позивачем) та ТзОВ «В.Г.Альфа»(відповідачем) було укладено договір оренди від 01 січня 2009 р. (надалі договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язувався надати відповідачу нежитлове приміщення, а відповідач, своєю чергою, зобов’язувався прийняти дане приміщення та своєчасно здійснювати орендну плату. Даний договір діяв з 01.01.2009р. до 31.12.2009р. Для продовження орендних відносин також були укладені договір оренди від 01.01.2010р., договір оренди від 31.03.2010р.

Відповідно до п.1.1 договору позивач здає, а відповідач приймає в оренду нежитлове приміщення, загальною площею 216,2 кв.м. для використання під митний склад, що знаходиться за адресою:м.Стрий, вул.Промислова,7.

Позивач повністю виконав взяті на себе зобов’язання за укладеним договором, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.01.2009 р.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що відповідач сплачує позивачу за користуванням об’єктом оренди щомісячну орендну плату в розмірі 6486,00 грн., в т.ч. ПДВ –1081,00 грн.

Для врегулювання даного спору позивач надсилав відповідачу претензію (вих. №118 від 12.11.2010 р.), однак відповідач дану претензію залишив без відповіді.

Як вбачається з акту звірки від 27.10.2010 р. сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 83562,64 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч.1 ст.283 ГК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач повністю виконав свої зобов’язання перед відповідачем.

Відповідач частково виконав взяті на себе зобов’язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка на момент подачі позовної заяви становила 83562,64 грн.

Оцінивши зібрані по справі докази, вислухавши думку представника позивача cуд дійшов висновку, що вимога про стягнення заборгованості в розмірі 83562,64 грн. підлягає до задоволення.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, суд покладає господарські витрати на відповідача в порядку ст.49 ГПК.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 43, 49, 75, 82, 82-1, 83, 84, 85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Г.Альфа» (82400, Львівська обл., м. Стрий, вул.Промислова,6; р/р 2600410233 в ВАТ СКБ «Дністер», МФО 325569, код ЄДРПОУ № 22414624 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Темара» (82400, Львівська обл., м. Стрий, вул.Промислова,7; р/р 260000201325843 в АТ „ОТП Банк”, м.Київ МФО 300528, код ЄДРПОУ № 14308227) 83562,64 грн. заборгованості, 835,63 грн. - витрати на оплату державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя