Решение № 141014791, 27.10.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 756/17525/25

Провадження 2-3244/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

27 жовтня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Ковтун А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року до Обухівського районного суду надійшов вказаний позов, в якому представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати. В обґрунтування заявлених вимог вказує, що 28.02.2024 року між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2442672, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 4 000 грн. на строк 30 днів. Разом з цим, 28.02.2024 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 7007691, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 3 000 грн. на строк 80 днів. В подальшому, 07.12.2024 року між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 73648986, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 6 000 грн. на строк 30 днів. Свої зобов`язання за вказаними кредитними договорами відповідач ОСОБА_1 не виконав, кредитні кошти не повернув, у зв`язку з чим первісні кредитори відступили ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги до боржника на підставі відповідних договорів факторингу. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а тому з підстав стягнення наявної заборгованості позивач змушений звернутися до суду.

11.08.2026 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки про виклик до суду поштовим відправленням про день та час розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з наступного.

Встановлено, що 07.12.2024 року між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73648986.

У вказаному договорі сторони погодили суму кредиту 6 000 грн.; строк кредитування - 30 днів; процентну ставку 0,500 % та комісію за надання кредиту 15,00%.

Вказаний кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, на підтвердження чого в ідентифікаційній частині договору міститься код ідентифікатора відповідачки «61824», що є підписом відповідача.

07.01.2025 року між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1393519 до Договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73648986, в якій сторони погодили продовжити строк кредитування на 30 днів та нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00%.

Станом на 23.04.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за Договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73648986 становить 19 800 грн., з яких: 6 000 грн. основна сума боргу, 900 грн. заборгованість за відсотками, 12 000 грн. заборгованість за пенею, 900 грн. комісія за надання кредиту.

27.03.2025 року ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали Договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №4 від 23.04.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло до відповідача ОСОБА_1 право грошової вимоги в сумі 19 800 грн.

28.02.2024 року між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 2442672.

У вказаному договорі сторони погодили суму кредиту 4 000 грн.; строк кредитування - 30 днів; процентну ставку 2,5 % (базова) в день користування.

Вказаний кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, на підтвердження чого в ідентифікаційній частині договору міститься код ідентифікатора відповідачки «18y8em», що є підписом відповідача.

Станом на 25.07.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за Договором позики № 2442672 становить 13 600 грн., з яких: 4 000 грн. основна сума боргу, 9 000 грн. заборгованість за відсотками.

14.06.2021 року ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №28 від 25.07.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло до відповідача ОСОБА_1 право грошової вимоги в сумі 13 600 грн.

28.02.2024 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 7007691.

Сторони погодили суму кредиту 3 000 грн., строк позики 80 днів (з 28.02.2024 до 18.05.2024), базову процентну ставку 2,5000% на день та акційну процентну ставку 0,0100% на день.

Згідно квитанції ВПС «Фінансовий світ» грошові кошти в сумі 3 000 грн. перераховано на картковий рахунок НОМЕР_1 , ID операції НОМЕР_2 .

Станом на 21.08.2024 року розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за Договором позики № 7007691 становить 12 352,50 грн., з яких: 3 000 грн. основна сума боргу, 9 352,50 грн. нараховані відсотки.

11.01.2024 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 11-01/2024, відповідно до умов якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 6 від 21.08.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло до відповідача ОСОБА_1 право грошової вимоги в сумі 13 600 грн., з яких: 3 000 грн. основна сума боргу, 5 250 грн. сума заборгованості за процентами за користування позикою, 4 102,50 грн. сума заборгованості за процентами на прострочену позику.

Таким чином, між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина дванадцята вказаної вище статті).

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач надав суду кредитні договори, в яких зазначені сума кредиту, строк кредитування та відсоткова ставка.

Разом з цим суд зауважує, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до положень ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України:назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.

У разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Разом з тим, позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не надано доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів в сумі 6 000 грн. згідно кредитного договору № 73648986 від 07.12.2024 року та 4 000 грн. згідно кредитного договору № 2442672 від 28.02.2024 року на рахунок відповідача.

Надані позивачем документи лише констатують наявність заборгованості у фіксованій сумі, але не підтверджують її наявність, походження і розмір.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у частині вказаних кредитних договорів.

Щодо кредитного договору № 7007691 від 28.02.2024 року.

Судом установлено, що сторони погодили суму кредиту 3 000 грн., строк позики 80 днів (з 28.02.2024 до 18.05.2024), базову процентну ставку 2,5000% на день та акційну процентну ставку 0,0100% на день.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд не погоджується з нарахуванням суми заборгованості за процентами на прострочену позику в сумі 4 102,50 грн.

Так, положеннями частини 1 статті 1048 ЦК України врегульовано правовідносини щодо сплати процентів за правомірне користування чужими грошовими коштами (протягом строку дії договору).

Наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (після закінчення строку дії договору) встановлені частиною 2 статті 625 ЦК України (стягнення 3% річних та індексу інфляції, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом).

У цій справі суд приходить до висновку, що передбачені договором проценти на прострочену позику фактично є фінансовою санкцією за невиконання зобов`язання, що є формою відповідальності, а тому не підлягають стягненню з відповідача.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

Також, п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Отже, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» необхідно стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 480 грн.

Керуючись ст. 509, 526, 610, 611, 626, 634, 639, 1054 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 279, 258-259, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором позики № 7007691 від 28.02.2024 року в розмірі 8 250 грн. та понесені судові витрати в розмірі 480 грн., а всього стягнути 8 730 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса: вулиця Симона Петлюри, 30, Київ, 01032.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Суддя: Т.В.Проць