Постановление суда № 141015045, 28.10.2026, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/2267/25

Провадження № 1-кп/390/147/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2026 Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження № 12025121040000334, 12025121040000487 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомиргород Кіровоградської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не маючого судимостей,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1, ч.4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Кропивницького районного суду Кіровоградської області перебуває вказане кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Клопотання обґрунтоване тяжкістю покарання та наявністю ризиків, передбачених п.1, 3, 5, ч.1 ст.177 КПК України. Крім того, зазначає, що під час досудового розслідування ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався судом. Однак, 17.06.2026 за неодноразовим клопотанням потерпілої обвинуваченому було змінено запобіжний захід на домашній арешт. Після зміни запобіжного заходу, обвинувачений продовжив вчиняти протиправні дії відносно потерпілої.

Обвинувачений та його захисник не заперечили щодо задоволення клопотання прокурора.

Потерпіла у судове засідання не з`явилася. У поданій до суду заяві просила проводити розгляд справи без її участі.

Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягаю задоволенню, виходячи з таких підстав.

Ухвалою суду від 17.06.2026 ОСОБА_5 було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт на строк 60 діб, тобто до 15.08.2026.

Ухвалою суду від 11.09.2026 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 09.11.2026.

Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Положеннями ст.183 КПК України регламентовано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

З огляду на повідомлення потерпілою обставин, що після зміни запобіжного заходу ОСОБА_5 почав вчиняти відносно неї протиправні дії, суд вважає, що існує ризик незаконного впливу обвинуваченого на потерпілу.

Матеріали провадження свідчать, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, а також тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, не має стійких соціальних зв`язків, не працює, не одружений. По справі судом не допитано свідків. За таких обставин, суд вважає, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на цій стадії процесу не забезпечить попередження ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому строк тримання обвинуваченого під вартою підлягає продовженню.

Крім того, суд бере до уваги ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, зокрема відносно потерпілої. Такий ризик суд вважає реальним з огляду на те, що, за твердженням потерпілої, протиправні дії щодо неї продовжилися саме після пом`якшення обвинуваченому запобіжного заходу.

Відповідно до положень ч.5 ст.182, ч.3-4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом. При цьому, беручи до уваги суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_5 , його особу, матеріальний стан, суд приходить до висновку щодо визначення застави у розмірі 66560,00 грн, що відповідає 20 прожитковим мінімумам для працездатних осіб та узгоджується зі змістом п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, в разі внесення застави на обвинуваченого будуть покладені такі обов`язки: прибувати за викликом до слідчого або суду; не відлучатися з місця свого проживання, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими по справі.

Керуючись ст.177, 182, 183, 194, 331, 372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 11.00 год 28 жовтня 2026 року до 11.00 год 26 грудня 2026 року.

Розмір застави для обвинуваченого ОСОБА_5 визначити у межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560,00 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, код ЄДРПОУ: 26241445, МФО 820172, рахунок отримувача UА768201720355219001015002505, - застава за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У разі внесення заставодавцем, визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_5 до 26.12.2026 виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками по справі;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, про обрання йому запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Строк дії ухвали, в частині продовження строку тримання під вартою, визначити до 10.00 год 26.12.2026.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору та направити до ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1