Єдиний державний реєстр судових рішень Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/468/26
Провадження № 2/935/815/26
РІШЕННЯ
Іменем України
27 жовтня 2026 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Рибнікової М. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулось ТОВ «Факторинг Партнерс» з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 17276,25 грн, який мотивовано тим, що 22.04.2021 між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір №0508445148/1 у порядку, визначеному ЗУ «Про електронну комерцію», шляхом підписання електронним підписом відповідача в якості аналога власноручного підпису позичальника. Відповідно до умов даного договору відповідач отримав кредит в розмірі 1500,00 грн., зі сплатою 1,75% за один день користування кредитом, строк дії договору 3 роки. 22.06.2022 між ТОВ "Інфінанс" та ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів" (далі ТОВ «ЄАПБ») укладено договір №22/06-22, відповідно до якого ТОВ "ЄАПБ» набуло право вимоги за договором № 0508445148/1 від 22.04.2021. 23.05.2024 між ТОВ "ЕАПБ" та ТОВ "Факторинг Партнерс" укладено договір №23/05/24, відповідно до якого ТОВ "Факторинг Партнерс» набуло право вимоги за договором № 0508445148/1 від 22.04.2021. Оскільки відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору, творилась заборгованість, яка становить 17276,25 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 1500,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 15776,25 грн., понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн. та за надання професійної правничої допомоги в розмірі 9000,00 грн.
Ухвалою судді від 25.02.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак подав заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. У відзиві на позовну заяву представник зазначив, що до матеріалів справи долучено Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM Loyal», в редакції, затверджені наказом Директором Товариства №15/1 року від 18.11.2020 року, з якими Відповідач був ознайомлений. Таким чином, кредитний договір № №0508445148/1 від 22 квітня 2021 р., було укладено належним чином, із дотриманням вимог чинного законодавства України, у електронній формі, на підставі повного волевиявлення Відповідача, оскільки належним доказом вчинення електронного правочину є сам електронний договір та технічні дані інформаційної системи, що підтверджують акцепт, а отже доводи Відповідача про ненадання доказів укладення кредитного договору є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи. На підтвердження видачі кредитних коштів позивачем до позовної заяви було додано Лист від платіжної організації ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 30.07.2025 року, відповідно до якого 2021-04-22 18:35 було успішно перераховано кошти на суму 1500 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 87250323, призначення платежу: зачислення 1500 грн на карту НОМЕР_1 , реквізити якої позичальник власноруч вказав при заповненні форм на сайті Кредитодавця. У розрахунку заборгованості, що доданий до позовної заяви, чітко зазначено, з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, вона була нарахована, а також за який період здійснено відповідні нарахування. Оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження повного та належного виконання Відповідачем умов Договору. Таким чином, відсутні підстави для сумніву у правильності та обґрунтованості розрахунків, здійснених Кредитором. З врахуванням наведеного просять задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились, повідомлені завчасно, у відзиві на позовну заяву зазначили про розгляд справи за їх в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження повного та належного виконання Відповідачем умов Договору. Таким чином, відсутні підстави для сумніву у правильності та обґрунтованості розрахунків, здійснених Кредитором.обсязі з тих підстав, що позивачем не доведено факту укладання кредитного договору, оскільки до позовної заяви не додано доказів вчинення відповідачем дій щодо підпису вказаних у позові документів, які позивач вважає кредитним договором саме з такими умовами, які передбачені у ньому, доказів ознайомлення з Правилами надання коштів у позику не надано, доказів надсилання відповідачу саме такої редакції договору чи доказів надсилання відповідачу одноразового ідентифікатора також не надано. Паперові копії цифрового доказу не автентифіковані, що унеможливлює доведення факту укладення кредитного договору саме у такій редакції та на таких умовах, які вказані у позові. Зазначає, що термін кредитування становить 14 днів, отже строки нарахування відсотків за користування кредитом повинні були припинитись нараховуватись 06 травня 2021 року і їх розмір конкретно визначений у документах - 367,50 грн. за умови відсутності пролонгації. Матеріали справи не містять доказів будь-яких дій Відповідача що спрямовані на пролонгацію кредиту, як на підставу для застосування іншої процентної ставки. Матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем кредитних коштів за договором. Розмір витрат на правову допомогу вважає не доведеним. З врахуванням наведеного, просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Оскільки у судове засідання сторони не з`явились, суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних матеріалів та без фіксації технічними засобами, відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Cудом встановлено, що 22/04/2021 між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір позики, у тому числі на умовах фінансового кредиту № 0508445148/1 в електронній формі, підписаний одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до заявки-анкети на отримання кредиту №3602639 від 22.04.2021, пропозиції укласти договір надання позики , у тому числі на умовах фінансового кредиту №0508445148/1 (оферта) , акцепту оферти від 22.04.2021 на укладення договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0508445148/1 від 22.04.2021, сторони погодили, що кредит надається у сумі 1500 грн , строк кредитування становить 14 днів, строк дії договору 3 роки, відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом, застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації; річна відсоткова ставка 638,75%, застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації; загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 367,50 грн., за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації; реальна річна процентна ставка за кредитом становить 638,75%, за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації. Максимальна відсоткова ставка 3,5% за один день користування кредитом, застосовується за умови неналежного виконання умов договору; максимальна річна відсоткова ставка 1277,5%, застосовується за умови неналежного виконання умов Договору; загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 735,00 грн., за умови неналежного виконання умов договору; реальна річна процентна ставка за кредитом становить 1277,5%, за умови неналежного виконання умов Договору.
Всі інші умови, які визначають порядок і умови надання грошових коштів у позику на умовах фінансового кредиту, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов договору та електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між Товариством і Позичальником викладені у Правилах, з якими Позичальник ознайомився до укладення Договору, та які є невід`ємною частиною Договору (Оферти та Акцепту Оферти).
Укладаючи вищевказаний кредитний договір відповідач та ТОВ «Інфінанс» вчинили дії, визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором -2j8n1l.
Видача грошових коштів ОСОБА_1 підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3158¬_250611113958 від 30.07.2025 , відповідно до якого 22.04.2021 о 18 год 35 хв успішно перераховано грошові кошти у розмірі 1500 грн. на картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 87250323, призначення платежу: зачисление 1500 грн на карту НОМЕР_1 (а.с.33).
Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260916/78878-БТ, отриманої на виконання ухвали суду від 09.09.2026, на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку успішно зараховано грошові кошти у розмірі 1500 грн. 22.04.2021, що також підтверджується випискою по картковому рахунку .
22.06.2022 між ТОВ «Інфінанс» та "Європейська агенція з повернення боргів" (далі ТОВ «ЄАПБ») було укладено договір № 22/06-22, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0508445148/1 до відповідача у розмірі 17276,25 грн., що підтверджено підписаним сторонами та скріпленим їх печатками Актом прийому - передачі Реєстру боржників, витягом з реєстру боржників до договору факторингу №22/06-22.
23.05.2024 між ТОВ «ЄАПБ» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір №23/05/24, з додатковою угодою до нього №1 від 20.12.2024, відповідно до якого ТОВ «ЄАПБ» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0508445148/1 до відповідача у розмірі 17276,25 грн., що підтверджено також підписаним сторонами та скріпленим їх печатками Актом прийому - передачі Реєстру боржників та реєстром заборгованостей №4 до договору факторингу від 23.05.2024.
Згідно розрахунку заборгованості, проведеного первісним кредитором ТОВ «Інфінанс», відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за договором позики №0508445148/1, яка становить 17276,25 грн та складається з тіла кредиту 1500 грн та відсотків - 15776,25 грн.
На дату звернення позивача до суду заборгованість відповідача за договором позики №0508445148/1 не погашена та становить 17276,25 грн, тобто з даного розрахунку вбачається, що ТОВ «Факторинг Партнерс» не здійснювало жодних додаткових нарахувань після отримання прав вимоги.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).
В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Із положень частини третьої статті 11 Закону України від 03 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону №675-VIII пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
За змістом частини шостої статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною першою статті 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно зі статтею 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За положеннями частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Згідно з п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно правового висновку Великої Палатою Верховного Суду №202/4494/16-ц від 31.10.2018 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
За змістом статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів.
Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.
За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, яка визнається укладеною з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.
Сторони вправі укласти договір позики у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.
Предметом виконання грошового зобов`язання за договором позики є певна грошова сума, що має бути сплачена позичальником позикодавцю.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.
За загальним принципом кожна сторона цивільного спору зобов`язана суду довести свою позицію. Сторона відповідача позов не визнала та подала відзив, де висловила свою позицію, однак на підтвердження своїх заперечень не надала суду жодного доказу. Суд зазначає, що для укладення кредитних договорів (зокрема у електронному вигляді) сторонам таких договорів необхідно здійснити певну послідовність дій, направлених на реальне укладення договору та отримання коштів, відповідно нездійснення чи не завершення якоїсь дії унеможливлює його укладання і вивчивши матеріали справи, в даному випадку суд вважає, що всі ці дії були повністю здійснені сторонами при укладенні цих кредитних договорів. Суд звертає увагу, що всі істотні умови кредитних договорів сторонами, а саме: тип кредиту, процентна ставка, строк дії кредиту, графік платежів за кредитними договорами тощо - встановлені саме у кредитних договорах, на які ОСОБА_1 погодився з власного волевиявлення та підписав їх за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора - 2j8n11 у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», та отримав кредитні кошти, що повністю підтверджено матеріалами справи.
Відтак, суд робить висновок, що ОСОБА_1 , заперечуючи факт укладення договору та отримання коштів, намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань, тому в цій частині доводи представника відповідача суд відхиляє.
При цьому, питання щодо повернення кредиту, нарахування і сплати процентів за користування кредитом, можливі комісії визначаються умовами кредитного договору.
Суд робить висновок, що 22.04.2021 виникли договірні відносини між первісним кредитором ТОВ «Інфінанс», правонаступником якого є позивач, та відповідачем у зв`язку з укладенням Договору №0508445148/1. ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами.
Так, відповідно договору позики від 22.04.2021 ОСОБА_1 отримав у позику грошові кошти у розмірі 1500 грн. , зобов`язався повернути їх, у розмірі та у строки, зазначені в кредитному договорі, однак виконав зобов`язання , а тому позивач, як правонаступник первісного кредитора, вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку. Отже, суд вважає підтвердженою заборгованість відповідача за тілом кредиту у розмірі 1500 грн.
Що стосується стягнення заборгованості за відсотками, то суд зазначає наступне. Згідно умов договору позики така надається у розмірі 1500 грн на строк користування 14 днів, при цьому строк дії договору позики визначено 3 роки.
Суд зауважує, що відповідач є споживачем кредитних послуг наданих ТОВ «Інфінанс» (первісного кредитора), то на дані правовідносини поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів». Згідно частини 1 та 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача
Крім цього, положення кредитного договору повинні бути сформульовані таким чином, щоб вони були зрозумілі усім споживачам, оскільки, якщо такі положення будуть незрозумілі пересічним громадянам без відповідної юридичної чи економічної освіти, то такі положення будуть спрямовані на введення споживача в оману. Схожі висновки викладені у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.08.2022 у справі №156/268/21. Відтак, зазначення в кредитному договорі двох різних строків користування/кредитування призвело до неясності таких умов договору для позичальника, що дає підстави вважати, що нарахування позивачем відсотків поза межами 14 днів (строк користування позикою, погоджений сторонами) є неправомірним.
В цьому випадку право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статі 1050 ЦК України.
В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12).
Окрім того, за положеннями ч.8 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів тлумачаться на користь споживача, а тому суд зазначає, що при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно ґрунтуватися на чітко обумовлених між контрагентами кредитного договору умовах, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом, тому посилання представника позивача на правові підстави нарахування відсотків поза межами строку кредитування / користування, суд вважає необгрунтованим та незаконним, і відхиляє доводи позивача в частині стягнення нарахованих відсотків.
Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватися виходячи з чітко обумовлених між контрагентами кредитного договору умов, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування, саме у 1867,50 грн. (1500 грн. - тіло кредиту, 367,50 грн. - відсотки за кредитом) нараховані за 14 днів користування кредитом за процентною ставкою 1,75%. Отже, суд позовні вимоги в цій частині задовольняє частково.
При розподілі судових витрат суд виходить з наступного.
Як зазначено в ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною третьої вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу позивачем надано договір № 02-07/2024 про надання правничої допомоги від 02.07.2024; заявку на надання юридичної допомоги №446 від 01.01.2026 та витяг з акту №27 про надання юридичної допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четвертастатті 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України 17.10.2014 № 10 витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 грн. не є цілком співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Отже, з врахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 287,80 грн.
Відповідно до ч.1 ст.244 ЦПК України суд призначив проголошення рішення на 27.10.2026 о 08 год 50 хв.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд-
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором позики №0508445148/1 у розмірі 1867 (одна тисяча вісімсот шістдесят сум) грн. 50 коп, з яких тіло кредиту - 1500 грн, нараховані відсотки 367,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати у загальному розмірі 5287 (п`ять тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 80 коп , з яких 287,80 грн судового збору та 5000 грн витрат на правничу допомогу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс", код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521, м. Київ, електронна адреса officce@factoringp.in.ua
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1
Суддя М. М. Рибнікова
Судебное решение № 141013594, Коростишівський районний суд Житомирської області было принято 27.10.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить важные сведения.
то решение относится к делу № 935/468/26. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: