Решение № 14101387, 23.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.11 Справа№ 32/241 (2010)

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Закритого акціонерного товариства “Енергія Новий Розділ”, м.Новий Розділ, Львівська область.

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Новий Розділ, Львівська область.

Про стягнення 8355,39 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача : Денькович М.І. представник (довіреність № 04 від 04.01.2011р.).

Від відповідача: ОСОБА_4 представник (довіреність № 1 від 03.01.2011р.), ОСОБА_2- підприємець.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Закрите акціонерне товариство “Енергія Новий Розділ” звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 8 355,39 грн., з яких 7 157,14 грн. основний борг за постачання теплової енергії, 571,86 грн. пені, 479,87 грн. інфляційні нарахування та 146,52 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 20.12.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 19.01.2011р. Ухвалами суду від 19.01.2011р. та 09.02.2011р. розгляд справи було відкладено з підстав викладених в даних ухвалах. В судовому засіданні 09.02.2011р. за клопотанням представників сторін продовжено строк розгляду спору до 03.03.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні 23.02.2011р. подав заяву вих. №658 від 22.02.2011р. (вх. №4421/11 від 23.02.2011р.), в якій повідомляє суд, що в результаті проведених сторонами переговорів щодо термінів та розмірів погашення заборгованості сторони дійшли згоди про те, що ФОП ОСОБА_2 зобовязується оплатити позивачу ЗАТ "Енергія-Новий Розділ" суму 7 975,01 грн., з яких 7 157,14 грн. основний борг за постачання теплової енергії, 479,87 грн. інфляційні нарахування, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Крім того, у вищенаведеній заяві позивач зазначив, що не заперечує проти розстрочки виконання рішення суду і просить суд розстрочити відповідачу з 25.02.2011р. по 25.08.2012р. сплату 7 975,01 грн. терміном на 18 місяців з оплатою по 444,00 грн. щомісяця до 25 числа протягом 17 місяців та 427,01 грн. за вісімнадцятий місяць. Також, позивач у вищенаведеній заяві відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 571,86 грн. пені та 146,52 грн. трьох процентів річних.

Представник відповідача подав клопотання вих. №2 від 22.02.2011р. (вх. №4422/11 від 23.02.2011р.), в якому повідомляє суд про те, що сторони узгодили розміри та строки погашення заборгованості, відтак відповідач визнав заборгованість в частині стягнення 7 157,14 грн. основного боргу, 479,87 грн. інфляційних нарахувань, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 571,86 грн. пені та 146,52 грн. 3% річних просить відмовити. Також, відповідач просить суд розтермінувати сплату загальної суми задоволених вимог (7 975,01 грн.) на 18 місяців з оплатою по 444,00 грн. щомісячно протягом наступних 17 місяців та 427,01 грн. в останній місяць сплати заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши представників сторін суд встановив:

12.12.2008р. між Закритим акціонерним товариством “ЕнергіяНовий Розділ” (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, магазин по АДРЕСА_1 (споживач) було укладено договір №117-т/08 про постачання теплової енергії у вигляді пари та гарячої води (далі по тексту договір). За цим договором постачальник зобовязується постачати споживачеві теплову енергію у відповідності з умовами договору, а споживач зобовязується своєчасно проводити оплату за використану теплову енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором.

Згідно п.5.1. та п.5.2. договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, а при їх відсутності розрахунковим методом. Опалювальна площа: АДРЕСА_1 вод згідно показів лічильника. Споживач, що має прилади обліку, щомісячно до 28 числа подає у відділ збуту постачальника показання лічильників і одержує платіжне доручення на оплату послуг.

Відповідно до п.6.1. договору ціни , враховуючи ПДВ, на день підписання договору становлять: на оплаеня 1 кв.м загальної площі в опалювальний період 12,22 грн. при відсутності лічильника і 488,94 грн./1Гкал при наявності лічильника, за 1куб.м гарячої води (з водовідведенням) 29,81 грн.

Згідно п.6.4. та 6.5. договору розрахунковий період є календарний місяць. Розрахунок проводиться по платіжних дорученнях в планових сумах, визначених розрахунковим шляхом, виходячи із заявленої потреби в комунальних послугах і планових договірних цін за попередній місяць до 5 числа поточного місяця.

Позивач свої зобов'язання згідно договору виконав, проте відповідач оплати за спожиту теплову енергію у вигляді пари та гарячої води згідно виставлених йому позивачем рахунків за період з жовтня 2009 року по жовтень 2010 року не провів, в результаті чого виник борг в сумі 7 157,14 грн.

Позивач керуючись умовами п.7.2. договору, у звязку із несвоєчасним виконанням розрахунків за теплову енергію, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 571,86 грн.

Крім того, позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 479,87 грн. інфляційних втрат та 146,52 грн. 3% річних.

Відтак, загальна сума заборгованості становить 8 355,39 грн., з яких 7 157,14 грн. основного боргу за постачання теплової енергії у вигляді пари та гарячої води, 571,86 грн. пені, 479,87 грн. інфляційні нарахування та 146,52 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

За умовами ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ГПК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Факт споживання теплової енергії за період з жовтня 2009 року по жовтень 2010 рік підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в п.6.4. та 6.5. договору визначили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Розрахунок проводиться по платіжних дорученнях в планових сумах, визначених розрахунковим шляхом, виходячи із заявленої потреби в комунальних послугах і планових договірних цін за попередній місяць до 5 числа поточного місяця.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач суму основного боргу визнав. Отже вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за постачання теплової енергії у вигляді пари та гарячої води в сумі 7 157,14 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При поданні позову позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 479,87 грн. інфляційних втрат та 146,52 грн. 3% річних.

Оскільки позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення 146,52 грн. 3% річних, з відповідача підлягає стягненню 479,87 грн. інфляційних нарахувань.

Позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 146,52 грн. 3% річних та 571,86 грн. пені, про що зазначив у заяві вих. №658 від 22.02.2011р. (вх. №4421/11 від 23.02.2011р.).

Згідно ст.78 ГПК України, позивач до прийняття рішення у справі має право відмовитись від позову, про що зазначає в адресованій господарському суду письмовій заяві.

Наслідком відмови позивача від позову, згідно ст.80 ГПК України, є припинення провадження у справі та недопустимість повторного звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Суд, розглянувши заяву позивача, враховуючи, що його дії не суперечать закону та не порушують права та охоронювані законом інтереси, приймає його відмову в частині стягнення 571,86 грн. пені та 146,52 грн. трьох процентів річних та відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України припиняє провадження у справі в цій частині.

Відповідач визнав позов в частині стягнення 7 157,14 грн. основного боргу, 479,87 грн. інфляційних нарахувань, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що вказав у клопотанні вих. №2 від 22.02.2011р. (вх. №4422/11 від 23.02.2011р.). В частині стягнення 571,86 грн. пені та 146,52 грн. 3% річних просив відмовити.

Згідно ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки визнання відповідачем позову в частині стягнення 7 157,14 грн. основного боргу, 479,87 грн. інфляційних нарахувань та судових витрат не суперечить законодавству і не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає визнання позову в цій частині.

Відповідач просить суд розтермінувати сплату загальної суми задоволених вимог (7 975,01 грн.) на 18 місяців з оплатою по 444,00 грн. щомісячно протягом наступних 17 місяців та 427,01 грн. в останній місяць сплати заборгованості. Позивач з розтермінуваннням погодився, зазначивши про це у поданій ним заяві.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про розтермінування сплати загальної суми задоволених вимог, беручи до уваги погодження позивача з розстрочкою виконання рішення суду, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, для надання відповідачу можливості здійснювати поступове погашення боргу, прийшов до висновку, в порядку п.6 ст. 83 ГПК України, розстрочити виконання рішення на 18 місяців, шляхом стягнення по 444,00 грн. щомісячно протягом наступних 17 місяців та 427,01 грн. в останній місяць сплати заборгованості.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, а саме до стягнення підлягає 7 157,14 грн. основного боргу та 479,87 грн. інфляційних втрат.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України покласти на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 627-629 ЦК України, ст. 174, 193 ГК України та ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 78, п. 4 ст. 80, 82-84, 115, 116 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1 . Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства “ЕнергіяНовий Розділ” (81652; Львівська область, м.Новий Розділ, вул.Грушевського, 37; р/р 260083011115 в Львівському облуправлінні ВАТ "Ощадбанк"; МФО 325796; код ЄДРПОУ 33525073) 7 157,14 грн. основного боргу, 479,87 грн. інфляційних нарахувань, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з розстрочкою виконання рішення на 18 місяців, шляхом стягнення заборгованості щомісячно по 444,00 грн. протягом 17 місяців та 427,01 грн. в останній місяць сплати заборгованості.

3. В частині стягнення 571,86 грн. пені та 146,52 грн. трьох процентів річних провадження у справі припинити.

4. Наказ видати згідно вимог ст. 116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя