№ 141013016, 14.10.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/583/26

провадження 3/216/510/26

ПОСТАНОВА

іменем України

14 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Цимбалістенко О.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Полку патрульної поліції в місті Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

24 січня 2026 року о 09 год 34 хв біля буд. 34 у Військовому містечку-35 в Центрально-Міському районі м. Кривий Ріг, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Tiguan» реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» з результатом 1,42‰, з результатом був не згодний, пройти огляд у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у справі про адміністративне правопорушення

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

За таких обставин, враховуючи встановлені законодавством строки розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Захисники ОСОБА_1 адвокати Андрух В.В. та Лоскутов Т.О. в судовому засіданні просили закрити провадження у справі. Зазначили, що фактичні обставини справи не відповідають суті адміністративного правопорушення, як того вимагає ст. 256 КУпАП. Зі змісту протоколу вбачається, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці у встановленому законом порядку за допомогою Драгера. Тобто, ОСОБА_1 не порушував п. 2.5 Правил дорожнього руху, оскільки він пройшов на вимогу поліцейського в установленому законом порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Це підтверджується змістом відео, а саме «clip - 0» у часових межах з 09 год. 53 хв. 53 сек. до 09 год. 56 хв. 04 сек. До того ж ОСОБА_1 погодився з результатом проведеного на місці огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою Драгера (проба позитивна 1,42 проміле), та у зв`язку з цим відмовився їхати до медичного закладу для проведення огляду. Це підтверджується зі змісту відео, а саме «clip - 1» у часових межах з 10 год. 08 хв. 37 сек. до 10 год. 09 хв. 12 сек. Крім того, факт того, що ОСОБА_1 пройшов та погодився з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою Драгера свідчить його добровільний підпис ОСОБА_1 у змісті чеку Драгера та підпис в Акті огляду про те, що ОСОБА_1 згоден з результатами. Таким чином, фактичні обставини справи не відповідають змісту протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 739209 від 24.01.2026, оскільки ОСОБА_1 на місці пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою Драгера (проба позитивна 1,42 проміле), з ним погодився, а тому не порушував п. 2.5 Правил дорожнього руху. Вважають, що протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП мав бути складений внаслідок порушення п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху. Проте, всупереч фактичним обставинам справи, волевиявленню ОСОБА_1 , всупереч змісту адміністративних норм патрульний поліцейський склав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП внаслідок порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Окрім того, зміст протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 739209 від 24.01.2026 в частині того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Tiguan д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння не відповідає дійсності. Оскільки на жодному з відеофайлів з відеореєстраторів 474712, 475354, 475227, 477469 відсутня взагалі відсутня будь яка відеофіксація керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Volkswagen Tiguan» д.н.з. НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 не керував транспортним засобом «Volkswagen Tiguan» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, що виключає будь яку відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважають, що ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а доказів, які підтверджують скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП матеріали справи не містять.

ІІІ. Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ІV. Оцінка суду

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №739209, який відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;

- роздруківкою з результатом огляду за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» ААД№739209 з результатом 1,42‰ від 24.01.2026,

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 24.01.2026;

- направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 січня 2026 року.

- відеозаписами з відеореєстратора та нагрудної камери працівників поліції, відповідно до яких водій ОСОБА_1 пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» ААД№739209 з результатом 1,42‰, зазначив, що не згодний з результатом огляду (clip_0: з 09 год 54 хв 40 с), на запитання працівника поліції виявив бажання пройти огляд у медичному закладі (clip_0: 09 год 56 хв 17 с). ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом «Volkswagen Tiguan» реєстрацій номер НОМЕР_1 (clip_1: 10 год 06 хв 00 с). В подальшому після складання направлення на проходження огляду у медичному закладі на повторне питання інспектора поліції чи згоден ОСОБА_1 з результатом огляду на місці зупинки ОСОБА_1 повідомив, що не згодний, а саме: «Ні, ні» (clip_01: 10 год 08 хв 59 с), а також повідомив, що не бажає їхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння (clip_01: 10 год 09 хв 10 с).

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вимоги ст. ст. 256, 266, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, поліцейськими при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були дотримані.

Разом з тим, суд відхиляє доводи захисників Андруха В.В. та Лоскутова Т.О. про те, що фактичні обставини справи не відповідають суті адміністративного правопорушення оскільки ОСОБА_1 пройшов огляд за допомогою газоаналізатора та погодився з результатами огляду, тому в його діях відсутнє порушення п. 2.5 ПДР України.

Так, відповідно до відеозаписів з відеореєстратора та нагрудної камери працівників поліції первинно було роз`яснено, що у разі незгоди з результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 має право поїхати до медичного закладу для проведення медичного огляду. На що він висловив бажання пройти огляд у медичному закладі (clip_0: з 09 год 54 хв 40 с), (clip_0: 09 год 56 хв 17 с).

В подальшому після складання направлення на проходження огляду у медичному закладі на повторне питання інспектора поліції чи згоден ОСОБА_1 з результатом огляду на місці зупинки ОСОБА_1 повідомив, що не згодний, а саме: «Ні, ні» (clip_01: 10 год 08 хв 59 с), а також повідомив, що не бажає їхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння (clip_01: 10 год 09 хв 10 с).

Таким чином, поведінка ОСОБА_1 свідчить про незгоду з результатом огляду за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» та відмову ОСОБА_1 від проходження огляду у медичному закладі.

Крім того, суд відхиляє доводи захисників щодо відсутності в діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони складу правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки на жодному з файлів з відеореєстратора наданого інспекторами ППП не зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Volkswagen Tiguan» реєстраційний номер НОМЕР_1 , у зв`язку із тим, що з переглянутого відеозапису (clip 01) встановлено, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом. Підтвердив, що порушив вимоги дорожнього знаку 2.1. та їхав по зустрічній полосі для руху по неуважності (clip_5: 10 год 33 хв 20 с. Крім того був відсторонений інспектором патрульної поліції від подальшого керування транспортним засобом та передав ключі від транспортного засобу своєму знайомому ОСОБА_2 (clip_1: 10 год 06 хв 00 с) для його перевезення до найближчої стоянки.

Також суд не може прийняти до уваги твердження захисників щодо порушення права на захист ОСОБА_1 , оскільки відповідно до відеозаписів права водію ОСОБА_1 роз`яснювались неодноразово, перший раз clip_1: 10 год 09 хв 17 с та другий раз clip_5: 10 год 34 хв 40 с.

Разом з тим, не знайшло свого підтвердження в судовому засідання твердження позивача про складання пояснень інспектором поліції з власної уяви, оскільки пояснення були зачитані водію ОСОБА_1 вголос (clip_5: 10 год 32 хв 32 с), останній не заперечував проти обставин викладених у поясненні, зазначив у поясненнях що вони записані з його слів вірно а.с.6.

Щодо зазначення інспектором ППП ОСОБА_3 в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №739209 місця вчинення мкр. Всебратське-2 замість Військове містечко-35, слід зазначити, що у додатковій інформації зазначений інспектор повідомив, що цю назву він зазначив помилково і правильно слід вважати саме Військове містечко-35 а.с.8, Разом з тим, Військове містечко-35 зазначено у роздруківці до Драгеру а.с.2 та у рапорті а.с.7, а також озвучено інспектором на відеозаписі. Помилкове зазначення адреси, з урахуванням можливості встановлення в ході судового розгляду фактичного місця вчинення адміністративного правопорушення не спростовує викладених у протоколі та встановлених в ході судового розгляду.

З огляду на викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена у повному обсязі.

V. Накладення стягнення за адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При визначенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд, враховуючи характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, а також відомості про особу ОСОБА_1 , дійшов висновку, що достатнім для його виправлення та запобігання вчинення нових правопорушень буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до довідки поліцейського Криворізького РУП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 отримував посвідчення водія, тому наявні правові підстави для застосування в даному випадку стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

VІ. Інші питання, які вирішує суд при розгляді даної справи

Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 130, 251, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

2. Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 к. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, (отримувач коштів: ГУК у Дніпропетровській обл/Дн-ка обл/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA 758999980313020149000004001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Призначення платежу: Адміністративний штраф у сфері забезпечення дорожнього руху, ОСОБА_1 . Протокол серії ААД № 739209) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

3. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 к. на користь держави, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

4. Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

5. У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

6. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

7. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО