Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 203/8883/26
1-о/0203/4/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю заявника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро заяву ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді,-
ВСТАНОВИВ:
До Центрального районного суду міста Дніпра надійшла заява ОСОБА_3 , в якій останній просив переглянути за нововиявленими обставинами ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 09.09.2026 року у справі №203/8883/26, провадження №1-кс/0203/5838/2026. Вказана заява мотивована тим, що при постановлення ухвали від 09.09.2026 року слідчий суддя керувався неіснуючою постановою прокурора про відмову у визнанні заявника потерпілим у кримінальному провадженні, оскільки клопотання від 06.05.2026 року, в задоволенні якого було відмовлено постановою прокурора, не містило жодної вимоги про визнання його потерпілим, а отже прокурор, відмовляючи в задоволенні клопотання, рішення про відмову у визнанні потерпілим не приймав.
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав подану заяву та посилаючись на викладені в ній підстави, просив задовольнити останню.
Прокурор в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив.
Перевіривши доводи заяви, заслухавши заявника та дослідивши матеріали справи, слідчий суддя враховує наступне.
Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульований главою 34 КПК України, де наведено вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.
Так, згідно ч.ч.1,2,5 ст.459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами у разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час здійснення провадження, не допускається.
Відповідно до ст.460 КПК України учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Частиною 1 ст.461 КПК України встановлено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.
Згідно ч.1 ст.463 КПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин, крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.466 КПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом протягом двох місяців з дня її надходження згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для кримінального провадження в суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.
Учасники судового провадження повідомляються про дату, час та місце розгляду заяви. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.
Згідно ч.ч.1,2 ст.467 КПК України суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цьому кримінальному провадженні.
Конституційний Суд України у рішенні від 10.04.2024 року №5-р(II)/2024 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису ч.1 ст.459 КПК України, констатував, щ оспорюваний припис ст.459 КПК України не суперечить приписам ч.1 ст.8, ч.ч.1,2 ст.55, ч.2 ст.129 Конституції України, а також вказав, що за оспорюваним приписом Кодексу учасники кримінальних проваджень мають однакові процесуальні права на перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили, зокрема ухвали слідчого судді на стадії досудового розслідування та ухвали суду під час судового розгляду чи реалізації інших стадій кримінального провадження.
Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в своїй постанові від 24.02.2025 року у справі №991/7253/23, провадження №51-7441кмо23, зазначила, що положення ч.1 ст.459 КПК України, якщо розглядати його ізольовано від інших положень законодавства, не виключає можливості перегляду за нововиявленими обставинами будь-яких судових рішень, ухвалених під час кримінального провадження.
У той же час при вирішенні питання про можливість перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, якими не закінчується розгляд справи, слід взяти до уваги інші положення законодавства, а також правову природу і призначення інституту перегляду за нововиявленими обставинами.
Стаття 460 КПК України передбачає, що право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, мають учасники судового провадження. Стаття 3 КПК України чітко розрізняє стадії досудового розслідування і судового провадження (п.10 ч.1 ст.3 КПК України) і визначає судове провадження як кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами (п.24 ч.1 ст.3 КПК України).
Об`єднана палата звертає увагу на використану в ст.459 КПК України термінологію, яка свідчить про те, що законодавець має на увазі «обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути». Вжитий законодавцем термін «ухвала» в контексті цієї статті безсумнівно стосується ухвал, якими закінчується розгляд справи: про застосування примусових заходів медичного характеру (ст.513 КПК України), про застосування примусових заходів виховного характеру (ст.501 КПК України), про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру (ст.483-15 КПК України), про звільнення особи від кримінальної відповідальності (ст.288 КПК України).
Об`єднана палата також бере до уваги підхід законодавця до перегляду за нововиявленими обставинами в інших юрисдикціях. В цивільному, господарському або адміністративному процесі предметом перегляду за нововиявленими обставинами може бути лише судове рішення, яким закінчено розгляд справи (ст. 423 ЦПК України, ст.320 ГПК України, ст.361 КАС України). Ці положення не суперечать Конституції, оскільки становлять собою виправдані обмеження, спрямовані на забезпечення швидкого і ефективного судочинства.
Вказані положення законодавства дають достатні підстави для висновку, що перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайною (екстраординарною) процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, але внаслідок завершення кримінального провадження, розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним.
Конституційний суд України у рішенні, на яке посилається сторона захисту, також підкреслив екстраординарний характер перегляду за нововиявленими обставинами і зазначив в обгрунтування свого висновку, що право на перегляд ухвали слідчого судді зумовлено наявністю істотних та переконливих передумов для такого перегляду й з урахуванням потреби додержання вимог щодо розумних строків досудового розслідування, а також, якщо чинність такої ухвали суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства. Тому право на перегляд за нововиявленими обставинами має бути узгодженим з екстраординарною сутністю такого виду перегляду судових рішень.
Отже Конституційний Суд України виходить з того, що не будь-яке рішення слідчого судді може бути переглянуте за нововиявленими обставинами, а лише таке, яке попри виявлення обставин, що свідчать про його помилковість, може залишитися чинним і впливати на долю зацікавленої особи через відсутність правових засобів виправлення таких помилок.
В цьому контексті Об`єднана палата бере до уваги правову природу, зокрема, рішень слідчого судді. Ці рішення є тимчасовими та діють у будь-якому випадку не довше, ніж набрання вироком законної сили, тому не є res judicata у строгому сенсі цього поняття. Такі рішення або підлягають періодичному перегляду (як, наприклад, рішення про тримання під вартою або інший запобіжний захід), або можуть бути переглянуті за клопотанням зацікавленої особи про зміну або скасування певного обмеження, або оцінені під час підготовчого судового засідання чи на стадії судового розгляду тощо. Ці засоби захисту надають зацікавленій особі набагато ширші можливості для поновлення своїх прав, оскільки не обмежуються розглядом лише обставин, які існували на час постановлення первісного рішення, а дає можливість враховувати також і обставини, які виникли після його ухвалення.
Міркування належної організації судочинства, які виправдовують обмеження права на перегляд за нововиявленими обставинами для судових рішень, що не вирішують справу по суті, тим більш є нагальними в контексті кримінальної юстиції, де вимога розумної швидкості процесу є більш нагальною порівняно з іншими видами судочинства.
Європейський суд з прав людини вважає, що права особи, підозрюваної чи обвинуваченої у кримінальному правопорушенні, вимагають більшого захисту, ніж права сторін у цивільному процесі, і держави-учасниці мають більшу свободу дій, коли йдеться про цивільні справи[4], ніж коли мова йде про кримінальні справи[5]. У кримінальних справах мета статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на розгляд впродовж розумного строку, полягає у тому, щоб забезпечити, щоб обвинувачена особа не перебувала під обвинуваченням занадто довго[6].
Необмежена можливість вимагати перегляду ухвал слідчого судді або процесуальних рішень суду суперечить самій побудові кримінального провадження, яка виправдано обмежує окреме оскарження таких рішень (див. наприклад, ч.ч.2 та 3 ст.392 КПК України).
Об`єднана палата не виключає можливості, що у певних випадках встановлена законом система ординарного перегляду ухвал слідчого судді або процесуальних ухвал суду може виявитися недостатньою для виправлення фундаментальних дефектів спірного рішення. У таких виключних випадках така ухвала може підлягати перегляду за нововиявленими обставинами.
У той же час Об`єднана палата звертає увагу, що перегляд за нововиявленими обставинами не має перетворюватися на приховану апеляцію, і лише незгода сторони з оцінкою фактів або їх кваліфікацією не є достатньою підставою для перегляду.
Також, вирішуючи питання про можливість перегляду за нововиявленими обставинами рішень слідчого судді, суд має прийняти до уваги, що відсутність повної інформації під час прийняття рішення в умовах незакінченого розслідування не може вважатися фундаментальним недоліком рішення, який дозволяє його перегляд за нововиявленими обставинами. Також не може бути підставою для такого перегляду виявлення обставин, що є природним наслідком рішення, перегляду якого вимагає зацікавлена особа, як, наприклад, у разі виявлення доказів певних обставин під час обшуку на підставі ухвали слідчого судді.
Таким чином, вирішуючи питання, чи може бути переглянута ухвала слідчого судді, постановлена під час незакінченого досудового розслідування, залежить від характеру рішення та доступності засобів ординарного оскарження, передбачених КПК України.
Об`єднана палата звертає увагу на те, що законодавцем встановлені обмеження на оскарження ухвал слідчого судді і процесуальних ухвал суду, виходячи з міркування забезпечення розумної швидкості кримінального провадження. Якщо погодитися з тим, що для рішень, ухвалених в порядку перегляду за нововиявленими обставинами, закон передбачає можливість апеляційного і касаційного перегляду, це позбавить сенсу обмеження, накладені законодавцем на оскарження таких ухвал, і зруйнує мету, з якою закон передбачив такі обмеження.
Таким чином, в залежності від того, чи підлягає первісна ухвала слідчого судді або суду апеляційному оскарженню, вирішується питання про те, чи підлягає такому оскарженню ухвала, постановлена за заявою про перегляд такої ухвали.
Слідчий суддя враховує, що в поданій заяві ставиться питання про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 09.09.2026 року у справі №203/8883/26, провадження №1-кс/0203/5838/2026, якою було відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора щодо не розгляду клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні, яка не входить до виключно переліку ухвал слідчого судді, визначеного ст.309 КПК України, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
В обгрунтування заяви про перегляд ухвали від 09.09.2026 року за нововиявленими обставинами, заявник посилався на те, що при прийнятті рішення про відмову у задоволенні скарги слідчий суддя керувався постановою прокурора від 11.06.2026 року про відмову у визнанні заявника потерпілим у кримінальному провадженні. Поряд з цим, на думку заявника, при постановлення ухвали від 09.09.2026 року слідчий суддя керувався неіснуючою постановою прокурора про відмову у визнанні заявника потерпілим у кримінальному провадженні, оскільки клопотання від 06.05.2026 року, в задоволенні якого було відмовлено постановою прокурора від 11.06.2026 року, не містило жодної вимоги про визнання його потерпілим, а отже прокурор, відмовляючи в задоволенні клопотання, рішення про відмову у визнанні потерпілим не приймав.
З матеріалів справи вбачається, що в клопотанні ОСОБА_3 від 06.05.2026 року, окрім іншого, ставилось питання про його допит в якості потерпілого (п.3 прохальної частини клопотання).
За наслідками розгляду клопотання від 06.05.2026 року прокурором 11.06.2026 року було винесено постанову «про відмову у визнанні потерпілим та про повну відмову у задоволенні клопотання». З мотивувальної частини постанови прокурора вбачається, що предметом перевірки та прийнятого рішення було і поставлене в п.3 клопотання від 06.05.2026 року питання про допит ОСОБА_3 в якості потерпілого. При цьому, прокурор посилався на те, що під час досудового розслідування рішень про залучення ОСОБА_3 в якості потерпілого слідчим та прокурором не приймалось, а також надав оцінку відсутності підстав для залучення заявника в якості потерпілого, з посиланням на положення ст.55 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя вважає. що заявником не наведено нововиявлених обставин, визначених ч.2 ст.459 КПК України, а його доводи фактично зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями прокурора та мотивами, якими керувався слідчий суддя при винесенні ухвали за скаргою.
Крім того, з огляду на предмет розгляду за скаргою ОСОБА_3 , яким була бездіяльність прокурора щодо не розгляду клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує, що заявник не позбавлений права в передбаченому ст.ст.55,220 КПК України, за наявності підстав, повторно ініціювати перед слідчим та прокурором питання про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні та клопотати про проведення слідчих дій.
З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для перегляду ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами та про необхідність відмови у задоволенні відповідної заяви.
Керуючись ст.ст.3,110,220,303-307,369-372,459-461,463,466,467 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 09 вересня 2026 року у справі №203/8883/26 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судебное решение № 141012065, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська было принято 26.10.2026. Форма судопроизводства - Уголовное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти важные сведения об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить важные сведения.
то решение относится к делу № 203/8883/26. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: