Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2026 року, місто Звягель Житомирської області
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Горбатюк І.О.
(Справа № 357/8667/26, провадження у справі № 2/0285/2704/26)
розглянув у судовому засіданні у спрощеному порядку без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації, -
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача Лазебна Владислава Іванівна, що діє в інтересах Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації на користь позивача у розмірі 32 731,47 грн, з яких: 30 003,27 грн - сума матеріальної шкоди, що підлягає стягненню в порядку суброгації; 1 971,13 грн інфляційні втрати; 757,07 грн - 3 % річних, а також судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що АТ «СГ «ТАС» (приватне) (надалі позивач) укладено Договір добровільного комплексного страхування № FA 00231054 (надалі Договір страхування). Предметом Договору страхування є страхування транспортного засобу KIA Ceed, д.н. НОМЕР_1 (надалі Застрахований ТЗ).
Зазначає, що 01.06.2023 року о 14 годині 30 хвилин в с. Шамраїка, на перехресті вул. Центральній та вул. Ювілейній, Білоцерківського району, Київської області., відбулася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого ТЗ KIA Ceed, д.н. НОМЕР_1 та ТЗ SMA, д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 (далі Відповідач).
У результаті зазначеної ДТП було пошкоджено Застрахований ТЗ KIA Ceed, д.н. НОМЕР_1 , що підтверджується вказаною постановою.
Враховуючи наявність Договору страхування, водій пошкодженого автомобіля KIA Ceed, д.н. НОМЕР_1 звернувся до позивача з заявою про настання події.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту зазначеного транспортного засобу було проведено його огляд, за результатами якого складено акт огляду ТЗ (дефектна відомість) та ремонтну калькуляція № 10200_40 від 06.06.2023 року. Згідно з вказаного рахунку, вартість ремонту пошкодженого KIA Ceed, д.н. НОМЕР_1 складає: 30003,27 грн.
На підставі зібраних документів та заяв погодження про отримання та виплату страхового відшкодування позивачем складено страховий акт № 10954/40/923 від 07.06.2023 року на суму 30003,27 грн, яка була виплачена як страхове відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 341762 від 08.06.2023 року. Розмір витрат позивача на виплату страхового відшкодування складає 30003,27 грн.
Цивільно-правова відповідальність відповідача є незастрахованою, що підтверджується перевіркою чинності поліса внутрішнього ОСЦПВВТЗ з відкритої бази МТСБУ. Таким чином, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу шкоду в порядку суброгації у розмірі 30003,27 грн.
Додатково зазначив, що представником позивача 09.06.2025 року на адресу відповідача було направлено досудове повідомлення з пропозицією у досудовому порядку сплатити суму заборгованості в розмірі 30003,27 грн у строк до 15.07.2025 року.
Позивач зазначає, що відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач зазначає, що починаючи з 16.07.2025 року, тобто з дня, наступного після закінчення встановленого позивачем строку для добровільного виконання зобов`язання, відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання перед позивачем.
За розрахунком позивача, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем з урахуванням нарахувань, передбачених ст. 625 ЦК України, становить 32 731,47 грн, з яких: 30 003,27 грн - сума матеріальної шкоди, що підлягає стягненню в порядку суброгації; 1 971,13 грн - інфляційні втрати; 757,07 грн - 3 % річних.
Ухвалою суду від 06 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справ без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 83 ЦК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Встановлено, що АТ «СГ «ТАС» (приватне) укладено Договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків № FA 00231054. Предметом Договору страхування є страхування транспортного засобу KIA Ceed, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, що 01.06.2023 року о 14 годині 30 хвилин в с. Шамраїка, на перехресті вул. Центральній та вул. Ювілейній, Білоцерківського району, Київської області., відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ KIA Ceed, д.н. НОМЕР_1 та ТЗ SMA, д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
Відповідно до постанови Сквирського районного суду Київської області від 25.07.2023 по справі № 376/1697/23 (номер провадження №3/376/682/2023) відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
При цьому, зі змісту вказаної постанови суду вбачається, що ОСОБА_1 01.06.2023 року о 14.30год в с.Шамраїка, на перехресті вул.Центральній та вул.Ювілейній, Білоцерківського району, Київської області, керуючи транспортним засобом SAM державний номерний знак НОМЕР_3 , під час виконання повороту на вул.Центральна, при виїзді з перехрещення проздних частин, здійснив рух по зустрічній смузі руху, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем КІА д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку. В наслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Згідно з Ремонтної калькуляції № 10200_40 від 06.06.2023 загальна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «KIA Ceed», державний номер знак НОМЕР_1 , склала 30003,27 грн.
Транспортний засіб «KIA Ceed», державний номер знак НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС», що підтверджується наданою суду копією полісу №АТ/3534450 від 16.01.2023 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ТАС» було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу «KIA Ceed», державний номер знак НОМЕР_1 у розмірі 30 003,27 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №341762 від 08.06.2023.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення 32 731,47 грн, з яких: 30 003,27 грн - сума матеріальної шкоди, 1 971,13 грн - інфляційні втрати та 757,07 грн - 3 % річних.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).
Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особами, відповідальність яких застрахована, - є страхувальник (юридична особа, власник) та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Відповідно до пп. «в» пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У пунктах 31, 32, 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) зазначено, що «відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування».
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 82 ЦПК України).
При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається (див.: постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 234/16272/15-ц (провадження № 61-31395сво18).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України).
Диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. Якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань. Така відмова призведе до необхідності особи повторно звертатись до суду за захистом своїх прав (які при цьому могли бути ефективно захищені), що невиправдано затягне вирішення справи по суті (див. пункт 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 1, 4 ст. 12 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1. ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).
З огляду на вищезазначене, у відповідача виникло зобов`язання відшкодувати позивачу завдані збитки в порядку суброгації в розмірі сплаченого останнім страхового відшкодування у розмірі 30 003,27 грн.
Щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 1 971,13 грн, та 3 % річних у розмірі 757,07 грн. суд зазначає наступне.
Обґрунтовуючи вимогу про стягнення з відповідача починаючи з 16.07.2025 штрафних санкцій у вигляді інфляційних втрат в сумі та 3% річних позивач вказав, що 09.06.2025 ОСОБА_1 було направлено вимогу про виплату грошових коштів, але він її не виконав станом на дату подання позовної заяви.
Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 2ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх (пункт 6.20).
В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
Позивач вказує, що ОСОБА_1 було направлено досудове повідомленням №Р2157/10200/40/2023/96 від 09.06.2025. В якому пропонує в досудовому порядку відшкодувати заподіяну шкоду в розмірі 30 003,27 грн. до 15.07.2025. Між тим, матеріали справи не містять як доказів отримання відповідачем вказаної вимоги, так і направлення її на адресу відповідача.
Отже, позивачем не доведено наявність між сторонами правовідносин в частині встановлення відповідальності у вигляді штрафних санкцій за порушення зобов`язання, дані вимоги є передчасними. Відтак, відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат. У цій частині в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із врахуванням наведеного, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 440,36 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» АТ «СГ «ТАС»(приватне) (Код ЄДРПОУ 30115243) суму матеріальної шкоди, що підлягає стягненню в порядку суброгації в розмірі 30 003 (тридцять тисяч три) гривні 27 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» АТ «СГ «ТАС»(приватне) (Код ЄДРПОУ 30115243) судовий збір в розмірі 2 440 (дві тисячі чотириста сорок) гривень 36 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 28.10.2026 року.
Головуючий
Судебное решение № 141013662, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області) было принято 28.10.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти ключевые данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить ключевые данные.
то решение относится к делу № 357/8667/26. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: