Постановление суда № 141014937, 27.10.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/1153/26

381/6686/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026111310000900 від 22.10.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -

встановила:

до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026111310000900 від 22.10.2026 року.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що 22.10.2026 до чергової частини Фастівського РУП надійшло повідомлення ОСОБА_4 про застосування до нього насильства та відкрите заволодіння його грошовими коштами і мобільним телефоном «XiaomiRedmi». Подія, за відомостями витягу, відбулася 22.10.2026 приблизно об 11 годині поблизу гаражів за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Соборна, 51.

22.10.2026 ОСОБА_5 добровільно видала працівникам поліції одну банкноту номіналом 20 польських злотих, серія CF, номер 9838218, для долучення до матеріалів кримінального провадження № 12026111310000900 від 22.10.2026, про що подала письмову заяву.

Відповідно до заяви ОСОБА_5 , банкнота знаходилася на холодильнику, а її чоловік ОСОБА_6 подарував її їхньому синові. Отже, особою, яка фактично передала банкноту працівникам поліції, є ОСОБА_5 . Право власності на банкноту та її походження підлягають перевірці за матеріалами кримінального провадження. Відомості заявниці про обставини отримання банкноти викладено в її письмовій заяві від 22.10.2026.

23.10.2026 проведено огляд добровільно виданої банкноти, хід і результати якого зафіксовано у протоколі огляду предметів та фототаблиці до нього. Після огляду банкноту номіналом 20 польських злотих, серія CF, номер 9838218, поміщено до спеціального пакета № WAR0070191.

Оглянута банкнота має написи «NARODOWY BANK POLSKI», «DWADZIEЊCIA ZЈOTYCH», цифрові позначення «20», зображення чоловіка в короні на лицьовому боці та однакові буквено-цифрові позначення «CF9838218», надруковані у двох місцях на лицьовому боці. Серія CF та номер 9838218 індивідуалізують банкноту, щодо якої подається це клопотання.

22.10.2026 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

23.10.2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

23.10.2026 постановою слідчого банкноту номіналом 20 польських злотих, серія CF, номер 9838218, у спеціальному пакеті № WAR0070191 визнано речовим доказом, долучено до матеріалів кримінального провадження та визначено її зберігання при матеріалах цього кримінального провадження.

У клопотанні прокурор зазначає, що у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що вищевказані речі мають значення речових доказів у цьому кримінальному провадженні, оскільки можуть бути використані як докази факту і обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Прокурор в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, клопотання підтримав з підстав у ньому наведених та просив суд його задовольнити.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст.ст.131,132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положення даної норми КПК України узгоджуються із ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Положеннями ч.2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою зокрема забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні підстави для арешту грошових коштів, а саме однієї банкноти номіналом 20 (двадцять) польських злотих, серія CF, номер 9838218, добровільно виданої ОСОБА_5 за заявою від 22.10.2026, яку оглянуто 23.10.2026 та поміщено до спеціального пакета № WAR0070191, із забороною користування, розпорядження та відчуження з метою збереження речового доказу у кримінальному провадженні № 12026111310000900 від 22.10.2026.

Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження встановлено, що вказані речі можуть бути використано як доказ у кримінальному провадженні та відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Арешт такого майна є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.

Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 131, 132, 171-173, 309, 368-372 КПК України, слідчий суддя, -

постановила:

Клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026111310000900 від 22.10.2026 року, - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме на одну банкноту номіналом 20 (двадцять) польських злотих, серія CF, номер 9838218, добровільно видану ОСОБА_5 за заявою від 22.10.2026, оглянуту 23.10.2026 та поміщену до спеціального пакета № WAR0070191.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1