Решение № 141014158, 28.10.2026, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/810/26

Провадження № 2/353/731/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Лущак Н. І.,

з участю секретаря судового засідання Гаврилів Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на її утримання аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку. Свої вимоги обгрунтувала тим, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 08.07.2025 року розірвано. Їхні малолітні діти: дочка ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_3 проживають з нею. Судовим наказом від 30.07.2025 року по справі № 353/633/25 з відповідача стягнуто на її користь аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі однієї третини його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. В даний час вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У зв`язку з тим, що дитина є малолітньою та потребує постійного догляду, вона позбавлена можливості працювати та мати самостійний дохід для забезпечення власних життєвих потреб. Відповідач є працездатною особою, має доходи та регулярний заробіток, що дозволяє йому надавати їй матеріальну допомогу. Інших осіб на утиманні відповідач не має. Просила стягнути з відповідача аліменти на її утримання в зазначеному розмірі.

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову дана справа, відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України, підпадає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 24.07.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матералами о 14 год. 00 хв. 13.08.2026 року. Також даною ухвалою було встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Роз`яснено відповідачу, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву він має право пред`явити зустрічний позов. Однак розгляд споави було відкладено.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Згідно ч.1 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

12.10.2026 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кузика Володимира Івановича надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 35-36), в якому він просив врахувати зміну прізвища відповідача та зазначити його у процесуальних документах як « ОСОБА_5 » (попереднє прізвище « ОСОБА_6 ») та в задоволенні позову відмовити. Вказав, що 12.12.2025 року відповідач зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 та змінив прізвище на « ОСОБА_8 ». Теперішня дружина відповідача має інвалідність ІІ групи внаслідок загального захворювання. Відповідач забезпечує її матеріальну підтримку та догляд. Отже, наведене в позові твердження про відсутність у нього інших осіб на утриманні не відповідає фактичним обставинам. Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.08.2026 року № 249 відповідача звільнено у запас наказом від 24.08.2026 року № 162-РС через сімейні обставини, у зв`язку з необхідністю здійснювати догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю I чи II групи. Із 31.08.2026 року його виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Станом на 12.10.2026 року відповідач не працює, заробітної плати та регулярного військового грошового забезпечення не отримує. Його теперішня дружина також не працює та отримує пенсію по інвалідності. Відсутність працевлаштування, припинення регулярного грошового забезпечення та необхідність догляду за дружиною істотно впливають на можливість відповідача нести додаткові витрати. Водночас відповідач регулярно сплачує кошти на утримання дітей. На виконання судового наказу від 30.07.2025 року у справі № 353/633/25 він перераховує кошти на рахунок ВДВС у місті Івано-Франківську Західного МУМЮ за виконавчим провадженням № 78893857. В позовній заяві позивач посилається на працездатність відповідача та наявність у нього регулярного заробітку. Проте працездатність сама по собі не підтверджує наявності достатнього доходу. Висновок про поточну платоспроможність не може ґрунтуватися виключно на попередньому проходженні військової служби без урахування наказу про звільнення та інших поданих доказів.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 12.12.2025 року (а.с. 37) ОСОБА_1 (відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_2 , 12.12.2025 року уклав шлюб з ОСОБА_7 та після державної реєстрації шлюбу йому присвоєно прізвище « ОСОБА_8 ». Згідно паспорта громадянина України № НОМЕР_3 від 19.12.2025 року, орган що видав 2610, прізвище, ім`я, по батькові відповідача ОСОБА_5 (а.с. 39).

Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне уточнити анкетні дані відповідача по даній цивільній справі, змінивши прізвище відповідача з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_8 (Кожушок)».

У відповідності до ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, з таких підстав:

Судом встановлено, що сторони з 07.11.2012 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 08.07.2025 року розірвано (а.с. 2-3). За час перебування в шлюбі у сторін народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 6), де в графі «Батько» вказано « ОСОБА_1 » (відповідач), а в графі «Мати» - « ОСОБА_1 » (позивач).

Згідно судового наказу від 30.07.2025 року (а.с. 4) стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох повнолітніх дітей: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї третини його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Стягнення розпочато з 25.07.2025 року і проводиться до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до Витягів з реєстру територіальної громади № 2025/001066767 від 24.01.2025 року, № 2025/009529611 від 15.07.2025 року, № 2026/001142193 від 23.01.2026 року (а.с. 7-8) ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_4 (дочка сторін), ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 01.10.2018 року, а ОСОБА_3 (дочка сторін), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 24.01.2025 року зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки фізичної особи підприємця ОСОБА_9 № 3 від 06.07.2026 року (а.с. 5) ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 25.02.2025 року, згідно наказу № 1-О від 25.02.2025 року по час видачі довідки.

Відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 від 29.04.2026 року (а.с. 37 зворот-38) ОСОБА_7 (дружина відповідача) являється особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання.

Згідно посвідчення № НОМЕР_5 (а.с. 38 зворот) ОСОБА_2 (відповідач) має статус учасника бойових дій з 31.05.2026 року безстроково.

Відповідно до квитанцій від 23.04.2026 року, 04.06.2026 року, 10.07.2026 року, 05.08.2026 року, 21.08.2026 року та 18.09.2026 року відповідачем ОСОБА_2 на виконання судового наказу від 30.07.2025 року сплачено аліменти на утримання дітей в загальному розмірі 71000,00 грн. (а.с. 40 зворот-44).

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 75 СК України визначено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

За змістом ч.ч. 2, 4, 6 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Суд зауважує, що необхідною умовою утримання дружини, з якою проживає дитина, є можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу.

Сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи працює вона, а також незалежно від її матеріального становища - за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.

Матеріальне становище платника оцінюється, виходячи з вартості належного йому майна, розміру заробітку (доходу). Про матеріальне становище також свідчить розмір витрат, що здійснюються платником на утримання себе й членів своєї сім`ї.

Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

Нормами частини 1 ст. 79 СК України встановлено, що аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дружини.

В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які б свідчили про неможливість відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У зв`язку з тим, що малолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з матір`ю (позивачем), дитина не досягла трьох років, тому позивач має право на утримання від чоловіка - батька дитини коштів до досягнення дитиною трьох років.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що він забезпечує матеріальну підтримку та догляд своїй дружині ОСОБА_7 , оскільки жодних доказів на підтвердження зазначених обставин, стосовно понесенню витрат на її утримання та лікування, відповідач суду не надав. Також надані позивачем квитанції підтверджують те, що він виконує свій обов`язок та сплачує аліменти на виконання судового рішення, що не може характеризувати його матеріальний стан.

При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст. 84 СК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дітей за рішенням суду.

Також суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів, керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.

Враховуючи наведені норми та встановлені обставини справи, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб дружини, з якою проживає малолітня дочка ОСОБА_10 , яка не досягла трьох років, можливостей відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку підлягають задоволенню частково, а саме суд вважає можливим стягнути аліменти з відповідача на користь позивача на утримання дружини в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 норадження, трьох років.

Суд не вбачає підстав для стягнення аліментів у більшому, заявленому позивачем, розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, оскільки позивач не обґрунтувала заявлений розмір аліментів, їх достатність та співрозмірність з огляду на життєві потреби, не надала доказів наявності у відповідача такого доходу, який би був достатній для сплати аліментів у вказаному нею розмірі, враховуючи обов`язок позивача довести позовні вимоги і обставини, на які позивач посилається.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць належить допустити до негайного виконання.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

При такому вирішенні позову, з врахуванням того, що позивач звільнена від сплати судового збору, з відповідача слід стягнути на користь держави - судовий збір у встановленому законодавством розмірі 1331,20 грн.

На підставі ст.ст. 75, 77, 79, 80, 84, 182, 184 Сімейного Кодексу України, Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 12, 13, 49, 81, 89, 141, 247, 263-265, 268, 273, 274-279, 354-355, 430 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.

Стягнення аліментів розпочати з 22 липня 2026 року і проводити щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахуноку (IBAN): UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) 1331 (Одна тисяча триста тридцять один) грн. 20 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийН. І. ЛУЩАК