Решение № 141012673, 26.10.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/6000/26

Провадження 2-а/206/53/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Гаркуші В.В., за участю секретаря судових засідань Дуб В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Аксініної Юлії Олексіївни, поліцейського 2 взводу 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

I. Позовні вимоги та позиції учасників справи

10 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить скасувати постанову серії ЕНА № 7646824 від 31 липня 2026 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Цією постановою позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП і накладено штраф у розмірі 340 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 31 липня 2026 року близько 18 год 05 хв позивачка керувала автомобілем AUDI Q8 E-TRON, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на вул. Сонячна Набережна в м. Дніпрі. Біля будинку № 146 її зупинила поліцейська, яка повідомила про рух зі швидкістю 80 км/год за дозволених 50 км/год. Позивачка заперечує перевищення швидкості та правильність результату вимірювання.

На думку позивачки, прилад TruCAM використовувався з порушенням статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки поліцейська тримала його в руках, а не встановила на тринозі. Також позивачка посилається на відсутність дорожнього знака про відеофіксацію та на те, що під час ознайомлення із сертифікатом не було підтверджено його належності до використаного приладу. На підтримку своєї позиції наводить постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року у справі № 554/1946/21 та Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі № 161/8600/24.

Крім того, позивачка вважає, що негайний розгляд справи на місці зупинки позбавив її можливості підготувати заперечення та подати докази, а при визначенні стягнення не враховано її особу та майновий стан. Зазначає, що висловила незгоду поліцейській і виклала зауваження на зворотному боці примірника постанови, який залишився у поліції. Стверджує, що на відеозаписі спілкування не видно результату вимірювання на екрані приладу.

Департамент патрульної поліції у письмових поясненнях, поданих під час його участі у справі як третьої особи, та у відзиві від 05 жовтня 2026 року, поданому після залучення співвідповідачем, просить відмовити у задоволенні позову і розглянути справу за відсутності його представника. Зазначає, що рух автомобіля зі швидкістю 80 км/год зафіксовано приладом TruCAM із заводським номером TC008375, який пройшов повірку та допускає використання у ручному режимі. Посилається на фотоматеріал, відеозаписи, документи щодо відповідності й метрологічних характеристик приладу та лист ДП «Укрметртестстандарт». Доводи про порушення процедури заперечує з посиланням на запис із нагрудної відеокамери.

II. Процесуальні дії та розгляд справи за відсутності учасників

Ухвалою від 17 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків щодо сплати судового збору. Після подання позивачкою заяви про усунення недоліків ухвалою від 24 серпня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників. Цією ж ухвалою витребувано матеріали, на підставі яких прийнято оскаржувану постанову, зокрема фото- і відеозаписи та документи щодо засобу вимірювання швидкості.

Ухвалою від 27 серпня 2026 року Департамент патрульної поліції залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачки. Ухвалою від 28 вересня 2026 року поновлено судовий розгляд для вирішення питання про належний склад відповідачів.

Після отримання письмової згоди позивачки від 01 жовтня 2026 року ухвалою від 02 жовтня 2026 року Департамент патрульної поліції залучено співвідповідачем. Розгляд справи розпочато спочатку та призначено на 26 жовтня 2026 року. Отже, на час вирішення спору Департамент бере участь у справі як співвідповідач, а не як третя особа. Раніше подані ним матеріали залишаються у справі та оцінюються разом із відзивом і додатками до нього.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду повідомлені належним чином. За частиною третьою статті 268 КАС України їх неприбуття не перешкоджає розгляду справи. Оскільки відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України здійснює розгляд у письмовому провадженні за наявними матеріалами. Підстав залишати позов без розгляду через неявку позивачки суд не встановив.

На підставі частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється. Відповідно до частини четвертої статті 250 КАС України рішення підписується без його проголошення.

III. Обставини справи та зміст доказів

Постановою серії ЕНА № 7646824 від 31 липня 2026 року, винесеною поліцейською Аксініною Ю.О., Скочко О.А. притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП. У постанові зазначено, що 31 липня 2026 року о 18:05:22 в м. Дніпрі на вул. Сонячна Набережна, 146 позивачка, керуючи автомобілем AUDI Q8 E-TRON, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухалася зі швидкістю 80 км/год за дозволеної швидкості 50 км/год, чим порушила підпункт «б» пункту 12.9 Правил дорожнього руху. У постанові вказано використаний технічний засіб TruCAM 8375. Час винесення постанови 18:15:45.

Фотоматеріал із файла 1785521149_t2200_0731_180549_F0025.jpg містить зображення автомобіля, позначку прицілювання, дату 31 липня 2026 року, час 18:05:49, відомості про місце фіксації м. Дніпро, вул. Сонячна Набережна, 146, показник швидкості 80 км/год та відстані 235,4 м. У службових полях зазначено заводський номер TC008375 і режим «Manual: Speed». Відеозапис руху автомобіля стосується транспортного засобу позивачки. Самого приладу та способу його утримання на цьому записі не видно.

У матеріалах справи міститься свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/35279 від 11 листопада 2025 року, видане ДП «Укрметртестстандарт» на вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM II № TC008375. Свідоцтво чинне до 11 листопада 2026 року. Воно підтверджує відповідність приладу технічній документації та визначає максимально допустиму похибку при вимірюванні в ручному й автоматичному режимах: ±2 км/год у діапазоні від 0 до 100 км/год і ±2 % у діапазоні понад 100 до 320 км/год.

Також надано сертифікат перевірки типу UA.TR.001 241-18 на прилади LTI 20/20 TruCAM II, сертифікат відповідності UA.TR.001 22 054-20 від 23 грудня 2020 року з переліком приладів, до якого включено TC008375, сертифікат калібрування цього приладу від 19 листопада 2020 року та експертний висновок щодо реалізації алгоритму криптографічного захисту інформації.

У листі ДП «Укрметртестстандарт» щодо роботи TruCAM у ручному режимі пояснено, що прилади конструктивно призначені, зокрема, для утримування в руках під час вимірювання. Алгоритми обробки вимірювань у ручному та автоматичному режимах однакові, а неузгоджені проміжні результати відбраковуються. Цей лист оцінюється як відомості про технічні властивості приладу, а не як нормативне визначення повноважень поліції.

Відеозапис із нагрудної камери відображає зупинку транспортного засобу, спілкування поліцейської з позивачкою та оформлення матеріалів. До винесення постанови позивачці роз`яснено права, передбачені статтею 268 КУпАП, і надано можливість викласти заперечення, які поліцейська вислухала. Клопотань про залучення адвоката або відкладення розгляду справи позивачка не заявляла.

IV. Норми права та мотиви суду

За частиною другою статті 2 КАС України суд перевіряє, чи прийнято оскаржуване рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом, обґрунтовано, з урахуванням істотних обставин і права особи на участь у прийнятті рішення. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов`язок довести правомірність постанови покладається на відповідача. Позивачка не зобов`язана доводити свою невинуватість. Докази оцінюються за правилами статті 90 КАС України у їх сукупності; сама оскаржувана постанова не є достатнім підтвердженням викладеного в ній обвинувачення.

Стаття 23 Закону України «Про Національну поліцію» покладає на поліцію контроль за дотриманням Правил дорожнього руху. За статтею 222 КУпАП справи про правопорушення, передбачені частиною першою статті 122 цього Кодексу, розглядають уповноважені працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання.

Поліцейська Аксініна Ю.О. прийняла оскаржувану постанову під час виконання службових повноважень від імені відповідного органу поліції. Належним відповідачем за вимогою про скасування цієї постанови є Департамент патрульної поліції, який залучений співвідповідачем. Самостійної вимоги про визнання протиправними інших дій поліцейської позивачка не заявила; підстав задовольняти позов окремо до неї суд також не встановив.

Пункт 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, передбачає загальне обмеження швидкості в населених пунктах до 50 км/год. Підпункт «б» пункту 12.9 цих Правил забороняє перевищення встановленої максимальної швидкості. Частина перша статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановленого обмеження більш як на 20 км/год і стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 340 грн.

Вимірювання швидкості та належність матеріалів фіксації

Стаття 251 КУпАП допускає встановлення обставин правопорушення, зокрема, за показаннями технічних приладів і засобів із функціями фото- та відеозапису. У цій справі до суду подано не лише постанову, а й матеріали технічної фіксації та документи щодо конкретного засобу вимірювання.

Номер приладу у фотоматеріалі TC008375 відповідає номеру, зазначеному у свідоцтві про повірку та документах про відповідність. Скорочене позначення «TruCAM 8375» у постанові дозволяє співвіднести її з цим самим приладом. Тому довід про непідтверджену належність метрологічних документів до засобу, яким проведено вимірювання, спростовується сукупністю наданих матеріалів.

Свідоцтво про повірку було чинним 31 липня 2026 року. За показника 80 км/год навіть при врахуванні максимально допустимої похибки на користь позивачки швидкість становить 78 км/год, що перевищує обмеження 50 км/год на 28 км/год. Отже, допустима похибка не усуває ознаки перевищення більш як на 20 км/год.

Суд враховує розбіжність між часом 18:05:22, зазначеним у постанові, і часом 18:05:49 у службових даних фотокадру. Не ототожнюючи ці позначення та не припускаючи причини їх відмінності, суд оцінює належність матеріалів за сукупністю ознак: датою, місцем фіксації, транспортним засобом, використаним приладом і показником швидкості. Відеозапис стосується руху автомобіля позивачки, яка й у позові підтверджує керування ним у цьому місці близько 18 год 05 хв. За таких обставин сама відмінність у 27 секунд не дає підстав віднести матеріали до іншої події та відхилити їх.

Значення «Speed Limit: 74 km/h» у службовому полі приладу саме по собі не встановлює правового режиму руху на дорозі. Дозволена швидкість визначається Правилами дорожнього руху та відповідними дорожніми знаками, а не налаштуванням вимірювача. Обставини руху в межах м. Дніпра не оспорюються, а матеріали справи не свідчать про встановлення на цій ділянці іншого дозволеного швидкісного режиму.

Посилання позивачки на неможливість роздивитися показник на екрані приладу в записі спілкування не спростовує результату, збереженого в матеріалах технічної фіксації. Читабельність екрана в кадрі нагрудної камери та наявність зафіксованого вимірювачем результату є різними обставинами. Суд оцінює безпосередньо матеріали фіксації, а не лише зображення екрана на іншому відеозаписі.

Використання TruCAM у ручному режимі

Пункт 1 частини першої статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» надає поліції повноваження застосовувати фото- і відеотехніку, зокрема автоматичну, та технічні прилади і засоби для виявлення або фіксації правопорушень. Ця норма охоплює і застосування переносного вимірювача швидкості за безпосередньої участі поліцейського.

Передбачена цією ж частиною можливість закріплювати відповідні прилади на однострої, транспортних та інших засобах, а також монтувати або розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель не встановлює обов`язку використовувати кожний переносний прилад лише стаціонарно. Повноваження застосовувати такі прилади прямо визначено законом; конструктивний спосіб утримання конкретного переносного вимірювача має відповідати його призначенню та метрологічним умовам використання.

У наданому свідоцтві про повірку приладу TC008375 прямо визначено похибку саме для ручного й автоматичного режимів. Лист ДП «Укрметртестстандарт» підтверджує конструктивну придатність цієї моделі для вимірювання під час утримання в руках. Тому навіть використання приладу у такий спосіб саме по собі не свідчить про вихід за межі повноважень або про недостовірність кожного отриманого результату.

Характер руху зображення на відео може узгоджуватися з утриманням приладу в руках, однак не дозволяє безпосередньо встановити спосіб його фіксації. Водночас вирішення цього припущення не є визначальним, оскільки суд не вбачає правових підстав для автоматичного виключення результату лише через ручне використання приладу. Саме по собі похиле положення кадру також не доводить помилковості показника швидкості. Технічні документи не звільняють суд від перевірки конкретного вимірювання, проте у сукупності з матеріалами фіксації підтверджують обґрунтованість його використання у цій справі.

Наведені позивачкою постанови апеляційних судів відображають інший підхід до тлумачення статті 40 зазначеного Закону. Суд не вважає, що словосполучення про можливість закріплення або розміщення приладів встановлює обов`язкову умову нерухомого монтажу для будь-якого технічного засобу. Такий висновок не випливає із змісту цієї статті у взаємозв`язку зі статтею 251 КУпАП. Рішення в інших справах не встановлюють обставин використання приладу TC008375 у цій справі; його показання оцінені з урахуванням конкретних доказів, а не лише загального посилання на можливість ручного режиму.

Відсутність знака про відеофіксацію

Дорожній знак 5.76 має назву «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху». У спірному випадку порушення зафіксовано за участю поліцейської, а матеріали оформлено за процедурою для правопорушень, зафіксованих не в автоматичному режимі. Сам факт збереження приладом відеозапису не перетворює цей спосіб контролю на автоматичну фіксацію.

Частина друга статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає розміщення інформації про змонтовані або розміщені технічні прилади на видному місці. У взаємозв`язку з частиною першою цієї статті ця вимога стосується відповідного встановлення технічних засобів і не запроваджує обов`язкового встановлення знака 5.76 перед кожним використанням переносного вимірювача поліцейським. Тому наведений позивачкою довід про відсутність такого знака не є підставою для визнання матеріалів ручної фіксації недопустимими.

Процедура розгляду справи та розмір стягнення

Стаття 258 КУпАП передбачає розгляд віднесених до компетенції Національної поліції справ і винесення постанови на місці вчинення правопорушення без складення протоколу. Незгода особи з порушенням або стягненням не створює обов`язку скласти протокол у випадку правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Отже, самі місце і час розгляду не свідчать про незаконність процедури.

Водночас застосування такої процедури не скасовує прав, гарантованих статтею 268 КУпАП, зокрема ознайомлюватися з матеріалами, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та користуватися правничою допомогою. У цій справі запис спілкування підтверджує роз`яснення прав до винесення постанови та надання позивачці можливості висловити свої заперечення. Клопотань про адвоката або відкладення розгляду не заявлено. Ці обставини не підтверджують доводу про позбавлення позивачки можливості участі у розгляді.

Сама позивачка зазначає, що повідомила поліцейській про незгоду з вимірюванням та виклала письмові зауваження. Непогодження поліцейської із цими запереченнями не тотожне відмові надати можливість їх заявити. Відсутність тексту зауважень на примірнику постанови позивачки також не спростовує встановлених за відеозаписом обставин реалізації нею права на пояснення. Наявність самих лише друкованих відомостей про права у бланку постанови суд не використовує як заміну оцінки фактичного перебігу розгляду.

Довід про неврахування особи позивачки та її майнового стану відхиляється з огляду на частину другу статті 33 КУпАП, яка встановлює виняток із відповідних загальних правил для правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Крім того, санкція частини першої статті 122 КУпАП визначає фіксований розмір штрафу 340 грн. Саме такий розмір застосовано в оскаржуваній постанові.

За сукупністю досліджених матеріалів суд дійшов висновку, що відповідач довів факт перевищення позивачкою встановленого обмеження швидкості більш як на 20 км/год та правомірність застосованого стягнення. Істотних порушень процедури, які обмежили право позивачки на захист або вплинули на правильність вирішення справи, не встановлено. Тому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 286 КАС України оскаржувана постанова підлягає залишенню без змін, а позов без задоволення.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову підстав для відшкодування позивачці судового збору за рахунок відповідачів відповідно до статті 139 КАС України немає. Витрат відповідачів, які підлягали б стягненню з позивачки за правилами цієї статті, не підтверджено.

За платіжною інструкцією № K4AA-6X3T-56KX-50X7 від 09 серпня 2026 року позивачка сплатила 1 064,96 грн судового збору, тоді як ухвалою від 17 серпня 2026 року належну до сплати суму визначено у розмірі 532,48 грн. Повернення надміру сплаченої суми 532,48 грн може бути вирішене за клопотанням платника окремою ухвалою відповідно до пункту 1 частини першої та частини другої статті 7 Закону України «Про судовий збір». Відмова у позові сама по собі не позбавляє права на таке повернення.

Керуючись статтями 2, 9, 7277, 90, 99, 139, 205, 229, 241246, 250, 268, 272, 286, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , поліцейського 2 взводу 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Постанову серії ЕНА № 7646824 від 31 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень залишити без змін.

Судові витрати, понесені позивачкою, за рахунок відповідачів не відшкодовувати.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів. Оскільки справу розглянуто в порядку письмового провадження, цей строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивачка: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , поліцейський 2 взводу 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції; службова адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20А.

Співвідповідач: Департамент патрульної поліції, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3; код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя В.В. Гаркуша