Постановление суда № 141013742, 28.10.2026, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/1831/25

провадження 2-п/287/5/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Винара Л.В.

з участю секретаря Кострицької Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олевську заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі № 287/1831/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2026 року рішенням Олевського районного суду Житомирської області у справі №287/1831/25 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 584637368 від 09.04.2024 року в розмірі 68040, 00 грн., судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2422, 40 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. У задоволенні решти вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

18.06.2026 року до Олевського районного суду Житомирської області надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі № 287/1831/25 від 20.05.2026 року за позовом ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заяву обґрунтовує тим, що не отримала своєчасно в порядку, визначеному главою 7 ЦПК України «Судові виклики і повідомлення», будь-яких викликів у судове засідання. Наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, не містять жодних підписів відповідачки, як і підстав невручення даних повідомлень відповідачці. Офіційної електронної адреси не мала на час розгляду судом справи та не зобов`язана була мати згідно норм ЦПК України, а тому повістки в цей спосіб отримувати також не могла. До цього часу відповідачка процесуальних документів по справі не отримала. Жодних повідомлень від оператора поштового зв`язку про надходження листа (-ів) з суду також. Відтак, сукупність всіх описаних обставин призвела до неможливості реалізації відповідачкою процесуальних прав на подання обґрунтованого заперечення проти позову з поважних причин. Відповідачка вказала, що про справу дізналася випадково, коли в застосунок «Дія» надійшов повний текст заочного рішення 25.05.2026. Відповідачка також вказала, що не погоджується із заочним рішенням суду та позовними вимогами, посилаючись на недоведеність позивачем обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, вказує на відсутність належних та допустимих доказів переходу до позивача права вимоги за кредитним договором, укладення між сторонами кредитного договору в електронній формі та погодження його істотних умов, фактичного надання кредитних коштів, а також правильності визначення строку кредитування, нарахування відсотків і розподілу судових витрат. У зв`язку з наведеним просить поновити строк подання заяви про перегляд заочного рішення; переглянути і скасувати заочне рішення, яке ухвалив Олевський районний суд Житомирської області від 20.05.2026 по справі № 287/1831/25 за позовом ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначити справу до розгляду судом за правилами загального позовного провадження.

19.06.2026 представник позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» надав до суду заяву, в які просить прийняти заперечення на заяву про перегляд заочного рішення та врахувати при вирішенні справи по суті, залишити без змін заочне рішення Олевського районного суду Житомирської області від 20.05.2026 у справі №287/1831/25.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання на розгляд заяви про перегляд заочного рішення не з`явилася, в поданій заяві просила про розгляд справи без її участі та задоволити заявлені вимоги.

Представник ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлена належним чином про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається у судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Крім того, за приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наявність в матеріалах справи доказів про належне повідомлення учасників справи про день, час та місце його проведення, суд вважає за можливе розглянути заяву про перегляд заочного рішення у справі за відсутності осіб, що приймають участь у справі, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду заяви, на підставі наявних у справі даних та доказів без здійснення фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд дослідив матеріали справи в межах заявлених вимог, матеріали заяви про перегляд заочного рішення, заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, дійшов висновку, що заява про скасування заочного рішення задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За змістом зазначених положень чинного законодавства скасування заочного рішення суду можливе за умов, що відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, та відповідач надає докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення. Наявність наведених вище обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії»).

Судом встановлено, що ухвалою від 16.02.2026 року прийнято позовну заяву ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

16.03.2026 року відповідачка по справі ОСОБА_1 надала до суду письмову заяву про відкладення розгляду справи та надання часу для укладення договору з адвокатом для захисту її прав. Крім того, до письмової заяви додала копію свідоцтва про одруження та копію паспорта, що підтверджують зміну прізвища.

Судом було відкладено розгляд справи та призначено на 15 год. 30 хв. 20.05.2026, про що було повідомлено відповідачку, що стверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber», яка була сформована 19.03.2026 о 11:20:33 та була доставлена відповідачці 19.03.2026 о 11:52:34.

20.05.2026 заочним рішенням Олевського районного суду Житомирської області у справі № 287/1831/25 позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Згідно довідки про доставку електронного документу заочне рішення від 20.05.2026 року було доставлено до електронного кабінету відповідачки 23.05.2026 року.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).

Разом з тим, як встановлено судом, доводи відповідачки про неналежне повідомлення її про розгляд справи не знайшли свого підтвердження. З матеріалів справи вбачається, що відповідачка була обізнана про наявність провадження у справі, оскільки після відкриття провадження звернулася до суду із письмовою заявою про відкладення розгляду справи для укладення договору з адвокатом, а також надала документи, що підтверджують зміну прізвища. За результатами розгляду зазначеної заяви судом було відкладено розгляд справи, про дату, час та місце судового засідання відповідачку повідомлено, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додатку «Viber». Крім того, заочне рішення було доставлено до електронного кабінету відповідачки 23.05.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.

Посилання відповідачки на те, що вона дізналася про ухвалення заочного рішення лише 25.05.2026 через застосунок «Дія», спростовуються зазначеними матеріалами справи. При цьому заяву про перегляд заочного рішення подано у межах строку, встановленого статтею 284 ЦПК України, у зв`язку з чим підстав для вирішення питання про його поновлення немає.

Інші доводи заяви фактично зводяться до незгоди із заочним рішенням суду та оцінкою доказів, покладених в його основу. Водночас відповідачкою не наведено нових обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, та не подано жодних доказів на їх підтвердження, як це передбачено статтею 285 ЦПК України, які б могли вплинути на висновки суду при ухваленні заочного рішення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

Згідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. ст. 258-261, 287-289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі № 287/1831/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Роз`яснити заявниці, що відповідно до ч.4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: Л. В. Винар